Марія Пірко
ORCID ID: : https://orcid.org/0000-0001-6028-0153
PhD, наукова співробітниця відділу наукової бібліографії ЛННБ України ім. В. Стефаника

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2025-17(33)-2

Над Дністром і Дніпром: ретроспектива взаємин галичан і наддніпрянців у виданні «Хронїка Наукового товариства імени Шевченка» (1900–1914)

Проаналізовано взаємини між українськими інтелектуалами Галичини й Наддніпрянщини на сторінках видання «Хронїка НТШ». Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Наукове товариство імені Шевченка у Львові стало головним центром організації українського наукового та культурного життя, який поєднував розділені імперським кордоном ук­раїнські землі. Постать Михайла Грушевського – голови Товариства, уособлювала ідею соборності та водночас стала символом авторитету української науки по обидва боки Збруча. Видання відображало різні форми співпраці: обрання наддніпрянців дійсними та почесними членами Товариства, публікацію їхніх праць у «Записках НТШ» і серійних виданнях, спільні археографічні та етнографічні проєкти, створення філій книгарень НТШ у Києві та Харкові. «Хронїка НТШ» фіксувала участь галицьких і наддніпрянських діячів у святкуванні Шевченківських роковин, відкритті пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві, ювілеях видатних українських діячів науки, літератури, театру. Проаналізовано образ наддніпрянців у галицькому інтелектуальному середовищі: як меценатів, науковців та об’єднавчих постатей. Окремий акцент зроблено на дискусійних моментах співпраці, які прослідковуються на сторінках видання.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, «Хронїка НТШ», Галичина, Наддніпрянщина, українська наука, соборність.

Повний текст статті

Список літератури:

1. Бурдуланюк В. Роль НТШ у наукових зв’язках Галичини з Наддніп­рянською Україною в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Галичина : науково і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. Івано-Франківськ, 2015. Ч. 27. С. 177–182.
2. Возняк М. Епізоди культурних зносин галицької і російської Украї­ни в 1-шій полов. ХІХ в. Фільольоґічний Збірник памяти К. Михальчука. Київ : Виданє Українського Наукового Товариства в Київі, 1915. С. 56–100.
3. Гирич І. Наукове товариство імені Шевченка як суспільно-політичний проєкт Михайла Грушевського. Вісник НАН України. 2024. № 2. С. 19–25. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2024.02.019.
4. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка у Львові. (Історичний нарис першого 50-річчя – 1873–1923) = Die Ševčenko-Gesellschaft der Wissenschaften in Lwiw / з впровідним словом В. Янева. Вид. 2-ге у 110-річчя НТШ. Мюнхен ; Париж, 1984. 176 с.
5. Грицак Я. Конфлікт 1913 року в НТШ: причини і причинки. Український історик. Нью-Йорк ; Торонто ; Київ ; Львів ; Мюнхен, 1991–1992. Ч. 3–4 (110–111) ; 1–4 (112–115), т. 28–29. С. 319–332.
6. Грушевський М. З біжучої хвилї. Галичина і Україна. Лїтературно-науковий вістник. Львів, 1906. Т. 36, кн. 12. С. 489–496.
7. Грушевський М. Істория України-Руси. Львів : Накладом Наукового Товариства імени Шевченка, 1898. Т. 1 : До початку ХІ віка. [2], 496 с.
8. Дорошенко В. Взаємини Наддніпрянщини з Наддністрянщиною. Альманах «Нового часу» («Калєндар для всіх») на рік 1938. Львів : Вид-ня Івана Тиктора, 1937. 160 c.
9. Єфремов С. З нашого життя. Рада. 1913. Ч. 257. С. 2–3.
10. Капраль М. М. Археографічна комісія Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (нарис історії діяльності). Український археографічний щорічник = Ukrainian Archeographic Year Book. 1999. Вип. 3–4. С. 56–76.
11. Качмар Л. Галичина в політичному житті наддніпрянських емігрантів на початку ХХ ст. Львів : Астролябія, 2002. 155 с.
12. Коляда І. «Свято української інтелігенції» – відкриття пам’ятника І. Котляревському у Полтаві 30–31 серпня 1903 р. Український історичний збірник. 2008. Вип. 11. С. 140–151.
13. Патер І. Львів – осередок наддніпрянської політичної еміграції у 1900–1939 роках. З історії західноукраїнських земель. 2018. Вип. 14. С. 112–132.
14. Райківський І. Взаємини українських діячів Галичини і Наддніп­рянської України в австрійський період (ХІХ – початок ХХ століття). З історії західноукраїнських земель. 2016–2017. Вип. 12–13. С. 85–110.