Лев Биковський

23 квітня 2025 року виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича Биковського (1895–1992) – бібліотекознавця, бібліографа, книгознавця, історика, журналіста, мемуариста. Він – один із бібліотекарів-фундаторів Всенародної бібліотеки України (тепер – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), доцент у галузі книгознавства (США, 1971), член-кореспондент Української вільної академії наук (США), член Наукового товариства ім. Шевченка та Українського історичного товариства.


У читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію «Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя», яка презентує його творчий доробок із питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, історії українського книжкового руху, геополітичного становища України та її новітньої історії.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)
«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

На виставці представлені бібліотекознавчі праці Л. Биковського: «Національна бібліотека Української держави (1918–1921)», видана у 1922 р. Союзом українських студентів-емігрантів у Польщі й перевидана через рік у Берліні в серії «Книгозбірня Українського бібліологічного мікроба»; «Українська Бібліографія на еміграції» (Варшава, 1922); «Замітки про книгознавство та книговживання» (Подєбради, 1923); «Бібліотечна педагогіка» (Українська книга. 1938. Чис. 2); «Biblioteki publiczne w Ukrainie radzieckiej: szkic informacyjny» (Warszawa, 1937) та ін.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

Про роботу в бібліотеці Державного українського університету в Кам’янці-Подільському книгознавець згадує у праці «Бібліотека Камінець-Подільського Державного Українського Університету: спомини» (США, 1949).

Чехословацький період життя Л. Биковського позначений вивченням бібліотечної справи в цій країні і книгою «Замітки про чеську бібліоґрафію» (Подєбради, 1927).

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)
«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

Важливою сторінкою літературно-наукової спадщини Л. Биковського є його спогади. На виставці експоновано: «Від Привороття до Трапезунду: спомини (1895–1918)» (Мюнхен; Денвер, 1969); «Книгарні – Бібліотеки – Академія: спомини (1918–1922)» (Мюнхен; Денвер, 1971); «Польське повстання у Варшаві 1944 року: спомини очевидця» (Лондон, 1963); «Ваймарські часи: спомини» (Денвер; Колорадо, 1970); «З моїх блукань по Волині» (Літопис Волині. 1956. Чис. 3) та ін.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)
«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)
«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

Вагому частину науково-літературної спадщини Лева Биковського складає біографістика та мемуаристика. Серед представлених на виставці видань – «Апостол новітнього українства (Юрій Липа)» (Женева, 1946); «Іван Шовгенів. 1874–1943: Біо-бібліографічні матеріали» (Одеса, 1943; Женева, 1947); «Василь Кузів: з нагоди 60-ліття» (На чужині, 1948); «Михайло Олексієвич Ветухів (1902–1959)» (Вінніпеґ; Денвер, 1964); «Соломон Ізраїлевич Гольдельман: 1885–1974. Біо-бібліографічні матеріали» (Денвер; Єрусалим, 1976); «Спадщина по Юрію Липі» (Літературно-науковий збірник. 1952. Чис. 1); «Юрій Косьмич Глушко-Мова» (Нові дні. 1952. Чис. 32); «Володимир Прокопович Тимошенко» (Визвольний шлях. 1957. Чис. 5); «Мої зустрічі з Сергієм Єфремовим» (Український історик. 1976. Чис. 1–4); «Мої побачення з Олександром Лотоцьким» (Український історик. 1979. Чис. 1–4); «Наша співпраця: риски до портрету Любомира Винара» (Український історик. 1981. Чис. 1–4) та ін.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

На окрему увагу заслуговує діяльність Л. Биковського в організації українських наукових установ у еміграції. Разом із Ю. Липою у 1938–1939 рр. він заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового й Українського океанічного інститутів. Під егідою цих наукових установ було видано низку публіцистичних праць і наукових розвідок: «Україна над океаном» (Франкфурт, 1946); «Напрямні Всеукраїнської високошкільної політики: в порядку дмскусії» (Одеса, 1943); «Чорноморський простір: атлас» (у співавторстві; Одеса, 1941) та ін.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

Підсумком наукової діяльності Л. Биковського стала бібліографічна праця «У службах українській книжці: біо-бібліографія» (Денвер, 1972), до якої ввійшли: його біографія до початку 70-х років, бібліографічна інформація про 450 друкованих і рукописних творів, рецензії та відгуки на його твори і біографічний нарис про вченого авторства голови Українського історичного товариства (США) професора Любомира Винара. Завдяки зусиллям дружини Л. Биковського п. Марії та Л. Винара перевидання книги у Львові у 1997 р. зробило її доступною для ширшого кола читачів в Україні та поза її межами.

«Лев Биковський – любов до книги крізь усе життя» (до 130-річчя від дня народження Лева Юстимовича Биковського)

У радянську добу ім’я Л. Биковського замовчували, дослідники почали писати про нього лише в незалежній Україні. Це, зокрема, статті у періодичних виданнях, матеріалах конференцій, енциклопедіях: Баран М. «Биковський Лев» (Українська журналістика в іменах. 2003. Вип. 10); Ківшар Т. «Книгознавча концепція Левка Биковського подебрадського періоду (1922–1923)» (Вісн. Львів. ун-ту. Сер.: Книгознавство, бібліотекознавство та інформ. технології. 2088. Вип. 3); Ківшар Т. «Левко Биковський як історик українського книжкового руху» (Бібліотечний вісник. 1996. № 1.); Гринько М. «Лев Биковський – Дон Кіхот української бібліології» (Слово і час. 2010. № 12.); Винар Л. Лев Юстимович Биковський (Український історик. 1993. Чис. 1/4); Грановський Б. В. «Київський» етап Л. Биковського та його участь у формуванні Національної бібліотеки України» (Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-пошукові системи: міжнар. наук. конф. Київ, 1995); Завальнюк О. М. «Биковський Лев Юстимович» (Історія Кам’янець-Подільського  державного українського університету в іменах (1918–1921 рр.). Кам’янець-Подільський, 2006); Казакова Н. «Книгознавець, публіцист, історик: (до 115-річчя від дня народження Л. Биковського)» (Бібліотечна планета. 2010. № 2); Литвиненко О. В. «Кам’янецький період в бібліографічній діяльності Левка Юстимовича Биковського» (Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Сер.: Бібліотекознавство. Книгознавство. Кам’янець-Подільський, 2010. Вип. 2.); Ковальчук Г. І. Л. Биковський і С. Сірополко як кореспонденти УНІК (Український науковий інститут книгознавства (1922–1936). Київ, 2015); Прокопчук В. С. «Бібліотекознавчий доробок Левка Биковського Кам’янецького періоду (вересень 1919 – травень 1920 рр.)» (Сучасні проблеми діяльності бібліотеки в умовах інформаційного суспільства: матеріали другої наук.-практ. конф., Львів, 2010); Солонська Н. Г. «Невідома праця Л. Биковського “Книгодрукування на Вкраїні”» (Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Київ, 1999. Вип. 2). Заслуговує на увагу монографія Ю. Сєкунової «Історико-культурологічна спадщина Лева Биковського» (Київ, 2012).


Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути виставку до кінця травня 2025 р.