Без рубрики

29 червня 2022 р. о 15.00 у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (вул. Бібліотечна, 2) відбудеться урочисте відкриття мистецько-документальної виставки «Мар’ян Коць (1922–2011): Українець, меценат, видавець». Захід організовано за сприяння Благодійної організації «Благодійний фонд “Поможи Україні”».

Український патріот, інтелігент і естет, невтомний організатор, видавець і меценат, Мар’ян-Павло Коць усе своє життя трудився на благо України, яку був змушений покинути через історичні обставини і в еміграції торувати нелегкий шлях від простого робітника до директора Українсько-американської федеральної кредитної спілки «Самопоміч» у Джерсі-Сіті, президента кооперативів Східних Штатів, керівника Українського конгресового комітету Америки.

Невтомна, цілеспрямована діяльність М.-П. Коця та Іванни, зосереджена на підтримці української еміграції, яка гуртувала навколо себе активних людей, забезпечувала вагомі результати у царині збереження національної ідентичності і культурної спадщини. М.-П. Коць думками і серцем був зі своїм народом, жив Україною.

Презентована експозиція — акт вдячності і пошани великому Українцеві від ЛННБ України ім. В. Стефаника за подаровані безцінні книжкову і мистецьку колекції і значну фінансову допомогу.

Знаковою подією у новітній історії Бібліотеки стало відкриття 18 вересня 2003 року нових приміщень відділу періодичних видань на вул. Ковжуна, 8, ремонт, реставрацію і адаптацію яких було проведено за кошт подружжя Іванни і Мар’яна Коців. Сьогодні цей відділ, який налічує понад 2 млн одиниць зберігання, названий іменем Коців.

На виставці експоновано частину колекції мистецьких творів, чільне місце серед яких посідає гравюра Тараса Шевченка «Барон П. К. Клодт» (1861). Репрезентовано також доробок митців української діаспори Європи, Америки та Австралії. Колекція повертає імена митців, багато з яких сьогодні навіть не згадано у словниках та енциклопедіях.

Окремий розділ на виставці — видавничі проєкти М.-П. Коця, зокрема фундаментальне видання «Українські народні мелодії» Зиновія Лиська в шести томах, «Релігійні твори Олександра Кошиця», а також книги, присвячені питанню голодоморів.

У розділі виставки «З приватної книгозбірні Іванни і Мар’яна Коців» представлено примірники видань з автографами осіб, з якими співпрацювало, творило, приязнилося подружжя Коців.

Запрошуємо на урочисте відкриття мистецько-документальної виставки «Мар’ян Коць (1922–2011): Українець, меценат, видавець».

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника сумує через смерть українського історика, знаного фахівця бібліотечної справи, заслуженого працівника культури України, доктора історичних наук, професора кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, старшого наукового співробітника відділу бібліотекознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника — Богдана Зіновійовича Якимовича.

Богдан Зіновійович здійснив неоціненний внесок у розвиток бібліотечної справи в Україні, збереження та примноження культурної спадщини. До сфери наукових інтересів вченого входило франкознавство, військова і воєнна історія, вексилологія, лексикографія, історія видавничої справи в Україні.

Винятковим є внесок Богдана Якимовича також у відродження української національної символіки, зокрема на підставі його авторського проєкту Верховна Рада незалежної України затвердила українські національні символи як державні.
Богдан Якимович був активним діячем Всеукраїнського товариства «Просвіта», співорганізатором Народного Руху, головою Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариства «Україна-Світ»), був заступником голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ міста Львова, членом Національної Ради Конгресу української інтелігенції.

За визначні наукові здобутки та професійні досягнення Богдана Якимовича було нагороджено численними державними нагородами, серед нагород відомого вченого — настільна медаль першого Міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова (1992), нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2021), відзнака «Слава Україні» (до 30-річчя Спілки офіцерів України) (2021), ювілейна медаль — Знак народної пошани «30 років незалежності України» всеукраїнських громадських організацій (2021) та ін. За наукову працю в 2001 р. отримав Почесну грамоту Президії НАН України і ЦК профспілки НАН України.

Ми будемо пам’ятати Богдана Зіновійовича як неперевершеного майстра своєї справи, людину високої громадянської позиції, щедру душею, тактовну та доброзичливу.

Світла пам’ять про Богдана Зіновійовича Якимовича — видатного вченого, чуйну і душевну людину — назавжди збережеться у серцях всіх, хто його знав і працював із ним.
Вічная пам’ять.

8 лютого 2022 р. виповнюється 75 років від дня народження відомого українського економіста, політичного і громадського діяча, професора, доктора економічних наук Степана Антоновича Давимуки.

На ювілейній виставці представлено матеріали, які презентують коло наукових інтересів вченого, його громадську, політичну та культурно-меценатську діяльність.

Сьогодні у науковому доробку С. А. Давимуки налічується понад 220 наукових публікацій, зокрема 26 окремих праць — «Соціально-економічні проблеми приватизування об’єктів і шляхи їх вирішення» (Львів, 1996), «Приватизація на Львівщині: результати та перспективи» (Львів, 1998), «Теоретико-методологічні аспекти приватизації і механізми її реалізації в Україні» (Львів, 1998), «Львівщина-98: соціальний портрет в загальноукраїнському контексті» (Львів, 1999), «Політичні режими сучасності та перехід до демократії» (Львів, 1999; співавтори: А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Харченко), «Соціально-економічна думка: регіональний зріз» (Львів, 1999; співавтор Ю. Кужелюк), «Львівщина на порозі ХХІ століття: соціальний портрет» (Львів, 2001; співавтори А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Подгорнов, Н. Черниш), «Інтелектуальна власність у науково-технічній сфері: методи та принципи вартості оцінки» (Київ, 2014; співавтор Г. Андрощук), «Національні інноваційні системи: еволюція, детермінатори результативності» (Київ, 2015; співавтори: Г. Андрощук, Л. Федулова), «Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції» (Львів, 2016; співавтор Л. Федулова); «Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні» (Львів, 2016; співавтори: Л. І. Федулова, Н. М. Попадинець та ін.), «Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови» (Львів, 2017; співавтор Л. Федулова); «Культурний імператив соціально-економічного розвитку: цивілізаційний аспект» (Львів, 2019; співавтор Л. Федулова); «Екосистема мистецтва: наукові засади становлення та сучасні практики» (Львів, 2021).

Винятковим є внесок С. А. Давимуки у розвиток колекцій ЛННБ України імені В. Стефаника. До уваги відвідувачів репрезентовано документи з архіву відомого історика, академіка АН України, колишнього директора Інституту суспільних наук АН України Івана Петровича Крип’якевича, який С. А. Давимука у 2007 р. придбав і подарував  Бібліотеці. Складовою унікальної родинної спадщини є подаровані фонди отця Франца Крип’якевича, Савини Сидорович та єпископа Мальчинського. Загальний обсяг подарованих колекцій становить 8 тисяч рідкісних історичних джерел і документів, понад 10 музейних експонатів (4 картини) та 1200 видань.

Наступний розділ експозиції містить матеріали з архіву видатного історика, археографа, публіциста, педагога, громадського діяча Мирона Кордуби (1876–1947), який у 2009 р. С. А. Давимука придбав для Бібліотеки. Це понад 3 000 документів і матеріалів, зокрема 108 листів М. Грушевського, понад 900 листів діячів культури і науки — Д. Дорошенка, В. Кубійовича, С. Томашівського та ін., а також редакцій, видавництв, українських і закордонних наукових інституцій ХІХ–ХХ ст.

Окремою складовою експозиції є графічні твори мистецтва: екслібриси, рисунки, акварелі, естампи. У листопаді 2014 р. С. Давимука подарував Бібліотеці колекцію книжкових знаків, яка налічувала 12 342 екслібриси і була сформована у 1964–2014 роках у тісній співпраці з відомими колекціонерами України. Твори датовані ХІХ – початком ХХІ ст. і виконані художниками України та української діаспори, Італії, Королівства Бельгії, Королівства Нідерландів, Німеччини, Португалії, Республіки Білорусь, Республіки Польща, Російської Федерації, Угорщини, Франції, Чеської Республіки та інших європейських країн. Колекція відображає історію розвитку книжкових знаків на теренах України, увиразнює їхнє місце і роль у контексті європейського мистецтва.

На виставці експоновано фундаментальне тритомне видання «Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки» (упорядник і автор вступної частини — Л. О. Купчинська), яке підготовлене та видане за матеріалами колекції і нині є найповнішим реєстром українських екслібрисів і вповні відображає розвиток жанру на прикладі творчості сотень авторів. Видання було номіноване на Міжнародну премію імені Івана Франка в номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» (2019).

Упродовж 2018–2021 років С. А. Давимука подарував Бібліотеці ще 714 графічних творів (рисунків, акварелей, естампів), серед яких унікальні твори Святослава Гординського, Леопольда Левицького, Євгена Безніска, Стефанії Гебус-Баранецької, Любомира Медведя, Володимира Черкасова, а також рисунки Андрія Бокотея.

Для ЛННБ України ім. В. Стефаника С. А. Давимука є багатолітнім прихильником, меценатом і благодійником, відданим поціновувачем української культури і мистецтва, колекціонером, головою наглядової ради Бібліотеки.

З роси і води, дорогий Ювіляре!

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію, присвячену

70-річчю від дня народження Богдана Якимовича.

Богдан Якимович — український вчений-історик, доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтва та кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; заслужений працівник культури України. Серед нагород відомого вченого – настільна медаль першого Міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова (1992), нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2021), відзнака «Слава Україні» (до 30-річчя Спілки офіцерів України) (2021), ювілейна медаль – Знак народної пошани «30 років незалежності України» всеукраїнських громадських організацій (2021) та ін. За наукову працю в 2001 р. отримав Почесну грамоту Президії НАН України і ЦК профспілки НАН України.

На ювілейній виставці експоновано значну частину творчого доробку Богдана Якимовича, яка репрезентує сфери наукових інтересів вченого: франкознавство, військова і воєнна історія, вексилологія, лексикографія, історія видавничої справи в Україні.

Експозиція розкриває основні проблеми, які опрацьовує Ювіляр. Найперше – це франкознавство, зокрема перша публікація про книговидавничу діяльність І. Франка та її роль у революційно-демократичній пропаганді в Україні й Польщі наприкінці ХІХ ст. — «Иван Франко – основоположник революционно-демократического книгоиздания на Украине» (1985). Тема дебютної наукової статті концептуально втілена у монографічному дослідженні «Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст.» (Львів, 1996). Дослідження Богдана Якимовича «Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти» (Львів, 2006), яке вийшло до 150-річчя від дня народження Каменяра, дає цілісну уяву про І. Франка як видавця та стало гідним внеском в українську гуманітарну науку.

Винятковим є внесок Богдана Якимовича також у відродження української національної символіки. На виставці репрезентовано дослідження «До питання про українську національну символіку» (Памʼятки України, 1989). Богдан Якимович – учасник багатьох наукових конференцій, присвячених цій тематиці. Він – автор ідеї та співавтор проєкту прикінцевого документа й ухвали Всеукраїнської конференції «Історичні традиції української національної символіки» (Київ, червень 1991). Власне, на підставі цих документів, Верховна Рада незалежної України затвердила українські національні символи як державні.

Однією з центральних тем, які досліджує Богдан Якимович як науковець, є військова та воєнна історія України, яку вчений осмислює в широкому європейському контексті. На виставці репрезентовано монографії вченого «Збройні сили України: нарис історії» (Львів, 1996), «Українська військова та воєнна історія» (Львів, 2015). Учений є упорядником або співавтором ґрунтовних видань «Історія українського війська» (Львів, 1992, 1996), збірки військово-історичних праць Івана Карпинця «Галичина: військова історія. 1914–1921 рр.» (Львів, 2005) та ін. Богдан Якимович був керівником авторських колективів, які створили «Російсько-український словник для військовиків» (Київ, 1995), українську редакцію загальновійськових статутів Збройних сил України. Він автор і упорядник 4-х випусків малоформатних, але дуже важливих книжечок для сучасних Збройних Сил України із серії «Бібліотека українського воїна», що виходить у Києві та Львові. Промоторами цього серійного і вкрай актуального видання є Сергій Гальченко (Київ) та Богдан Якимович (Львів).

На виставці експоновано збірник праць професора Богдана Якимовича «Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці» (Львів, 2014), у якому зібрано наукові статті і публіцистичні твори, які відображають роздуми вченого щодо знакових подій новітньої української історії, сучасником та активним учасником яких йому довелося бути, а також результати наукових пошуків із широкого спектра проблем.

Ще одна сторінка творчих зацікавлень вченого – біографістика. Йому належать цінні біографічні нариси про історика Миколу Андрусяка, генерала Мирона Тарнавського, видавця Івана Тиктора, художника Івана Марчука та ін. Також Богдан Якимович – співорганізатор видання біобібліографічних покажчиків відомих діячів культури та науки, зокрема: Володимира Моторного (Львів, 1999); Григорія Кочура (Львів, 1999); Олексія Чичеріна (Львів, 2000); Степана Злупка (Львів, 2000); Івана Вакарчука (Львів, 2001); Миколи Лукаша (Львів, 2003); Наталени Королевої (Львів, 2003); Володимира Шухевича (1849–1915) (Львів, 2004); Роксолани Зорівчак (Львів, 2004); Івана Волошина (Львів, 2005) та ін. У спіавторстві зі своєю ученицею Наталею Кобрин підготував до друку книгу «Визначні постаті України. Андрій Чайковський та Теофіл Окуневський» (Львів, 2010).

Окремий розділ книжкової експозиції ознайомлює з діяльністю Богдана Якимовича як видавця, зокрема робота з повернення у сучасний суспільно-культурний процес історичних нарисів Антона Лотоцького, зібраних у книжку «Княжа слава» (Львів, 1991), книг Івана Крипʼякевича: «Історія України» (Львів, 1990, 1992), «Історичні проходи по Львову» (Львів, 1991, 2009), наукової, публіцистичної та мемуарної спадщини Андрія Чайковського (у 4 т., Львів, 2002, 2007); науково-публіцистичної праці: Єнсен А. «Мазепа» (Київ, 1992). Богдан Якимович започаткував факсимільне перевидання низки визначних раритетів українського друку, зокрема знаменитої Франкової поетичної збірки «З вершин і низин» (Львів, 2004); Тараса Шевченка «Кобзар» (Львів, 2014–2016), Василя Стефаника «Твори» та ін. Вагомий його внесок в організацію видання літературно-краєзнавчого альманаху «Ямгорів» (1991–1995, вип. 1–8). Він – фундатор і перший головний редактор «Вісника Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології» та багатолітній головний редактор провідного історичного часопису «Наукові зошити історичного факультету Львівського університету».

Загальне визнання здобула низка його досліджень з проблем шашкевичезнавства, зокрема розвідки про послідовників «Руської Трійці» на Городенківщині, про Шашкевичів край як терен діяльності УПА, про шашкевичіану в творчій спадщині Андрія Чайковського тощо. Богдан Якимович – співорганізатор першого львівського перевидання альманаху «Руської Трійці» – «Русалки Дністрової» (Львів, 2007), ініціатор і співорганізатор факсимільного перевидання фольклористичної збірки сподвижника «Руської Трійці» Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки» (Львів, 2002).

Ще один розділ ювілейної експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють багатогранну творчість вченого, – це, зокрема, книга «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 21: SCRIPTA MANENT: ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012); «Наукові Зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр.: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012–2013. Вип. 13/14); довідкові видання: «Львівський національний університет імені Івана Франка» (Львів, 2014), «Encyclopedia of Ukraine». Vol. 5 (Toronto, 1993); «Хто є хто на Львівщині» (Львів, 2003) та ін.; експонується також бібліографічний покажчик «Богдан Якимович» (Львів, 2002).

Цінними також його праці з галузі шевченкознавства. Він – ініціатор та безпосередній виконавець разом з Ф. Стеблієм та В. Горинем спеціального ювілейного випуску збірника «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 25: Тарас Шевченко і соборна Україна» (Львів, 2015), низки студій про українського Пророка.

Богдан Якимович — керівник успішно захищених кандидатських дисертацій 10-ти здобувачів та аспірантів, зокрема, на виставці представлені автореферати Олександра Седляра (2005), Віри Мельник (2012), Любові Шиян (2015), Романа Тютенка (2018), Андрія Ткачука (2020), Тетяни Голяк (2020) та ін. Член низки спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львові та Тернополі, офіційний опонент дисертаційних робіт.

На тлі плідної наукової та педагогічної праці вражає розмаїтість громадсько-політичної діяльності ювіляра. Богдан Якимович — активний діяч Всеукраїнського товариства «Просвіта», співорганізатор Народного руху, голова Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»); заступник голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова, член Національної Ради Конґресу української інтелігенції.

З роси і води, дорогий ювіляре!

30 січня 2022 р. виповнилося 30 років від дня утворення відділу періодичних видань. Основним його завданням є:

• формування, організація та збереження фонду періодичних видань;
• своєчасне та якісне обслуговування користувачів;
• проведення науково-дослідної роботи.

Детальну інформацію можна отримати тут.