Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-13

Ольга Терещук

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

СПЕЦИФІКА ВІДОБРАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ЖИТТЯ ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ НА СТОРІНКАХ ЩОДЕННИКА «ЧАС» (ЧЕРНІВЦІ, 1928–1940 рр.).

Анотація: На прикладі чернівецького щоденника досліджено особливості висвітлення театральної тематики на сторінках буковинської преси міжвоєнного періоду. Проаналізовано загальні тенденції та жанри, до яких найчастіше зверталися автори цих публікацій. Відстежено основні теми, що розкривали специфіку тогочасного театрального руху на Буковині. Визначено коло авторів театрально-критичних публікацій. З’ясовано, яким саме проблемам театру приділялося більше уваги, особливо виокремлюються статті, що стосуються об’єднанню українських чернівецьких театральних труп в один репрезентативний національний театр, модернізації репертуару театру. Серед жанрового різноманіття переважає рецензія.

Ключові слова: театральна тематика, газета «Час», Північна Буковина, «Український театр» у Чернівцях, театральна трупа, театральна рецензія.

Повний текст

Література:

1. Брайлян Н. Приховані імена: словник псевдонімів та криптонімів українських авторів ХІХ–ХХІ ст.: рукопис.

2. Буковина. Її минуле і сучасне / за ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. Париж; Філадельфія; Дітройт, 1956. 965 с.

3. Буковина 1918–1940 рр.: зовнішні впливи та внутрішній розвиток (матеріали і документи) / упорядкув. та ред. С. Д. Осачука. Чернівці: Зелена Буковина, 2005. 326 с.

4. Жулинський М. Духовна єдність України. URL: https://who-is-who. ua/main/page/nlu10/1/686.

5. Попович Ю. О. Преса Північної Буковини у формуванні концепції національної соборності (1885–1930-ті рр.): дис. … канд. наук із соц. комунікацій: спец. 27.00.04 «Теорія та історія журналістики» / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2017. 200 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/ 215Специфіка відображення українського театрального життя Північної Буковини… Пресознавство. 2022. Випуск 1 Popovych_Yuliia/Presa_Pivnichnoi_Bukovyny_u_formuvanni_kontseptsii_ natsionalnoi_sobornosti_1885-1930-ti_rr/.

6. Романюк М. Українська преса Північної Буковини як джерело вивчення суспільно-політичного життя краю (1870–1940 рр.). Львів: Фенікс, 2000. 588 с.

7. Руснак В. Нарис історії українського театрального мистецтва на Буковині по 28 червня 1940 року. Наш Театр. Книга діячів українського театрального мистецтва. Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1975. Т. І. С. 173–200.

8. Сулятицький Т. Газета «Буковина» (1885–1918 рр.) як джерело до історії українського театру. Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2008. Вип. 394–398: Слов’янська філологія: зб. наук. пр. на пошану професора Богдана Мельничука з нагоди його 70-річчя. С. 32–38.

9. Терещук О. Газета «Час» (Чернівці, 1928–1940 рр.): національна єдність і долання кордонів. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2021. Вип. 11(29). С. 69–98. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-5.

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій