Українська English

Nadiia Kulesha

Dr., starszy pracownik naukowy, kierownik działu Instytutu Prasoznawczego
Lwowska Narodowa Biblioteka Naukowa im. W. Stefanyka
(Lwów, Ukraina)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-3

Wydawnictwa periodyczne Naukowego Towarzystwa Imienia Szewczenki w recepcji prasy polskiej końca XIX – początku XX wieku

Анотація:

У статті розглянуто, проаналізовано й охарактеризовано віднайдені у польських часописах кінця XIX – початку XX ст. публікації, присвячені періодичним виданням Наукового товариства імені Шевченка у Львові, діяльність якого від часу його заснування стала предметом зацікавлення зарубіжних вчених. За результатами дослідження зроблено висновки щодо того, як випуски періодичних видань НТШ сприймались у польській пресі, зокрема, визначено назви часописів, розкрито тематичне спрямування, фахову приналежність, місце випуску досліджуваних видань. Проаналізовано теми, жанри, частоту публікацій, присвячених випускам наукової періодики НТШ на сторінках польських часописів. З’ясовано, що авторами публікацій, які друкувалися на сторінках видань «Krytyka», «Kurjer Lwowski», «Kwartalnik Historyczny», «Lud», «Przegląd Krajowy», «Świat Słowiański» і «Wisła», були відомі польські та українські історики, літератори, фольклористи, славісти, публіцисти, громадсько-політичні діячі, а саме: Александер Брюкнер, Єжи Дмитров, Володимир Доманицький, Станіслав Здзярський, Богдан Лепкий, Ярослав Лєщинський, Остап Луцький, Александер Мединський, Михайло Мочульський, Францішек Равіта-Ґавронський та Іван Франко, також ідентифіковано імена авторів, прихованих за криптонімами.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, періодичні видання НТШ, польська преса, стаття, рецензія.

Повний текст

Bibliografia

  1. В. Гн. [Гнатюк В.]. Польські рецензії на виданя нашого Товариства. Лїтературно-Науковий Вістник. Львів, 1899. Т. VIII. Кн. 10. Рубр.: Хронїка і біблїоґрафія. I. Лїтературні вісти і уваги. С. 37–38.
  2. Brückner A. Wydawnictwa Towarzystwa Imienia Szewczenka. Kwartalnik Historyczny. Rocznik XV. Lwów, 1901. S. 350–352 (in Pol.).
  3. Dmytrow Je. Recenzye i sprawozdania. Zapysky naukowoho towaristwa imeny Szewczenka, Lwów 1911, t. 101, t. 102. Świat Slowiański. Kraków, 1911. T. II. Nr 84. S. 421–427.
  4. ek. [Dmytrow Jerzy], rz. Zapysky naukowoho towaristwa imeny Szewczenka, Lwów 1910, t. 98. Świat Slowiański. Kraków, 1911. T. II. Nr 80/81. S. 175–180.
  5. F. R. G. [ Rawita-Gawroński Fr.]. Materjały ukraińsko-ruśkoi etnologii. Za redakcyjeju Chw. Wowka. t. I. Lwów. 1899. Lud. Lwów, 1900. T. VI. Z. 1. S. 402–404.
  6. F. R. G. [Rawita-Gawroński Fr.]. Zapysky naukowoho Towarystwa imeny Szewсzenka. Rocznik IX. R. 1900. T. I. Lud. Lwów, 1900. T. VI. Z. 1. S. 401–402.
  7. [Franko I.]. Towarzystwo imienia Szewczenki. Kurjer Lwowski. 1892. Nr 78. S. 2–3.
  8. Leszczyński Ja. Zapysky Naukowoho Towarystwa imeny Szewczenka. Tom CIII, R. 1911, Zeszyt III i tom CIV, roku 1911-go, zeszyt IV. Lwów. Świat Slowiański. Kraków, 1912. T. I. Nr 89. S. 394–398.
  9. Leszczyński Ja. Zapysky naukowoho Towarystwa imeny Szewczenka. R. 1911. tom CV, tom CVI. Świat Slowiański. Kraków, 1912. T. II. Nr 92/93. S. 644–649.
  10. Leszczyński Ja. Записки Наукового Товариства імени Шевченка. (Zapysky naukowoho Towarystwa imeny Szewczenka). R. 1912. T. CVII. Str. 240; T. CVIII. Str. 240. Świat Slowiański. Kraków, 1913. T. I. Nr 98. S. 114–118.
  11. Łepki Bohdan. Towarzystwo naukowe imienia Szewczenki we Lwowie, Sprawozdanie z działalności. Świat Slowiański. Kraków, 1905. T. I. Nr 2. S. 109–119.
  12. Łucki Stanisław. Kulturalny stan współczesnej Rusi Galickiej. Krytyka. Kraków, 1904. T. 1. S. 33–41. [38–39].
  13. M. M.-ski [M. Moczulski]. Lit. Nauk. Wistnyk… Krytyka. 1903. T. 1. S. 156.
  14. Medyński A. Materjały do ukraińsko-ruskoi etnologii. Wydanie etnograficznoi komisyi. Tom II. Lwów. 1899, 8-ka. 144 s. Lud. Lwów, 1902. T. VIII. Z. 1. S. 436–438.
  15. Zdziarski St. Etnograficzny Zbirnyk wydaje Naukowe Towarystwo Imeny Szewczenka pod redakcjeju M.]. Lwów. 1896, str. VI+76+38+3. Wisła. Warszawa, 1899. T. XIII. S. 186–187.
  16. Zdziarski St. Etnograficznyj Zbirnyk. Wyd. etnograficznej komisji naukowego Towarzystwa im. Szewczenki. Lwów, III, 1897, str. 20+236; IV, 1898, str. 8+251. Wisła. Warszawa, 1899. T. XIII. S. 316–317.
  17. Zdziarski St. Etnograficznyj Zbirnyk, wydawany przez Komisyę Etnograficną Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki. Lwów, 1898. T. V, str. IV+267, 1899; Tom VI, str. 4 nl.+XII+2 nl.+370. 8-ka. Wisła. Warszawa, 1900. T. XIV. Z. 5. S. 670–673.
  18. Zdziarski St. Etnograficznyj Zbirnyk, wydawany przez Komisję Etnograficzną Towarzystwa Naukowego im. Szewczenki. Lwów, 1900. Tom VII, str. 168; tom VIII, str. IX+166; tom IX, str. 4 nl.+834+1 nl. Wisła. Warszawa, 1901. T. XV. Z. 4. S. 514–516.
  19. W. D–cki [Domanicki W.]. «Żereła do istorji Ukrainy-Russy», wydaje komisya archeologiczna Naukowego Tow. im. Szewczenki we Lwowie. T. VIII «Materiały do istorji ukraińskoj kozaczczyny» wydane pod ogólną redakcją Michała Hruszewskiego. T. I «Dokumenty po rik 1631» zebrał Jan Krypiakiewicz. Lw. 1908, I–XII. 1–407. Przegląd Krajowy. Kijów, 1909. № 1. Dział literackonaukowy. S. 7.

До відома користувачів

31 травня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій