Українська English

Роман Бліхарський
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-7084-0473
кандидат наук із соціальних комунікацій
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

 

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-3-1

Видання Наукового товариства імені Шевченка в оцінці європейських наукових журналів: комунікаційний аспект

Анотація:

У статті розглянуто рецензії, присвячені працям Наукового товариства імені Шевченка, опубліковані на сторінках наукових журналів, які видавались у Відні, Берліні, Будапешті, Празі, Варшаві, Львові та ін. Зібраний емпіричний матеріал проаналізовано з точки зору історії становлення комунікації між науковцями в межах загальноєвропейського інтелектуального простору кінця ХІХ – початку ХХ ст. Задля розкриття дослідницького питання у статті сформульовано поняття наукової комунікації, охарактеризовано загальні риси розвитку наукової комунікації в Європі загалом, окреслено особливості історичних суспільно-політичних обставин, на тлі яких відбувалося становлення української наукової культури. Змальовано історичні обставини започаткування наукової діяльності НТШ, а саме: причини та передумови заснування Товариства, особливості його функціонування на початкових етапах, а також наведено назви та охарактеризовано спрямування основних видань і часописів, що виходили під егідою НТШ.

Подано короткий опис видань, на сторінках яких вміщувалися рецензії та відгуки: «Кіевская старина», «Этнографическое обозрѣніе», «Lud», «Kwartalnik Historyczny», «Wisła», «Biblioteka Warszawska», «Národopisný Sborník Českoslovanský», «Századok», «Zeitschrift des Vereins für Volkskunde», «Archiv für slavische Philologie», «Zeitschrift für österreichische Volkskunde» та ін. Розкрито низку фактів із життєпису деяких авторів, серед яких були видатні європейські історики, етнологи, філологи, літературознавці, лінгвісти, юристи. Проаналізовано тенденції в оцінці, особливості риторики, розкрито ставлення авторів досліджуваних публікацій до видань НТШ та визначено їхній тематичний спектр.

Ключові слова: Наукове товариство імені Шевченка, наукова комунікація, наукова періодика, рецензія.

Повний текст

Література

  1. Барвінський О. Про заснуваннє і дотеперішнїй розвиток Товариства ім. Шевченка у Львові. Записки Товариства імени Шевченка. Львів, 1892. Част. 1. С. 209–212.
  2. Вовчак А. «Гуцульщина» Володимира Шухевича в оцінці Івана Франка. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 1999. Вип. 27. С. 133–146.
  3. Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка у Львові. (Історичний нарис першого 50-річчя – 1873–1923). Мюнхен; Париж, 1984. 175 с.
  4. Грушевський М. Дотеперішнїй розвій Наукового Товариства імени Шевченка. Хронїка Наукового товариства імени Шевченка. 1900. Ч. 1. С. 3–19.
  5. Гуманенко О. О. До питання про витоки наукового рецензування. Теорія і практика сучасної науки: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Чернівці, 24–25 листопада 2017 року). Херсон, 2017. Ч. 2. С. 106–108.
  6. Гуманенко О. Типологія наукових рецензій. Scientific practice: modern and classical research methods: Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» with Proceedings of the IV International Scientific and Practical Conference, Boston, May 26, 2023. Boston, 2023. P. 237–238.
  7. Дорошенко В. Огнище української науки. Наукове товариство імени Т. Шевченка. З нагоди 75-річчя його заснування. Нью-Йорк; Філядельфія, 1951. 116 с.
  8. Зайцева З. І. Наукове товариство ім. Т. Шевченка в академічному інформаційному просторі (1894–1914 рр.). Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2017. Вип. 5. С. 147–157.
  9. Зайцева З. Періодичні фахові та серійні видання НТШ періоду 1892–1914 рр. як інструмент інституціоналізації української національної науки. Історіографічні дослідження в Україні: зб. наук. пр. 2004. Вип. 14. С. 323–338.
  10. Зелінська Н. В. Наукова рецензія у жанровій палітрі української публіцистики ХІХ – початку ХХ ст.: проблематика, структура, особливості викладу. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2004. Вип. 12. С. 133–149.
  11. Зелінська Н. В. Риси полеміки в українській науковій публіцистиці (на матеріалах рецензій у «Записках НТШ»). Журналістика: преса, телебачення, радіо. Київ, 1992. С. 165–174.
  12. Зелінська Н. В. «Традиційна» періодика у системі сучасної наукової комунікації: тенденції та перспективи. Наука України у світовому інформаційному просторі. Київ, 2011. Вип. 5. С. 20–27.
  13. Зелінська Н. Українська наукова періодика: погляд з перспективи і на перспективу. Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. одинадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 29–30 листоп. 2013 р. Львів, 2013. С. 56–64.
  14. Комариця М. Діяльність НТШ у висвітленні журналу «Дзвони» (1931–1939). Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 1996–1997. Вип. 3–4. С. 336–345.
  15. Конта Р., Ховайба Н. Дослідження видавничої діяльності Наукового товариства імені Шевченка у Львові: етнологічний аспект. Етнічна історія народів Європи: зб. наук. пр. Київ, 2020. Вип. 62. С. 37–46.
  16. Мельник Я. Pogadanki у віденській кав’ярні і стаття Івана Франка «“Archiv für slawische Philologie” і нова зміна в його редакції». Українське літературознавство. Львів, 2008. Вип. 70. С. 117–129.
  17. Палієнко М. «Киевская старина» у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Київ, 2006. 384 с.
  18. Савенко В. Заснування Товариства ім. Шевченка у Львові у 1873 р.: його структура і завдання. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2011. Вип. 2. С. 26–30.
  19. Савенко В. Періодичні та серійні видання НТШ: 1894–1939 рр. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2012. Вип. 2. С. 48–53.
  20. Савенко Т. Міжнародна наукова діяльність членів НТШ у міжвоєнний період. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. Тернопіль, 2014. Вип. 1(3). С. 40–45.
  21. Сніцарчук Л. В. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс: монографія. Львів, 2009. 416 с.
  22. Студинський К. Наукове Товариство ім. Шевченка у Львові (1873–1928 рр.). Записки Наукового Товариства імени Шевченка. Львів, 1929. Т. CL. C. ІX–XVІІІ.
  23. Фелонюк А. Biblioteka warsawska. Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія. Київ; Львів, 2015. URL:https://encyclopedia.com.ua/entry-271
  24. Ферков О. В. Угорське історичне товариство та журнал «Századok» у другій половині ХІХ ст. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». 2012. Вип. 28. С. 172–176.
  25. Шемаєва Г. В. Етапи розвитку наукових комунікацій. Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2017, Вип. 50. С. 24–35.

До відома користувачів

31 травня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій