Без рубрики

05
Лют
2024
<h3> БОРЕЦЬ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ (до 110 – річчя від дня народження Омеляна Антоновича)</h3>

БОРЕЦЬ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ (до 110 – річчя від дня народження Омеляна Антоновича)

ОМЕЛЯН АНТОНОВИЧ (1914 – 2008) – д-р права, громадський діяч, меценат

(До 110 – річчя від дня народження)

Серед українських добродійників, які прислужилися розвитку української культури і науки, загальновідомі прізвища Григорія Галагана, Василя Тарновського, Івана Харитоненка, Євгена Чикаленка, родин Алчевських, Ханенків, Рильських. По праву можемо ставити на один щабель із ними наших сучасників – подружжя Тетяну і Омеляна Антоновичів, щедрих і жертовних меценатів. Вони стали відомими в українському світі у 1981 р. після створення приватної доброчинної фундації, яка послідовно на протязі більш ніж сорока років підтримує українську культуру і науку. Вручення престижних літературних і наукових нагород, фінансування важливих проектів загальноукраїнського масштабу відбувається виключно за власні заощадження подружжя Антоновичів.

Омелян Миколович Антонович народився 6 лютого 1914 р. в м. Долина в родині державного службовця. Закінчив підготовчі класи (1922–1924) і українські гімназійні курси (1925–1926) в Долині. Далі навчався в державних гімназіях у Львові (1927–1931) та Перемишлі (1931–1932). За участь у національному підпіллі був арештований і просидів у польській в’язниці декілька літ (1933–1936).

Вивчав право в Люблінському університеті (1932), економіку у Вищій торговельній школі в Познані (1938) та Вищій господарській школі в Берліні (1939–1941). Після перерви був прийнятий на факультет права і суспільних наук Українського вільного університету в Празі, де 5 березня 1943 р. отримав диплом доктора права.

В роки Другої світової війни продовжував підпільну діяльність в лавах ОУН, двічі в 1941–1942 рр. та 1943–1944 рр. був ув’язнений в німецькому концтаборі Заксенгаузен. У 1945–1948 рр. був на політичній роботі в ОУН та в Закордонному представництві Української Головної Визвольної Ради у Мюнхені; в 1945–1946 рр. працював в Лізі українських політичних в’язнів. Після закінчення курсів англійської мови працював перекладачем у консульстві США в Мюнхені (1948–1949), допомагав при співбесідах та підготовці документів для еміграції до США.

15 червня 1946 р. одружився з д-ром медицини Тетяною Терлецькою. У грудні 1949 р. вони емігрували до США. Від 1 січня 1951 р. до 1960 р. був представником ЗП УГВР у Вашинґтоні. Водночас 6 років був головою “Об’єднання українців Вашинґтона” (1954–1958, 1960–1961). Від початку 1960-х рр. до кінця 1990-х рр. займався фермерством.

На початку 2000-х рр. Фундація вклала кошти у ремонт та реставрацію Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Було завершено повне оновлення головного корпусу, відкрито п’ять читальних залів, комп’ютерно-інформаційний центр; удвічі збільшено кількість читацьких місць. Після ремонтно-реставраційних робіт у відділі мистецтва (пам’ятки архітектури 1639 р.) було збудовано нове фондосховище з читальним залом. 4 листопада 2006 р. було урочисто відкрито “Палац мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів”.

Передав до Бібліотеки власну книгозбірню (дві тисячі одиниць зберігання), колекцію творів мистецтва (18 назв), унікальний родинний архів та архів Фундації. В двох книгах „Спогадів” (1999, 2003) описав свій життєвий шлях від Долини до Вашинґтона, де прожив із дружиною Тетяною Михайлівною понад пів-століття. Було видано два томи збірників документів „Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів” (1999; 2012).

Д-р Омелян Миколович Антонович був людиною сильного характеру, з високим почуттям гідності та громадського обов’язку. Уже в кінці життя отримав заслужене визнання в Україні. Він – почесний громадянин Долини (2002) і Львова (2004), „Галицький лицар” (2004), переможець національного конкурсу „Благодійник року” – приватна особа (2007), нагороджений почесною відзнакою Національного університету „Києво-Могилянська Академія” „Медаль святого Петра Могили” (2004), срібною відзнакою Національного університету „Острозька Академія” „Медаль князя Василя-Костянтина Острозького” (2004), Почесною грамотою Верховної Ради і медаллю „Почесна грамота Верховної Ради України” (2004), орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2008).

2014 рік в ЛННБ України ім. В. Стефаника було оголошено Роком меценатів Омеляна і Тетяни Антоновичів. 10 серпня 2014 року у м. Долина було відкрито бронзовий пам’ятник Омеляну і Тетяні Антоновичам. Але найкращим пам’ятником є наша пам’ять про них та продовження їх добродійної справи. Вони є прикладом служіння своєму народу та Україні.

14 вересня 2023 року було урочисто відкрито новий читальний зал відділу рукописів із двома меморіальними кімнатами: імені Тетяни і Омеляна Антоновичів та імені Івана Крип’якевича, в яких представлені численні архівні документи та родинні експонати.

Ярослав Сеник, науковий співробітник відділу рукописів

 

Запрошуємо науковців і студентів на екскурсії до меморіальних кімнат за попереднім записом.

1.Родина Антоновичів: Ірина, Єлисавета, Тарас, Омелян, Микола, Роман. [1916/1917]. Долина.

2.Омелян Антонович. Лист до батьків з в’язниці. 1934 червня 14. Перемишль.

3.Омелян Антонович. 1943. Прага.

4.Український Вільний Університет у Празі. Борковський І., ректор; Шрамченко Л., Яковлів А. Диплом доктора права Омеляна Антоновича. 1943 березня 5. Прага.

5.Костецький І. М. [о. І. Гриньох], Кравченко О. Уповноваження д-ру Омеляну Антоновичу опікуватися бійцями УПА, які прибули на терен Німеччини і Австрії. 1947 жовтня 28.

6.А. К. Дружній шарж на Омеляна Антоновича. 1940, січня 6.

7.Омелян і Тетяна Антоновичі. 1949 лютий. Мюнхен.

8.Суд округу Александрія, штат Вірджинія. Сертифікат натуралізації Омеляна Антоновича. 1957 червня 12.

9.Запрошення д-ру Омеляну Антоновичу з дружиною на інаугурацію президента США Дуайта Айзенгауера. 1957 січень. Вашинґтон.

10.Серед учасників української урочистої імпрези: проф. Лев Добрянський, д-р Микола Чубатий, д-р Тетяна Антонович, Микола Лебедь, д-р Омелян Антонович та ін. Кін. 1950-х. Вашинґтон.

11.Омелян Антонович на фермі. 1990-ті. Калпепер, шт. Вірджинія.

12.В’ячеслав Чорновіл, Омелян і Тетяна Антоновичі. 12 квітня 1991. Вашинґтон.

13.Омелян і Тетяна Антоновичі. Київ, вул. Заньковецької. 1995 травень.

14.Перше нагородження: лауреат Василь Барка, Омелян і Тетяна Антоновичі, Юрій Шевельов. 13 лютого 1982. Нью-Йорк.

15.Вручення Нагороди Ярославу Дашкевичу. 20 травня 1994. Київ.

16.Омелян Антонович і лауреат Збігнєв Бжезінський. 2 липня 1992. Київ.

17.Збігнєв Бжезінський. Дарчий надпис на книзі “The Grand Failure”: „Д-ру Омеляну Антоновичу, який також боровся за, і передбачав розвал Совєтського Союзу”. Липень’92».

18.Члени Журі Фундації: Іван Дзюба, Микола Жулинський, Марта Богачевська-Хомяк, фундатори: Омелян і Тетяна Антоновичі. [1995]. Конча-Заспа.

19.Омелян і Тетяна Антоновичі на зустрічі з Послом України у США Юрієм Щербаком. 1998. Вашинґтон.

20.Омелян Антонович. 2004 вересня 21. Київ.

21.Омелян Антонович і Лариса Крушельницька на врученні Нагороди Ярославу Ісаєвичу. 2002 серпня 17. Львів.

22.Омелян Антонович, Марта Богачевська-Хомяк і Мирослав Романюк в оновленому головному корпусі Бібліотеки. 2002 серпня 17. Львів.

23.Відкриття Палацу мистецтв: меценати Омелян Антонович і Маріян Коць, Лариса Крушельницька. 4 листопада 2006. Львів.

24.Запрошення на вручення Нагороди проф. Сергію Плохію. 15 листопада 2015. Вашинґтон.

25.Омелян і Тетяна Антоновичі на зустрічі у приміщенні „Просвіти”. 2000 серпень. Долина.

26.Долинська міська рада. Диплом про присвоєння Омеляну Антоновичу звання «Почесний громадянин міста Долина». 2002.

27.Перед музеєм „Бойківщина”. Володимир Стецко, Сергій Гальченко, Світлана Романюк, Андрій Левицький, Омелян Антонович, Марта та Ігор Воєвідки, Василь Романюк. Долина. 2003.

28.Омелян Антонович перед пам’ятником “Борцям за Українську державу”. 2005 вересень. Долина.

29.Омелян Антонович отримує Диплом про присвоєння звання „Почесний громадянин міста Львова”: Любомир Буняк, Мирослав Романюк, Лариса Крушельницька. 2004 квітня 29. Львів.

30.Диплом про присвоєння звання „Почесний громадянин міста Львова” Омеляну Антоновичу. 2004 квітня 29. Львів.

31.Верховна Рада України. Почесна Грамота про нагородження Омеляна Миколовича Антоновича за особливі заслуги перед Українським народом. 2004 лютого 27. Київ.

32.Національний університет „Києво-Могилянська Академія”. Сертифікат про нагородження Омеляна Антоновича Почесною відзнакою „Медаль святого Петра Могили”. 2004 квітня 7. Київ.

33.Орден Ярослава Мудрого п’ятого ступеня Омеляну Миколовичу Антоновичу. 2008 січня 17. Київ.

34.Голова Фундації д-р Ігор Воєвідка на відкритті пам’ятника Омеляну і Тетяні Антоновичам. 10 серпня 2014. Долина.

35.Омелян Антонович. 2007. Львів.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
18
Січ
2024
<h4>ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує зареєстрованим читачам онлайн-доступ до цифрового зібрання архівних та рукописних документів НТШ у Львові з Національної бібліотеки Польщі у Варшаві (Республіка Польща) (Архів НТШ НБП у Варшаві)</h4>

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує зареєстрованим читачам онлайн-доступ до цифрового зібрання архівних та рукописних документів НТШ у Львові з Національної бібліотеки Польщі у Варшаві (Республіка Польща) (Архів НТШ НБП у Варшаві)

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм читачам онлайн-доступ до архівних та рукописних документів Відділу рукописів Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові, що зберігаються у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві.

Корпус документів архіву Наукового товариства імені Шевченка у Львові був евакуйований з міста за розпорядженням німецької окупаційної влади у квітні 1944 року. Разом із іншими архівними та рукописними зібраннями, які були передані у післявоєнний період, ці значущі архівні документи потрапили до Республіки Польща. Зараз вони зберігаються у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві та Бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві.

Польські фахівці провели кропітку роботу, в результаті якої всі матеріали з цього архіву були спочатку високопрофесійно відфільмовані, а згодом відцифровані у високій якості. Цифрові копії архівних документів НТШ у 2019 році були презентовані польською стороною Львівській національній науковій бібліотеці України імені Стефаника.

Цифрова колекція Архів НТШ НБП у Варшаві містить 274 бібліографічні описи архівних справ з Відділу рукописів Бібліотеки НШТ у Львові та надає доступ до 1143*.pdf файлів цифрових копій архівних документів, долучених до каталогу.

Архів НТШ НБП у Варшаві включає документи Уряду Західноукраїнської Народної Республіки, Української Галицької Армії, Армії та Уряду Української Народної Республіки, Українського Повстансько-партизанського Штабу при Головній Команді військ УНР, Української Парламентської Репрезентації (УПР), Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО), окремих корпусів Українських Січових Стрільців, Народної Організації Українців у Львові (НОУ), Товариства «Просвіта» у Львові та інших громадських, політичних та наукових товариств, матеріали громадських та політичних діячів великої України та Галичини (Західної України та Східної Польщі), Павла Скоропадського, Дмитра Донцова, Андрія Жука, Юрія Тютюнника та ін., а також особисті архіви Олени Кисілевської, окремі книги і брошури за виділеними періодами 1729-1927 та 1792-1944 рр., поодинокі назви та річники часописів українських політичних партій, кореспонденції та матеріали надіслані до редакцій, в тому числі Редакції газети «Свобода» у Львові, Редакції часопису «Визволення» у Львові та ін.

Режим доступу до повнотекстових цифрових копій документів організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції  Тестова версія (в розробці) – Архів НТШ НБП у Варшаві

Інформацію підготувала: н.с. Г. Мельник-Хоха

Опубліковано Admistration в Без рубрики
15
Гру
2023

Круглий стіл «Бібліотека НТШ — перша національна наукова бібліотека України: перервана історія» і відкриття однойменної тематичної банерної виставки

14 грудня 2023 р. у межах заходів із відзначення 150-річчя з часу заснування Наукового товариства імені Шевченка і 130-річчя Бібліотеки Товариства у Львівській національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбувся круглий стіл «Бібліотека НТШ — перша національна наукова бібліотека України: перервана історія» і відкриття однойменної тематичної банерної виставки.

З вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей.

Голова Товариства, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук Роман Кушнір у промові коротко схарактеризував історію Наукового товариства імені Шевченка, актуалізував проблеми його розвитку, означив вплив російсько-української війни на діяльність осередків на східних теренах України та в Криму, анонсував заходи, заплановані з нагоди ювілею Товариства.

У своїй доповіді генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей окреслив основні етапи розвитку Бібліотеки Товариства, особливості формування фонду та її читацький склад, імена фундаторів, утверджуючи тезу, що ЛННБ України ім. В. Стефаника – інституційна спадкоємниця Бібліотеки НТШ.

Цікаві сторінки з історії діяльності Бібліотеки Товариства, її рукописних та архівних збірок висвітлила наукова співробітниця відділу рукописів Галина Сварник. Особливе зацікавлення учасників круглого столу викликали виступи директора Інституту народознавства НАН України доктора історичних наук, професора, академіка НАН України Степана Павлюка, професора, доктора економічних наук Степана Давимуки, докторки хімічних наук, доцентки кафедри фізичної та колоїдної хімії Львівського національного університету, заступниці Голови НТШ Лідії Бойчишин.

Під час круглого столу було порушено низку питань щодо стратегії розвитку Товариства, зокрема узгіднення його завдань і цілей діяльності з сучасними проблемами державотворення й утвердження української національної та громадянської ідентичності, сприяння розвитку фундаментальних дослідницьких проєктів, підтримка молодих науковців тощо.

Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк ознайомила присутніх із завданнями і структурою тематичної пленерної експозиції. Виставкові банери
характеризують основні етапи становлення і розвитку Товариства, розкривають його наукову та видавничу діяльність, висвітлюють особливості формування і функціонування Музеїв і Бібліотеки, безцінні фонди якої у 1940 році посіла наша Книгозбірня (тоді – Львівська філія Бібліотеки Академії наук). Мирослава Дядюк подякувала меценатам Бібліотеки — голові ГО «У серці з Україною» Юрію Котику та члену наглядової ради цієї організації Олегу Свіщову за фінансову підтримку проєкту.

Оглянути виставку можна біля головного корпусу Бібліотеки (вул. Стефаника, 2) або на офіційному сайті установи.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
15
Гру
2023
102 Оссолінська зустріч «Про Кароліну Лянцкоронську до 125-річчя від дня народження»

102 Оссолінська зустріч «Про Кароліну Лянцкоронську до 125-річчя від дня народження»

13 грудня 2023 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у читальному залі імені Омеляна та Тетяни Антоновичів, відбулася 102. Оссолінська зустріч, співорганізатором якої є також Національний Заклад імені Оссолінських у Вроцлаві.
Тема зустрічі: «Про Кароліну Лянцкоронську до 125-річчя від дня народження».
Відкрив захід вітальною промовою генеральний директор ЛННБУ ім. В.Стефаника Василь Ферштей. Під час заходу було презентовано постать професорки Кароліни Лянцкоронської – історикині мистецтва – першої хабілітованої докторки Університету Яна Казимира, польської історикині, мистецтвознавиці, діячки Полонії в Італії, останньої представниці давнього шляхетського роду.
В обговоренні взяли участь Пьотр Пінінський, президент Фундації Лянцкороньських (Ліхтенштейн, член Біографічної комісії Польської академії знань) та Наталія Ткачик, авторка передмови та перекладу українською мовою «Воєнних спогадів» Кароліни Лянцкоронської.
У рамках 102. Оссолінської зустрічі також відбулася презентація книги Кароліни Лянцкоронської «Воєнні спогади. 22 вересня - 5 квітня 1945» (Чернівці, 2023) у перекладі Наталії Ткачик.
Опубліковано Admistration в Без рубрики
14
Гру
2023

Науковці відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника відвідали Національний заклад ім. Оссолінських у м. Вроцлаві в рамках проекту «Спільна спадщина під загрозою – Збереження і систематизація бібліотечних і музейних фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника»

У листопаді 2023 року  науковці відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника Ілона Олексів, Галина Сварник, Тамара Литвин та Ярослав Сеник відвідали Національний заклад ім. Оссолінських у м. Вроцлаві в рамках проекту «Спільна спадщина під загрозою – Збереження і систематизація бібліотечних і музейних фондів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника». Перебування розпочалося з екскурсії Оссолінеумом у супроводі кураторки проєкту, керівнички відділу міжнародних відносин НЗіО др. Вікторії Маліцкої. Під час екскурсії ми ознайомилися з історію закладу, його структурою, виставковою діяльністю та перспективами розвитку,  відвідали бібліотеку.

Робоча зустріч з колегами з відділу рукописів НЗіО відбулася у конструктивній розмові та налагодженні наукових контактів. Керівник Відділу мгр. Ельжбєта Остроменцка ознайомила нас із каталогом, підручною бібліотекою, др. Конрад  Жемєнецький розповів про видавничу діяльність тощо.

Керівник відділу диґіталізації (оцифрування) Бартоломій Сєдлячек детально розповів про процес створення електронних копій рукописів, книжкових  видань та періодики, про мету і завдання спільного проєкту та проблематику створення метаданих для цифрової Нижньосілезької цифрової бібліотеки.

Заступник директора Архідієцезіального архіву і Капітульної бібліотеки у м. Вроцлаві кс. мґр. Павел Андрейчук провів докладну екскурсію приміщенням, розташованих на острові Тумському, розповів про історію і фонди архіву, показав унікальні історичні інкунабули та рідкісні рукописи і друки німецького походження. Викликають захоплення зразкові умови зберігання документів (температурний режим, сучасна сигналізація, зручні мобільні стелажі, ліфти тощо). На прощання кс. Павел подарував кожному сувенірний манускрипт «Генриковської книги»,  яка є одним з об’єктів Світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Екскурсія відділами й функціональними підрозділами Бібліотеки Вроцлавського університету в супроводі Пьотра Росси ознайомила з принципами роботи читальних залів, умовами праці для студентів, наповнення й доступності фонду тощо.

Працівники відділів рукописів та старих друків презентували давні рукописні та книжкові скарби, а працівники лабораторії репрографії та диґіталізації, зокрема, Юстина Зачек, щедро поділилися деталями етапів створення примірників для цифрової бібліотеки, мікрофільмів, консервації різного типу документів, роботи з фотографіями, ілюстраціями, філігранями, печатками, рукописними кодексами, палімсестами тощо – в інфрачервоному та інших спектрах.

23 листопада відбулася зустріч з директором Оссолінеуму д-ром Лукашем Каміньским, впродовж якої ми поділилися враженнями від перебування у НЗіО, обговорили проблеми і перспективи подальшої співпраці наших інституцій та подякували за зразково організоване стажування.

Під час відвідання Відділу консервації НЗіО ми отримали масу нової інформації щодо методів і способів консервації різних типів документів, музейних предметів, декоративних елементів видань (защіпок, оздоб тощо).

Цікавою була екскурсія по Музею Пана Тадеуша, розташованого в одній з найгарніших будівель Вроцлава – кам’яниці під Золотим орлом. У музеї, який працює від 2016 року, на багатому історичному й літературному тлі мультимедійно представлені три експозиції. Перша – «Рукопис Пана Тадеуша» (історія написання та сприйняття твору А. Міцкевича);   наступні дві частини – це, так звані, Кабінети свідків історії – відділи музею, присвячені матеріалам, переданим до Національного закладу ім. Оссолінських Я. Новаком-Єзьораньським, В. Бартошевським, а 2017 р. – архівом Е. Ружевича. Музей вразив новітніми технологіями, інтерактивністю.

24 листопада ми відвідали Відділ стародруків НЗіО, з яким нас ознайомила др. Ольга Ткачук, і взяли участь в організованому відділом семінарі на тему: «Цифровий каталог фонду друкованих книжкових пам’яток XVII – XVIII ст. з колекції Оссолінських у Львівській національній науковій бібліотеці  України ім. В. Стефаника». З увагою вислухали доповіді: др. Дороти Сидорович-Муляк (НЗіО) «Проект цифрового каталогу фонду друкованих книжкових пам’яток XVII–XVIII ст. з колекції Оссолінських у Львівській національній науковій бібліотеці  України ім. В. Стефаника», д-ра габ., проф. Аркадіуша Ваґнера (УМК, Торунь) «Книжкові оправи XVII–XVIII ст.: характерні особливості», к. і. н. Ольги Колосовської (ЛННБ України ім. В. Стефаника) «Раритетні видання творів Марка Антонія де Домініса XVII ст. в історичній колекції Оссолінеуму», др. Ольги Ткачук (НЗіО) «Кириличні друки XVI–XVIII ст. з віденської колекції Юзефа Максиміліана Оссолінського у фондах Оссолінеум у Вроцлаві та ЛННБУ ім. В. Стефаника», к. і. н. Ірини Качур (ЛННБ України ім. В. Стефаника) «Власницькі знаки і марґіналії на стародруках бібліотеки роду Цєнських, переданих у депозит до львівського Оссолінеуму».

Незважаючи на погоду, коли останні осінні дні перепліталися з першими зимовими, ми встигли помилуватися старими дільницями Вроцлава, прогулятися Тумським островом, подивляючи його готичні будівлі, поблукати вулицею Руською, Шевською, площею Сольною і Ринком, віднайти посеред святкового різдвяного ярмарку колишній львівський пам’ятник Олександрові Фредру і відвідати Рацлавицьку панораму, Музей Вроцлавського університету та створений на мультимедійних технологіях інтерактивний музей води «Гідрополіс». Побувати на Службі Божій греко-католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста та оглянути десятки інших храмів. А також зібрати на пам’ять цілу колекцію вроцлавських гномиків – «краснолюдків»…

Текст:    Ілона Олексів, Галина Сварник

Фото:     Ярослав Сеник, Тамара Литвин, Галина Сварник

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
12
Гру
2023
14 грудня 2023 р. у межах святкування 150-річчя заснування НТШ у Львові та 130-річчя Бібліотеки НТШ відбувся круглий стіл «БІБЛІОТЕКА НТШ — ПЕРША НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ: ПЕРЕРВАНА ІСТОРІЯ» та відкриття тематичної банерної виставки</li> </ul>

14 грудня 2023 р. у межах святкування 150-річчя заснування НТШ у Львові та 130-річчя Бібліотеки НТШ відбувся круглий стіл «БІБЛІОТЕКА НТШ — ПЕРША НАЦІОНАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ: ПЕРЕРВАНА ІСТОРІЯ» та відкриття тематичної банерної виставки

14 грудня 2023 р.

вул. В. Стефаника, 2 (читальний зал №1)

Початок о 15.00

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
08
Гру
2023
<h3>Онлайн-доступ до цифрового зібрання архівних та рукописних документів НТШ у Львові з Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Республіка Польща)</h3>

Онлайн-доступ до цифрового зібрання архівних та рукописних документів НТШ у Львові з Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві (Республіка Польща)

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм зареєстрованим читачам онлайн-доступ до архівних та рукописних документів Відділу рукописів Бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка у Львові, що були евакуйовані за наказом німецької окупаційної влади у квітні 1944 року. Передані у післявоєнних час, документи зберігаються у Бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Оцифровані матеріали «Архіву НТШ» були презентовані Львівській національній науковій бібліотеці України імені Стефаника у 2019 році.

Архів НТШ включає матеріали Українського Партизансько-Повстанського Штабу при Головній Команді військ УНР, Легіону Українських Січових Стрільців, та інші документи, нариси, спогади, що надходили до видавництва та редакцій “Червона Калина”, “Золоті ворота”, “Літопис Червоної Калини” та ін.

Цифрова колекція «Архів НТШ з НІ Оссолінеум у Вроцлаві» забезпечує доступ до бібліографічних записів архівних документів і повнотекстових оцифрованих копій з фонду Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. База даних цього архіву постійно оновлюється новими документами.

Читачам надається можливість знайти унікальну й актуальну інформацію для наукових досліджень. Бібліотека забезпечує відкритий доступ читачам до колекції, сприяючи збереженню культурної, історичної та документальної спадщини.

[Режим доступу]: організовано зі сторінки Електронний каталог Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції:

Архів НТШ з НІ Оссолінеум у Вроцлаві

Інформацію підготувала: н.с. Г. Мельник-Хоха.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
04
Гру
2023

Тематична книжкова виставка «Франц Шуберт (1797– 1828) – засновник романтизму в музиці»

Напередодні різдвяних свят у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника підготовлено тематичну виставку, присвячену одному з найвизначніших композиторів XIX століття Францу Шуберту, який сам вважав, що «прийшов на цей світ ні для чого іншого як для творення музики».

На виставці експонуються численні біографічні дослідження з ілюстраціями, нотами, особистими свідченнями та фотодокументами, а також спогади, довідкові видання, художня література про автора понад тисячі музичних творів у різних жанрах, багато з яких стали  шедеврами: сотні пісень на вірші поетів-романтиків, симфонії, камерна та духовна музика, опери тощо.

Перше повне видання творів композитора було опубліковано видавництвом Breitkopf & Härtel у 1884 р.
Репрезентована на виставці німецькомовна література ХХ–ХХІ ст. дає можливість шанувальникам та знавцям музики більше дізнатися про коротке (прожив лише 31 рік), сповнене особистих і фінансових труднощів, життя Ф. Шуберта; його мистецький розвиток та історичні обставини, в яких він працював; розширює наше розуміння та рецепцію великої творчої спадщини геніального австрійського композитора, яка продовжує залишатися популярною й нині.

Зміст експонованих книжок розкривають лаконічні анотації, окремі з яких пропонуємо Вашій увазі.

Fröhlich, Hans Jürgen. Schubert : Eine  Biographie. Wien : Zsolnay, 1978. (1997) 368 c. : рис., ноти.

Франц Шуберт, «… поряд з Гайдном, Моцартом і Бетховеном, належить до видатних майстрів віденської класичної музики. Біографія композитора, в якій підкреслюється його особливе значення як творця симфонічних і сміливих камерних  творів, і яка  стала відомою лише через десятиліття після його смерті,  написана  Гансом Юргеном Фрьоліхом, є психoграмою Щуберта, його творчості та його епохи».

Schneider, Marcel. Franz Schubert / Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten dargestellt von M. Schneider. 19. Aufl. Hamburg : Rowohlt, 1992. 174 c. : іл. (Rowohlts Monographiem ; 19).

«У цьому новому візуальному вимірі біографії оживають події та обставини, які сформували життя Франца Шуберта: його трагічний роман із Терезою Ґроб; його друзі Шобер, фон Швінд та інші; його непростий період шкільного навчання; його шанування Бетховена як музичного велета; і його духовний роман із графинею Кароліною Естерхазі. Завдяки прекрасним ілюстраціям і розповіді про його життя, ми буквально бачимо людину та життєву силу, яку він випромінював. Чудова група ескізів, фотографій, картин і факсиміле партитур переносять нас від холодної вогкої школи, де Шуберт навчався протягом п’яти перших років, до церкви Ліхтенталь, де Тереза ​​Ґроб співала сопрано на його першій месі, до його поховання в Пантеоні музикантів у Відні, де він спочиває поруч зі своїм кумиром Бетховеном. Описуючи життя Шуберта та його душевний стан, автор книги підкреслює ранню ліричну обдарованість, якою він володів. Поєднання біографії та музичного аналізу робить цю книгу захоплюючою для читання, а також важливим компактним довідником».

Schubert–Studien : Festgabe der österreichischen Akad. der Wiss. zum Schubert–Jahr 1978. Wien, 1978. 297 c.

«Академія наук Австрії видала у 1978 році збірку наукових статей австрійських і зарубіжних музикознавців. Більшість робіт подають цілком новий документальний матеріал до висвітлення творчості Шуберта і його оточення.  Зокрема, Леопольд М. Кантнер у своїй статті «Церковна музика Франца Шуберта на тлі стилістичних поєднань і персонального ставлення» розкриває тему духовної музики у творчості композитора».

Schubert–Handbuch. [2. Aufl., ungekürzte Sonderausg.]. Kassel…[etc.] : Bärenreiter ; Metzler, 2007. XX, 681 c. : іл., ноти.

«Цей довідник є найповнішим компендіумом творів Франца Шуберта, чудовим вступом до життя, творчості, часів і сприйняття цього великого романтика. Він поділяється на жанри і поєднує рецензії на окремі твори з оглядовими ракурсами,  які ознайомлюють нас з такими віхами творчості композитора як народна музика (пісні), театральні твори, духовна музика, інструментальна музика, танці і марші для фортепіано, камерні твори, малі оркестрові форми, симфонії, узагальнює знання та розвиває нові тези. І він поєднує в собі переваги довідника з перевагами загальнозрозумілої книги, яка стимулює читання. Зокрема, у статті Мануели Ярмеркер «Церковна музика. Від літургійної функції до персонального усвідомлення», висвітлюються теми важливості літургійної музики у дійстві меси, рецепція церковної музики Шуберта на практиці і в дослідженнях».

Запрошуємо оглянути виставку до 29 грудня 2023 р. за адресою: вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Наталія Ясінська, завідувач сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Олександра Біда, провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
04
Гру
2023
Повнотекстовий онлайн-доступ до видання часопису «БОГОСЛОВІЯ»

Повнотекстовий онлайн-доступ до видання часопису «БОГОСЛОВІЯ»

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до видання, присвяченому питанням історії Церкви в Україні, філософії, богослов’я, релігієзнавства часопису «БОГОСЛОВІЯ»

 

Повнотекстовий онлайн-доступ до видання, присвяченому питанням історії Церкви в Україні, філософії, богослов’я, релігієзнавства, часопису «БОГОСЛОВІЯ»

ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до часопису «БОГОСЛОВІЯ». Електронний ресурс містить 3 описи оцифрованих 17-ти річників 52 примірників, що становить 5920 сторінок фонду книгозбірні.

Богословія [Електронний ресурс] : науковий тримісячник. – Львів : Видає Редакційний комітет, Богословське наукове товариство, 1923-1939/42.

«Богослов’я» – це науковий журнал, що зосереджується на тематиці богослов’я, релігієзнавства та церковної історії. Він був заснований Богословським науковим товариством (БНТ) Української Греко-Католицької Церкви у 1923 році (видання переривалось). Часопис освітлював різноманітну тематику, яка складалася з унікальних статей та досліджень з богослов’я, філософії, церковної історії та релігієзнавства. Публікації містили матеріали переважно українською мовою, а також тексти латиною та іншими європейськими мовами.

Часопис відображав здобутки української богословської школи та висвітлював ключові напрями і результати діяльності БНТ. Видання сприяло поширенню, обговоренню та популяризації східного католицизму. Журнал слугував збереженню української ідентичності в умовах відсутності державності. Публікації залишаються актуальними і значущою джерелознавчою базою для наукових розвідок богословів і навчальних студій у духовних закладах вищої освіти.

 

[Джерело] Богословія = Bohoslovia. – Львів : Богословське наукове товариство, 1923-1939/42.

 

Богословія [Електронний ресурс] : науковий тримісячник. – Львів : Видає Редакційний комітет, Богословське наукове товариство, 1923-1939/42.

Режим доступу до газетних текстів організовано зі сторінки Електронного каталогу ЛННБ України ім. В. Стефаника: Інші каталоги – Цифрові колекції – Електронна версія періодики.

 

Інформацію підготувала: н.с. Г. Мельник-Хоха.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики