Виставка старовинної лучицької вишивки «Пам’ять роду»

У виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника організовано виставку старовинних вишивок «Пам’ять роду» з села Лучиці на Львівщині. Жіночі і чоловічі сорочки, спідниці, запаски, штани, камізельки і рушники, переважно з початку ХХ ст., знайомлять глядачів із різноманітними кроями, візерунками, барвами, техніками вишивання, поширеними у селі. Сучасні витвори з початку вже ХХІ ст. продовжують мистецькі традиції. Велику частину експозиції займають різночасові фотографії, на яких зафіксовані селяни, їхні родини, які мріяли про незалежність, боролися за свою ідентичність, зберігали традиції і памʼять свого роду. Вони розкривають історію села, історію України.

Фото: Світлана Олесько

У 2004 р. Світлана Олесько, завідувачка Народним домом села Лучиці, вирішила організувати виставку старожитностей рідного села. Вона вивчала його історію, збирала документи, світлини і традиційні місцеві вишивані візерунки, якими прикрашали сорочки, запаски, камізельки, спідниці, рушники та інші предмети побуту.

Ентузіазм С. Олесько спонукав односельчан пригадати давню любов місцевих жінок до вишивання. Колись вона проявлялася у майстерності кожної з них придумати власний неповторний орнамент. А зараз у всіх з’явилося бажання збагатити давні традиції, наповнити їх новими елементами, знаками і символами. У цьому велике значення колористики. Так сформувався лучицький орнамент, у якому стилізовані тваринні і рослинні мотиви дивовижно поєднуються з геометричними елементами. Крім того, він вражає яскравістю барв. Не менш важливим для жінок був і крій сорочки, який вражає оригінальністю ще більше. З початком ХХ ст. у селі Лучиці стали поширеними рушники з сюжетними композиціями.

Результатом багатолітньої кропіткої праці С. Олесько стала створена в Народному домі Кімната-музей з багатою збіркою унікальних експонатів, які захоплюють майстерністю вишивальниць давно минулих часів і є натхненним прикладом для молодого покоління.

Фото: Галина Забавська

Нині все актуальнішою стає популяризація вишивки села Лучиці. Галина Забавська, у якої тісні родинні зв’язки з селом, своїм обов’язком вважає розкриття краси та унікальності вишитих речей односельчан. Для неї дуже важливо зафіксувати у лучицькій вишивці все до найменших деталей. У своїй праці вона багато часу приділяє долі людей, творців неповторного мистецького осередку. Так і виник проєкт зі створення власного бренду Craft&Relax, під яким друкують буклети з фото старовинних сорочок і рушників. У кожному з них авторка подає історію однієї сорочки, ім’я майстрині, яка створила її на початку 1930 років, і прижиттєву фотографію вишивальниці. Важливими елементами буклету є опис крою, схема для відтворення вишивки, ключ до схеми, світлини сорочки та окремих її частин. Так автори спонукають досліджувати свою історію та культуру, зберігати і відтворювати давні візерунки, давати їм нове життя. Не зупиняючись на досягнутому, Г. Забавська ініціювала виставку у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, на якій представлені не лише зразки з колекції С. Олесько, але й неповторні екземпляри, які зберігаються в родинах вишивальниць.

На виставці експонуються 29 жіночих сорочок 1910-1940 років, які вражають різноманіттям тканини, крою, а найбільше — орнаментами. Поряд із ними представлені давні фотографії жінок, яким належали ці сорочки, та короткі історії їхнього життя.

Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці

Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці

Фото: Жіноча сорочка з села Лучиці

Окреме місце на виставці займають 16 чоловічих сорочок. Орнаменти на них відображають молитву матері до Бога про сина, дівочі мрії про майбутнього нареченого, а також любов дружини до чоловіка. Серед них є декілька експонатів, створених чоловіками з дуже трагічною долею та безмежною любов’ю до України.

Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці

Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці

Фото: Чоловіча сорочка з села Лучиці

Серед експонатів виставки представлені також камізельки та запаски, які є невід’ємними частинами цілісного образу. Як і на сорочках, на них багата вишивка з використанням шовкових ниток, леліток, бісеру і склярусу. Цікавим є унікальне плетіння на запасках, майстринь якого, на жаль, уже не залишилось, і знань із виконання цієї техніки ніхто не перейняв.

Фото: Запаска з села Лучиці

Фото: Запаска з села Лучиці

Виставку прикрашають більше ніж 40 вишитих рушників, багато з яких привертають увагу патріотичною символікою. Незважаючи на переслідування й утиски режиму, жителі села Лучиці вишивали на них молитву до Бога за Україну, слова Гімну України у жовто-блакитних барвах, Тризуб, золотих левів з коронами. У кожному рушнику вони відтворювали любов народу до України, прагнення багатьох поколінь до незалежності, мужність і незламність простих людей, а також бажання зберегти памʼять про національну ідентичність.

Фото: Рушник із села Лучиці

Фото: Рушник із села Лучиці

Фото: Рушник із села Лучиці

Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до організації і проведення виставки: Світлані Олесько, Галині Забавській, Ірині Демчук, Олі Буряк («Світ льону») і студії Юрія Мельничука. Окрема подяка — дирекції і працівникам Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Експозицію можна оглянути з 12 лютого до 29 березня 2024 р., у будні, з 12.00 до 16.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].

Кожного вівторка о 15. 00 — кураторська екскурсія.