Місяць: Жовтень 2019

Жов

2019

Огляд роботи секцій Міжнародної наукової конференції «Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти»

Секція «Історія cтародрукованої книги»

Модератор кандидат історичних наук Ірина Качур (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника)

На секції українські та закордонні учасники представили результати досліджень української видавничої спадщини XVI – поч. XIX ст.: видань Павла Щербича 1581 р. (к. іст. н. Наталія Бондар, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), видань Стрятинської і Крилоської друкарень Балабанів (к. ф. н. Ольга Ткачук, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького), друків латинськими і кириличними шрифтами М. Сльозки (д-р Дорота Сідорович-Муляк, Національний Заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві), контрафактних політичних видань друкарні Луцького домініканського монастиря (к. іст. н. Ірина Ціборовська-Римарович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), галицьких греко-католицьких катехизисів (к. іст. н. Віра Фрис, Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького). Огляд друкованої продукції доповнювався провенієнційним аналізом збережених видань, нововиявленими біографічними відомостями про типографів та аспекти їх видавничої діяльності, зокрема про творчий доробок львівського гравера І. Филиповича у світлі найновіших знахідок (д-р іст. н. Володимир Александрович, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Евристичний характер носила також доповідь к. іст. н. Леоніда Тимошенка (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) про унікатний примірник панегірика 1614 р. на честь львівського каштеляна Миколая Даниловича. З рукописними та друкованими зразками транскордонного феномену, відомого у європейській літературі під назвою «петраркізм», ознайомив присутніх к. іст. н. Микола Ільків-Свидницький (Львівський національний університет ім. Івана Франка). Літературно-драматургічному та мистецькому висвітленню шлюбів короля Яна Казимира, складених у львівському архікатедральному соборі в 1657 р., була присвячена доповідь д-ра габ., проф. Вацлава Валецького (Ягелонський університет, Краків). Мгр Станіслав Сієс-Кшишковський (Дослідницький центр Польської бібліографії ім. Естрайхерів, Краків) ознайомив колег з історичними перипетіями підгорецької бібліотеки Яблоновських-Сапіг. Доповіді супроводжувалися обговорюваннями та дискусіями, а особливе зацікавлення та жваві коментарі викликали результати атрибуції видань з анонімними та фальшивими вихідними даними, отримані внаслідок застосування книгознавчо-типографічного та філігранологічного методів (Н. Бондар, І. Ціборовська-Римарович).

Секція «Видавничий рух і книжкова культура»

Модератор кандидат філологічних наук Ольга Антоник (Українська академія друкарства)

Книжкова культура – провідна категорія книгознавства, яке поєднує явища і процеси, матеріальні і духовні ресурси, пов`язані з творенням книги як унікального соціокультурного продукту, що є результатом видавничого руху і зорієнтований на забезпечення комунікативних зв’язків між суб’єктами книжкової справи на певному відтинку часу за певних суспільно-історичних обставин. Культура книги демонструє досягнення книжкової справи і базується на видавничій культурі, культурі розповсюдження та культурі читання.

Книгознавче трактування культури книги передбачає всебічне вивчення книги як засобу комунікації та адекватної за інформаційним наповненням, ергономічними та естетичними показниками товарної субстанції для різних категорій читачів.

Книжкове видання – самодостатній «товар» з букетом унікальним властивостей і функцій, що невпинно еволюціонують у процесі видавничого руху; відтак у межах секції «Видавничий рух і книжкова культура» було представлено широкий тематичний діапазон доповідей. Серед них аналітичні теми методологічного характеру; теми, присвячені відомим книгознавцям та видавцям, що повсякчасно дбали про належний якісний рівень видань; видавничій діяльності товариств, установ, організацій різної форми власності; окремим явищам в історії видавничого руху (як наприклад, Західноукраїнська Шевченкіана); бібліографічним аспектам культури видання тощо.

Окремої уваги заслуговує представлення проєкту «Електронний реєстр видавництв і видавничих організацій 1920-1930-х років», що здійснюється колективом дослідників Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у межах наукового напряму з вивчення різних аспектів Українського видавничого руху ХХ ст. Якщо розуміти книжкову культуру широко – як створення, видання, розповсюдження і функціонування авторських текстів у будь-яких форматах і на будь-яких носіях – вона може трансформуватися в сучасну інформаційну культуру з відповідним коригуванням методологічних і методичних засад.

Секція «Мистецькі видавництва: продукція, постаті»

Модератори:кандидат мистецтвознавства Володимир Пасічник (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника);кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак (Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка)

Секція «Бібліотека, музей, архів: видавничий вектор»

Модератор Данута Білавич (Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові)

На секціях було озвучено широку палітру полімистецьких тем, зокрема, тих, що пов’язані з видавничими процесами в галузі музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, кіномистецтва, музеєзнавства, етномузикознавства, роллю та значимістю окремих постатей та інституцій у цих процесах. Наголошено на актуальності даних питань, нагромадженні наболілих проблем та необхідності подальших досліджень у цій царині.

Секція “Історія видавничого руху XIX-XX століть”

Модератор кандидат історичних наук Іван Хома (Національний університет «Львівська політехніка»)

Упродовж роботи секції висвітлено видавничу активність, засади та доробок політичних партій, культурно-просвітницьких товариств, освітніх закладів, наукових інституцій та окремих ключових постатей. Зокрема, у полі досліджень і обговорень перебувала видавнича діяльність Галицько-руської матиці, церковних братств на Волині, військового формування Січових стрільців, Рівненської української гімназії. Узагальнено історичний досвід українського видавничого руху Львова в 1867-1914 роках. Розглянуто масштабний проєкт підготовки видання “Історія міст і сіл Українсьої РСР. Львівська область (1868)”. Доповіді супроводжувались дискусіями, уточненнями, пропозиціями щодо розгортання подальших досліджень.

Жов

2019

Тематична книжкова виставка “Україна – територія Гідності та Свободи!”

З нагоди Дня Гідності та Свободи, що відзначаємо в Україні щороку 21 листопада, у читальному залі відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України ім.В.Стефаника розгорнуто тематичну книжкову виставку. Нагадаємо, що цього дня в нашій державі віддають шану патріотизму та мужності громадян, які були учасниками Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років і стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та прагнень до європейського майбутнього.
На виставці експоновано видання відповідної тематики українських та зарубіжних авторів. Це – монографічні дослідження, фотоальбоми, хронологічні довідники, літописи очевидців тих історичних подій та літературні твори, які висвітлюють ті доленосні для України події.
Один із розділів репрезентує видання, присвячені Помаранчевій революції. Експонується, зокрема дослідження С.Кульчицького «Українська революція 2004 р.» (Київ, 2005); монографія Т.Костюка «Помаранчева революція: історична зумовленість та історична невизначеність» (Київ, 2011); видання «Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності» (Київ, 2015); «Майдан. Свідчення. Київ, 2013-2014 роки» (Київ, 2016) та ін. Відвідувачі експозиції також зможуть ознайомитись із науково-документальним виданням «Український Євромайдан: Прикарпатський вимір» (Івано-Франківськ, Львів, 2016).
Матеріали наступного розділу експозиції розповідають про героїв та події, які відбувались під час Революції Гідності. Відвідувачам Бібліотеки запропоновано, зокрема переглянути видання «Небесна сотня» (Харків, 2015); монографію «Суверенна Україна: вирішальні кроки до цивілізаційного світу» (Київ, 2014); фотоальбом «Свобода на барикадах Революції Гідності» (Київ, 2015); книги «Майдан і церква: хроніка подій та експертна оцінка» (Київ, 2015); «Світова гібридна війна: український фронт» (Харків, 2017) та інші.
Ще один розділ експозиції присвячений російсько-українській війні на Сході України, її героїчним і трагічним сторінкам, долям мирних громадян, які опинилися в зоні бойових дій. Тут експоновано книгу «Вознесіння духу: книга пам’яті Героїв АТО» (Вінниця, 2015); видання «АД 242: історія мужності, братерства і самопожертви» (Харків, 2016); дослідження «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» (Харків, 2016); монографія І.Рущенка «Російсько-українська гібридна війна: погляд соціолога» (Харків, 2015), а також книга С.Лойка «Аеропорт: у фотографіях і текстах» (Київ, 2016) та інші.
Виставка експонуватиметься до 20 грудня 2019 року.

Жов

2019

91-а спеціальна Оссолінська зустріч

15 жовтня 2019 року у Львівській національній науковій бібліотеці України ім.В.Стефаника відбулась 91-а спеціальна Оссолінська зустріч із Деніелем Фрідом – американським дипломатом і державним діячем, координатором Державного департаменту США з санкційної політики (2013-2017), помічником державного секретаря США з європейських та євразійських справ (2004-2009), послом США в Польщі (1997-2009). Тема його лекції: «Польща та Україна у великій стратегії США».

Відкриваючи зустріч, генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей коротко окреслив основні віхи дипломатичної діяльності гостя та навів кілька промовистих цитат із публічних виступів Деніеля Фріда, які засвідчують його прихильне ставлення до нашої держави та об’єктивне трактування ним українських реалій.

Деніел Фрід, координатор санкцій проти Росії, у своєму виступі, датованому серпнем 2019 року, зокрема спрогнозував, якою буде Україна у недалекому майбутньому: “Я думаю, що цілком можливо Україні через 25 років стати повністю європейською країною. Можливо, не в складі Європейського союзу, але близькою до цього. Країною, яка в певній мірі успішна, суверенна, вільна. З Кримом чи без – я не знаю. Однак, український народ зможе бачити майбутнє для себе.”

Організатор і співмодератор зустрічі Вікторія Маліцька, представниця Закладу Оссолінських у Львові, надаючи слово поважному гостеві, ознайомила присутніх із найновішою книгою есеїв та лекцій Деніеля Фріда англійською мовою, виданою цьогоріч у Варшаві.

Розпочинаючи виступ, Деніел Фрід подякував за честь бути гостем Бібліотеки, висловив своє захоплення її багатющими фондами. Потім він зробив короткий екскурс у давню та модерну історію України в контексті світової та європейської історії, акцентуючи на певних її періодах, окреслив основні віхи у її боротьбі за державну незалежність, проводячи паралелі між нашою державою та Польщею. Деніел Фрід висловив своє переконання, що досягнути успіху й прогресу Україна має власними силами, але за підтримки США та вільної Європи. А успіх сучасної України – це й успіх Європи.

У другій частині зустрічі, яка відбувалась у формі дискусії, поважний гість відповів на ряд запитань широкого тематичного спектру, зокрема йшлося про майбутнє Криму і Донбасу, ефективність санкцій щодо Росії, а також про роль української діаспори в сучасному американському суспільстві тощо. Важливо ще раз підкреслити, що Деніел Фрід висловив сподівання на європейське майбутнє нашої країни.

Жов

2019

Прийом з нагоди державного свята Чеської Республіки — Дня заснування незалежної держави Чехословаччини

9 жовтня 2019 р. Генеральний консул Чеської Республіки у Львові пан Павел Пешек та пані Тамара Пешекова провели прийом з нагоди свята — Дня заснування незалежної держави Чехословаччини.

На ці урочистості було запрошено наукову співробітницю відділу рукописів Маргариту Кривенко, яка є дослідницею книжкових колекцій чеського етнографа й літератора Франтішека Ржегоржа — важливої складової національної історико-культурної спадщини.

У вересні 2018 р., за сприянням Генерального консульства ЧР у Львові в особі віцеконсула з питань культури, освіти, земляцтва, економіки Ігора Шедо, М. Кривенко провела науково-пошукову роботу з вивчення української бібліотеки чеського бібліофіла в наукових інституціях Праги (Бібліотеці Національного музею та Літературному архіві Меморіалу національної писемності).

Заплановано підготувати науково-популярне видання про Ф. Ржегоржа та його книжкову сферу діяльності у контексті українсько-чеських культурних взаємин другої половини ХІХ ст.

Жов

2019

Урочиста передача оцифрованих копій документів, архівних та рукописних збірок Наукового Товариства імені Шевченка

3 жовтня 2019 року у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника, за участю широкої громадськості та відомих учених відбулася урочиста передача оцифрованих копій документів, архівних та рукописних збірок Наукового Товариства імені Шевченка, які нині зберігаються у Національній бібліотеці Польщі у Варшаві та у Національному Закладі імені Оссолінських у Вроцлаві. Ці матеріали виготовлені коштом названих польських інституцій і, фактично є результатом тривалої культурної та наукової українсько-польської співпраці.

Передача відбулася за участю директора Національної бібліотеки Польщі у Варшаві д-ра Томаша Маковського, директора Національного Закладу імені Оссолінських у Вроцлаві д-ра Адольфа Юзвенка та генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника д-ра Василя Ферштея, який відкрив урочистості та подякував польським колегам за продуктивну співпрацю.

В. Ферштей, зокрема розповів про те, що співпраця ЛННБ України ім. В.Стефаника з бібліотеками Польщі триває в умовах незалежності наших держав вже протягом кількох десятиліть. Це сприяє збереженню фондів бібліотек й робить їх доступними міжнародній читацькій аудиторії. Було закцентовано на тому, що польська сторона активно підтримала ініціативу генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника — оцифрувати архіви НТШ, відтак — зробити їх доступнішими для науковців, як України, так і Польщі. Відбувається також стажування фахівців бібліотеки у Польщі, грантова підтримка наукових проектів.

Томаш Маковський підкреслив важливість співпраці між трьома бібліотеками. Результативність цієї співпраці засвідчує й факт передачі оцифрованих архівів НТШ Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В.Стефаника. Польський гість висловив вдячність за співпрацю й певність, що вона триватиме й надалі та наголосив на тому, що історія має не роз’єднувати, а об’єднувати наші народи.

Про співпрацю бібліотек, яка розпочалася шістнадцять років тому, згадав Адольф Юзвенко. За цей час зроблено багато, зокрема в плані оцифрування матеріалів (понад 5 мільйонів сканів), відтак — створено рівноцінні бази в Україні та в Польщі; також випущено друком кілька інформаційних каталогів. Важливо, що вчені-гуманітарії тепер мають змогу працювати із цілісним архівом НТШ.

Про долю архівів НТШ, а історично склалося так, що частина цього архіву опинилася у Варшаві, а частина — у Вроцлаві, докладно розповіла науковий співробітник відділу рукописів бібліотеки Галина Сварник. Ідея вивчення, впорядкування й повернення українських архівів, зокрема НТШ, уперше була висловлена 1988 року. Ці матеріали (14 скринь) було вивезено зі Львова до Польщі 1944 року, що, можливо, й врятувало їх від знищення радянським комуністичним режимом.

Загальна кількість переданих сканованих зображень перевищує 240 тисяч одиниць, обсягом понад 5 терабайт. Серед оцифрованих документів з Національної бібліотеки у Варшаві є копії архівів Легіону Українських Січових Стрільців (1914-1918), Українського Національно-Демократичного Об’єднання (1922-1938), Української Парламентарної Репрезентації (1924-1938), Українського Народного Об’єднання у Львові (1920-1922), Народної Організації Українців м. Львова (1926-1935), Товариства “Просвіта” у Львові (1892-1939), редакції журналу “Життя і знання” у Львові (1923-1939), Українського громадського комітету рятунку України (1933-1934), Української освіти і шкільництва в ІІ Речі Посполитій (1922-1938), Національних справ (перепис населення 1931), “Національного об’єднання”, Видавничої спілки у Львові (1927-1932), уряду Української Народної Республіки (1918-1919), Української Галицької Армії (1918-1920), уряду Західно-Української Народної Республіки (1918-1919), таборів інтернованих вояків УНР і УГА на території Польщі (Берестя над Бугом, Домб’є, Ланьцут, Стшалків, Тухоля) та Австрії (Нідеральм) (1919-1922), Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР (1919-1922) та ін.

Окрім щоденників та спогадів (1914-1922), отримано копії особових архівів Івана та Юрія Липів, Дмитра Донцова, Олени Кисілевської, Володимира Кисілевського, Андрія Жука, Євгена Архипенка, спогади генерала Мирона Тарнавського. Від Національного Закладу імені Оссолінських надійшли копії Архіву Партизансько-повстанчого штабу Армії УНР, редакції видавництва «Червона Калина», архіву родини Луцьких, газет «Добра новина», «Свобода», протиалкогольного товариства «Відродження», а також спогадів колишніх вояків Армії УНР, УГА, писаних у таборах інтернованих.

Роздумами про важливість співпраці між науковими бібліотеками України та Польщі, зокрема про проблему збереження українознавчих архівів у Європі та у світі із присутніми поділилися відомі науковці: Зіновій Назарчук — голова Західного наукового центру Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, академік Національної академії наук України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка Національної Академії наук України; Ігор Мриглод — доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, директор Інституту фізики конденсованих систем; Роман Кушнір — доктор фізико-математичних наук, академік НАН України, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, голова Наукового товариства імені Т.Шевченка; Ігор Соляр — доктор історичних наук, директор Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича; Степан Павлюк — доктор історичних наук, академік НАН України, директор Інституту народознавства НАН України; Олег Павлишин — кандидат історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України імені М. Грушевського ЛНУ імені Івана Франка; Степан Давимука — доктор економічних наук, голова наглядової ради ЛННБ України ім. В.Стефаника. Вони подякували польським колегам за безцінний дарунок й висловили певність щодо продуктивної співпраці у майбутньому.

Жов

2019

Відзначення Всеукраїнського дня бібліотек

Для колективу Львівської національної наукової бібліотеки України імені В Стефаника відзначення Всеукраїнського дня бібліотек розпочалося із Божественної Літургії у гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

Продовжилось професійне свято урочистими зборами у читальному залі бібліотеки, що носить ім’я Тетяни та Омеляна Антоновичів. Урочистості відрив генеральний директор ЛННБ України ім. В.Стефаника Василь Ферштей. Він привітав колег із професійним святом та презентував приватні книжкові та архівні колекції, отримані у дар бібліотекою в останній час.

Львівською родиною Яремів подаровано приватну книгозбірню Патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія (Володимира Яреми) (1915-2000), яка налічує більше 10 тисяч одиниць. Це книжкові та періодичні видання, нотодруки, карти та стародруки.

Понад три тисячі видань налічує передане бібліотеці книжкове зібрання Дмитра Бучинського (1913-1963) — літературознавця, журналіста, перекладача, видавця, бібліографа, члена НТШ Європи та НТШ Канади (Мадрид, Іспанія), яке віддзеркалює видавничий процес української еміграції 1940-50-х років, а також містить численні автографи, діячів української еміграції.

Близько тисячі видань передано бібліотеці родиною Володимира Гаврилюка (1921-2017) — українського журналіста і редактора (Париж, Франція), зокрема, стародруки, прижиттєві та перші видання творів української класичної літератури, примірники видань зарубіжної україніки, енциклопедичні, довідкові факсимільні та ювілейні видання значної наукової цінності, примірники видань з автографами знаних осіб.

Приватну бібліотеку та зібраний архів передав до фонду ЛННБ України ім. В.Стефаника Степан Заброварний (1929) — економіст, історик, доктор історичних наук, доктор економічних наук, професор, член Українського суспільно-культурного товариства у Польщі, голова Об’єднання українців у Польщі та НТШ у Польщі; голова ревізійної комісії, член управи Польського українознавчого товариства та Українського вчительського товариства Польщі (Перемишль, Польща) Це видання із царини, яку досліджує вчений: скурпульозно зібрані і розсортовані матеріали громадського, наукового і культурного життя, активним учасником якого був учений.

Відбулась презентація відреставрованої картини Олександра Климка (1908-1970) «Бій під Крутами» (1936), з фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, яку довший час вважали втраченою.

Графік, живописець, архітектор, сценограф, член Асоціації незалежних українських мистців Олександр Климко — родом із Жовківщини. Освіту архітектора здобував у Львові та Відні. Був відомий як ілюстратор сатиричних видань («Зиз», 1924—1933; «Комар», 1933—1939), виконавець церковних розписів, зокрема. Уславився як автор монументальних батальних полотен на історичну тематику, а саме: «Бій під Крутами» (1936), «Бій на Маківці у 1915 р.» (1937), «Сагайдачний громить турків» (1938) та ін.

1939 року митець емігрував зі Львова до Австрії, згодом проживав у Великій Британії, в Аргентині та США, де підтримував тісні взаємини з українською громадою, організовував виставки в Літературно-мистецькому клубі та в Об’єднанні Мистців Українців Америки. Згідно з дослідженнями історика В.Бойка, олійне полотно Олександра Климка «Бій під Крутами» у 1938 р. було передане до Музею воєнно-історичних пам’яток Наукового товариства імені Шевченка, який після окупації західноукраїнських земель радянськими військами 1939 р. був закритий, а його збірки частково передані до фондів Львівського історичного музею, де картина «Бій під Крутами» потрапила до спецфонду.

Ймовірно, що під час вилучення й знищення українських збірок і таврування творів українських митців на патріотичну тематику як «націоналістичних», долею випадку картина опинилася у фондах Бібліотеки, де належним чином зберігалася серед мистецьких збірок фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів упродовж десятиліть.

2018 р. колектив науковців Інституту та науковий консультант, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України Володимир Александрович з нагоди відзначення 100-річчя бою під Крутами ініціювали реставрацію картини. Рішенням генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки України ім.В.Стефаника Василя Ферштея ініціатива була підтримана. Консервацію, реставрацію та їх поетапне фотодокументування здійснив реставратор першої категорії співробітник Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника Андрій Лінинський з урахуванням рекомендацій реставраційної ради, до якої входять фахівці бібліотеки, а також – музейних і наукових установ Львова. Остаточна підготовка картини для презентації стала можливою за сприяння о. Степана Суса, настоятеля гарнізонного храму свв. апостолів Петра і Павла УГКЦ у Львові.

Про життєвий і творчий шлях Олександра Климка присутнім докладно розповіли завідувачка відділу мистецтвознавства Інституту народознавства НАН України Софія Король та науковий співробітник Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім.. В. Стефаника Лариса Купчинська, а про реставраційну роботу над картиною говорив Андрій Лінинський; своїми роздумами про значення малярського твору «Бій під Крутами» поділився й журналіст-мистецтвознавець Василь Глинчак.

Колектив бібліотеки привітав з професійним святом голова Західного наукового центру Національної академії наук України, директор Фізико-механічного інституту ім. Г.В.Карпенка, академік Національної академії наук України Зіновій Назарчук.

До привітань приєдналися завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук наук Володимир Александрович та відомий бібліофіл, меценат, доктор економічних наук Степан Давимука.

Жов

2019

Урочисте відкриття книжково-ілюстративної експозиції, присвяченої 85-річчю від дня народження Миколи Ільницького та 80-річчю Луїзи Ільницької

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника розгорнуто книжково-ілюстративну експозицію, присвячену 85-річчю від дня народження Миколи Ільницького та 80-річчю Луїзи Ільницької.

Микола Ільницький – видатний український літературознавець, літературний критик, поет, перекладач, доктор філологічних наук, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка та провідний науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Він – заслужений діяч науки і техніки України; серед нагород відомого вченого – Почесна грамота Верховної ради України та медалі.

Луїза Ільницька – талановитий український бібліограф, бібліографознавець, книгознавець, завідувач відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, нагороджена орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

На ювілейній виставці експонується значна частина творчого доробку М. Ільницького. Це, зокрема, збірники літературно-критичних статей: «На вістрі серця і пера: Про спадкоємність художніх ідей і новаторство в сучасній українській поезії» (1980), двотомне видання «Драма без катарсису» (1999, 2003), «У фокусі віддзеркалень: статті, портрети, спогади» (2005), «Знаки доби і грані таланту» (Київ, 2014), «Читаючи, перечитуючи…» (Тернопіль, 2019); тритомник «На перехрестях віку» (2008, 2009), навчальний посібник «Порівняльне літературознавство» (у співавторстві з В. Будним) (2008), численні літературознавчі розвідки в періодичних виданнях – журналах «Слово і Час», «Дивослово», «Дукля», в «Українській літературній газеті» та ін.

На виставці також представлені літературні портрети: «Іван Драч» (1986), «Ключем метафори відімкнені вуста…: Поезія Ігоря Калинця» (2001), «Три формули мого осягнення Антонича (2011), навчальний посібник «Українська літературознавча думка ХХ століття (Західна Україна, еміграція)» (2015) та ін.

Окремий розділ книжкової експозиції знайомить з поетичною творчістю Миколи Ільницького: експонуються збірки: «Земні артерії» (1965), «Мозаїка доріг» (1980), «За роком рік» (1988), «Вересневі відлуння» (2011), «Поезія» (2016, серія «25 улюблених віршів» вид-ва «Каменяр»), низка перекладів: «Бгагавадгіта (Божественна пісня): з санскриту (1999, 2019), «Румі: Поезії. З фарсі» (1983), переклади Сааді Ширазі «Бустан» (2016), «Ґулістан» (2016).

Інший розділ ювілейної експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють багатогранну творчість вченого, – це, зокрема, книги «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність: ювілейний збірник на пошану члена-кореспондента НАН України Миколи Ільницького» (Львів, 2004), науковий портрет із серії «Слово про вченого» (Львів, 2011), експонується також бібліографічний покажчик «Микола Ільницький» (2004).

Луїза Ільницька — автор понад 100 наукових публікацій, редактор-упорядник збірників наукових праць, бібліографічних покажчиків, каталогів тощо. Головні напрями наукової діяльності Л. Ільницької – бібліографознавство, історичне книгознавство, теоретичні та методичні проблеми створення національної бібліографії; наукове бібліографування західноукраїнської та української еміграційної книги 1914–1939 рр. Окрему сторінку її наукової діяльності становлять історико-книгознавчі дослідження збережених у бібліотеках, архівах і музеях світу окремих примірників знакових видань української культури, зокрема, першого західноукраїнського альманаху діячів Руської Трійці «Русалка Дністрова» (1837), «Кобзаря» (1840) Т. Шевченка, «Енеїди» (1798) І. Котляревського.

Ювілярка є ініціатором і виконавцем широкомасштабних бібліографічних проектів загальнонаціонального значення, які стосуються історії української бібліографії, теоретичних і практичних проблем створення національної бібліографії Серед опублікованих праць у наукових збірниках та журнальній періодиці – «Матеріали до бібліографії української книги, 1798–1916 рр.: історія створення картотеки (1945–1948) і проблеми видання» (1996), «Національна бібліографія в Україні: теоретичні і практичні аспекти» (1996, 2001), «До питання про банки даних з українознавства» (у співавторстві) (1998), «Бібліографія західноукраїнської та української еміграційної книги міжвоєнного періоду, 1914–1939: засади створення» (2005). Велику увагу Л. Ільницька присвятила дослідженню бібліографічної спадщини Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові, опублікувавши низку статей на цю тему, а також упорядкувавши кілька збірників наукових праць.

Відкриваючи ювілейні виставки Миколи та Луїзи Ільницьких, генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника Василь Ферштей відзначив вагомий науковий українознавчий доробок обидвох ювілярів та вручив Луїзі Ільницькій Подяку Президії Національної академії наук України.

Привітали ювілярів колеги-науковці: професор Михайло Гнатюк, професор Богдан Якимович, які охарактеризували Миколу Ільницького як знакову постать у материкові української філології не лише Львівського Франкового університету, а й світової україністики, а Луїзу Ільницьку як відомого українського бібліографа, книгознавця із майже 50-літнім стажем професійної діяльності.

Присутні з великим зацікавленням оглянули виставки, які презентують наукові доробки ювілярів й послухали фахові коментарі завідувача відділу бібліотекознавства Валентини Мудрохи та наукового співробітника відділу наукової бібліографії Наталії Рибчинської.

Луїза та Микола Ільницькі подякували дирекції, колективу бібліотеки, упорядникам виставки і побажали їм успіхів у роботі.

З роси Вам і води, дорогі ювіляри!

Жов

2019

Зустріч співробітників ЛННБ України імені В. Стефаника з доктором Томашем Маковським, директором Національної бібліотеки у Варшаві

2 жовтня 2019 р. відбулася зустріч співробітників ЛННБ України імені В. Стефаника з доктором Томашем Маковським, директором Національної бібліотеки у Варшаві. На зустрічі він охарактеризував сучасні напрями діяльності бібліотек у Польщі. Також Т. Маковський докладно розповів про структуру Національної бібліотеки у Варшаві, окреслив основні напрями роботи та шляхи розвитку інституції.

Жов

2019

Сварник Г. Книгозбірня й архів Дмитра Донцова крізь призму долі власника / Галина Сварник ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, Відділ рукописів. — Львів, 2019. — 88 с., 32 с. іл. — 85 грн.

У виданні простежено долю книжкових і архівних збірок Дмитра Донцова, які залишилися після його виїзду зі Львова під час Другої світової війни, а також тих, які власник вивіз в еміграцію. Детективна історія розгортається навколо пізніших мешканців кам’яниці Бачинських-Донцових на вулиці Курковій та їх пригод у вирі війни.
Здійснено спробу реконструкції історичної колекції видавця і редактора «Літературно-наукового вістника» та «Вістника», розпорошеної в радянський період у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника : збірник наукових праць / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника ; редкол.: М. М. Романюк (голов. ред.) та ін. — Львів, 2018. — Вип. 10 (26). — 638 с.—269 грн. 60 коп.

У черговому випуску «Записок Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника» опубліковано статті з книгознавства, бібліографознавства, історії видавничої справи, мистецтвознавства, розкрито зміст унікальних фондів бібліотеки, описано історію та долю безцінних колекцій і збірок однієї з найбільших книгозбірень України.

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939 : бібліографічний покажчик. Т. 4 : 1928–1931. У 2-х книгах. Кн. 1 : 1928–1929 / НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, відділ наукової бібліографії ; уклад.: Л. І. Ільницька (керівник проекту), Т. М. Дубова, Л. Я. Кужель, І. В. Морозова, Н. А. Рибчинська ; відп. ред. М. М. Романюк. — Львів, 2018. — 498 с.—208 грн. 28 коп.

Видавничий проект ЛННБ України ім. В. Стефаника вперше передбачає створення повної бібліографії української книги в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції за 1914–1939 рр. Цей том реєструє видання за 1928–1931 рр. Територіально бібліографія охоплює сучасні західні області України — Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Закарпатську, Волинську, окремі етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина), які після 1945 р. залишились у складі Польщі, еміграційні центри українського видавничого руху — Відень, Берлін, Прагу, Подєбради, Торонто, Вінніпег, Нью-Йорк та ін.

Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939 : бібліографічний покажчик. Т. 4 : 1928–1931. У 2-х книгах. Кн. 2 : 1930–1931 / НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, відділ наукової бібліографії ; уклад.: Л. І. Ільницька (керівник проекту), Т. М. Дубова, Л. Я. Кужель, І. В. Морозова, Н. А. Рибчинська ; відп. ред. М. М. Романюк. — Львів, 2018. — С. 499-1044.— 225 грн.76 коп.

Видавничий проект ЛННБ України імені Василя Стефаника вперше передбачає створення повної бібліографії української книги в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції за 1914–1939 рр. Цей том реєструє видання за 1928–1931 рр. Територіально бібліографія охоплює сучасні західні області України — Львівську, Тернопільську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Закарпатську, Волинську, окремі етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Холмщина), які після 1945 р. залишились у складі Польщі, еміграційні центри українського видавничого руху — Відень, Берлін, Прагу, Подєбради, Торонто, Вінніпег, Нью-Йорк та ін.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 (1939–1945) : зб. документів і матеріалів / [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський ; наук. ред.: Ярослав Дашкевич, Мирослав Романюк, Галина Сварник] ; НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Науково-дослідний відділ історичних колекцій. — Львів, 2010. — 620 с. — (Джерелознавча серія).— 158 грн.40 коп.

У збірнику публікується 245 документів, які висвітлюють історію Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника за 1939–1945 рр., а саме: втрати і переміщення книжкових, рукописних та мистецьких колекцій бібліотеки внаслідок подій Другої світової війни. Зокрема йдеться про переміщення фондів до Польщі, Росії, Німеччини, а також про передачу окремих збірок та колекцій іншим академічним установам, архівам та музеям України. Публіковані документи і матеріали, писані українською, німецькою, польською, російською мовами, зберігаються в бібліотеках і архівах Львова, Києва, Берліна, Вроцлава, Варшави, Кракова та Москви. Більша частина документальних матеріалів публікується вперше.

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 2 (1946 – березень 1953) : зб. документів і матеріалів / [упоряд.: Галина Сварник (керівник), Роман Дзюбан, Маргарита Кривенко, Леся Кусий, Володимир Муравський ; відп. ред. Лідія Сніцарчук ; наук. ред.: Ярослав Дашкевич, Галина Сварник] ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. – Львів, 2019. – XXXII + 622 с. – (Джерелознавча серія).— 244 грн.30 коп.

У другому томі збірника подано 246 документів і матеріалів, які висвітлюють історію Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника у 1946 – березні 1953 р., а саме: процеси переміщення і втрат рукописних, книжкових і мистецьких колекцій академічної установи та зміну її особового складу в післявоєнний період — аж до смерті радянського диктатора Й. Сталіна. Йдеться про вивезення збірок до Польщі, а також про передачу фондів до різних архівів, бібліотек, музеїв та інших інституцій України і Росії, зокрема про переміщення до Києва літературних архівів і, як наслідок, руйнування цілісності фондів колишньої Бібліотеки НТШ у Львові. Документи і матеріали українською, російською та польською мовами зберігаються в бібліотеках, архівах і музеях Львова, Києва, Варшави, Вроцлава, Кракова та Москви. Більша частина документальних джерел публікується вперше.

Падюка Н., Огородник Т. Австрійські топографічні карти українських земель (1870-1918): з фонду кабінету картографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника : бібліографічний покажчик / Неоніла Падюка, Тарас Огородник ; відп. ред. Лідія Сніцарчук ; наук. ред. Ростислав Сосса ; НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника.— Львів, 2018. — 282 с.— 136 грн.70 коп.

У фонді кабінету картографії ЛННБ України ім. В. Стефаника зберігається значна кількість топографічних і оглядово-топографічних карт, які почали видавати з кінця XVIII ст. для військових потреб. В Австро-Угорській монархії такі мапи видавав Військово-географічний інститут. Вони покривали також значну частину українських земель. Їх використовували військові відомства, ними користувалися для господарських, наукових та адміністративних цілей, вони були основою для створення різноманітних тематичних карт. На сьогодні вони не мають грифу секретності.

Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. дванадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 30 листопада – 1 грудня 2018 р. / НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства; гол. ред. М. М. Романюк. Львів, 2018. 436 с.— 102 грн. 90 коп.

Збірник укладено із доповідей та повідомлень, з якими на дванадцятій конференції виступили відомі українські пресознавці та молоді перспективні дослідники. У текстах осмислюється розвиток періодики ХІХ-ХХІ ст., аналізуються методологічні засади опрацювання пресодруків, розкриваються складні процеси функціонування сучасних ЗМК, проблеми існування українського інформаційного простору, досліджується творче надбання журналістів і публіцистів.

Українські видавничі осередки в Німеччині, Франції та Чехословаччині у міжвоєнний період (1914–1939) : матеріали до бібліографії / уклала Ольга Хміль ; підготувала до друку Маріанна Мовна ; НАН України, ЛННБ України ім. В. Стефаника. — Львів, 2018. — 108 с. —22 грн.

Вперше зібрано матеріали до бібліографії, які висвітлюють діяльність українських еміграційних видавничих осередків у Німеччині, Франції та Чехословаччині, а також наукове життя українських культурних діячів, пов’язаних з видавничим рухом, у міжвоєнний період.

Напередодні професійного свята — Всеукраїнського дня бібліотек — Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника презентує науковий доробок колективу.