До уваги користувачів!
9 вересня 2019 р. о 16.00 у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (вул. Бібліотечна, 2) відбудеться відкриття виставки з нагоди відзначення 140-ї річниці від народження і 40-ї річниці від дня смерті Станіслава Людкевича.
На виставці під назвою «Станіслав Людкевич: від ювілею до ювілею» представлено матеріали з фондів Меморіального музею Станіслава Людкевича та Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. Це книги та нотні видання з автографами та дарчими написами, нотні рукописи композитора, афіші, світлини, вітальні грамоти, окремі дарунки композитору з нагоди його різних ювілеїв. Виставка триватиме до 18 вересня 2019 р.
Запрошуємо відвідати виставку!
У читальній залі відділу бібліотекознавства розгорнута книжкова експозиція, присвячена ювілею Ігоря Калинця – поета і прозаїка, одного з чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язня, почесного доктора Львівського національного університету ім. Івана Франка.
12 червня 2019 р. о 10:30 у Виставкових залах Палацу мистецтв Т. і О. Антоновичів (вул. Бібліотечна, 2) відбудеться лекція-дискусія на тему «Вишивка в очах пересічного українця: враження та роздуми» в рамках проведення виставки «Хірософія української вишивки». Лекцію проводить викладач художньо-естетичних дисциплін Львівського обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти Ірина Вачкова.
– Як традиційно мистецтвознавство оцінює вишивки?
– Для чого люди вишивали рушники ?
– Що включає поняття ” Сакральний» ?
– Існує думка, що вишивали те, що бачили навколо себе…
– Як пояснити походження геометричного орнаменту?
– Є символічне дерево, але ЯКЕ…
Запрошуємо відвідати лекцію-дискусію, де кожен з присутніх в аудиторії матиме змогу висловити свою думку і взяти участь у обговоренні цих та інших питань.
На виставці представлено видання Основного Закону України – Конституції, а саме: Конституція України (Київ, 2006); Конституція України (Київ, 2012); Конституція України (Харків, 2007); Конституція України (Київ, 2015); Конституція України (Київ, 2017) та ін.
Низка книжкових видань висвітлює історію української Конституції та конституційного процесу в Україні з найдавніших часів до сьогодення. Один з розділів виставки присвячений Пилипу Орлику (1672–1742) – державному діячеві і дипломату, гетьману Війська Запорізького, творцю першої Конституції, відомої як «Конституція Пилипа Орлика» (1710). Саме її вважають першою українською Конституцією та однією з перших конституцій у Європі. Користувачам представлено низку ґрунтовних досліджень з історії українського козацтва, зокрема: Корогод Г.І. Перша Конституція України : Пилип Орлик і його діяльність в еміграції (Суми, 2008); Усі гетьмани України / Д.Журавльов (Харків, 2011); Пилип Орлик – гетьман і автор першої конституції України / упоряд. Г.Ю. Калюжна (Мінськ, 2006); Усі гетьмани України : легенди, міфи, біографії / О.П. Реєнт, І.А. Коляда (Харків, 2007) та ін.
Окремий розділ виставки присвячений етапам створення та прийняття Конституції України, зокрема: Хто і як ухвалював Конституцію України: експертна оцінка 6 липня 1996 року (Київ, 1996); Конституція України як цінність, гарантія національної державності українського народу (Львів, 2004); Конституції і конституційні акти України» (Київ, 2006); Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України (Київ, 1996) та ін.
На виставці експонуються видання, присвячені дослідженню історії української Конституції, як-от праці М.Томенка Історія української Конституції (Київ, 2009) та Україна : історія Конституції (Київ, 2015).
Роль Конституції України як головного оберегу державності і демократії, гаранта незалежності і соборності України окреслено у низці наукових розвідок, зокрема: Становлення правової держави в Україні : проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання (Дніпропетровськ, 2001), Конституція України : основа консолідації суспільства і держави ( Київ, 2017); 20-річчя Конституції України : національна традиція та європейські стандарти конституціоналізму (Київ, 2016), Становлення правової держави в Україні, 1991-2005 рр. (Київ, 2005). Виставку доповнюють ілюстровані альбоми та довідкові видання.
У виставковій залі книгозбірні відкрито книжкову виставку, присвячену Романові Іваничуку (1929–2016), видатному українському письменнику, громадському діячеві, одному з організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, членові Спілки письменників України (з 1960), народному депутату України (1990–1994), заслуженому працівникові культури України, Лауреатові Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. Мазепи, Герою України.
Роман Іваничук є автором понад 60 книг, значна частина яких представлена на виставці: «Не рубайте ясенів» (1961), «Край битого шляху» (1964), «Дім на горі» (1969), «Місто» (1977), «На перевалі» (1981), «Сьоме небо» (1985) та ін. Наприкінці 60-х pp. письменник звернувся до жанру історичної прози. Роман «Мальви» (1968) приніс Р. Іваничуку величезний успіх і нищівну партійну та ідеологічну критику, бо в цьому творі була вперше поставлена проблема збереження національної самосвідомості. До уваги відвідувачів книжкової експозиції – роман «Манускрипт з вулиці Руської», за який Роман Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка; романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір», відзначені у 1985 р. Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: «Бо війна – війною…» (1991), «Орда» (1992), «Смерть юди» (1997), написав автобіографічний твір «Благослови, душе моя, Господа…» (1993), «Дороги вольні і невольні : спогади та медитації» (1999). До уваги читачів запропоновано романтичну повість «Злодії та Апостоли», есе-пошук «Сліди на піску» (2005), романи «Вогненні стовпи» (2006), «Через перевал» (2008), «Хресна проща» (2011) та ін. На книжково-ілюстративній виставці також представлені праці, опубліковані впродовж 2013–2017 рр. Це видання «Мандрівки до Аберфайлю : колаж» (2014), «Словом і вогнем : літературно-політичні записки» (2015), роман «Євангеліє від Томи» (2016), «Дороги вольнії і невольнії : щоденники 1991-1994» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2016), збірник «Світ спіймав мене, і я тим тішуся: мої інтерв’ю» (2014), «Осінні узори : новели та оповідання» (упорядкув. Н. Л. Бічуя, В. В. Ґабор; Харків, 2015), «Голоси з-над вод Генісарета : колаж; Я ще не писав про Донбас : рефлексії» (2016), книга «Жарінь. Зупинись, подорожній!» (2017).
Книжково-ілюстративну виставку доповнюють видання «На велелюдних перехрестях : щоденники, 2006–2015» (упорядкув. В. В. Ґабор; Харків, 2018), «Тополина заметіль : новели та оповідання 1954-1975 років» (2018), «Записки сучасника й учасника : щоденники : 1995-1999, 2003-2005» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2018) та ін. Один з розділів експозиції знайомить із джерелами, які висвітлюють творчий шлях видатного українського письменника. Це, зокрема, збірник наукових праць «Меч і мисль : творчість Романа Іваничука у національних вимірах української культури» (Львів ; Ужгород, 2009), біобібліографічний покажчик «Роман Іваничук» (містить 1726 бібліографічних позицій, укл. Л. Панів; Львів, 2011).
Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме до 1 серпня 2019 р.
У виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжкову експозицію з нагоди 140-річчя Симона Петлюри (1879—1926) — українського державного, військового та політичного діяча, голови Директорії Української Народної Республіки, фундатора Армії УНР, Головного отамана військ УНР, письменника-публіциста, літературного та театрального критика
На виставці експоновано низку творів Симона Петлюри: «Статті, листи, документи» (Нью Йорк, 1956), «Московська воша» (Париж, 1966), “Статі «Статті, листи, документи». (Нью-Йорк ; 1979), «Народе український: вибрані статті, листи, документи» (Харків, 1992), «Статті» (упоряд., авт. передм. О. Климчук ; Київ, 1993), «Вибрані твори та документи» (уклад. Л. В. Голота; Київ, 1994) тощо.
До уваги відвідувачів представлено численні видання, присвячені видатному державному діячеві, зокрема розвідка Наталі та Дмитра Миронюк «Симон Петлюра — редактор, журналіст, публіцист» (Чернівці, 2009), ґрунтовне дослідження В. Михальчука «Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі» (Київ, 1999), анотований бібліографічний покажчик «Симон Петлюра на сторінках українських газет 1917— 1920 років : матеріли до бібліографії» (Київ, 2015), тощо.
16 травня – у Всесвітній день вишиванки – у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника (вул. Бібліотечна, 2) відкрилась виставка «ХειροΣοφια української вишивки». повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника отримала річну передплату до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським
(www.ukrainianstudiesfund.org).
Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
Платформа складається з 5 колекцій літератури:
Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут.
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/
цифрова бібліотека Onleihe
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
