27 березня 2024 р. Бібліотеку відвідали п. Ганна Горобець, директорка видавництва «Горобець» (Київ) та очільник Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького п. Ігор Жук До бібліотечного фонду п.Г.Горобець подарувала два знакові видання, що нещодавно побачили світ у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину».
Ганна Горобець, засновниця і очільниця видавничого проєкту, метою якого є публікування давніх українських манускриптів, що у різний час і спосіб були вивезені/викрадені з України. Упродовж 15 років у межах проєкту видано знакові для нашої історії та культури рукописи ХІ–ХІV століть, шість з цих видань наявні у фондах Бібліотеки: Реймське Євангеліє, Холмське Євангеліє, Лавришівське Євангеліє, Луцьке Євангеліє, Луцький Псалтир, Віденський Октоїх.
Оскільки проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину» покликаний удоступнити науковцям і всім, хто цікавиться культурною спадщиною, факсимільні видання середньовічних кодексів України, які опинилися за кордоном, користувачам Бібліотеки невдовзі стануть доступними подаровані факсиміле:
Христинопільський Апостол ХІІ століття: Факсимільне видання та кодикологічне дослідження / упоряд. та автор дослідження архим. Методій (Станіслав) Волощенко; вступна стаття Олександра Охріменка. Київ: Видавництво “Горобець”, 2023. xvii, 606, CL c. Галицько-Волинське Євангеліє XII століття: Видання факсимільного типу. Дослідження / Відп. ред. В Мойсієнко. Київ: Видавництво “Горобець”, 2023. 608 c.
Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей ознайомив гостей з діяльністю установи та подарував книжкові видання, підготовлені науковцями Бібліотеки.
25 березня 2024 р. очільник Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького п. Ігор Жук подарував нашій книгозбірні цінне факсимільне видання: Львівський Апостол. Діяння та послання апостольські Івана Федоровича 1574 року: Видання факсимільного типу. Львів; Київ: Горобець, 2023. 580 с.
Ця книжкова памʼятка традиційно вважається найдавнішою точно датованою книгою, надрукованою в Україні, матеріальним свідченням тривалості української культурної традиції. Факсимільне перевидання видатного першодруку відзначає велетенські заслуги друкованого слова та життєвого і творчого подвигу «друкаря книг перед тим небачених» Івана Федоровича, майстра книжного мистецтва, талановитого художника-гравера, інженера, ливарника, східнословʼянського гуманіста і просвітителя XVI ст.
Для перевидання використано примірник з фонду відділу рідкісної книги нашої бібліотеки.
Над створенням цього видання працювали фахівці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Української академії друкарства, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.
У рамках співпраці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника з Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві (Zakład Narodowy im. Ossolińskich / Ossolineum) відбувся візит до Львова віцедиректорки Інституту докторки Дороти Сідоровіч-Муляк та завідувачки відділу стародруків докторки Агнєшки Франчик-Цегли. Упродовж 26 лютого – 1 березня гості відвідали низку структурних підрозділів Бібліотеки, зокрема відділи: рідкісної книги, рукописів, європейської книги XIX-XX cт., інформаційного та комп’ютерного забезпечення, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. З керівництвом Бібліотеки обговорили напрями наукових досліджень та співпраці на найближчу перспективу.
Цьогоріч Україна святкує 210 річницю від дня народження видатного українського письменника, художника і мислителя, громадського діяча – Тараса Шевченка (1814–1861), а також 184 роки з часу першого видання його «Кобзаря». Ці знаменні події Бібліотека вшанувала по-особливому, презентувавши виставку однієї книги – поетичної збірки, яка за правом вважається основою української літератури.
1840 року була надрукована перша книга Тараса Шевченка – невеличка збірка із восьми поетичних творів: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Тополя», «Думка – Нащо мені чорні брови», «Іван Підкова», «До Основʼяненка», «Тарасова ніч», поеми «Катерина». Ця подія стала поворотною не лише у житті поета, але всього українського народу. Як зазначив Іван Франко: «ся маленька книжечка відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».
У фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника зберігається одна з найбільших в Україні колекція видань «Кобзаря».
Серед її експонатів – різні за обсягом та художнім оформленням видання, надруковані українською та в перекладах багатьма мовами світу. Простеживши історію появи «Кобзарів» можемо з упевненістю засвідчити, що ця збірка поетичних творів Тараса Шевченка стала особливою для багатьох поколінь українців, чітким життєвим дороговказом, символом справедливої боротьби, незламності людської душі та волі.
Запрошуємо оглянути виставку, розміщену у головному корпусі Бібліотеки до 29 березня 2024 р.
28 лютого 2024 р. Львівську національну наукову бібліотеку імені В. Стефаника відвідали співробітники краєзнавчого музею «Бойківщина», працівники відділу культури Долинської міської ради, історики та активісти міста. Візит до Львова відбувався з нагоди вшанування 16 роковин від дня смерті видатного українського мецената, уродженця Долини Омеляна Антоновича. Гості оглянули новий читальний зал відділу рукописів, меморіальну кімнату імені Тетяни й Омеляна Антоновичів, зустрілися з генеральним директором Василем Ферштеєм та його заступницею Ольгою Колосовською. Фонди бібліотеки поповнилися науковими працями про історію м. Долина, а гості з Прикарпаття одержали нові видання Бібліотеки, зокрема книги, присвячені Василю Стефанику. Наукові співробітники відділу рукописів Ярослав Сеник та Тамара Литвин провели екскурсії та розповіли про експозиції його меморіальних читальних залів.
У виставковій залі Бібліотеки до уваги читачів представлена книжково-документальна виставка, присвячена 100-й річниці від дня народження Анни-Галі Горбач (1924–2011) – перекладачки, літературознавиці, видавчині, громадської й політичної діячки, членкині Національної спілки письменників України (1993), членкині-кореспондентці Наукового товариства ім. Шевченка в Європі (1966). За багатолітню працю із популяризації української літератури у Німеччині, активну громадську позицію та правозахисну діяльність Анні-Галі Горбач присуджено Міжнародну премію ім. Івана Франка Спілки письменників України (1994), премію ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премію Олени Теліги (2009), премію «Тріумф» (2001), Пантелеймона Куліша (2019). У 2006 році її також було нагороджено Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
На виставці експоновано книги та світлини, що відображають творчий шлях Анни-Галі Горбач, який розпочався в с. Бродина (Північна Буковина) та продовжився в Німеччині, де вона пройшла довгу і складну дорогу свого фахового становлення й вироблення власного імені як перекладачки й дослідниці. У доробку Анни-Галі Горбач понад 50 окремих різножанрових колективних збірників, зокрема шість антологій: «Blauer November. Ukrainische Erzähler unseres Jahrhunderts. Prosaanthologie» («Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття. Антологія прози», Гайдельберґ, 1959), «Ein Brunnen für Durstige und andere ukrainische Erzählungen» («Криниця для спраглих та інші українські оповідання», Тюбінґен, 1970), «Letzter Besuch in Tschornobyl. Ukrainische Erzähler der Gegenwart» («Останні відвідини Чорнобиля. Українські прозаїки сучасності», Райхельсгайм, 1994), «Kerben der Zeit. Ukrainische Lyrik der Gegenwart» («Карби часу. Сучасна українська лірична поезія», Райхельсгайм, 2003), «Alles kann wie in Gebeten sein. Ukrainische Lyrik mit christlichen Motiven» («Все може бути, як у молитвах. Українська поезія з християнськими мотивами», Райхельсгайм, 2005).
Об’єктом її перекладацьких зацікавлень стали твори класичної і сучасної літератури різних жанрів і стилів. На виставці представлено літературно-художні видання в перекладі на німецьку мову: «Fata Morgana» (Цюрих, 1962), «Schatten vergessener Ahnen» («Тіні забутих предків», Ґеттінґен, 1966) М. Коцюбинського; «Räubersommer» Г. Хоткевича («Камінна душа», Ґеттінґен, 1968); «Spurensuche im Juli» Ю. Андруховича («Екзотичні птахи і рослини», Райхельсгайм, 1995), «Kryptogramme» («Криптоґрами», Райхельсгайм, 1996) і «Weisse Psalmen und andere Gedichte» («Білі псалми та інші поезії», Райхельсгайм, 1999) В. Кордуна, «Grenzsteine des Lebens» Л. Костенко («Віхи життя», Райхельсгайм, 1998), «Der Dichter in der Luft: huzulische Erzählgedichte» В. Герасим’юка («Поет у повітрі», Райхельсгайм, 2001) тощо.
Анна-Галя Горбач доклала чимало зусиль для оприлюднення українських самвидавних матеріалів у швейцарському піврічнику «Samisdat», зокрема праць М. Руденка, Є. Сверстюка, С. Сапеляка, В. Чорновола, Л. Лукʼяненка, В. Шумука. На виставці презентовано випуски: «Samisdat: Stimmen aus dem “Anderen Russland”» (Bern: Samisdat, 1981); Hejfets, M. «Wassyl Stus – ein Dichter Hinter Stacheldrant» (Bern: Samisdat, 1983) та ін.
Дякуємо колегам з Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича, зокрема Марії Чікало, за надані фотоматеріали.
Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 29 березня 2024 р.
21 лютого 2024 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася презентація монографії Оксани Середи «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного двадцятиліття» (Львів, 2023, 364 с.).
Із вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей, який наголосив на важливості висвітлення культурних здобутків українців 1920–1930-х рр., адже вони є свідченням великої незламності духу і самопожертви української нації у бажанні плекати та розвивати свої культурні надбання і передавати їх наступним поколінням.
Авторка книги – кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБУ ім. В. Стефаника – дослідила мистецьку пресу як багатогранне культурологічне явище, яке мало вагомий вплив на формування українського мистецького середовища Галичини між двома світовими війнами. Загалом дослідниця охарактеризувала 45 мистецьких пресодруків. Також у монографії подано 125 біографічних нарисів безпосередніх учасників тогочасного мистецького пресовидавничого процесу, додавши до них трохи неформально-смішного під рубрикою «Пензлем в око». Книга складається із передмови, чотирьох розділів, післямови, переліку ілюстрацій, покажчиків імен та часописів.
В обговоренні цього видавничого проєкту взяли участь докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Школи журналістики та комунікації Українського католицького університету Емілія Огар; заступниця генерального директора з наукової роботи ЛННБУ імені В. Стефаника, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Лідія Сніцарчук; доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв Роман Яців, які наголосили на важливості персоніфікації української історії та культури, гідному пошануванню подвижницької праці ентузіастів української преси та виведенню з тіні малознаних імен міжвоєнного мистецького соціокультурного простору. Також було відзначено продуману структуру презентованого видання, невимушеність стилю подання тексту і метафоричність назв розділів та нарисів у книзі.
До слова були запрошені благодійники, завдяки яким книга побачила світ, – юрист, громадський діяч, голова Міжнародної громадської організації «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва» Юрій Котик та український бізнесмен, меценат, президент Федерації водного поло України Олександр Свіщов. Зокрема, пан Юрій у своєму виступі наголосив, що українська нація за будь-яких обставин має бути найкращою у всьому: і на полі бою, й у наукових, громадських та культурних ініціативах.
Учать у заході також взяли нащадки редакторів та публіцистів, про яких розповідається у книзі, зокрема кандидатка фізико-математичних наук та громадсько-політична діячка Тетяна Крушельницька (внучка Івана Крушельницького та Галі Левицької, правнучка Антона та Марії Крушельницьких), дизайнерка етноодягу й народна майстриня Марія Савка-Гнилякевич (донька Ярослава Савки), викладачка скрипки у музичній школі № 5 Любов Стасюк (донька Данила Фіґоля), художник-реставратор Андрій Кабарівський (внук Богдана Кабарівського, правнук Северини Кабарівської), які подякували авторці, бібліотеці та благодійникам за привернення уваги до імен їхніх родичів та нове прочитання їхнього творчого доробку. Оксана Середа люб’язно подарувала примірники своєї книги спонсорам та родичам героїв своєї книги.
У середу, 21 лютого 2024 р. о 15:00 у читальному залі ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбудеться презентація книги Оксани СЕРЕДИ «У полоні арту: українська мистецька преса Галичини міжвоєнного періоду» (Львів, 2023, 364 с.).
Книга побачила світ завдяки підтримці благодійників Олександра СВІЩОВА, українського бізнесмена, мецената, президента Федерації водного поло України, та Юрія КОТИКА, юриста, громадського діяча, голови Міжнародної громадської організації «Культурно-дослідницький центр України та Китаю «Ланьхва».
У виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника організовано виставку старовинних вишивок «Пам’ять роду» з села Лучиці на Львівщині. Жіночі і чоловічі сорочки, спідниці, запаски, штани, камізельки і рушники, переважно з початку ХХ ст., знайомлять глядачів із різноманітними кроями, візерунками, барвами, техніками вишивання, поширеними у селі. Сучасні витвори з початку вже ХХІ ст. продовжують мистецькі традиції. Велику частину експозиції займають різночасові фотографії, на яких зафіксовані селяни, їхні родини, які мріяли про незалежність, боролися за свою ідентичність, зберігали традиції і памʼять свого роду. Вони розкривають історію села, історію України.
Фото: Світлана Олесько
У 2004 р. Світлана Олесько, завідувачка Народним домом села Лучиці, вирішила організувати виставку старожитностей рідного села. Вона вивчала його історію, збирала документи, світлини і традиційні місцеві вишивані візерунки, якими прикрашали сорочки, запаски, камізельки, спідниці, рушники та інші предмети побуту.
Ентузіазм С. Олесько спонукав односельчан пригадати давню любов місцевих жінок до вишивання. Колись вона проявлялася у майстерності кожної з них придумати власний неповторний орнамент. А зараз у всіх з’явилося бажання збагатити давні традиції, наповнити їх новими елементами, знаками і символами. У цьому велике значення колористики. Так сформувався лучицький орнамент, у якому стилізовані тваринні і рослинні мотиви дивовижно поєднуються з геометричними елементами. Крім того, він вражає яскравістю барв. Не менш важливим для жінок був і крій сорочки, який вражає оригінальністю ще більше. З початком ХХ ст. у селі Лучиці стали поширеними рушники з сюжетними композиціями.
Результатом багатолітньої кропіткої праці С. Олесько стала створена в Народному домі Кімната-музей з багатою збіркою унікальних експонатів, які захоплюють майстерністю вишивальниць давно минулих часів і є натхненним прикладом для молодого покоління.
Фото: Галина Забавська
Нині все актуальнішою стає популяризація вишивки села Лучиці. Галина Забавська, у якої тісні родинні зв’язки з селом, своїм обов’язком вважає розкриття краси та унікальності вишитих речей односельчан. Для неї дуже важливо зафіксувати у лучицькій вишивці все до найменших деталей. У своїй праці вона багато часу приділяє долі людей, творців неповторного мистецького осередку. Так і виник проєкт зі створення власного бренду Craft&Relax, під яким друкують буклети з фото старовинних сорочок і рушників. У кожному з них авторка подає історію однієї сорочки, ім’я майстрині, яка створила її на початку 1930 років, і прижиттєву фотографію вишивальниці. Важливими елементами буклету є опис крою, схема для відтворення вишивки, ключ до схеми, світлини сорочки та окремих її частин. Так автори спонукають досліджувати свою історію та культуру, зберігати і відтворювати давні візерунки, давати їм нове життя. Не зупиняючись на досягнутому, Г. Забавська ініціювала виставку у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, на якій представлені не лише зразки з колекції С. Олесько, але й неповторні екземпляри, які зберігаються в родинах вишивальниць.
На виставці експонуються 29 жіночих сорочок 1910-1940 років, які вражають різноманіттям тканини, крою, а найбільше — орнаментами. Поряд із ними представлені давні фотографії жінок, яким належали ці сорочки, та короткі історії їхнього життя.
Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці
Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці
Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці
Окреме місце на виставці займають 16 чоловічих сорочок. Орнаменти на них відображають молитву матері до Бога про сина, дівочі мрії про майбутнього нареченого, а також любов дружини до чоловіка. Серед них є декілька експонатів, створених чоловіками з дуже трагічною долею та безмежною любов’ю до України.
Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці
Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці
Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці
Серед експонатів виставки представлені також камізельки та запаски, які є невід’ємними частинами цілісного образу. Як і на сорочках, на них багата вишивка з використанням шовкових ниток, леліток, бісеру і склярусу. Цікавим є унікальне плетіння на запасках, майстринь якого, на жаль, уже не залишилось, і знань із виконання цієї техніки ніхто не перейняв.
Фото: Запаска з села Лучиці
Фото: Запаска з села Лучиці
Виставку прикрашають більше ніж 40 вишитих рушників, багато з яких привертають увагу патріотичною символікою. Незважаючи на переслідування й утиски режиму, жителі села Лучиці вишивали на них молитву до Бога за Україну, слова Гімну України у жовто-блакитних барвах, Тризуб, золотих левів з коронами. У кожному рушнику вони відтворювали любов народу до України, прагнення багатьох поколінь до незалежності, мужність і незламність простих людей, а також бажання зберегти памʼять про національну ідентичність.
Фото: Рушник із села Лучиці
Фото: Рушник із села Лучиці
Фото: Рушник із села Лучиці
Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації і проведення виставки: Світлані Олесько, Галині Забавській, Ірині Демчук, Олі Буряк («Світ льону») і студії Юрія Мельничука. Окрема подяка — дирекції і працівникам Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Експозицію можна оглянути з 12 лютого до 29 березня 2024 р., у будні, з 12.00 до 16.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].
Кожного вівторка о 15. 00 — кураторська екскурсія.
У читальних залах відділу періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців з 01 липня 2025 р. по 18 липня 2025 р. тимчасово призупиняєтся обслуговування користувачів
(згідно з наказом № 29-аг від 16.06.2025 р.)
31 липня (четвер) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
