Місяць: Березень 2024

Візит п. Ганни Горобець – директорки видавництва «Горобець» (Київ), засновниці і очільниці проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

Візит п. Ганни Горобець – директорки видавництва «Горобець» (Київ), засновниці і очільниці проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

27 березня 2024 р. Бібліотеку відвідали п. Ганна Горобець, директорка видавництва «Горобець» (Київ) та очільник Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького п. Ігор Жук До бібліотечного фонду п.Г.Горобець подарувала два знакові видання, що нещодавно побачили світ у межах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину».

Ганна Горобець, засновниця і очільниця видавничого проєкту, метою якого є публікування давніх українських манускриптів, що у різний час і спосіб були вивезені/викрадені з України. Упродовж 15 років у межах проєкту видано знакові для нашої історії та культури рукописи ХІ–ХІV століть, шість з цих видань наявні у фондах Бібліотеки: Реймське Євангеліє, Холмське Євангеліє, Лавришівське Євангеліє, Луцьке Євангеліє, Луцький Псалтир, Віденський Октоїх.

Оскільки проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину» покликаний удоступнити науковцям і всім, хто цікавиться культурною спадщиною, факсимільні видання середньовічних кодексів України, які опинилися за кордоном, користувачам Бібліотеки невдовзі стануть доступними подаровані факсиміле:

Христинопільський Апостол ХІІ століття: Факсимільне видання та кодикологічне дослідження / упоряд. та автор дослідження архим. Методій (Станіслав) Волощенко; вступна стаття Олександра Охріменка. Київ: Видавництво “Горобець”, 2023. xvii, 606, CL c.
Галицько-Волинське Євангеліє XII століття: Видання факсимільного типу. Дослідження / Відп. ред. В Мойсієнко. Київ: Видавництво “Горобець”, 2023. 608 c.

Генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей ознайомив гостей з діяльністю установи та подарував книжкові видання, підготовлені науковцями Бібліотеки.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Дарунок Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького

Дарунок Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького

25 березня 2024 р. очільник Благодійного фонду «Відродження історико-культурної спадщини України» ім. Героя України Б. Г. Возницького п. Ігор Жук подарував нашій книгозбірні цінне факсимільне видання: Львівський Апостол. Діяння та послання апостольські Івана Федоровича 1574 року: Видання факсимільного типу. Львів; Київ: Горобець, 2023. 580 с.

Ця книжкова памʼятка традиційно вважається найдавнішою точно датованою книгою, надрукованою в Україні, матеріальним свідченням тривалості української культурної традиції. Факсимільне перевидання видатного першодруку відзначає велетенські заслуги друкованого слова та життєвого і творчого подвигу «друкаря книг перед тим небачених» Івана Федоровича, майстра книжного мистецтва, талановитого художника-гравера, інженера, ливарника, східнословʼянського гуманіста і просвітителя XVI ст.

Для перевидання використано примірник з фонду відділу рідкісної книги нашої бібліотеки.

Над створенням цього видання працювали фахівці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Української академії друкарства, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Візит віцедиректорки Інституту  імені Оссолінських у Вроцлаві докторки Дороти Сідоровіч-Муляк та завідувачки відділу стародруків докторки Агнєшки Франчик-Цегли

Візит віцедиректорки Інституту імені Оссолінських у Вроцлаві докторки Дороти Сідоровіч-Муляк та завідувачки відділу стародруків докторки Агнєшки Франчик-Цегли

У рамках співпраці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника з Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві (Zakład Narodowy im. Ossolińskich / Ossolineum) відбувся візит до Львова віцедиректорки Інституту докторки Дороти Сідоровіч-Муляк та завідувачки відділу стародруків докторки Агнєшки Франчик-Цегли. Упродовж 26 лютого – 1 березня гості відвідали низку структурних підрозділів Бібліотеки, зокрема відділи: рідкісної книги, рукописів, європейської книги XIX-XX cт., інформаційного та комп’ютерного забезпечення, Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів. З керівництвом Бібліотеки обговорили напрями наукових досліджень та співпраці на найближчу перспективу.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
210 річниця від дня народження видатного українського письменника, художника і мислителя, громадського діяча – Тараса Шевченка (1814–1861), а також 184 роки з часу першого видання його «Кобзаря» (книжкова виставка)

210 річниця від дня народження видатного українського письменника, художника і мислителя, громадського діяча – Тараса Шевченка (1814–1861), а також 184 роки з часу першого видання його «Кобзаря» (книжкова виставка)

Цьогоріч Україна святкує 210 річницю від дня народження видатного українського письменника, художника і мислителя, громадського діяча – Тараса Шевченка (1814–1861), а також 184 роки з часу першого видання його «Кобзаря». Ці знаменні події Бібліотека вшанувала по-особливому, презентувавши виставку однієї книги – поетичної збірки, яка за правом вважається основою української літератури.

1840 року була надрукована перша книга Тараса Шевченка – невеличка збірка із восьми поетичних творів: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Тополя», «Думка – Нащо мені чорні брови», «Іван Підкова», «До Основʼяненка», «Тарасова ніч», поеми «Катерина». Ця подія стала поворотною не лише у житті поета, але всього українського народу. Як зазначив Іван Франко: «ся маленька книжечка відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову».

У фондах Львівської національної наукової бібліотеки імені В. Стефаника зберігається одна з найбільших в Україні колекція видань «Кобзаря».

Серед її експонатів – різні за обсягом та художнім оформленням видання, надруковані українською та в перекладах багатьма мовами світу. Простеживши історію появи «Кобзарів» можемо з упевненістю засвідчити, що ця збірка поетичних творів Тараса Шевченка стала особливою для багатьох поколінь українців, чітким життєвим дороговказом, символом справедливої боротьби, незламності людської душі та волі.

Запрошуємо оглянути виставку, розміщену у головному корпусі Бібліотеки до 29 березня 2024 р.


Опубліковано Admistration в Без рубрики
Візит істориків та активістів міста Долини з нагоди вшанування 16 роковин від дня смерті видатного українського мецената, уродженця Долини Омеляна Антоновича

Візит істориків та активістів міста Долини з нагоди вшанування 16 роковин від дня смерті видатного українського мецената, уродженця Долини Омеляна Антоновича

 
 
 

28 лютого 2024 р. Львівську національну наукову бібліотеку імені В. Стефаника відвідали співробітники краєзнавчого музею «Бойківщина», працівники відділу культури Долинської міської ради, історики та активісти міста. Візит до Львова відбувався з нагоди вшанування 16 роковин від дня смерті видатного українського мецената, уродженця Долини Омеляна Антоновича. Гості оглянули новий читальний зал відділу рукописів, меморіальну кімнату імені Тетяни й Омеляна Антоновичів, зустрілися з генеральним директором Василем Ферштеєм та його заступницею Ольгою Колосовською. Фонди бібліотеки поповнилися науковими працями про історію м. Долина, а гості з Прикарпаття одержали нові видання Бібліотеки, зокрема книги, присвячені Василю Стефанику. Наукові співробітники відділу рукописів Ярослав Сеник та Тамара Литвин провели екскурсії та розповіли про експозиції його меморіальних читальних залів.


 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
100-та річниця від дня народження Анни-Галі Горбач (1924–2011) (книжкова виставка)

100-та річниця від дня народження Анни-Галі Горбач (1924–2011) (книжкова виставка)

У виставковій залі Бібліотеки до уваги читачів представлена книжково-документальна виставка, присвячена 100-й річниці від дня народження Анни-Галі Горбач (1924–2011) – перекладачки, літературознавиці, видавчині, громадської й політичної діячки, членкині Національної спілки письменників України (1993), членкині-кореспондентці Наукового товариства ім. Шевченка в Європі (1966). За багатолітню працю із популяризації української літератури у Німеччині, активну громадську позицію та правозахисну діяльність Анні-Галі Горбач присуджено Міжнародну премію ім. Івана Франка Спілки письменників України (1994), премію ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премію Олени Теліги (2009), премію «Тріумф» (2001), Пантелеймона Куліша (2019). У 2006 році її також було нагороджено Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
На виставці експоновано книги та світлини, що відображають творчий шлях Анни-Галі Горбач, який розпочався в с. Бродина (Північна Буковина) та продовжився в Німеччині, де вона пройшла довгу і складну дорогу свого фахового становлення й вироблення власного імені як перекладачки й дослідниці. У доробку Анни-Галі Горбач понад 50 окремих різножанрових колективних збірників, зокрема шість антологій: «Blauer November. Ukrainische Erzähler unseres Jahrhunderts. Prosaanthologie» («Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття. Антологія прози», Гайдельберґ, 1959), «Ein Brunnen für Durstige und andere ukrainische Erzählungen» («Криниця для спраглих та інші українські оповідання», Тюбінґен, 1970), «Letzter Besuch in Tschornobyl. Ukrainische Erzähler der Gegenwart» («Останні відвідини Чорнобиля. Українські прозаїки сучасності», Райхельсгайм, 1994), «Kerben der Zeit. Ukrainische Lyrik der Gegenwart» («Карби часу. Сучасна українська лірична поезія», Райхельсгайм, 2003), «Alles kann wie in Gebeten sein. Ukrainische Lyrik mit christlichen Motiven» («Все може бути, як у молитвах. Українська поезія з християнськими мотивами», Райхельсгайм, 2005).
Об’єктом її перекладацьких зацікавлень стали твори класичної і сучасної літератури різних жанрів і стилів. На виставці представлено літературно-художні видання в перекладі на німецьку мову: «Fata Morgana» (Цюрих, 1962), «Schatten vergessener Ahnen» («Тіні забутих предків», Ґеттінґен, 1966) М. Коцюбинського; «Räubersommer» Г. Хоткевича («Камінна душа», Ґеттінґен, 1968); «Spurensuche im Juli» Ю. Андруховича («Екзотичні птахи і рослини», Райхельсгайм, 1995), «Kryptogramme» («Криптоґрами», Райхельсгайм, 1996) і «Weisse Psalmen und andere Gedichte» («Білі псалми та інші поезії», Райхельсгайм, 1999) В. Кордуна, «Grenzsteine des Lebens» Л. Костенко («Віхи життя», Райхельсгайм, 1998), «Der Dichter in der Luft: huzulische Erzählgedichte» В. Герасим’юка («Поет у повітрі», Райхельсгайм, 2001) тощо.
Анна-Галя Горбач доклала чимало зусиль для оприлюднення українських самвидавних матеріалів у швейцарському піврічнику «Samisdat», зокрема праць М. Руденка, Є. Сверстюка, С. Сапеляка, В. Чорновола, Л. Лукʼяненка, В. Шумука. На виставці презентовано випуски: «Samisdat: Stimmen aus dem “Anderen Russland”» (Bern: Samisdat, 1981); Hejfets, M. «Wassyl Stus – ein Dichter Hinter Stacheldrant» (Bern: Samisdat, 1983) та ін.
Дякуємо колегам з Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича, зокрема Марії Чікало, за надані фотоматеріали.
Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 29 березня 2024 р.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Запрошуємо Вас до участі у роботі  ХІI Міжнародної наукової конференції    «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»  (22 листопада 2024 р., м. Львів)

Запрошуємо Вас до участі у роботі ХІI Міжнародної наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (22 листопада 2024 р., м. Львів)

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів

Шановні колеги!

запрошуємо Вас до участі у роботі

ХІI Міжнародної наукової конференції

 

«Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

(22 листопада 2024 р., м. Львів)

 

Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:

  1. Декоративно-ужиткове мистецтво.
  2. Музичне мистецтво.
  3. Образотворче мистецтво.
  4. Театр, кіно і фотографія.
  5. Культурологія.
  6. Музейництво і колекціонерство.
  7. Реставрація.

 

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська

 

Для участі у конференції просимо:

До 1 травня 2024 р. надіслати заявку (форма додається) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]

До 1 червня 2024 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]

Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків з пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подаються у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначається номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–6) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Тема листа до оргкомітету: Прізвище доповідача_Конференція (наприклад: ТИЩУК_Конференція).

Доповіді планується видати до початку конференції.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

 

Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.

 

Контактна особа:

+38 (067) 353 11 48 – Лариса Купчинська

 

Чекаємо на Вас! З повагою, Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Конференції