Без рубрики

<h4>Колектив ЛННБ ім. В. Стефаника висловлює щирі співчуття заступниці генерального директора з наукової роботи Ользі Михайлівні Колосовській з приводу важкої, непоправної втрати — передчасної смерті її чоловіка Володимира Євгеновича Мудрика</h4>

Колектив ЛННБ ім. В. Стефаника висловлює щирі співчуття заступниці генерального директора з наукової роботи Ользі Михайлівні Колосовській з приводу важкої, непоправної втрати — передчасної смерті її чоловіка Володимира Євгеновича Мудрика



Після тяжкої хвороби на 69 році відійшов до вічності коханий чоловік, люблячий батько, турботливий дідусь.
Поділяємо Ваш біль та горе, сумуємо разом з Вами.

Прощання і парастас відбудуться 22 серпня 2023 року о 19.00 год. у капличці на вул. Пекарській, 52
Чин похорону розпочнеться о 10.00 год. 23 серпня 2023 року у капличці на вул. Пекарській, 52
Вічная пам’ять!

Опубліковано Admistration в Без рубрики
<h3>Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка: цифрова колекція<h3>

Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка: цифрова колекція

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника за підтримки Українського культурного фонду розпочала реалізацію проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція».

Цифрова колекція покликана розкрити унікальні фонди ЛННБ України імені В. Стефаника, відкрити доступ читачам до книжкових пам’яток, що становлять національне надбання, і тим самим репрезентувати для широкого загалу багату культурну спадщину України.

Проєкт приурочений до 150-літнього ювілею НТШ – найстаршої української громадської наукової інституції, яка свого часу спричинила істотний поштовх у розвитку національної культури, науки і книговидання. У межах анонсованого проєкту заплановано оцифрувати книжкові видання, що відображають перший (1873–1891) і другий період (1892–1913) діяльності товариства.

Сподіваємося, що удоступнення доробку НТШ дасть імпульс новітнім історико-науковим студіям; слугуватиме просвіті широкої громадськості; забезпечить протидію наративам ворожої пропаганди, спрямованим на дискредитацію української культури; популяризуватиме серед українських і закордонних споживачів ще недосить знану на сьогодні джерельну базу найрізноманітнішого тематичного й дисциплінарного спрямування (з історії, мовознавства, етнографії, антропології тощо); приверне увагу до подвижницької діяльності членів товариства.

Нині значна частина видань НТШ стали бібліографічною рідкістю і створення страхових копій видань значним чином убезпечить доробок товариства від загрози втрати або псування в умовах російсько-української війни. До того ж, проєкт дасть друге життя культурному продукту, створеному на межі ХІХ–ХХ століть й запровадить його в найширший суспільний, фаховий, науковий, освітній обіг.

Стежте за наповненням цифрової колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» і реалізацією проєкту в соціальних мережах.

Facebook

Telegram

Iinstagram

Тестова версія колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Тараса Шевченка (1874–1913)» доступна тут.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
<h3>100-а ювілейна Оссолінська зустріч – «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру»<h3>

100-а ювілейна Оссолінська зустріч – «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру»

14 червня 2023 року відбулася 100-а ювілейна Оссолінська зустріч під назвою «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру», співорганізаторами якої були Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Muzeum Książąt Lubomirskich та ЛННБ України імені В. Стефаника.

Захід розпочався із відкриття пленерної виставки «Музей з любові до мистецтва і країни», яка відтворює історію Музею князів Любомирських у Національному інституті ім. Оссолінських. Виставка організована з нагоди 200-річчя заснування цієї музейної установи у Львові. Пленерну виставку підготувала команда Музею князів Любомирських: Йоанна Кахель-Шийка, д-р Лукаш Конярек, Ганна Кусь-Йоахімяк, д-р Ґжеґож Полак.

Святкування продовжило урочисте відкриття експозиції «Книжкова Європеана з фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника». З вітальним словом до присутніх звернулися генеральний директор ЛННБ ім. В. Стефаника Василь Ферштей та д-р Лукаш Камінський, директор Національного інституту ім. Оссолінських у Вроцлаві. Завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Маргарита Кривенко ознайомила присутніх зі структурою експозиції, яка складається з чотирьох розділів: «Habent sua fata libelli», "Відомі за життя", "У світі книжкової культури", "Дороги Європи ведуть до Львова". Експозиція репрезентує різні за типами та видами унікальні іншомовні друки (монографії та зібрання творів, науково-публіцистичні праці, навчальну та краєзнавчу літературу, довідково-бібліографічні видання) та багатогалузеві за змістом (історія, релігія, філософія, економіка, країнознавство, право, мовознавство, літературознавство, культура, мистецтво, художня література тощо).

Соту ювілейну Оссолінську зустріч було продовжено у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів ЛННБ України імені В. Стефаника. Тема зустрічі – «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру» – розкриває проблеми захисту і збереження музейних колекцій у воєнний час.

В обговоренні цієї складної проблематики брали участь президентка Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв ІСОМ Анастасія Чередниченко і президент Польського національного комітету Міжнародної ради музеїв ІСОМ Пьотр Рипсон. Слово про важливість Оссолінських зустрічей виголосила Еліза Дзвонкєвіч – Генеральний консул Республіки Польща у Львові.

Подія транслювалася з синхронним перекладом:
 
https://www.facebook.com/StefanykLibrary/videos/6042310275866310.

Відеозвіт про проведену 100 Оссолінську зустріч можна переглянути за посиланням https://youtu.be/NG1UUufHHy0 на нашому YouTube-каналі.

Сердечно дякуємо організаторам Сотої Оссолінської зустрічі! До нових зустрічей!

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Книжкова Європеана з фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника
(виставка)

У рамках 100-ї Оссолінської зустрічі у виставковій залі ЛННБ України ім. В. Стефаника розгорнуто тематичну книжкову виставку на основі фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. (вул. Личаківська, 131), який сьогодні налічує понад 105 тис. примірників іншомовних видань, що зберігалися донедавна в колишньому костелі єзуїтів (нині – Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла). Фонд постійно поповнюють надходження із книгосховища відділу обмінно-резервних фондів та ретроспективного комплектування (вул. Авіаційна, 1).

Експозиція складається з чотирьох розділів: “Habent sua fata libelli”, «Відомі за життя», «У світі книжкової культури», «Дороги Європи ведуть до Львова».

Перший розділ виставки демонструє багату і цінну мозаїку книжкових колекцій, які акумулювали духовні надбання, досягнення науки і культури європейських країн. Зокрема, польська національна культура представлена іншомовними виданнями з колишнього львівського Оссолінеуму – найбільшої польської бібліотеки довоєнної Галичини; родових книгозбірень відомих польських родин: Дідушицьких, Баворовських, Павліковських, Вибрановських, Треттерів та ін. З нагоди відзначення 200-ліття Музею князів Любомирських у Львові, на окремому стенді експонуються видання з власницькими знаками представників цього знаного роду – з автографами, гербовою печаткою та екслібрисом.

Привертають увагу своїм тематичним змістом, мовним розмаїттям та широкою географією виходу у світ книжки з приватних збірок власників різних професій та сфер діяльності: проф. О. Бальцера – польського історика, ректора Львівського університету (1895–1896); Л. Бернацького – довголітнього директора львівського Оссолінеуму (1918–1939); К. Бруніцького – відомого колекціонера творів мистецтва; М. Вольської – поетки періоду «Молодої Польщі»; В.-Т. Віслоцького – славіста, бібліографа, бібліофіла; О. Ортвіна – польського літературознавця, театрознавця, громадського діяча; Й. Теодоровича – вірменського архиєпископа; Ф. Ржегоржа – чеського етнографа та ін.

Особливий акцент зроблено на представленні книжкової Європеани в українських приватних та інституційних колекціях. Це, передусім, іншомовні видання з бібліотечного зібрання Наукового товариства ім. Шевченка – першої національної академії наук, 150 років з часу створення якої відзначаємо цьогоріч. Згідно з довідковим апаратом цієї найбільшої українознавчої книгозбірні довоєнної Європи, майже 43 % її цінного, багатого чверть мільйонного фонду складала іншомовна література.

На виставці експонуються також видання з освітньо-просвітницьких бібліотек на чолі з львівською «Просвітою» та її активних просвітян (О. Огоновського, К. Паньківського (батька і сина), В. Левицького-Лукича, Є. Грушкевича, Р. Заклинського та ін.), які вважали своїм обов’язком дарувати «Просвіті» приватні книгозбірні для загального користування.
Велику роль у розвитку національної культури та науки відіграло духовенство та релігійні інституції. Найперше назвемо митрополита Андрея Шептицького – мецената та фундатора науково-освітніх закладів, серед яких Богословська академія, Богословське наукове товариство, «Студіон»). На виставці можна оглянути книжкові знаки, які для фундацій владики Андрея спроектував відомий галицький маляр Модест Сосенко. А також художні екслібриси роботи українського художника-графіка Святослава Гординського для архиєпископів Йосифа Сліпого та Івана Бучка.

У ретроспективній частині фонду Відділу зберігається доволі велика кількість іншомовної, і не лише релігійної, літератури, яка походить з монастирських бібліотек – потужних центрів духовної культури, що теж увійшли до цього розділу виставки.

Об’єктами опрацювання та дослідження стали видання з автографами М. Грушевського, І. Крип’якевича, М. Рудницького, В. Щурата, К. Студинського, Д. Донцова, Н. Кобринської, С. Парфанович, В. Старосольського, О. Барвінського, І. Кревецького та ін. представників національної еліти. Чимало іншомовних друків зберігають дарчі написи як важливе джерело для вивчення широких міжнародних науково-культурних зв’язків. Серед інших, на виставці експонується примірник праці “Státní zřízení a státoprávní postavení slovanských národův” (V Praze,1911) К. Кадлєца – чеського історика слов’янського права, проф. Карлового університету в Празі, д. чл. НТШ – з шанобливою дедикацією, адресованою Михайлові Грушевському.

Вартісним джерелознавчим матеріалом із фонду довоєнної європейської книги є також прижиттєві та рідкісні видання (оригінальні і перекладні) творів відомих європейських діячів науки та культури. Вони представлені у другому розділі виставки. Серед авторів назвемо: Й.-Ґ. Гердера – філософа, богослова, мислителя, який ще у 18 ст. пророкував Україні велике майбутнє; Л. фон Ранке – провідного німецького історика 19 ст., який вважається основоположником сучасної історичної науки; К. Ріттера – географа, мандрівника-дослідника та А. Таєйєра – відомого агронома-практика, чиї багатотомні дослідження стали своєрідними енциклопедіями відповідно географічних знань і практичного землеробства. На виставці експонуються також твори М. Вишневського – польського філософа, психолога та історика літератури. Його праця «Характери людського розуму» (“Charaktery rozumów ludzkich”, 1837) – перша польська праця в галузі психології. Увагу привертають іншомовні друки, видані за життя відомих математиків і фізиків: Ф. Герстнера – чеського математика, астронома та інженера; К. Маттеуччі – італійського фізика і нейрофізіолога, який був піонером у вивченні біоенергетики. У сфері природничих наук вирізняється дослідження скам’янілостей відомого британського хірурга, аптекаря і палеонтолога другої половини 18 ст. Дж. Паркінсона. Кожен том цієї тритомної праці п. н. “Organic remains of a former world” (1804–1811) проілюстрований мідними гравюрами роботи англійського гравера Семюеля Спрінсґута.

Європейське письменство ХІХ – середини ХХ ст. представлене на виставці прижиттєвими виданнями творів класиків світової літератури: А. Міцкевича, Ю. Словацького, Ю. Крашевського, Й.-В. фон Ґете, Ф. Шиллера, Г. Гейне, Е. М. Ремарка, Ф. Хальма, Е. Золі, Жорж Санд, Б. Немцової, К. Чапека, Ч. Діккенса, Г. Ібсена та ін. До цінних також належать прижиттєві примірники творів нобелівських лауреатів з літератури: Г. Сенкевича, В. Реймонта, Т. Манна, Л. Піранделло, Р. Кіплінґа, А. Франса, М. Метерлінка, Б. Б’єрнсона та ін.

Експозицію наступного третього розділу виставки складають іншомовні друки ХІХ–першої половини ХХ ст., ілюстровані знаними європейськими художниками і граверами. Зокрема, Г. Доре – найвидатнішим французьким ілюстратором книжок епохи романтизму; Л. Ріхтером – найпопулярнішим німецьким ілюстратором середини 19 ст., який, зокрема, виконав ряд гравюр на дереві для казок братів Грімм; С. Вудом – плідним валлійським художником, відомим своїми зображеннями коней у русі. На думку критиків початку ХХ ст. «в ілюстраціях Вуда було більше дійства, ніж у самих історіях, описаних у творі».

Експонована на виставці друкована продукція відомих видавничих фірм та видавців Європи (Ф.А. Брокгауз, Й. Мейєр, А. Ф. Реклам, Б. Г. Тойбнер, К. Б. Таухніц, С. Фішер, А. Піхлер. Й. Ф. Котта, Л. Ашетт. Ж. Шарпантьє, Кальман Леві, В. Нойберт, С. Оргельбранд та ін.) демонструє мистецький підхід до створення книги як цілісного організму: видання прикрашають сюжетні кольорові форзаци, ілюстровані фронтиспіси, вбудовані у книжку друковані екслібриси, які були популярними у видавничій справі Європи минулих століть.

В ансамблі книги важливе місце займає також видавничий логотип, який, окрім охоронної функції, формує уявлення про мистецьку книжкову культуру тієї доби, свідчить про культуру народу (країни), який її репрезентує. Зокрема, кульбаба як символ поширення знань лежить в основі видавничого знаку “Librairie Larousse” – одного з найбільших видавничих осередків Європи. Цей знак для видавництва П’єра Лярусса – французького лексикографа, укладача відомого у світі словника, створив художник-графік Ежен Ґрассе. На зображенні – постать привабливої жінки, т. зв. «Semeuse”, яка енергійно роздмухує пух кульбаби – розсіває знання і слідкує, щоб добрий посів впав на добрий ґрунт.

Четвертий, останній, розділ виставки пропонує книжкову мандрівку країнами, столицям та містами довоєнної Європи. Зібрані за тематичною ознакою путівники, більшість із яких гарно ілюстровані, споряджені топографічними картами, таблицями, схемами та детальною інформацією про цікаві місця, репрезентують відомі туристичні серії, зокрема Бедекера, Верля, Грібена. Експоновані також розмовники, словники і граматики – найбільш популярна література всіх часів і народів.

На виставці представлена лише невелика частина (645 примірників) полімовного та універсального за змістом фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., який постійно збільшується, зберігається і опрацьовується з врахуванням вимог сьогодення. Сподіваємося, що цікаві книжкові знахідки будуть і в майбутньому. Адже, як вважає відома українська поетка Ліна Костенко: «Є скарби, допоки їх шукають…».

Принагідно висловлюю щиру подяку працівникам відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. за вагомий внесок кожного у підготовку цієї виставки.

Експозицію можна оглянути до 15 вересня 2023 р., щовівторка та щочетверга з 11.00 до 13.00 (вул. Стефаника, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].

Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛНБ України ім. В. Стефаника

Опубліковано Admistration в Без рубрики
<h3>Запрошуємо на 100 Оссолінську зустріч «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру»</h3>

Запрошуємо на 100 Оссолінську зустріч «Мистецтво (ви)жити. Музеї в часи війни і миру»

 

Також запрошуємо 14 червня на відкриття пленарної виставки «Музей… «з любові до мистецтва і країни». 200 років Музею Князів Любомирських» та на відкриття виставки «Книжкова Європеана».

Трансляція зустрічі буде доступна на fb-каналі ЛННБ України ім. В. Стефаника

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Повнотекстовий доступ до ілюстрованого часопису для українських дітей і молоді «СВІТ ДИТИНИ»

 

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до ілюстрованого часопису для українських дітей і молоді «СВІТ ДИТИНИ». Електронний ресурс містить 4 описи оцифрованих 79 примірників 20 річників, що становить 7192 сторінки фонду книгозбірні.

 

[Режим доступу]:

Світ Дитини [Електронний ресурс] : ілюстрований часопис для українських дїтий і молодіжи (1919–1922) ; ілюстрований журнал для дітий (1923–1925) ; альманах для дітий (1926–1936) ; журнал для українських дітей (1937–1939). Львів : накладом Михайла Таранька, 1919–1939.

«Світ Дитини» – ілюстрований журнал, перший номер якого вийшов 1 жовтня 1919 року і далі з’являвся у Львові двічі на місяць (1919–1924; 1932 (січ.-верес.); щомісяця (1925–1931; 1932 (жовт.-груд.) – 1939).

Засновником часопису «Світ Дитини» був Михайло Миколайович Таранько, відомий освітянин, меценат і дитячий письменник. Тривалий час він був незмінним видавцем і редактором журналу. Часопис «Світ Дитини» під його керівництвом видавався протягом 20 років.

Михайло Таранько зробив значний внесок у розвиток української дитячої літератури і періодики. Він зосередив навколо себе найкращих педагогів, дитячих письменників та ілюстраторів Заходу України. Співпраця з такими талановитими людьми допомогла створити цікавий і популярний дитячий журнал, який посідав важливе місце в українському дитячому літературному середовищі.

Часопис «Світ Дитини» дійсно відігравав важливу педагогічну та національно-виховну роль як на західних українських землях, так і серед української діаспори. Це видання було спрямоване на підтримку української культури, мови та національної ідентичності серед молодших читачів. Дібрані матеріали допомагали дітям вивчати навколишній світ, зокрема природу, науку та мистецтво. Часопис пропонував цікаві статті, оповідання, вірші, загадки й ігри, які стимулювали творчість і фантазію дітей, а також розвивали їхні навички читання та мовлення. Видання відображало різні аспекти української культури, такі як народні звичаї, свята, народні пісні і традиції, що сприяло збереженню та популяризації української національної спадщини. Публікації у «Світі Дитини» виконували інформаційну й освітню функції, зокрема розширювали світогляд та розвивали культуру українських читачів.

Вплив дитячої преси, зокрема часопису «Світ Дитини», на національно-культурний розвиток українських дітей досліджували І. Ніронович, Р. Зозуляк та інші науковці. Ці розвідки важливі для розуміння значення дитячих видань у формуванні читацької національної і культурної ідентичності.

Редакторсько-видавничу діяльність М. Таранька у контексті функціонування та розвитку української книги і періодики для дітей, зокрема часопису «Світ Дитини», розкрито у дослідженнях Л. Кусий.


Ніронович І. Українська національна домінанта реклами у пресі Східної Галичини 20–30 років ХХ століття. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: журналістика. 2022. № 1 (3). С. 19–27.

Зозуляк Р. Українська дитяча преса Галичини (1890–1939-ті рр.). Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2003. Вип. 17. С. 240–246.

Кусий Л. Михайло Таранько – редактор і видавець літератури для дітей та молоді : монографія / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. Львів, 2020. 254 с.


Режим доступу до газетних текстів організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції – Електронна версія періодики.

[ДжерелоСвіт Дитини. Львів : накладом Михайла Таранька, 1919–1939.

 

Інформацію підготувала: н. с. Г. Мельник-Хоха.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Виставка народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія

Виставка народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія

З нагоди Всесвітнього дня вишиванки у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника підготовлено виставку народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія.

Виставка ознайомлює із колекцією Олександра Опарія, митця-фарфориста, майстра писанкарства, викладача Львівської національної академії мистецтв, члена Спілки народних майстрів Сумської області, лауреата премії у галузі народного мистецтва імені Катерини Білокур, яку він отримав 2022 р. за серію робіт «Квіти України» (розпис порцеляни).

До виставки Олександр Опарій відібрав найцікавіші зразки вишитих і тканих сорочок, інших елементів народного костюма та рушників, що дає змогу розглянути характерні для українського народу типи орнаменту і художні особливості. Велика частина експонатів виставляється вперше.

Мистецтво декорування народного одягу України має давню історію, відображає духовне життя народу, постає значним художнім явищем. У народній ноші українців вагоме місце в оздобленні одягу посідає вишивка. Величезний арсенал орнаментальних композицій і зображальних мотивів народної вишивки містить цінний матеріал для наукових досліджень, є джерелом натхнення для митців.


Рушники з колекції Олександра Опарія


Найяскравіше це виражено в основній складовій українського строю – сорочці. Завдяки розмаїтості типового складу геометричних та рослинно-геометричних мотивів, різному технічному втіленню і локальним особливостям, вишивка сорочок, представлених на виставці, є надзвичайно багатим мистецьким джерелом.

Особливо вигадливо оздоблені святкові сорочки кінця ХІХ – початку ХХ століть. Творчий геній українок виявив у вишивці високий художній смак, народну любов до краси, викристалізовану століттями вишивальну майстерність. Вишивка святкових сорочок є надзвичайно багатою щодо арсеналу вишивальних технік, відзначається шляхетністю колористичної гами, побудовою орнаменту. Давніші зразки виконані трудоємкими вишивальними техніками, зокрема, лиштвою, колодками, вирізуванням та «сліпим» вирізуванням, виколюванням у поєднанні з «зерновим виводом», «курячим бродом», верхоплутом, ретязем, хрестиком, різноманітними мережками: «прутиком», «стовпчиками» та «подвійними стовпчиками», петлевою мережкою, «ляхівкою», мережкою з настилом через чисницю з та без прутика, мережкою «шабак» тощо.



Експозицію можна оглянути з 19 травня до 31 серпня 2023 р., у будні, з 12.00 до 16.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].

Відеофільм про виставку  «Незнищенне диво України» (Автори фільму: Зиновій Суходуб, Дмитро Шешурак)


Опубліковано Admistration в Без рубрики

Повнотекстовий онлайн-доступ до газети «БУКОВИНА»

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до видання народовців Буковини — газети «БУКОВИНА». Електронний ресурс містить оцифровані 30 описів 29 річників 116 примірників, що становить 12 849 сторінок фонду книгозбірні.

[Режим доступу]:

Буковина [Електронний ресурс]. – Чернôвцѣ : Юрій Федькович, 1885.

«Буковина» публікувала багато цінних матеріалів з історії Буковини, збройної боротьби за Українську Державу, що сприяло піднесенню національно-культурної свідомості буковинців та утвердженню державності й ідеї соборності України.

Газета виходила українською мовою у Чернівцях (1885–1910, 1918) та Відні (1915–1918) (січень 1912 р. – січень 1915 р. — під назвою «Нова Буковина»). У наступні роки «Буковину» почало видавати товариство «Руська Бесіда», газета стала неофіційним органом буковинських народовців, згодом — Української національно-демократичної партії.

У віденський період «Буковина: часопис політична і наукова для народу руського» мала паралельну назву «Bukowyna: Organ des Verbandes der ukrainischen Reichsrats- und Landtagsabgeordneten der Bukowina» як орган «Союзу українських послів на Буковині», а з 1918 р. була напівофіційним рупором української влади.

Редакторами газети у різні роки були Юрій Федькович, Сильвестр Дашкевич, Василь Дутчак, Осип Маковей, Павло Кирчів, Михайло Токарик, Іван Хромовський, Іван Созанський, Владислав Сєкерський, Віктор Строїч, Іван Захарко, Володимир Федорович, Євген Шушковський, Микола Спинул та ін.

У ЛННБ України ім. В. Стефаника оцифровано та удоступнено 29 річників газети за 1885–1909, 1915–1918 роки.

Режим доступу до газетних текстів організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції – Електронна версія періодики.

 

[ДжерелоБуковина. Чернівці : Собор українських послів на Буковині, 1885–1918.

 



Інформацію підготувала: н.с. Г. Мельник-Хоха.

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Із циклу
«Україна у світовій літературі
та світова література в українських колекціях»

Продовжуючи цикл бібліографічних оглядів, започаткований у грудні 2022 р., пропонуємо до уваги читачів низку чужомовних друків, пов’язаних з іменами відомих українських релігійних та церковних діячів. Ці видання опрацьовані та зберігаються у фонді сектору формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ – середини ХХ ст. (вул. Личаківська, 131) відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Документальним джерелом для вивчення історії й духовного життя Закарпатської України епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.) слугують праці о. Іоаникія Базиловича (1742–1821) — історика, священника-василіянина, ігумена Мукачівського монастиря (1784–1789), а також педагога, письменника, митця. І. Базилович — автор аскетичних, літургічних та історичних досліджень, найвідомішим із яких є двотомник «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича» (“Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits … in monte Csernek ad Munkacs” (Cassoviac, 1799, 1804–1805). Підґрунтям для написання цих праць були матеріали, які зібрав і опрацював автор під час упорядкування фондів монастирської бібліотеки та єпархіального архіву.

Серед них, зокрема, прижиттєве видання його дослідження “Imago vitae monasticae” («Зображення чернечого життя»), яке побачило світ у 1802 р. в м. Кошице (Словаччина) з гравюрою на фронтиспісі і яке на сьогодні найдавнішою латиномовною книгою фонду нашого відділу.

З огляду на актуальність питання пасхального літочислення, яке набуло сьогодні в Україні особливої ваги у зв’язку зі зміною календаря свят, варто звернути увагу і на видання “Abhandlung über die Regeln, nach welchen die Slaven des griechischen Ritus den Ostertag berechnen” (Lemberg: Gedruckt bei dem Stauropigianischen Institute, 1836) («Трактат про правила, за якими слов’яни грецького обряду обчислюють день Пасхи») Митрополита Галицького та архиєпископа Львівського Григорія Яхимовича (1792–1863), 160 років від дня смерті якого минуло в лютому поточного року.

Примірник цього прижиттєвого видання з таблицею для визначення рухомих святкових днів містить автографи о. Михайла Копистянського (1816–1879), який походив зі священничої родини Сембратовичів, та о. Северина Торонського (1846–1902) — віцеректора Львівської греко-католицької духовної семінарії. Наявність цих власницьких знаків може слугувати підтвердженням того, що праця Григорія Яхимовича, захисника прав українського населення Галичини та прихильника збереження східних церковних і чернечих традицій, вже тоді була на часі.

У ретроспективному фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. зберігаються також видання з приватної книгозбірні самого Митрополита Григорія, серед яких, зокрема, примірник посібника з граматики української мови Карла Піхлера “Kurzgefasste russinische Sprachlehre” (Lemberg, 1849).

До цінних чужомовних друків другої половини ХІХ ст. про великих українців належить ґрунтовне (413 с.) біографічне дослідження італійського священника, василіянського архимандрита у Гроттаферраті (1870–1876) Ніколи Контьєрі (1827–1899), присвячене церковному ієрарху, реформатору чернецтва, святому священномученику Йосафату Кунцевичу (1580–1623), 400 років від дня трагічної смерті якого минає цьогоріч (“Vita di S. Giosafat Arcivescovo e martire ruteno dell’Ordine di S. Basilio il Grande” (Roma: Tip. della S. Congregazione de Propaganda Fide, 1867) («Життя св. Йосафата, руського архиєпископа і мученика чину св. Василія Великого»).

Нікола Контьєрі, настоятель монастиря Санта-Марія-де-Гроттаферрата, який свого часу виконував обов’язки бібліотекаря та архіваріуса, а також вчителя літератури, філософії та теології, брав активну участь у підготовці канонізаційного процесу блаженного Йосафата Кунцевича. Свою працю про українського мученика за єдність Христової Церкви опублікував y 1867 р., напередодні, коли Папа Римський Пій ІХ зарахував Йосафата до лику святих.

Потрібно додати, що у рік канонізації свмч. Йосафата побачив світ також «Компендій житія св. Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького, мученика чину св. Василія», виданий у Римі на основі переказу історика Церкви та агіографа Ігнація Кульчинського (1707–1747) (“Compendio della vita di S. Giosafat Kuncewicz, Arcivescovo di Polotsk, martire dell’Ordine di S. Basilio” (Roma, 1867). Це видання, яке походить із книгозбірні «Студіону» з автографом Митрополита Андрея Шептицького на обкладинці, теж зберігається у фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Вшановуючи пам’ять про видатного церковного та релігійного діяча, Сейм Литви, відгукнувшись на прохання УГКЦ та Василіянського Чину у Литві, а також української громади у Вільнюсі, проголосив 2023 рік роком св. Йосафата Кунцевича — «апостола єдності Литви, України, Польщі та Білорусі» (за Вікіпедією).



 

Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

ЛННБ України ім. В. Стефаника

Опубліковано Admistration в Без рубрики

ЯРОСЛАВ ДАШКЕВИЧ у світлі документальних матеріалів і книжкових видань з фондів ЛННБУ ім. В. Стефаника

 


Режим доступу до текстів оцифрованих видань Ярослава Дашкевича організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції  Тестова версія (в розробці) – Книжкові електронні видання.

У грудні 2021 року виповнилось 95 років від дня народження вченого.

Ярослав Романович Дашкевич (13.12.1926 – 25.2.2010, м. Львів) – український історик, сходознавець, бібліограф, археограф, джерелознавець, громадський діяч. Доктор історичних наук (1994), професор (1996).

Син громадських і військових діячів генерал-хорунжого Армії УНР Романа з Корибутів Дашкевича і хорунжої Українських Січових Стрільців, вченої Олени Степанів. Закінчив І Державну гімназію з українською мовою навчання у Львові (1941–1944). Від лютого до квітня 1944 навчався у Львівському медичному інституті, а від 1945 – у Львівському державному університеті імені Івана Франка (спеціальність «українська мова і література»).

Документи про працю Ярослава Дашкевича у Львівській філії Бібліотеки АН УРСР


Від серпня 1944 працював у Львівській філії Бібліотеки АН УРСР спочатку як бібліотекар відділу рукописів (1944–1945), старший бібліотекар кабінету Івана Франка (1945–1946), бібліограф цього ж кабінету (1946) у колишній Бібліотеці НТШ на вул. Радянській, 24, пізніше – бібліограф, а de facto в.о. завідувача новоствореного відділу бібліографії (1947–1949). У 1944–1948 працював над складанням «Словника українських псевдонімів, криптонімів та криптограм», картотеку якого після арешту автора використав радянський літературознавець О.І. Дей, видавши словник під своїм прізвищем («Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.)» (Київ, 1969). У 1946 брав участь у відборі друків ХІХ–ХХ ст. з фондів бібліотеки колишнього львівського Оссолінеуму для передачі їх Польській Республіці. 10 грудня 1949 звільнений з роботи «за антирадянські дії», а його справу передано слідчим органам.

Документи з особової справи Ярослава Дашкевича у ЛфБАН УРСР (1944-1949)


17 серпня 1944. Заява, особистий листок по обліку кадрів й автобіографія Я. Дашкевича

 

24 січня 1946. Фото з особової справи і списки наукових праць Я. Дашкевича

 

1 серпня 1944 – 15 грудня 1949. Накази про призначення і звільнення Я. Дашкевича з роботи

 

21-22 грудня 1945. Обкладинка і 1-й арк. протоколу бібліографічної наради у Києві. Автограф Я.Дашкевича, маш.

 

1947. Колектив Львівської філії БАН УРСР. Я. Дашкевич – в останньому ряду в центрі

У грудні 1949 просто у приміщенні бібліотеки був заарештований. Звинувачений в антирадянській діяльності та засуджений до 10 років виправно-трудових таборів, перебував у в’язницях і таборах у Львові, Золочеві, Києві, Харкові, Петропавловську, Карабасі, Спаську, Караганді (Казахстан).

У 1956 Я. Р. Дашкевич повернувся до Львова, безробітний. У 1957–1966 – бібліограф Інституту суспільних наук АН УРСР, у 1967–1972 працював у Державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР. У 1973 і від жовтня 1974 до березня 1980 – на різних наукових посадах у Центральному державному історичному архіві УРСР у Львові. Від 1 листопада 1990 – керівник Львівського відділення Археографічної комісії АН УРСР, з 1992 – керівник Львівського відділення Інституту української археографії Академії наук України (з 1 лютого 1995 – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України).

 

Рукописи й машинописи з домашньої книгозбірні Ярослава Дашкевича й Олени Степанів у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника


Значна частина родинної книгозбірні Олени Степанів і Ярослава Дашкевича після арешту матері  з будинку на вул. Пісковій, 5 потрапила у фонди Львівської філії Бібліотеки АН УРСР. У різних відділах ЛННБ України імені В. Стефаника віднайдено низку книг, машинописів і рукописів із власницькими знаками Ярослава Дашкевича й Олени Степанів. На рукописах і машинописах наукових праць з’явилися помітки спецфонду синім олівцем «автор – враг», «национ[алистическая]». На рукописах і машинописах наукових праць з’явилися помітки спецфонду синім олівцем «автор – враг», «национ[алистическая]».

 

1945. Обкладинка конфіскованої праці Олени Степанів «Львів». Титульний аркуш з написом цензури «Автор – враг»

 

 

 

Книжки з домашньої книгозбірні Олени Степанів і Ярослава Дашкевича у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника


На титульних сторінках книжок здебільшого є автографи власників з датами або дарчі написи. Частина друків – через прізвища авторів чи видавців, через час чи місце видання, через зміст — автоматично потрапила до спецфондів, після розсекречення вони повернулись у фонди бібліотеки.

 

 

Видання Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, підготовані у співпраці з Я. Р. Дашкевичем


Від 1990-х – прихильник та автор проекту фізичної реконструкції Бібліотеки НТШ. Один з активних діячів, які вимагали повернення українських культурних цінностей, зокрема архівних та рукописних матеріалів, вивезених до Польщі з Бібліотеки НТШ у березні 1944. Автор статей і спогадів про Бібліотеку НТШ у Львові.

У 1991 р. львівською академічною бібліотекою опубліковано дуже важливий архівний документ – протокол вікопомної наради 1945 р. у Києві, на якій йшлося про укладання бібліографії української книги 1798-1914 рр. і в якій брав участь молодий бібліограф Я. Дашкевич – «На шляху до створення репертуару української книжки».

Ярослав Дашкевич – ініціатор і науковий редактор багатотомного видання «Репертуар української книжки», започаткованого Ю. Меженком у 1930-х рр., продовженого у ЛфБАН УРСР у 1940-х рр., яке вийшло друком у незалежній Україні. Перший том «Репертуару української книги, 1798–1916: Матеріали до бібліографії» побачив світло денне в 1995 р., останній, дев’ятий – у 2005 р. Видання було підготоване відділом бібліографії у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України під керівництвом Луїзи Ільницької й за науковою редакцією Ярослава Дашкевича, який написав передмови до окремих томів.

Відділом наукової бібліографії було підготовано репринтне перевидання часопису «Бібліологічні вісті» а також систематичний покажчик змісту Л. Ільницької та О. Хміль до часопису «Журнал «Книгарь» – літопис українського письменства (1917-1920)» (обидва – зі вступними статтями Я. Дашкевича).

Також за участю вченого були підготовані й побачили світ два видання листування Ярослава Дашкевича з Юром Меженком. У збірнику листів Ю. О. Меженка до львів’ян, упорядкованого М.А.Вальо, Я. Р. Дашкевич підготував добірку листів Меженка до нього за1962-1968 рр. і вступну статтю.

Я. Р. Дашкевич був натхненником і науковим керівником великого проекту ретроспективної реконструкції розпорошених і переміщених фондів Бібліотеки НТШ у Львові, зокрема тих її архівних і рукописних фондів, які опинилися за кордоном і зберігаються в Національній бібліотеці у Варшаві й Національному закладі ім. Оссолінських у Вроцлаві. Каталог-інформатор, підготований Галиною Сварник, вийшов у 2005 р. На пропозицію вченого він був присвячений «Співробітникам Бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, які у 1920-1940 рр. збирали та зберігали документальні скарби українського народу».

Документи про діяльність Я. Р. Дашкевича у львівській академічній бібліотеці та спогади про долю збірок кол. Бібліотеки НТШ в повоєнний період вміщено у збірниках про переміщення і втрати фондів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника від часу її створення як Львівської філії Бібліотеки АН УРСР до сучасності, – ініціатором і науковим керівником цього дослідницького й видавничого проекту був вчений. У другому томі збірника опубліковано також стенограму загальних зборів Львівської бібліотеки АН УРСР у зв’язку з арештом в.о. завідувача відділу бібліографії Ярослава Дашкевича.

Статті про українське і вірменське книгодрукування, про постаті бібліографів і книгознавців Івана-Омеляна Левицького, Юра Меженка, Федора Максименка, Мирона Кордуби, історика Івана Крип’якевича, мистецтвознавця Мечислава Ґембаровича та ін. опубліковано у збірниках праць вченого «Постаті» (три видання; Львів, 2006, 2007, 2016).
Чимало матеріалів про Бібліотеку НТШ, долю її збірок, про фонди ЛННБ України ім. В. Стефаника і про родинну книгозбірню Я. Дашкевича та його матері Олени Степанів  вміщено в найновішому виданні праць Ярослава Дашкевича «У світі книжки» (Львів, 2021), приуроченого до 95-річчя вченого.

 


Галина Сварник, наук. сп. Відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника

Опубліковано Admistration в Без рубрики