Українська English

Василь Ґабор

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5482-4529
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник,
старший науковий співробітник
Науково-дослідного інституту пресознавства
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-5

Михайло Качанюк як редактор газети «Русинъ» (1923 р.): атрибуція авторства та іміджевий фактор

Анотація:

Проаналізовано і з’ясовано авторство тридцяти семи культурологічних, літературознавчих та передових статей, театральних відгуків і рецензій та шести художніх творів і п’яти перекладів маловідомого репресованого українського письменника, публіциста, лiтературознавця, перекладача і редактора Михайла Качанюка (1889–1937), опублікованих на сторінках ужгородської щоденної газети «Русинъ» (1923) та її ілюстрованого додатка «Недѣля Русина» (1923) під псевдонімами М. Сірий (М. Сѣрый) і М. Тоня, криптонімами М. С., М. Т., С. М., К., М., С. і без зазначення авторства. Атрибуцію авторства багатьох публікацій та оригінальних творів М. Качанюка, передовсім тих, які були опубліковані без підписів, встановлено на основі його видання «Нацiональна культура» (Ужгород, 1923) й епістолярної спадщини, книги спогадів чеського вченого Ф. Тіхого п. н. «Ужгород 1923» (Перечин, 1992), полемічних дискусій у пресі та на підставі аналізу тематичного спрямування і стилістичних особливостей письма.

Ґрунтовні публікації М. Качанюка суттєво вплинули на якісний рівень газети «Русинъ» та її імідж, що дозволило виданню набути універсального характеру, і залишили яскравий слід у закарпатській пресі початку 20-х рр. ХХ ст.

Ключові слова: Михайло Качанюк, редактор, газета «Русинъ», ілюстрований додаток «Недѣля Русина», атрибуція авторства, іміджевий фактор, публікації.

Повний текст

Література

  1. Архів Розстріляного Відродження: матеріали архівно-слідчих справ українських письменників 1920–1930-х років / упорядкув., передм., прим. та комент. О. й Л. Ушкалових. Київ: Смолоскип, 2010. 456 с.
  2. Брайлян Н. Качанюк Михайло Адамович. Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклоп. слов. Львів, 2011. Вип. 18. С. 133–134.
  3. Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст. Львів, 2023. 880 с. [Видавничий оригінал].
  4. Ґабор В. Щоденна газета «Русинъ» (1923) як зразок універсального видання на Закарпатті. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 3–20. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-1.
  5. Дроздовська О. До проблеми створення персоніфікованої історії української журналістики. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2014. Вип. 4(22). С. 450–460.
  6. [Качанюк М.]. Національна культура. Ужгород: Накладом чтоденноѣ газеты «Русинъ», 1923. 50 с. Книжки «Русина». Ч. 16. Підп.: М. Сѣрый.
  7.  Комариця М. Художньо-публіцистична спадщина Софії Парфанович: слово – людина – доба. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 307–333. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-14
  8. Мольнар М. Пам’яті невідомого українського письменника, перекладача та шевченкознавця. Дружно вперед. 1989. № 4. С. 17–18.
  9. Мушинка М. І. Качанюк Михайло Адамович. Енциклопедія Сучасної України. Київ, 2012. Т. 12. С. 504.
  10. Над чим працюють члени «ЗУ». Західня Україна. Харків, 1930. № 6. С. 56.
  11. Наконечна З. Лев Чубатий (1895–1966): невідомі факти біографії редактора видавничого концерну «Українська Преса». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 333–342. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-15.
  12. Попик В. І. Виклики буремної доби і нові обрії української біографіки. Українська біографістика = Biographistica Ukrainica: зб. наук. пр. Київ, 2022. Вип. 23. C. 13–43.
  13. Процик-Кульчицька М. Українські митці у пресознавстві: проблеми біографування та джерельна база. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2014. Вип. 4(22). С. 460–470.
  14. Середа О. Редакційно-видавнича та журналістська діяльність Степана Дмоховського (міжвоєнний період). Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 366–387. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-17
  15. Сніцарчук Л. Журналістська діяльність Олександра Ковалевського у 1910–1939 рр. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 375–391. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-27
  16. Тіхий Ф. Ужгород 1923 / пер. з чес. Лариси Мольнар. Перечин, 1992. 48 c.
  17. Kulesza N. Artur Seelieb (1878–1958) – jako publicysta i popularyzator ukraińskiej kultury. Prace historyczno-archiwalne. Archiwum Państwowe w Rzeszowie & Polskie Towarzystwo Historyczne Oddział w Rzeszowie. Rzeszów, 2020. T. XXXII. S. 177–189. DOI: https://doi.org/10.30657/pha.32.2020.10

До відома користувачів

31 травня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій