Українська English

Роман Бліхарський
ORCID ID: https://orcid.org/ 0000-0002-7084-0473
кандидат наук із соціальних комунікацій
Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника
(Львів, Україна)
[email protected]

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2023-2-1
ПАРАДИГМАЛЬНІ ПІДСТАВИ ПРЕСОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація:

У статті змальовано парадигмальну модель наукового дослідження, яка складається із системи переконань, яких дотримуються науковці, концепцій, теоретичних моделей, епістемологічних позицій, методологічних прийомів та аксіологічних принципів, що визначають спектр наукових підходів до вивчення медіаявища.

З’ясовано, що вченим, які займаються проблематикою соціальних комунікацій, необхідно враховувати комплексність об’єкта вивчення, а сам процес дослідження повинен бути сконструйований таким чином, щоби, маючи визначені принципи, спрямування, чіткі дисциплінарні рамки, апробовану теоретичну та методологічну базу, у ньому також залишалась можливість для міждисциплінарної взаємодії бути адаптивним стосовно актуальних проблем та наукового інструментарію.

У статті парадигмальний метатеоретичний підхід розглянуто як один з ефективних шляхів організації системи вирішення амбівалентних завдань, які можуть постати при проведенні пресознавчих досліджень. Проаналізовано основні сучасні підходи до конструювання теоретико-методологічних та епістемологічних моделей вивчення журналістикознавчої, соціокомунікаційної проблематики на міждисциплінарних, поліпарадигмальних засадах та охарактеризовано домінуючі дослідницькі парадигми, на основі яких здійснено дослідження засобів масової інформації за кордоном.

Окреслено низку переваг використання парадигмального підходу в організації пресознавчих дослідженнь і при ефективному обміні та репрезентації отриманих знань, зокрема налагодження процесу вивчення преси, систематизація концепцій, теорій та методів її вивчення, визначення наукових стандартів проведення пресознавчих досліджень та ін.

Визначено, що важливим завданням вирішення проблем, пов’язаних із парадигмальною орієнтацією пресознавчих досліджень, – це проведення у майбутньому метанаукового аналізу вітчизняних наукових праць із комунікативістики, що дозволить виявити суперечності та узгодженість між засадничими й операційними елементами досліджень задля віднаходження та корегування оптимальної моделі вивчення медіа, зокрема преси.

Ключові слова: пресознавство, журналістикознавство, соціальні комунікації, наукова парадигма, метатеорія, метанаука, засоби масової інформації, преса.

Повний текст

Література

  1. Бутиріна М. В. До питання побудови метатеорії масової комунікації. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2008. Т. 33. С. 40–44.
  2. Габор Н. Кінець журналістикознавства чи початок нової епохи досліджень. Медіакритика. URL: https://www.mediakrytyka.info/ novi-tehnologii-media/kinets-zhurnalistykoznavstva-do-pytannya-prosotsialnokomunikatsiynyy-napryam-suchasnykh-mediadoslidzhen.html.
  3. Казакова Т. В. Сучасне українське журналістикознавство крізь призму концепту «соціальні комунікації». Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2008. Т. 30. Січ.-берез. С. 6–10.
  4. Кун Т. Структура наукових революцій. Київ: Port-Royal, 2001. 228 с.
  5. Мантуло Н. Б. Парадигма як концепт теоретичного дискурсу масової комунікації. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2010. Т. 40. Лип.–верес. С. 25–30.
  6. Романюк М. М. Науково-дослідний центр періодики: необхідність створення і перспективи розвитку. Українська періодика: історія і сучасність: тези доп. і повідомл. Всеукр. наук.-теорет. конф. (9–10 груд. 1993 р.). Львів, 1993. С. 3–4.
  7. Романюк М. Пресознавчі дослідження науковців ЛННБ України ім. В. Стефаника. Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. дванадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 30 листоп. – 1 груд. 2018 р. Львів, 2018. С. 76–82.
  8. Романюк М. Українське пресознавство на порозі ХХІ століття. Львів, 2000. 110 с.
  9. Сніцарчук Л. Об’єднані дослідницьким пошуком. Журналістика. Київ. 2014. Вип. 13. С. 41–45.
  10. Сніцарчук Л. Ще раз про бібліографію української преси, або Чи затребуваний нині український медіадосвід ХІХ–ХХ ст. Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. дванадцятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 30 листоп. – 1 груд. 2018 р. Львів, 2018. С. 93–100.
  11. Трачук Т. А. Розвиток історії української преси у працях науковців початку ХХ ст. Українське журналістикознавство. Київ, 2012. Вип. 11. С. 5–8.
  12. Фінклер Ю. Від журналістикознавства до медіавістики: як я б назвав нашу науку. Детектор медіа. URL: https://detector.media/production/ article/206088/2022-12-18-vid-zhurnalistykoznavstva-do-mediavistyky-yak-yab-nazvav-nashu-nauku/.
  13. Guba E. G., & Lincoln Y. S. (1994). Competing paradigms in qualitative research. Handbook of qualitative research. Sage Publications, Inc. p. 105–117.
  14. Kivunja C. & Kuyini A. B. Understanding and Applying Research Paradigms in Educational Contexts. International Journal of Higher Education. 2017. Vol. 6. N. 5. P. 26–41.
  15. James Potter, Roger Cooper, Michel Dupagne. The Three Paradigms of Mass Media Research in Mainstream Communication Journals. Communication Theory. 1993. Vol. 3. Issue 4. November. P. 317–335.

До відома користувачів

31 травня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій