Без рубрики

16
Чер
2021

Твори німецькомовних авторів у перекладах українською (з нових надходжень)

Майже 40 років Ґете-Інститут (Goethe-Institut) здійснює програму «Переклади німецьких книжок іноземними мовами», у межах якої надається підтримка закордонним видавництвам у популяризації німецької літератури, опублікованої в Німеччині, Австрії та Швейцарії. Програма має на меті реалізацію культурно-політичних цілей і є дієвим інструментом культурної та освітньої політики Німеччини у країнах Східної Європи і Центральної Азії. За час існування цього ґранту було видано понад шість тис. книжок 45 мовами світу.

У 2011 р. програма «Переклади німецьких книжок іноземними мовами» набула поширення і в Україні, що дає українському читачеві змогу ближче ознайомитися з німецькою художньою прозою, важливими німецькомовними науковими й науково-популярними виданнями.

Книжкова виставка, організована у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., складається з трьох розділів і представляє нові надходження німецькомовних авторів сучасної художньої, дитячої, а також класичної літератури. Це перша з запланованої серії виставок, яка репрезентує жанрове і тематичне розмаїття перекладених видань українською мовою, що побачили світ за підтримки ґранту Ґете-Інституту.

Очевидно, що реалізація такого проєкту була б не можлива без залучення професійних перекладачів, серед яких Марія Іваницька, Тетяна Супрун, Юрко Прохасько, Ігор Андрущенко, Олекса Логвиненко, Наталка Сняданко та багато інших. Широкою є географія українських видавництв, які працюють у сегменті перекладної літератури, це, зокрема, львівські «Літопис», «Кальварія», «Видавництво Старого Лева».

Перший розділ експозиції пропонує найвідоміший роман Б’єрґа Бова «Ауергаус»« — бестселер, який у 2019 р. був екранізований і досі не сходить із театральних сцен Німеччини; дебютний роман сучасної німецької письменниці угорського походження Терезії Мори «День у день», який у 2005 р. був відзначений премією Лейпцизького книжкового ярмарку; новаторський твір Каті Петровської родом із Києва — «Мабуть Естер», у якому порушена трагічна й актуальна тема голокосту; науково-фантастичний та футурологічний роман Мартіна Шойбле «Сканери», опублікований під псевдонімом Роберт М. Зоннтаґ, який обов’язково зацікавить шанувальників антиутопій, цифрових технологій та книг про книги. Увагу привертає відомий твір Каті Брандіс «Фристайлерка», творчість якої орієнтована здебільшого на підлітків та юнацтво, а також захоплива книга Томаса Бруссіґа «Як хлопці стають чоловіками, або Чому футбол», яка теж присвячена спортивній тематиці.

Юні читачі зможуть підібрати для себе твори сучасної дитячої літератури, перекладеної з німецької, яка наповнює другий розділ книжкової виставки. Серед авторів, що пишуть для дитячої аудиторії, назвемо Еріха Кестнера та один із його кращих творів — повість «Летючий клас»; Ґудруна Мебса і його психологічну повість «Я-бо знаю, де висить ключ»; Корнелію Функе — одну з найулюбленіших і всесвітньо популярних дитячих письменниць та її книжки «Іґраїна безстрашна», «Чорнильна кров», написані в жанрі фантастики та пригодницького фентезі; Макса Крузе із серією розповідей про динозаврика Урмеля та ін.

Поціновувачі класичної літератури, яка експонується у третьому розділі книжкової виставки, мають нагоду ознайомитися з українськими перекладними виданнями Нобелівських лауреатів: останнім твором Томаса Манна «Сповідь афериста Фелікса Круля», написаного в традиції сповідної мемуаристики, та Ґюнтера Ґрасса «Моє сторіччя» — збірки зі ста новел про Німеччину на тлі світової історії минулого століття. Український читач відкриє для себе також перший роман автора славетних творів світової класики Франца Кафки «Зниклий безвісти» в перекладі Юрка Прохаська; незавершений гротескно-сатиричний роман у трьох частинах «Людина без властивостей» австрійського письменника Роберта Музіля — твір, який вважається одним із найвизначніших у європейській літературі ХХ ст.; автобіографічний роман «Ось іде людина» відомого в німецькомовному світі письменника й актора Александера Ґранаха родом із Галичини; три п’єси, які висвітлюють своєрідність «епічного театру» Бертольда Брехта.

З повним переліком книг, які були видані в межах програми підтримки Ґете-Інституту перекладачів і перекладів німецькомовної літератури українською, можна ознайомитися за посиланням: https://www.goethe.de/ins/ua/uk/kul/bib/uef.html.

Запрошуємо оглянути виставку до 31 серпня 2021 р. за адресою: вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника (читальний зал німецької книги).

Маргарита Кривенко — завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Петро Тимняк — провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
17
Тра
2021
Нагородження колективу Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника

Нагородження колективу Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника

 

17 травня 2021 р. у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла, в рамках відзначення 150-річчя від дня народження Василя Стефаника, за підтримки Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради відбувся мистецький проект «Стефаник-150».

За плідну співпрацю та внесок у популяризацію творчості Василя Стефаника родина письменника нагородила бронзовою пам’ятною медаллю колектив Львівської національної бібліотеки України імені В. Стефаника в особі генерального директора Василя Ферштея.

Вручила медаль правнучка Василя Стефаника, директор Центрального державного історичного архіву у Львові Олеся Юріївна Стефаник. Автором медалі є відомий львівський скульптор Володимир Цісарик.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
17
Тра
2021
Еліас Канетті (1905–1994) — лауреат Нобелівської премії 1981 року (книжкова виставка)

Еліас Канетті (1905–1994) — лауреат Нобелівської премії 1981 року (книжкова виставка)

«Cам факт існування такого письменника, як Канетті, є честю для літератури», «живий класик», «один з останніх гуманістів», який «десятиліттями писав, розробляв універсальні гіпотези і навіть наважився дати єдине тлумачення всієї світової системи», «продовжувач великої традиції австрійського роману» — так критики заслужено називають Еліаса Канетті за твори, які сповідують загальнолюдські якості.

Німецькомовний письменник, культуролог, мислитель народився в болгарському місті  Рущук (нині — Русе), яке тоді входило до складу Австро-Угорської імперії, в єврейській родині комерсантів. Дитинство і юність його минули в Болгарії, Великобританії, Швейцарії, Австрії та Німеччині. У 1929 р. Е. Канетті закінчив хімічний факультет Віденського університету, отримав ступінь доктора філософії. Проте за фахом ніколи не працював. Усе своє свідоме життя він зберігав відданість літературі, свято вірив у силу Книги і літератури, яка, відображаючи багатоголосся світу, «здатна цей світ змінити». У 1938 р. через аншлюс Австрії був змушений переїхати до Парижа, згодом емігрував до Лондона. 1952 р. став громадянином Великобританії. Помер 1994 р. в Цюриху, похований на цвинтарі Флунтерн.

Літературний портрет Еліаса Канетті на виставці у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника, формують передусім найвідоміші твори — роман «Засліплення» (“Die Blendung”) (1935), який 1981 р. (майже через пів століття після виходу у світ) приніс автору найпрестижнішу нагороду – Нобелівську премію з літератури — «за твори, відмічені широтою світогляду, багатством ідей і художньою силою»; науково-публіцистична праця «Маса і влада» (“Masse und Macht”) (1960), в якій автор на багатому джерельному матеріалі (фольклорному, міфологічному, історичному, соціологічному) дослідив психологію натовпу, пояснив і викрив сутність влади.

На виставці експоновано й інші праці письменника із 10-томного зібрання творів (München; Wien; Zürich : Carl Hansen Verlag, 1992–2005), а також численні критичні видання та ілюстровані біографічні матеріали, які належно висвітлюють його життєву та творчу спадщину.

Як подає Вікіпедія, більша частина архіву письменника, яка зберігається в Центральній бібліотеці Цюриха, та його бібліотека (20 000 томів) відкрита для дослідників, проте «приватна» частина архіву (щоденники та більшість листів), за заповітом Канетті, залишається недоступною 30 років, тобто до 2024 р.

Пріоритетний на виставці художній твір «Засліплення» належить до літератури абсурду і написаний у стилі фантастичного гротеску. Його головний герой — відомий професор-синолог Петер Кін — відлюдник, єдиною пристрастю якого з дитинства є книги. Весь свій час він проводить у великій бібліотеці, що налічує 25 тис. томів. Це розумна й освічена людина, однак безпорадна у повсякденному житті. Захопившись своїми науковими працями, він повністю втратив зв’язок із навколишнім світом. Щоб забезпечити належний догляд за книжками, вчений одружується з власною економкою, не відаючи про її корисливу мету — заволодіти його майном. Вона робить життя професора нестерпним. Залишившись без даху над головою і своєї улюбленої бібліотеки, вчений змушений повернутися у реальний світ, сповнений брехні, лицемірства, підступності. Будучи не спроможним пристосуватися до такого життя, навіть після повернення втраченого, він зважується на божевільний крок – спалює себе разом із своїми книжками.

Трагічна історія сорокарічного професора-сходознавця виявляє вічні суперечності між духом і природою, культурою і життям, свідчить про абсурдність людських характерів, небажання і нездатність головних персонажів зрозуміти один одного, що нагадує «вавилонське змішання мов»; переконливо доводить, що відчуженість і непорозуміння між людьми можуть мати катастрофічні наслідки. Саме такий зміст автор вкладає в поняття «засліплення».

Роман-попередження Канетті перекладений багатьма мовами, зокрема українською (перекладач Олекса Логвиненко; Київ: Юніверс, 2003).

Крім Нобелівської премії, творчість австрійського, болгарського, британського письменника Еліаса Канетті була відзначена багатьма іншими літературними преміями і нагородами, у т. ч. за роман «Засліплення», — Міжнародного Паризького призу (1949), Письменницької премії Відня (1966), Премії німецьких критиків (1967), Мюнхенської премії Георга Бюхнера (1972), Премії Франца Набля (1975), Дортмундської премії Неллі Закс (1976), Премії Франца Кафки (1981) — однієї з найбільш престижних літературних нагород Австрії тощо.

Пропонуємо окремі цитати з твору «Засліплення»:

Начитані люди стають мимоволі вихованими.

Чуйній людині будь-яка зустріч є на користь або на шкоду, тому що ця зустріч пробуджує в ній відчуття або спогади.

Випадкові поштовхи, отримані несподівано, дають людям напрям на все життя.

Умова будь-якого прогресу — раптові зміни.

Основа будь-якого справжнього знання — сумнів.

Кожній людині потрібна батьківщина, не така, як розуміють її примітивні ура-патріоти, і не релігія, мляве передчуття батьківщини на тому світі, ні, а батьківщина, яка об’єднує роботу, друзів, відпочинок і духовний світ в одне природне впорядковане ціле, у власний космос.

Виставка діятиме до 28 травня 2021 р. за адресою: вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Маргарита Кривенко  завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Наталія Ясінська  завідувач сектору нової німецькомовної  книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Олександра Біда провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
14
Тра
2021
Святкування 150-літнього ювілею Василя Стефаника

Святкування 150-літнього ювілею Василя Стефаника

Василь Стефаник (1871—1936): 150 років від дня народження

Святкування 150-літнього ювілею Василя Стефаника

14 травня 2021 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулося святкування 150-літнього ювілею видатного письменника, громадського діяча і Патрона бібліотеки — Василя Стефаника. Серед гостей був перший заступник голови Львівської обласної ради Євгеній Гірник; голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Львівської обласної ради Володимир Квурт; начальник відділу мистецтв та розвитку культури управління культури Львівської обласної державної адміністрації Василь Гладкий; начальник відділу менеджменту закладів культури Львівської міської ради Оксана Руденко; народний депутат України Ростислав Тістик; кандидат технічних наук, доцент, директор Західного наукового центру НАН України та МОН України Олег Зинюк; доктор економічних наук, голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника Степан Давимука; Почесний консул Франції у м. Львові, член наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника Данило Ярема; кандидат історичних наук, старший дослідник, заслужений працівник культури України, директор Наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Марта Надрага.

Читати більше...

Відеофільм «Василеві Стефанику — 150 (вшанування письменника у ЛННБУ ім. В. Стефаника)»

Опубліковано Admistration в Без рубрики
12
Тра
2021

Презентація антології «Василь Стефаник в європейській пресі 1899—1936 рр.» (14.05.2021)

Запрошуємо Вас на презентацію антології «Василь Стефаник в європейській пресі 1899—1936 рр.»
 
 
Переглянути зміст антології «Василь Стефаник в європейській пресі 1899—1936 рр.»
 
 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
20
Кві
2021

Книжкове зібрання Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876-1956). (До 145-ї річниці з дня народження ) (книжкова виставка online)

Книжкове зібрання Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876-1956).

(До 145-ї річниці з дня народження )

 
 

Іларіон Семенович Свєнціцький (1876–1956) — визначний філолог-славіст, бібліофіл, мистецтвознавець, професор Львівського університету, довголітній директор Національного музею у Львові. Відомий популяризатор літературної творчості слов’янських письменників: білоруського літературного відродження, класиків болгарської, польської, російської, сербської, хорватської літератур.

Широка сфера наукових зацікавлень І. Свєнціцького огортала вивчення філології, етнографії, фольклористики, музеєзнавства, палеографії, він скрупульозно досліджував книгознавство та бібліотекознавство, здійснив розширений бібліографічний опис та наукове опрацювання бібліотечних і музейних колекцій рукописів і стародрукованих видань унікальних фондів львівських бібліотек.

Іларіон Свєнціцький, як авторитетний колекціонер рукописних і друкованих пам’яток, спричинився до формування книгозбірні Національного музею у Львові та підручної музейної бібліотеки для дослідження й опрацювання мистецьких і книжкових фондів. І. Свєнціцький дбав також про комплектування слов’янознавчої бібліотеки при кафедрі славістики Львівського університету, підручної філологічної бібліотеки очолюваного ним відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

Наукова спадщина вченого надзвичайно велика за обсягом і на сьогодні зберегла свою цінність і для сучасних дослідників.

 

Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка: [В 2-х ч.]. Ч. 1: Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка Галичанами / Составилъ И. С. СвҌнцицкій. - Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-та, 1902.
Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка: [В 2-х ч.]. Ч. 1: Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка Галичанами / Составилъ И. С. СвҌнцицкій. - Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-та, 1902.
Церковно- и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. - Санкт-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1904.
Церковно- и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. - Санкт-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1904.
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Ч. 1 / Зладив Д-р І. Свєнцїцкий; Переднє слово М. Грушевського; Передмова І. Свєнцїцкого. – Львів : Накладом Наук. Т-ва імени Шевченка, 1906. - (Українсько-Руський Архив; Т. 1).
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Ч. 1 / Зладив Д-р І. Свєнцїцкий; Переднє слово М. Грушевського; Передмова І. Свєнцїцкого. – Львів : Накладом Наук. Т-ва імени Шевченка, 1906. - (Українсько-Руський Архив; Т. 1).
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. – Lwόw : Nakładem Komitetu wystawy drukow lwowskich. Z drukarni Wyd. Sp. “Diło”, 1928.
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. – Lwόw : Nakładem Komitetu wystawy drukow lwowskich. Z drukarni Wyd. Sp. “Diło”, 1928.
Початки книгопечатаня на землях України: В память 350-літя першої друкованої книжки на Украіні у Львові 1573–4 р.: Із 560 зразками друку і прикрас давноі книги Украіни / Замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого; Накладом Наукової Фундаціі Галицкого Митрополита Андрея Шептицкого ЧСВВ. – [Жовква] : В печатні монастиря Чина Св. Василія у Жовкві, 1924.
Початки книгопечатаня на землях України: В память 350-літя першої друкованої книжки на Украіні у Львові 1573–4 р.: Із 560 зразками друку і прикрас давноі книги Украіни / Замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого; Накладом Наукової Фундаціі Галицкого Митрополита Андрея Шептицкого ЧСВВ. – [Жовква] : В печатні монастиря Чина Св. Василія у Жовкві, 1924.
Двайцятьпять-ліття Національного Музею у Львові: Збірник / Наукова фундація Галицького митрополита А. Шептицького; Під ред. директора музею І. Свєнціцкого. – Львів : З друкарні видавничо спілки “Діло”, 1930.
Двайцятьпять-ліття Національного Музею у Львові: Збірник / Наукова фундація Галицького митрополита А. Шептицького; Під ред. директора музею І. Свєнціцкого. – Львів : З друкарні видавничо спілки “Діло”, 1930.
Відродженє білоруського письменства. – Львів: З друкарні “Народової” (Манєцьких), 1908.
Відродженє білоруського письменства. – Львів: З друкарні “Народової” (Манєцьких), 1908.
Основи науки про мову Українську. – Київ : Видання Т-ва “Час”, 1917.
Основи науки про мову Українську. – Київ : Видання Т-ва “Час”, 1917.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. – Львів, 1929.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. – Львів, 1929.
Шевченко в світлі критики і дійсности. – Львів : З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1922.
Шевченко в світлі критики і дійсности. – Львів : З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1922.
Винниченко: Спроба літературної характеристики. – Львів, 1920.
Винниченко: Спроба літературної характеристики. – Львів, 1920.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. – Львів, 1929.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. – Львів, 1929.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). – Львів: Друкарня “Діло”, 1933.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). – Львів: Друкарня “Діло”, 1933.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). – Львів, 1920.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). – Львів, 1920.

 

Учений провадив активне громадське і наукове життя, спілкувався з літераторами, музеєзнавцями та музейниками, книгознавцями і бібліотекарями, громадськими і культурними діячами слов’янського світу. Власні наукові і громадські контакти активно використовував для отримання друкованих видань, поповнюючи фонди книгозбірень Львова.

Багата приватна книгозбірня І. Свєнціцького на сьогодні не зберегла своєї цілісності. Два її фрагменти поповнили фонд відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника. У 1969 р. родина вченого передала у Бібліотеку 420 видань, які зберігаються окремою колекцією “Білорусіка”. У цій колекції зібрано цінні білоруські видання з історії, фольклористики, етнографії, лексикографії, оригінальні видання та переклади білоруської літератури, раритетні періодичні видання. На окремих примірниках збереглися автографи білоруських письменників і вчених.

 

Biadula Zmitrok. Abrazki / Zmitrok Biadula. – Piecierburh : Drukarnia K. Piantkoŭskaha, 1913.
Змітрок Бядуля (справжнє ім’я Плавник Самуїл, 1886 – 1941) – білоруський письменник і поет, лексикограф.
Пичета В. И. История сельского хозяйства и землевладения в Белоруссии : (Ч.1. : До конца XVI в.) / В. И. Пичета. – Минск : Издание Наркомзема, 1927
Пічета Володимир Іванович (1878 - 1947) - історик, перший ректор Білоруського державного університету, академік.
Гаурыла. Хрест на свободу / Гаурыла [Алойза Пашкевич]. – [Жовква], 1906.
Великодная писанка / Круг Беларуски. – [ Санктъ-Петербургъ], 1904. - Літографічний друк.
Купала Янка. Спадчына / Янка Купала . – Менск, 1922.
Янка Купала (справжнє ім'я Іван Луцевич, 1882 – 1942) - класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття.
Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny... / [Czeczot J.]. – Wilno : Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1846.
Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny... / [Czeczot J.]. – Wilno : Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1846.

 

Другий фрагмент приватного зібрання І. Свєнціцького зберігається у відділі рідкісної книги Бібліотеки окремою колекцією “СВЦ” і налічує понад 1 600 видань, здебільшого гуманітарної тематики, що віддзеркалюють коло наукових і книгознавчих контактів ученого. Більшість авторів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із проблемами, які досліджував І. Свєнціцький, особисто присилали свої видання, залишали на них відповідні записи. Автографи на примірниках видань із приватної книгозбірні І. Свєнціцького ілюструють надзвичайну наукову активність ученого, його дослідницький запал, зумовлений блискавичним реагуванням на щойно опубліковані праці з тих галузей знань, що входили до його зацікавлень.
 

Кревецький І. З виборчого руху у східнїй Галичинї в 1848 р. (Вибір Івана Капущака) / Іван Кревецький. - [Львів], [1905].
Кревецький Іван (1883 – 1940) - український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст, дійсний член і керівник бібліотеки НТШ.
Курінний П. Лаврські інтролігатори XVII–XVIII століття / Петро Курінний. – Київ : Укр. наук. Ін.- т книгознавства, 1926.
Курінний Петро Петрович (1894 - 1972) - історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам’яткоохоронної справи.
Onatsky E. Il Circolo Magico nelle credenze e negli usi del popolo ucraino / Evhen Onatsky. - Roma : Casa Editrice d’Arte Bestetti e Tumminelli, 1930. — (Dalla Nuova antologia ; 16 Ottobre 1930).
Онацький Євген Доме́тійович (1894 – 1979) - український націоналіст, енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради.
Тершаковець М. Причинки до життєпису Маркіяна Шашкевича та дещо із його письменської спадщини / Михайло Тершаковець. - [Львів], [1912]. - Окр. відб.
Тершаковець Михайло (1883–1978) - історик літератури, доктор, педагог, почесний член НТШ.
Єфремов С. В тісних рямцях. Українська книга в 1798–1916 рр. / Сергій Єфремов. - Київ : Укр. наук. Ін.-т книгознавства, 1926.
Єфремов Сергій (1876-1939) - громадсько-політичний діяч, літературний критик, історик української літератури, академік ВУАН, дійсний член НТШ.
Сімович В. Українські іменники чоловічого роду на –о в історичному розвитку й освітленні / Василь Сімович. - Прага : Друкарня «Legiografie», 1929. - Окр. відб.
Сімович Василь (1880–1944) – визначний український мовознавець, культурний діяч, професор Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова у Празі, дійсний член НТШ, співробітник СВУ.
Ганцов В. Діялектологічна класифікація українських говорів / Всеволод Ганцов. – Київ : Друк. УАН, 1923. - Окр. відб.
Ганцов Всеволод (1892 – 1979) – видатний український мовознавець, лексикограф, науковий співробітник ВУАН у Києві.
Попов П. М. Панегірик Крщоновича Лазарю Барановичу: невідоме Чернігівське видання 80-х років XVII в. / П. М. Попов. - Київ : Друк. УАН, 1927. - Окр. відб.
Попов Павло (1890 - 1971) - літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, книгознавець.
Колесса Ф. Баляда про дочку-пташку в слов’янській народній поезії / Філарет Колесса. - Kraków : Gebethner & Wolf, 1937. - Окр. відб.
Колесса Філарет Михайлович (1871–1947) - етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Основоположник українського етнографічного музикознавства.
Опубліковано Admistration в Без рубрики
20
Кві
2021
Виставка «Дивокоди української писанки: з колекції Віри Манько»

Виставка «Дивокоди української писанки: з колекції Віри Манько»

 

З нагоди святкування Великодня у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника організовано виставку «Дивокоди української писанки: з колекції Віри Манько». Дібрані експонати розкривають символічно-обрядове значення, а також самобутню красу писанок, історія створення яких на українських землях сягає періоду скіфів.

Відеофільм «Дивовиди української писанки» (Автори фільму: Зиновій Суходуб, Дмитро Шешурак) 

Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Волинь
Писанки: Волинь
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Лемківщина
Писанки: Лемківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Львівщина
Писанки: Львівщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українські писанки
Українські писанки
Писанки: Полтавщина
Писанки: Полтавщина
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Чернівеччина
Писанки: Чернівеччина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Чернігівщина
Писанки: Чернігівщина
Українські писанки
Українські писанки
Писанки: Львівщина
Писанки: Львівщина
Українські писанки
Українські писанки
Писанки: Закарпаття
Писанки: Закарпаття
Писанки: Вінниччина
Писанки: Вінниччина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Пряшівщина
Писанки: Пряшівщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Південь України
Писанки: Південь України
Українська писанка
Українська писанка
Писанка: Курщина
Писанка: Курщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Хмельниччина
Писанки: Хмельниччина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Надсяння
Писанки: Надсяння
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Київщина
Писанки: Київщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Житомирщина
Писанки: Житомирщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Холмщина
Писанки: Холмщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Південь України
Писанки: Південь України
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Черкащина
Писанки: Черкащина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Львівщина
Писанки: Львівщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Волинь
Писанки: Волинь
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Тернопільщина
Писанки: Тернопільщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Чернігівщина
Писанки: Чернігівщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Івано-Франківщина
Писанки: Івано-Франківщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Львівщина
Писанки: Львівщина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Чернівеччина
Писанки: Чернівеччина
Українська писанка
Українська писанка
Писанки: Чернівеччина
Писанки: Чернівеччина
Українська писанка
Українська писанка
Українська писанка
Українська писанка

Основу експозиції становлять писанки, якими щедро поділилася Віра Манько. Перші зразки відома українська майстриня-писанкарка виконала під керівництвом подруги у 1986 р. Відтоді це мистецтво надало нового змісту її життю. Спочатку В. Манько створювала писанки тільки для себе, а потім почала вести гурток писанкарства у школі. Сповнена бажання поширити свій досвід дедалі більшій авдиторії, досвідчена майстриня долучилася до проведення майстер-класів, які відбуваються щороку перед Великодніми святами в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького. 

 

Віра Манько, українська майстриня-писанкарка. Фотопортрет

 

Захоплення писанками дуже скоро почало забирати дедалі більше часу в житті Віри Манько. Вона постійно розшукувала давні взірці, а також виконані сучасними писанкарками, більшість із яких відтворювала зі збереженням найменших деталей. Сьогодні її гордістю є створена колекція народних писанок, яка налічує приблизно 3 300 одиниць. До неї входять також 200 писанок, придбаних у народних майстрів. Протягом багатьох років відбулося чимало виставок писанок Віри Манько. Вони були організовані у Львові, Києві, Самборі та Червонограді. Окреме місце в біографії майстрині посідають виставки у Лондоні (Велика Британія) і Вольфенбюттелі (Німеччина). Протягом 10 років майстриня-писанкарка була активним учасником Міжнародного етномистецького проєкту «Екологічний ракурс», що проводився у селі Яворові на Гуцульщині.

Із колекції Віри Манько на виставці у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника експонуються 184 писанки, які найкраще відображають відмінності писанкарства у кількох етнорегіонах України: на Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Тернопільщині, Холмщині.

Колекціонування писанок спричинилося до їхнього ґрунтовного вивчення. Цьому додатково сприяла праця Віри Манько у видавництві «Свічадо», дирекція якого запропонувала співробітниці підготувати до друку книжку про писанки. Робота над нею тривала упродовж року. У 2001 р. вийшла друком перша книжка В. Манько «Українська народна писанка». Успіх стимулював її перевидання у 2005 р. із доповненнями. Вона містить 1 446 зразків писанок зі всієї України. Окремим накладом вийшли підготовлені дослідницею «Взірці українських народних писанок» (2008) — набір із 20 таблиць, дуже помічних під час проведення майстер-класів. Не зупиняючись на досягнутому, В. Манько у співавторстві з Ольгою Вербенець видала у 2010 р. актуальну перед святами для кожної господині книжку «Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят». У 2018 р. вийшло друком ще одне видання — «Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни». Вона висвітлює давню традицію українського народу закликання та зустрічі весни. Глибина знань В. Манько стала визначальною в упорядкуванні, редагуванні книжок про писанкарів і писанки з різних регіонів України, серед яких потрібно назвати «Світ у писанках Тараса Городецького» (2009) і «Писанки Поділля» (2013). Сьогодні мрією майстрині-писанкарки та дослідниці залишається видавання ще кількох праць про писанки. Намагаючись наблизити здійснення усіх творчих намірів мисткині, організатори виставки репрезентують більшість праць Віри Манько:

 

Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2001)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2001)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005)
Манько В. Взірці українських народних писанок (Львів, 2008)
Манько В. Взірці українських народних писанок (Львів, 2008)
Вербенець О., Манько В. Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят (Львів, 2010)
Вербенець О., Манько В. Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят (Львів, 2010)
Манько В. Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни (Львів, 2018)
Манько В. Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни (Львів, 2018)
Світ у писанках Тараса Городецького / упоряд. В. Манько (Львів, 2009)
Світ у писанках Тараса Городецького / упоряд. В. Манько (Львів, 2009)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 1: Холмщина, Грубешівщина, Підляшшя, Надсяння
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 1: Холмщина, Грубешівщина, Підляшшя, Надсяння
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 2: Закарпаття, Лемківщина, Пряшівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 2: Закарпаття, Лемківщина, Пряшівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 4: Львівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 4: Львівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 22: Тернопільщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 22: Тернопільщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 36: Чернігівщина, Сумщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 36: Чернігівщина, Сумщина

 

Вагомою частиною експозиції є низка наукових праць, які вийшли в Україні та поза її межами:

 

Luciow J., Kmit A., Luciow L. Eggs Beautiful: How to Make Ukrainian Easter Eggs (Міннеаполіс, 1972)
Luciow J., Kmit A., Luciow L. Eggs Beautiful: How to Make Ukrainian Easter Eggs (Міннеаполіс, 1972)
Писанки Ірини Вах / упоряд. М. Чайка (Львів, 2017)
Писанки Ірини Вах / упоряд. М. Чайка (Львів, 2017)
Верхова М. Писанки Поділля (Львів, 2013)
Верхова М. Писанки Поділля (Львів, 2013)
Писанки Ганни Косів: полтавські мотиви / упоряд. Ю. Підлісний (Львів, 2020)
Писанки Ганни Косів: полтавські мотиви / упоряд. Ю. Підлісний (Львів, 2020)

 

До окремого розділу виставки входять нотні видання:

 

Гаївки: збірник / зібрав та упоряд. М. Мишанич (Львів, 1991)
Гаївки: збірник / зібрав та упоряд. М. Мишанич (Львів, 1991)
Людкевич С. Воскресні пісні: Плотію уснув, І. Христос Воскресе, ІІ. Христос Воскресе, Хрістос Анесте. На мужеський хор. (Б. м., 1922)
Людкевич С. Воскресні пісні: Плотію уснув, І. Христос Воскресе, ІІ. Христос Воскресе, Хрістос Анесте. На мужеський хор. (Б. м., 1922)
Кишакевич Й. Воскресні пісні на жіночий хор (Львів, б. р.)
Кишакевич Й. Воскресні пісні на жіночий хор (Львів, б. р.)
Верета Г. Славте Воскреслого: великодні пісні для дітей на слова українських поетів в супроводі бандури (Львів, 2014)
Верета Г. Славте Воскреслого: великодні пісні для дітей на слова українських поетів в супроводі бандури (Львів, 2014)

 

Запрошуємо відвідати виставку з 16 квітня до 7 травня.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
14
Кві
2021

Двомовний мистецтвознавчий альбом-каталог «Rysunki artystów polskich z Muzeum Lubomirskich we Lwowie = Рисунки польських художників з Музею Любомирських у Львові

Шановні керівники бібліотек та споріднених інституцій!

З великою приємністю повідомляємо, що завдяки плідній співпраці Львівської національної наукової бібліотеки  України імені В.Стефаника та Національного закладу ім. Оссолінських вийшов друком двомовний мистецтвознавчий альбом-каталог «Rysunki artystów polskich z Muzeum Lubomirskich we Lwowie = Рисунки польських художників з Музею Любомирських у Львові / Anita Soroko; [przekład na język ukraiński Olga Tkachuk, przekład na język polski Wiktoria Malicka]».

Для отримання безкоштовного примірника видання просимо Вас надсилати повідомлення на електронну адресу Бібліотеки – acquis@i.ua. Вартість пересилки сплачує замовник.

Опубліковано Admistration в Без рубрики