23 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича Биковського (1895–1992) – бібліотекознавця, бібліографа, книгознавця, історика, журналіста, мемуариста. Він – один із бібліотекарів-фундаторів Всенародної бібліотеки України (тепер – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), доцент у галузі книгознавства (США, 1971), член-кореспондент Української вільної академії наук (США), член Наукового товариства ім. Шевченка та Українського історичного товариства.
У читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію «Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя», яка презентує його творчий доробок із питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, історії українського книжкового руху, геополітичного становища України та її новітньої історії.
На виставці представлені бібліотекознавчі праці Л. Биковського: «Національна бібліотека Української держави (1918–1921)», видана у 1922 р. Союзом українських студентів-емігрантів у Польщі й перевидана через рік у Берліні в серії «Книгозбірня Українського бібліологічного мікроба»; «Українська Бібліографія на еміграції» (Варшава, 1922); «Замітки про книгознавство та книговживання» (Подєбради, 1923); «Бібліотечна педагогіка» (Українська книга. 1938. Чис. 2); «Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej: szkic informacyjny» (Warszawa, 1937) та ін.
Про роботу в бібліотеці Державного українського університету в Кам’янці-Подільському книгознавець згадує у праці «Бібліотека Камінець-Подільського Державного Українського Університету: спомини» (США, 1949).
Чехословацький період життя Л. Биковського позначений вивченням бібліотечної справи в цій країні і книгою «Замітки про чеську бібліоґрафію» (Подєбради, 1927).
Важливою сторінкою літературно-наукової спадщини Л. Биковського є його спогади. На виставці експоновано: «Від Привороття до Трапезунду: спомини (1895–1918)» (Мюнхен; Денвер, 1969); «Книгарні – Бібліотеки – Академія: спомини (1918–1922)» (Мюнхен; Денвер, 1971); «Польське повстання у Варшаві 1944 року: спомини очевидця» (Лондон, 1963); «Ваймарські часи: спомини» (Денвер; Колорадо, 1970); «З моїх блукань по Волині» (Літопис Волині. 1956. Чис. 3) та ін.
Вагому частину науково-літературної спадщини Лева Биковського складає біографістика та мемуаристика. Серед представлених на виставці видань – «Апостол новітнього українства (Юрій Липа)» (Женева, 1946); «Іван Шовгенів. 1874–1943: Біо-бібліографічні матеріали» (Одеса, 1943; Женева, 1947); «Василь Кузів: з нагоди 60-ліття» (На чужині, 1948); «Михайло Олексієвич Ветухів (1902–1959)» (Вінніпеґ; Денвер, 1964); «Соломон Ізраїлевич Гольдельман: 1885–1974. Біо-бібліографічні матеріали» (Денвер; Єрусалим, 1976); «Спадщина по Юрію Липі» (Літературно-науковий збірник. 1952. Чис. 1); «Юрій Косьмич Глушко-Мова» (Нові дні. 1952. Чис. 32); «Володимир Прокопович Тимошенко» (Визвольний шлях. 1957. Чис. 5); «Мої зустрічі з Сергієм Єфремовим» (Український історик. 1976. Чис. 1–4); «Мої побачення з Олександром Лотоцьким» (Український історик. 1979. Чис. 1–4); «Наша співпраця: риски до портрету Любомира Винара» (Український історик. 1981. Чис. 1–4) та ін.
На окрему увагу заслуговує діяльність Л. Биковського в організації українських наукових установ у еміграції. Разом із Ю. Липою у 1938–1939 рр. він заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового й Українського океанічного інститутів. Під егідою цих наукових установ було видано низку публіцистичних праць і наукових розвідок: «Україна над океаном» (Франкфурт, 1946); «Напрямні Всеукраїнської високошкільної політики: в порядку дмскусії» (Одеса, 1943); «Чорноморський простір: атлас» (у співавторстві; Одеса, 1941) та ін.
Підсумком наукової діяльності Л. Биковського стала бібліографічна праця «У службах українській книжці: біо-бібліографія» (Денвер, 1972), до якої ввійшли: його біографія до початку 70-х років, бібліографічна інформація про 450 друкованих і рукописних творів, рецензії та відгуки на його твори і біографічний нарис про вченого авторства голови Українського історичного товариства (США) професора Любомира Винара. Завдяки зусиллям дружини Л. Биковського п. Марії та Л. Винара перевидання книги у Львові у 1997 р. зробило її доступною для ширшого кола читачів в Україні та поза її межами.
У радянську добу ім’я Л. Биковського замовчували, дослідники почали писати про нього лише в незалежній Україні. Це, зокрема, статті у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях: Баран М. «Биковський Лев» (Українська журналістика в іменах. 2003. Вип. 10); Ківшар Т. «Книгознавча концепція Левка Биковського подебрадського періоду (1922–1923)» (Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Книгознавство, бібліотекознавство та інформ. технології. 2088. Вип. 3); Ківшар Т. «Левко Биковський як історик українського книжкового руху» (Бібліотечний вісник. 1996. № 1.); Гринько М. «Лев Биковський – Дон Кіхот української бібліології» (Слово і час. 2010. № 12.); Винар Л. Лев Юстимович Биковський (Український історик. 1993. Чис. 1/4); Грановський Б. В. «Київський» етап Л. Биковського та його участь у формуванні Національної бібліотеки України» (Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи: міжнар. наук. конф. Київ, 1995); Завальнюк О. М. «Биковський Лев Юстимович» (Історія Кам’янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918–1921 рр.). Кам’янець-Подільський, 2006); Казакова Н. «Книгознавець, публіцист, історик: (до 115-річчя від дня народження Л. Биковського)» (Бібліотечна планета. 2010. № 2); Литвиненко О. В. «Кам’янецький період в бібліографічній діяльності Левка Юстимовича Биковського» (Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство. Кам’янець-Подільський, 2010. Вип. 2.); Ковальчук Г. І. Л. Биковський і С. Сірополко як кореспонденти УНІК (Український науковий інститут книгознавства (1922–1936). Київ, 2015); Прокопчук В. С. «Бібліотекознавчий доробок Левка Биковського Кам’янецького періоду (вересень 1919 – травень 1920 рр.)» (Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали другої наук.-практ. конф., Львів, 2010); Солонська Н. Г. «Невідома праця Л. Биковського “Книгодрукування на Вкраїні”» (Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Київ, 1999. Вип. 2). Заслуговує на увагу монографія Ю. Сєкунової «Історико-культурологічна спадщина Лева Биковського» (Київ, 2012).
Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку до кінця травня 2025 р.
