Без рубрики

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 170 – річчю від дня народження видатного українського прозаїка, драматурга Панаса Мирного. В історію української літератури письменник увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Саме він вивів українську літературу на нові “рейки” епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної “маленької людини” — українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і “Повія”, де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор. До уваги читачів представлені чисельні твори Панаса Мирного та низка розвідок про життя і творчість епічного генія української прози.

Шановні відвідувачі ЛННБ України імені В. Стефаника!

Графік роботи ЛННБ України імені В. Стефаника  на Великодні свята:

26 квітня 2019 р. – санітарний день

27 квітня – 30 квітня, 1 травня 2019 р – вихідні дні

З 2 травня 2019 р. Бібліотека відчинена для відвідувачів

У читальному залі відділу рідкісної книги експонується виставка з нагоди  400-річчя Граматики Мелетія Смотрицького.

Граматика старослов’янської мови Мелетія Смотрицького — «Грамматїки Славεнскиѧ правилноε Сvнтаґма» — один із найвидатніших творів давнього слов’янського мовознавства. Автор — досвідчений педагог, викладав церковнослов’янську мову в школах Вільна, Острога, Києва, був добре обізнаний із європейською граматичною наукою і з церковнослов’янськими текстами. Його Граматика стала основним підручником церковнослов’янської мови, тішилася популярністю і неодноразово перевидавався.

Зі значними переробками Граматика М. Смотрицького без зазначення імені й прізвища автора була надрукована в Москві 1648 р.

Найдосконаліше перевидання Граматики М. Смотрицького було здійснено у Москві 1721 р., воно користувалося великою популярністю, тривалий час було основним шкільним підручником .

Твір М. Смотрицького відіграв визначну роль і в історії культури південних слов’ян. 1755 р. в м. Римніку (Румунія) Карловацький митрополит П. Ненадович здійснив передрук  Граматики Смотрицького (з видання 1721 р.) під назвою «Грамматика въ пользу и употребленіе отроковъ Сербски желающихъ основательнаго наученія Славенскаго діалекта…».

Значний вплив М. Смотрицького відстежується і в роботі А. Мразовича «Руководство къ славεнстѣй грамматіцѣ»  (Будин, 1800), за взірцем якої В. Караджич уклав граматику сербської мови.

Граматика М.Смотрицького була знана в країнах Європи і поза ареалом функціонування церковнослов’янської мови у перекладах латинською, що свідчило про її загальноєвропейське визнання. Зокрема в Оксфорді 1696 року Генріх Лудольф опублікував короткий виклад  «Grammatica Russica» латинською мовою, опираючись на працю Мелетія Смотрицького.

Завдячуючи доробку М. Смотрицького, передовсім його Граматиці українська філологія стала помітною галуззю європейського мовознавства старожитньої епохи.

Смотрицкий Мелетий. Грамматїки Славεнскиѧ правилноε Сvнтаґма. – Ев’є, 1619

Смотрицький Мелетий, Грамматика славянская…Москва, 1648

Смотрицький Мелетий, Грамматика славянская… Москва, 1671

Ненадович Павл.  Грамматика въ ползу употребленія отроковъ сербски…-Римно, 1755

Мразович Авраам. Руководство къ славенстѣй грамматіцѣ…2-е изд. Будин град, 1800

До уваги користувачів!

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена Миколі Гоголю (1809 – 1852) – видатному письменнику-мислителю світового рівня, драматургу, визнаному класику літератури. одному з найзагадковіших письменників ХІХ століття.

28 березня відбулася щорічна наукова конференція, яку організовує відділ наукової бібліографії спільно з Комісією бібліографії і книгознавства НТШ. Цьогоріч у рамках конференції, окресленої тематикою «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини ХХ ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження» було заслухано 10 доповідей. Вітальне слово виголосила заступник з наукової роботи ЛННБУ імені В. Стефаника Л. В. Сніцарчук. У програмній доповіді завідувач відділу бібліографії й одночасно голова Комісії бібліографії і книгознавства НТШ Л. І. Ільницька розкрила основні засади укладання національного бібліографічного покажчика, що реалізовується в рамках проекту «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939». Окремі аспекти цього наукового і водночас творчого процесу обговорили учасники проекту Л. Кужель, Н. Рибчинська, І. Жеваженко. Із зацікавленням учасники і гості конференції прослухали всі доповіді, поповнивши свої знання про видавничий рух 1930-х рр. (О. Антоник, С. Когут, М. Мовна); діяльність відомих діячів Ф. Ржегоржа (М. Кривенко), М. Таранька (Л. Кусий); видання і поширення академічної книги слов’янських народів (І. Олексів).

На презентації книги Константина Чеховича «Християнський націоналізм», що відбулася 28 березня у Львівській національній науковій бібліотеці  України імені В. Стефаника, присутні ознайомилися із життям і творчістю талановитого українського вченого, розквіт діяльності якого припав на міжвоєнне двадцятиліття. Низка фото К. Чеховича та архівних документів унаочнили його основні життєві віхи.

У розмові було порушено важливі світоглядні питання, актуальні для сьогодення, зокрема принципів «християнського націоналізму» як ідеологічного підґрунтя та як націоцентричного підходу до аналізу історичних, мовних і літературних явищ.Особливу увагу було звернено на монографію про Олександра Потебню (Варшава, 1931), у якій К. Чехович представив його як українського вченого. Незважаючи на те, що О. Потебня писав російською мовою через репресивні акти царського уряду супроти українського слова — Валуєвський циркуляр і Емський указ — його висновки базувалися на ґрунтовному аналізі української мови та народно-поетичної творчості. Йшлося також про новизну К. Чеховича в підході до творчості Т. Шевченка й І. Франка, в аналізі мовних явищ — від підпису Анни Ярославни до критики теорії про спільну східнослов’янську прамову.

Презентували книгу, видану в авторській серії «Приватна колекція» літературної ангенції «Піраміда», автор серії Василь Ґабор (модератор), упорядники книги Олег Петрук та Мар’яна Комариця. В обговоренні взяли участь генеральний директор бібліотеки Василь Васильович Ферштей, заступник генерального директора з наукової роботи Лідія Віталіївна Сніцарчук, науковий співробітник Маргарита Кривенко та ін.

20 березня 2019 року в приміщенні Палацу мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулося відкриття фотовиставки «Левко Янушевич: до 130-річчя від дня народження».

Експозиція робіт Левка Янушевича відкриває серію виставок  із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Масив фотодокументів Інституту налічує близько 90 тисяч одиниць. Це – фотографії, негативи на склі, негативи на плівці, діапозитиви, хронологічні межі яких сягають  середини ХІХ ст. і до наших днів. У фондах Інституту збереглися 64 світлини цього фотомитця.

Виставку урочисто відкрив генеральний директор ЛННБУ ім. В. Стефаника В.  Ферштей. У вітальному слові генеральний директор підкреслив важливість проведення подібних виставок, які повертають для української культури забуті імена.

Цікаву  лекцію про життєвий і творчий шлях Левка Янушевича прочитала відома дослідниця історичної фотографії Ірина Котлобулатова. У своїй доповіді науковець зазначила, що біографія і творчість талановитого фотографа Л. Янушевича залишається малодослідженою.

До  виставки науковий співробітник Інституту Маркіян Нестайко підготував каталог фотовиставки (вступна стаття – Ірини Котлобулатової).

All-focus

All-focus

До уваги користувачів!

21 березня 0 17 год. у читальній залі імені Тетяни  і Омеляна Антоновичів відбудеться презентація фундаментальної праці “Лец. Автобіографія слова” видатної дослідниці творчості Станіслава Єжи Леца  пані Лідії Коської (Польща).