У виставковій залі Бібліотеки до уваги читачів представлена книжково-документальна виставка, присвячена 100-й річниці від дня народження Анни-Галі Горбач (1924–2011) – перекладачки, літературознавиці, видавчині, громадської й політичної діячки, членкині Національної спілки письменників України (1993), членкині-кореспондентці Наукового товариства ім. Шевченка в Європі (1966). За багатолітню працю із популяризації української літератури у Німеччині, активну громадську позицію та правозахисну діяльність Анні-Галі Горбач присуджено Міжнародну премію ім. Івана Франка Спілки письменників України (1994), премію ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премію Олени Теліги (2009), премію «Тріумф» (2001), Пантелеймона Куліша (2019). У 2006 році її також було нагороджено Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
На виставці експоновано книги та світлини, що відображають творчий шлях Анни-Галі Горбач, який розпочався в с. Бродина (Північна Буковина) та продовжився в Німеччині, де вона пройшла довгу і складну дорогу свого фахового становлення й вироблення власного імені як перекладачки й дослідниці. У доробку Анни-Галі Горбач понад 50 окремих різножанрових колективних збірників, зокрема шість антологій: «Blauer November. Ukrainische Erzähler unseres Jahrhunderts. Prosaanthologie» («Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття. Антологія прози», Гайдельберґ, 1959), «Ein Brunnen für Durstige und andere ukrainische Erzählungen» («Криниця для спраглих та інші українські оповідання», Тюбінґен, 1970), «Letzter Besuch in Tschornobyl. Ukrainische Erzähler der Gegenwart» («Останні відвідини Чорнобиля. Українські прозаїки сучасності», Райхельсгайм, 1994), «Kerben der Zeit. Ukrainische Lyrik der Gegenwart» («Карби часу. Сучасна українська лірична поезія», Райхельсгайм, 2003), «Alles kann wie in Gebeten sein. Ukrainische Lyrik mit christlichen Motiven» («Все може бути, як у молитвах. Українська поезія з християнськими мотивами», Райхельсгайм, 2005).
Об’єктом її перекладацьких зацікавлень стали твори класичної і сучасної літератури різних жанрів і стилів. На виставці представлено літературно-художні видання в перекладі на німецьку мову: «Fata Morgana» (Цюрих, 1962), «Schatten vergessener Ahnen» («Тіні забутих предків», Ґеттінґен, 1966) М. Коцюбинського; «Räubersommer» Г. Хоткевича («Камінна душа», Ґеттінґен, 1968); «Spurensuche im Juli» Ю. Андруховича («Екзотичні птахи і рослини», Райхельсгайм, 1995), «Kryptogramme» («Криптоґрами», Райхельсгайм, 1996) і «Weisse Psalmen und andere Gedichte» («Білі псалми та інші поезії», Райхельсгайм, 1999) В. Кордуна, «Grenzsteine des Lebens» Л. Костенко («Віхи життя», Райхельсгайм, 1998), «Der Dichter in der Luft: huzulische Erzählgedichte» В. Герасим’юка («Поет у повітрі», Райхельсгайм, 2001) тощо.
Анна-Галя Горбач доклала чимало зусиль для оприлюднення українських самвидавних матеріалів у швейцарському піврічнику «Samisdat», зокрема праць М. Руденка, Є. Сверстюка, С. Сапеляка, В. Чорновола, Л. Лукʼяненка, В. Шумука. На виставці презентовано випуски: «Samisdat: Stimmen aus dem “Anderen Russland”» (Bern: Samisdat, 1981); Hejfets, M. «Wassyl Stus – ein Dichter Hinter Stacheldrant» (Bern: Samisdat, 1983) та ін.
Дякуємо колегам з Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича, зокрема Марії Чікало, за надані фотоматеріали.
Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 29 березня 2024 р.
З нагоди Всесвітнього дня вишиванки у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника підготовлено виставку народної ноші з приватної збірки Олександра Опарія.
Виставка ознайомлює із колекцією Олександра Опарія, митця-фарфориста, майстра писанкарства, викладача Львівської національної академії мистецтв, члена Спілки народних майстрів Сумської області, лауреата премії у галузі народного мистецтва імені Катерини Білокур, яку він отримав 2022 р. за серію робіт «Квіти України» (розпис порцеляни).
До виставки Олександр Опарій відібрав найцікавіші зразки вишитих і тканих сорочок, інших елементів народного костюма та рушників, що дає змогу розглянути характерні для українського народу типи орнаменту і художні особливості. Велика частина експонатів виставляється вперше.
Мистецтво декорування народного одягу України має давню історію, відображає духовне життя народу, постає значним художнім явищем. У народній ноші українців вагоме місце в оздобленні одягу посідає вишивка. Величезний арсенал орнаментальних композицій і зображальних мотивів народної вишивки містить цінний матеріал для наукових досліджень, є джерелом натхнення для митців.
Рушники з колекції Олександра Опарія
Найяскравіше це виражено в основній складовій українського строю – сорочці. Завдяки розмаїтості типового складу геометричних та рослинно-геометричних мотивів, різному технічному втіленню і локальним особливостям, вишивка сорочок, представлених на виставці, є надзвичайно багатим мистецьким джерелом.
Особливо вигадливо оздоблені святкові сорочки кінця ХІХ – початку ХХ століть. Творчий геній українок виявив у вишивці високий художній смак, народну любов до краси, викристалізовану століттями вишивальну майстерність. Вишивка святкових сорочок є надзвичайно багатою щодо арсеналу вишивальних технік, відзначається шляхетністю колористичної гами, побудовою орнаменту. Давніші зразки виконані трудоємкими вишивальними техніками, зокрема, лиштвою, колодками, вирізуванням та «сліпим» вирізуванням, виколюванням у поєднанні з «зерновим виводом», «курячим бродом», верхоплутом, ретязем, хрестиком, різноманітними мережками: «прутиком», «стовпчиками» та «подвійними стовпчиками», петлевою мережкою, «ляхівкою», мережкою з настилом через чисницю з та без прутика, мережкою «шабак» тощо.
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
лиштва, «зерновий вивід», виколювання
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
лиштва, ланцюжок
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
лиштва, штапівка, верхоплут
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
вирізування, лиштва, ретязь
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
лиштва, мережка «подвійні стовпчики»
Жіноча сорочка з колекції Олександра Опарія
лиштва, виколювання, петлева мережка
мережка з настилом через чисницю без прутика
Експозицію можна оглянути з 19 травня до 31 серпня 2023 р., у будні, з 12.00 до 16.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected].
Відеофільм про виставку «Незнищенне диво України» (Автори фільму: Зиновій Суходуб, Дмитро Шешурак)
У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена Володимиру Івасюку (1949-1979) — видатному композитору і поету, лауреату Державної премії імені Т.Г.Шевченка, Герою України.
Володимир Івасюк дав українським пісням нове дихання, нову ритмомелодику і запалив «огонь» очищення і оновлення. Його пісні «Червона рута», «Два перстені», «Водограй» стали класикою української естради. З пісень, написаних В.Івасюком за таке коротке тридцятирічне життя, немає двох подібних.
До уваги відвідувачів експозиції представлені видання, які містять вокальні фортепіанні та інструментальні твори Володимира Івасюка, що розкривають композиторську майстерність та індивідуальність стилю композитора, як-от: Івасюк В. Інструментальні твори (Чернівці, 2015); Івасюк В. Камерно-інструментальні твори / ред.-упор. Пасічник В.(Львів, 2009); Івасюк В. Музичні твори: до 60-річчя від дня народження (Чернівці, 2009) та ін.
Окремий розділ експозиції присвячено розвідкам про життя та творчість легендарного композитора, творця «Червоної рути» Володимира Івасюка. Це книга батька композитора Михайла Івасюка. Монолог перед обличчям сина (Чернівці, 2012); Вічні акорди життя (До 60-річчя від дня народження Володимира Івсюка) / упор. В.Г.Мельницький (Чернівці, 2010); Хто є Хто на Буковині (Київ, 2006) та ін.
У читальних залах відділу періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців з 01 липня 2025 р. по 18 липня 2025 р. тимчасово призупиняєтся обслуговування користувачів
(згідно з наказом № 29-аг від 16.06.2025 р.)
31 липня (четвер) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIAзавдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.