Без рубрики

8 лютого 2022 р. виповнюється 75 років від дня народження відомого українського економіста, політичного і громадського діяча, професора, доктора економічних наук Степана Антоновича Давимуки.

На ювілейній виставці представлено матеріали, які презентують коло наукових інтересів вченого, його громадську, політичну та культурно-меценатську діяльність.

Сьогодні у науковому доробку С. А. Давимуки налічується понад 220 наукових публікацій, зокрема 26 окремих праць — «Соціально-економічні проблеми приватизування об’єктів і шляхи їх вирішення» (Львів, 1996), «Приватизація на Львівщині: результати та перспективи» (Львів, 1998), «Теоретико-методологічні аспекти приватизації і механізми її реалізації в Україні» (Львів, 1998), «Львівщина-98: соціальний портрет в загальноукраїнському контексті» (Львів, 1999), «Політичні режими сучасності та перехід до демократії» (Львів, 1999; співавтори: А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Харченко), «Соціально-економічна думка: регіональний зріз» (Львів, 1999; співавтор Ю. Кужелюк), «Львівщина на порозі ХХІ століття: соціальний портрет» (Львів, 2001; співавтори А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Подгорнов, Н. Черниш), «Інтелектуальна власність у науково-технічній сфері: методи та принципи вартості оцінки» (Київ, 2014; співавтор Г. Андрощук), «Національні інноваційні системи: еволюція, детермінатори результативності» (Київ, 2015; співавтори: Г. Андрощук, Л. Федулова), «Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції» (Львів, 2016; співавтор Л. Федулова); «Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні» (Львів, 2016; співавтори: Л. І. Федулова, Н. М. Попадинець та ін.), «Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови» (Львів, 2017; співавтор Л. Федулова); «Культурний імператив соціально-економічного розвитку: цивілізаційний аспект» (Львів, 2019; співавтор Л. Федулова); «Екосистема мистецтва: наукові засади становлення та сучасні практики» (Львів, 2021).

Винятковим є внесок С. А. Давимуки у розвиток колекцій ЛННБ України імені В. Стефаника. До уваги відвідувачів репрезентовано документи з архіву відомого історика, академіка АН України, колишнього директора Інституту суспільних наук АН України Івана Петровича Крип’якевича, який С. А. Давимука у 2007 р. придбав і подарував  Бібліотеці. Складовою унікальної родинної спадщини є подаровані фонди отця Франца Крип’якевича, Савини Сидорович та єпископа Мальчинського. Загальний обсяг подарованих колекцій становить 8 тисяч рідкісних історичних джерел і документів, понад 10 музейних експонатів (4 картини) та 1200 видань.

Наступний розділ експозиції містить матеріали з архіву видатного історика, археографа, публіциста, педагога, громадського діяча Мирона Кордуби (1876–1947), який у 2009 р. С. А. Давимука придбав для Бібліотеки. Це понад 3 000 документів і матеріалів, зокрема 108 листів М. Грушевського, понад 900 листів діячів культури і науки — Д. Дорошенка, В. Кубійовича, С. Томашівського та ін., а також редакцій, видавництв, українських і закордонних наукових інституцій ХІХ–ХХ ст.

Окремою складовою експозиції є графічні твори мистецтва: екслібриси, рисунки, акварелі, естампи. У листопаді 2014 р. С. Давимука подарував Бібліотеці колекцію книжкових знаків, яка налічувала 12 342 екслібриси і була сформована у 1964–2014 роках у тісній співпраці з відомими колекціонерами України. Твори датовані ХІХ – початком ХХІ ст. і виконані художниками України та української діаспори, Італії, Королівства Бельгії, Королівства Нідерландів, Німеччини, Португалії, Республіки Білорусь, Республіки Польща, Російської Федерації, Угорщини, Франції, Чеської Республіки та інших європейських країн. Колекція відображає історію розвитку книжкових знаків на теренах України, увиразнює їхнє місце і роль у контексті європейського мистецтва.

На виставці експоновано фундаментальне тритомне видання «Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки» (упорядник і автор вступної частини — Л. О. Купчинська), яке підготовлене та видане за матеріалами колекції і нині є найповнішим реєстром українських екслібрисів і вповні відображає розвиток жанру на прикладі творчості сотень авторів. Видання було номіноване на Міжнародну премію імені Івана Франка в номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» (2019).

Упродовж 2018–2021 років С. А. Давимука подарував Бібліотеці ще 714 графічних творів (рисунків, акварелей, естампів), серед яких унікальні твори Святослава Гординського, Леопольда Левицького, Євгена Безніска, Стефанії Гебус-Баранецької, Любомира Медведя, Володимира Черкасова, а також рисунки Андрія Бокотея.

Для ЛННБ України ім. В. Стефаника С. А. Давимука є багатолітнім прихильником, меценатом і благодійником, відданим поціновувачем української культури і мистецтва, колекціонером, головою наглядової ради Бібліотеки.

З роси і води, дорогий Ювіляре!

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну експозицію, присвячену

70-річчю від дня народження Богдана Якимовича.

Богдан Якимович — український вчений-історик, доктор історичних наук, професор кафедри бібліотекознавства і бібліографії факультету культури і мистецтва та кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка, старший науковий співробітник відділу бібліотекознавства Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника; заслужений працівник культури України. Серед нагород відомого вченого – настільна медаль першого Міністра оборони України генерал-полковника Костянтина Морозова (1992), нагрудний знак «Знак пошани» Міністра оборони України (2021), відзнака «Слава Україні» (до 30-річчя Спілки офіцерів України) (2021), ювілейна медаль – Знак народної пошани «30 років незалежності України» всеукраїнських громадських організацій (2021) та ін. За наукову працю в 2001 р. отримав Почесну грамоту Президії НАН України і ЦК профспілки НАН України.

На ювілейній виставці експоновано значну частину творчого доробку Богдана Якимовича, яка репрезентує сфери наукових інтересів вченого: франкознавство, військова і воєнна історія, вексилологія, лексикографія, історія видавничої справи в Україні.

Експозиція розкриває основні проблеми, які опрацьовує Ювіляр. Найперше – це франкознавство, зокрема перша публікація про книговидавничу діяльність І. Франка та її роль у революційно-демократичній пропаганді в Україні й Польщі наприкінці ХІХ ст. — «Иван Франко – основоположник революционно-демократического книгоиздания на Украине» (1985). Тема дебютної наукової статті концептуально втілена у монографічному дослідженні «Книга, просвіта, нація: Видавнича діяльність Івана Франка у 70–80-х роках ХІХ ст.» (Львів, 1996). Дослідження Богдана Якимовича «Іван Франко – видавець: книгознавчі та джерелознавчі аспекти» (Львів, 2006), яке вийшло до 150-річчя від дня народження Каменяра, дає цілісну уяву про І. Франка як видавця та стало гідним внеском в українську гуманітарну науку.

Винятковим є внесок Богдана Якимовича також у відродження української національної символіки. На виставці репрезентовано дослідження «До питання про українську національну символіку» (Памʼятки України, 1989). Богдан Якимович – учасник багатьох наукових конференцій, присвячених цій тематиці. Він – автор ідеї та співавтор проєкту прикінцевого документа й ухвали Всеукраїнської конференції «Історичні традиції української національної символіки» (Київ, червень 1991). Власне, на підставі цих документів, Верховна Рада незалежної України затвердила українські національні символи як державні.

Однією з центральних тем, які досліджує Богдан Якимович як науковець, є військова та воєнна історія України, яку вчений осмислює в широкому європейському контексті. На виставці репрезентовано монографії вченого «Збройні сили України: нарис історії» (Львів, 1996), «Українська військова та воєнна історія» (Львів, 2015). Учений є упорядником або співавтором ґрунтовних видань «Історія українського війська» (Львів, 1992, 1996), збірки військово-історичних праць Івана Карпинця «Галичина: військова історія. 1914–1921 рр.» (Львів, 2005) та ін. Богдан Якимович був керівником авторських колективів, які створили «Російсько-український словник для військовиків» (Київ, 1995), українську редакцію загальновійськових статутів Збройних сил України. Він автор і упорядник 4-х випусків малоформатних, але дуже важливих книжечок для сучасних Збройних Сил України із серії «Бібліотека українського воїна», що виходить у Києві та Львові. Промоторами цього серійного і вкрай актуального видання є Сергій Гальченко (Київ) та Богдан Якимович (Львів).

На виставці експоновано збірник праць професора Богдана Якимовича «Україна та українці: події далекі і близькі: вибрані праці» (Львів, 2014), у якому зібрано наукові статті і публіцистичні твори, які відображають роздуми вченого щодо знакових подій новітньої української історії, сучасником та активним учасником яких йому довелося бути, а також результати наукових пошуків із широкого спектра проблем.

Ще одна сторінка творчих зацікавлень вченого – біографістика. Йому належать цінні біографічні нариси про історика Миколу Андрусяка, генерала Мирона Тарнавського, видавця Івана Тиктора, художника Івана Марчука та ін. Також Богдан Якимович – співорганізатор видання біобібліографічних покажчиків відомих діячів культури та науки, зокрема: Володимира Моторного (Львів, 1999); Григорія Кочура (Львів, 1999); Олексія Чичеріна (Львів, 2000); Степана Злупка (Львів, 2000); Івана Вакарчука (Львів, 2001); Миколи Лукаша (Львів, 2003); Наталени Королевої (Львів, 2003); Володимира Шухевича (1849–1915) (Львів, 2004); Роксолани Зорівчак (Львів, 2004); Івана Волошина (Львів, 2005) та ін. У спіавторстві зі своєю ученицею Наталею Кобрин підготував до друку книгу «Визначні постаті України. Андрій Чайковський та Теофіл Окуневський» (Львів, 2010).

Окремий розділ книжкової експозиції ознайомлює з діяльністю Богдана Якимовича як видавця, зокрема робота з повернення у сучасний суспільно-культурний процес історичних нарисів Антона Лотоцького, зібраних у книжку «Княжа слава» (Львів, 1991), книг Івана Крипʼякевича: «Історія України» (Львів, 1990, 1992), «Історичні проходи по Львову» (Львів, 1991, 2009), наукової, публіцистичної та мемуарної спадщини Андрія Чайковського (у 4 т., Львів, 2002, 2007); науково-публіцистичної праці: Єнсен А. «Мазепа» (Київ, 1992). Богдан Якимович започаткував факсимільне перевидання низки визначних раритетів українського друку, зокрема знаменитої Франкової поетичної збірки «З вершин і низин» (Львів, 2004); Тараса Шевченка «Кобзар» (Львів, 2014–2016), Василя Стефаника «Твори» та ін. Вагомий його внесок в організацію видання літературно-краєзнавчого альманаху «Ямгорів» (1991–1995, вип. 1–8). Він – фундатор і перший головний редактор «Вісника Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології» та багатолітній головний редактор провідного історичного часопису «Наукові зошити історичного факультету Львівського університету».

Загальне визнання здобула низка його досліджень з проблем шашкевичезнавства, зокрема розвідки про послідовників «Руської Трійці» на Городенківщині, про Шашкевичів край як терен діяльності УПА, про шашкевичіану в творчій спадщині Андрія Чайковського тощо. Богдан Якимович – співорганізатор першого львівського перевидання альманаху «Руської Трійці» – «Русалки Дністрової» (Львів, 2007), ініціатор і співорганізатор факсимільного перевидання фольклористичної збірки сподвижника «Руської Трійці» Григорія Ількевича «Галицькі приповідки і загадки» (Львів, 2002).

Ще один розділ ювілейної експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють багатогранну творчість вченого, – це, зокрема, книга «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 21: SCRIPTA MANENT: ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012); «Наукові Зошити історичного факультету Львівського університету: зб. наук. пр.: Ювілейний збірник на пошану Богдана Якимовича» (Львів, 2012–2013. Вип. 13/14); довідкові видання: «Львівський національний університет імені Івана Франка» (Львів, 2014), «Encyclopedia of Ukraine». Vol. 5 (Toronto, 1993); «Хто є хто на Львівщині» (Львів, 2003) та ін.; експонується також бібліографічний покажчик «Богдан Якимович» (Львів, 2002).

Цінними також його праці з галузі шевченкознавства. Він – ініціатор та безпосередній виконавець разом з Ф. Стеблієм та В. Горинем спеціального ювілейного випуску збірника «Україна: Культурна спадщина, національна свідомість, державність. Ч. 25: Тарас Шевченко і соборна Україна» (Львів, 2015), низки студій про українського Пророка.

Богдан Якимович — керівник успішно захищених кандидатських дисертацій 10-ти здобувачів та аспірантів, зокрема, на виставці представлені автореферати Олександра Седляра (2005), Віри Мельник (2012), Любові Шиян (2015), Романа Тютенка (2018), Андрія Ткачука (2020), Тетяни Голяк (2020) та ін. Член низки спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій у Львові та Тернополі, офіційний опонент дисертаційних робіт.

На тлі плідної наукової та педагогічної праці вражає розмаїтість громадсько-політичної діяльності ювіляра. Богдан Якимович — активний діяч Всеукраїнського товариства «Просвіта», співорганізатор Народного руху, голова Львівського обласного відділення Товариства зв’язків з українцями за межами України (Товариство «Україна-Світ»); заступник голови експертної комісії Львівської міської ради з упорядкування назв вулиць і площ м. Львова, член Національної Ради Конґресу української інтелігенції.

З роси і води, дорогий ювіляре!

30 січня 2022 р. виповнилося 30 років від дня утворення відділу періодичних видань. Основним його завданням є:

• формування, організація та збереження фонду періодичних видань;
• своєчасне та якісне обслуговування користувачів;
• проведення науково-дослідної роботи.

Детальну інформацію можна отримати тут.

Відзначення Всеукраїнського дня бібліотек для колективу Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розпочалося із Божественної Літургії у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла.

Після спільної молитви генеральний директор ЛННБ України імені В.Стефаника Василь Ферштей привітав колег із професійним святом та висловив подяку за багатогранну благородну діяльність у царині збереження та надання відкритого, зручного й ефективного доступу читачів до колекцій книгозбірні, що становлять національну спадщину України.

24 серпня 2021 р. виповнюється 150 років від дня народження Василя Григоровича Щурата — українського літературознавця, педагога, поета і перекладача, директора Львівської бібліотеки АН УРСР (1944–48; тепер – ЛННБ України ім. В. Стефаника). З цієї нагоди у виставковій залі Бібліотеки підготовлена книжкова виставка, яка висвітлює багатогранну наукову діяльність Василя Щурата.

До уваги читачів репрезентовані прижиттєві видання праць Василя Щурата, а саме: «Чернеча республика на Афонії» (Львів, 1895); «Слово Данила Заточника» (Львів, 1896); «Новокурсна наука» (Львів, 1897); «Сьв. Іван Златоустий на Руси» (Львів, 1908); Сьвято-онуфрейський монастир у Львові (Львів, 1908); «Із студій над почаївським “Богогласником”» (Львів, 1908); «Українські жерела до істориї філософії: історично філософічний начерк» (Львів, 1908); «Коліївщина в польській літературі до 1841 р. (Львів, 1910); «Голос Галичин. Автограф першої друкованої поезиї Маркіяна Шашкевича» (Львів, 1911); «Віденське “Общество св. Кирила і Методія”» (Львів, 1919); «Довкола намогильного каменя Івана Федорова» (Жовква, 1925); «Початки слави української народньої пісні в Галичині» (Львів, 1927) та ін.

Він створив збірки поезій «Lux in tenebris» (Львів, 1895), «Мої листи» (Львів, 1898), «Раз до мене молодість прийшла» (Перемишль, 1904), «На трембіті» (Львів, 1904), «Історичні пісні» (Львів, 1907); поем «Зарваниця» (Львів, 1902), «В суздальській тюрмі» (Львів, 1916) та ін.

Також до уваги читачів пропонуємо праці В. Щурата про Т. Шевченка, І. Франка, П. Куліша: «Сьвяте письмо в Шевченковій поезиї» (Львів, 1904); «З життя і творчості Т. Шевченка» (Львів, 1914); «Франків “Іван Вишенський”» (Львів, 1925); «Про Франкові “Панські жарти”»: передмова до книги І. Франка Панські жарти (Львів, 1928); «Фільософічна основа творчости Куліша: в 25-літтє смерти письменника» (Львів, 1922) та ін.

Окремий розділ виставки присвячений перекладацькій спадщині Василя Щурата, яка вражає багатством і різноманітністю: так, діяч переклав твори 160 авторів, написані латинською, російською, білоруською, польською, чеською, словацькою, французькою, румунською, італійською, німецькою, англійською, голландською, данською та угорською мовами: «Пісня про поход Ігоря Сьвятославовича: поема XII в.» (Львів, 1907); «Богданів Синок» (Київ, 1918); «Поезия XIX віка» (Львів, 1903); «Пісня про Роланда» (Львів, 1895); Ґійо М. «Проблєми сучасної естетики» (Львів, 1913); «Вибрані оди Горация» (Перемишль, 1901); Павло Лїндав «Мелїйська Венера: поетична драма в одній дії; (Перемишль, 1900); Микола Гоголь «Тарас Бульба» (Львів, 1900); Гюстав Флобер «Легенда про святого Юліяна Милосердного» (Львів, 1891) та ін.

Наступний розділ експозиції репрезентує наукові розвідки про Василя Щурата, зокрема матеріали «Наукової конференції до 120-річчя з дня народження Василя Щурата» (Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. Вип. 2, 1993); статті М. Кривенко «Бібліофільсько-меценатська діяльність Василя Щурата (на основі науково-довідкового апарату відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника)» (Записки ЛНБ ім. В. Стефаника. Вип. 10, 2018); Ф. Лисака «В. Щурат – редактор і публіцист газети «Неділя» (1911–1912)» (Теоретичні та організаційні проблеми формування репертуару української книги та періодики. Львів, 1996); розвідку Ф. Стеблія «Василь Щурат – дослідник минулого Галичини» (Стеблій Ф. Галичина на перехрестях історії: постаті. Львів, 2011) та ін.

На виставці експонуються документи і матеріали особового архіву визначного українського вченого. Представлені джерела розкривають основні віхи життя та діяльності Василя Щурата від 1871 р. до 1948 р. Серед них матеріали біографічного характеру: автобіографія, свідоцтво про хрещення, атестат успішності гімназиста Академічній гімназії у Львові, свідоцтво студента Віденського університету, трудова книжка директора Бібліотеки АН УРСР у Львові та ін.

Широко висвітлене листування Василя Щурата із видатними українськими діячами першої половини ХХ століття: Михайлом Грушевським, мит. Андреєм Шептицьким, Ольгою Кобилянською, Володимиром Гнатюком, Олександром Барвінським.

Репрезентуються дипломи, грамоти, відзнаки, які відображають зв’язки вченого з визначними українськими науковими інституціями, засвідчують активну діяльність Василя Щурата у Науковому Товаристві Шевченка, Товаристві «Просвіта», Академії Наук УРСР, Львівської бібліотеки АН УРСР.

Серед матеріалів наукової та творчої діяльності вченого представлені рукописи праць («Шевченкові поминки») та переклади творів Едгара Алана По, Ганса Кристіана Андерсена, Вінцента Дуніна-Марцинкевича.

Експозиція проілюстрована фотопортретами Василя Щурата, світлинами з рідними та знайомими, а також його груповими фотографіями серед викладачів та учениць гімназії СС. Василіянок у Львові, академіків АН УРСР, наукових співробітників Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР в Києві та ін.

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 29 жовтня 2021 року.