ЛННБ України ім. В. Стефаника пропонує своїм зареєстрованим читачам повнотекстовий онлайн-доступ до видання народовців Буковини — газети «БУКОВИНА». Електронний ресурс містить оцифровані 30 описів 29 річників 116 примірників, що становить 12 849 сторінок фонду книгозбірні.
«Буковина» публікувала багато цінних матеріалів з історії Буковини, збройної боротьби за Українську Державу, що сприяло піднесенню національно-культурної свідомості буковинців та утвердженню державності й ідеї соборності України.
Газета виходила українською мовою у Чернівцях (1885–1910, 1918) та Відні (1915–1918) (січень 1912 р. – січень 1915 р. — під назвою «Нова Буковина»). У наступні роки «Буковину» почало видавати товариство «Руська Бесіда», газета стала неофіційним органом буковинських народовців, згодом — Української національно-демократичної партії.
У віденський період «Буковина: часопис політична і наукова для народу руського» мала паралельну назву «Bukowyna: Organ des Verbandes der ukrainischen Reichsrats- und Landtagsabgeordneten der Bukowina» як орган «Союзу українських послів на Буковині», а з 1918 р. була напівофіційним рупором української влади.
Редакторами газети у різні роки були Юрій Федькович, Сильвестр Дашкевич, Василь Дутчак, Осип Маковей, Павло Кирчів, Михайло Токарик, Іван Хромовський, Іван Созанський, Владислав Сєкерський, Віктор Строїч, Іван Захарко, Володимир Федорович, Євген Шушковський, Микола Спинул та ін.
У ЛННБ України ім. В. Стефаника оцифровано та удоступнено 29 річників газети за 1885–1909, 1915–1918 роки.
Продовжуючи цикл бібліографічних оглядів, започаткований у грудні 2022 р., пропонуємо до уваги читачів низку чужомовних друків, пов’язаних з іменами відомих українських релігійних та церковних діячів. Ці видання опрацьовані та зберігаються у фонді сектору формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ – середини ХХ ст. (вул. Личаківська, 131) відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.
Документальним джерелом для вивчення історії й духовного життя Закарпатської України епохи національного відродження (кінець XVIII – середина XIX ст.) слугують праці о. Іоаникія Базиловича (1742–1821) — історика, священника-василіянина, ігумена Мукачівського монастиря (1784–1789), а також педагога, письменника, митця. І. Базилович — автор аскетичних, літургічних та історичних досліджень, найвідомішим із яких є двотомник «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича» (“Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits … in monte Csernek ad Munkacs” (Cassoviac, 1799, 1804–1805). Підґрунтям для написання цих праць були матеріали, які зібрав і опрацював автор під час упорядкування фондів монастирської бібліотеки та єпархіального архіву.
Серед них, зокрема, прижиттєве видання його дослідження “Imago vitae monasticae” («Зображення чернечого життя»), яке побачило світ у 1802 р. в м. Кошице (Словаччина) з гравюрою на фронтиспісі і яке на сьогодні найдавнішою латиномовною книгою фонду нашого відділу.
З огляду на актуальність питання пасхального літочислення, яке набуло сьогодні в Україні особливої ваги у зв’язку зі зміною календаря свят, варто звернути увагу і на видання “Abhandlung über die Regeln, nach welchen die Slaven des griechischen Ritus den Ostertag berechnen” (Lemberg: Gedruckt bei dem Stauropigianischen Institute, 1836) («Трактат про правила, за якими слов’яни грецького обряду обчислюють день Пасхи») Митрополита Галицького та архиєпископа Львівського Григорія Яхимовича (1792–1863), 160 років від дня смерті якого минуло в лютому поточного року.
Примірник цього прижиттєвого видання з таблицею для визначення рухомих святкових днів містить автографи о. Михайла Копистянського (1816–1879), який походив зі священничої родини Сембратовичів, та о. Северина Торонського (1846–1902) — віцеректора Львівської греко-католицької духовної семінарії. Наявність цих власницьких знаків може слугувати підтвердженням того, що праця Григорія Яхимовича, захисника прав українського населення Галичини та прихильника збереження східних церковних і чернечих традицій, вже тоді була на часі.
У ретроспективному фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. зберігаються також видання з приватної книгозбірні самого Митрополита Григорія, серед яких, зокрема, примірник посібника з граматики української мови Карла Піхлера “Kurzgefasste russinische Sprachlehre” (Lemberg, 1849).
До цінних чужомовних друків другої половини ХІХ ст. про великих українців належить ґрунтовне (413 с.) біографічне дослідження італійського священника, василіянського архимандрита у Гроттаферраті (1870–1876) Ніколи Контьєрі (1827–1899), присвячене церковному ієрарху, реформатору чернецтва, святому священномученику Йосафату Кунцевичу (1580–1623), 400 років від дня трагічної смерті якого минає цьогоріч (“Vita di S. Giosafat Arcivescovo e martire ruteno dell’Ordine di S. Basilio il Grande” (Roma: Tip. della S. Congregazione de Propaganda Fide, 1867) («Життя св. Йосафата, руського архиєпископа і мученика чину св. Василія Великого»).
Нікола Контьєрі, настоятель монастиря Санта-Марія-де-Гроттаферрата, який свого часу виконував обов’язки бібліотекаря та архіваріуса, а також вчителя літератури, філософії та теології, брав активну участь у підготовці канонізаційного процесу блаженного Йосафата Кунцевича. Свою працю про українського мученика за єдність Христової Церкви опублікував y 1867 р., напередодні, коли Папа Римський Пій ІХ зарахував Йосафата до лику святих.
Потрібно додати, що у рік канонізації свмч. Йосафата побачив світ також «Компендій житія св. Йосафата Кунцевича, архиєпископа Полоцького, мученика чину св. Василія», виданий у Римі на основі переказу історика Церкви та агіографа Ігнація Кульчинського (1707–1747) (“Compendio della vita di S. Giosafat Kuncewicz, Arcivescovo di Polotsk, martire dell’Ordine di S. Basilio” (Roma, 1867). Це видання, яке походить із книгозбірні «Студіону» з автографом Митрополита Андрея Шептицького на обкладинці, теж зберігається у фонді відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Вшановуючи пам’ять про видатного церковного та релігійного діяча, Сейм Литви, відгукнувшись на прохання УГКЦ та Василіянського Чину у Литві, а також української громади у Вільнюсі, проголосив 2023 рік роком св. Йосафата Кунцевича — «апостола єдності Литви, України, Польщі та Білорусі» (за Вікіпедією).
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:
Декоративно-ужиткове мистецтво.
Музичне мистецтво.
Образотворче мистецтво.
Театр, кіно і фотографія.
Культурологія.
Музейництво і колекціонерство.
Робочі мови конференції: українська, англійська, польська
Для участі у конференції просимо:
До 1 травня 2023 р. надіслати заявку (форма додається) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]
До 1 червня 2023 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]
Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків з пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подаються у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначається номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–6) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Тема листа до оргкомітету: Прізвище доповідача_Конференція (наприклад: ТИЩУК_Конференція).
Доповіді планується видати до початку конференції.
Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.
Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.
У грудні 2021 року виповнилось 95 років від дня народження вченого.
Ярослав РомановичДашкевич (13.12.1926 – 25.2.2010, м. Львів) – український історик, сходознавець, бібліограф, археограф, джерелознавець, громадський діяч. Доктор історичних наук (1994), професор (1996).
Син громадських і військових діячів генерал-хорунжого Армії УНР Романа з Корибутів Дашкевича і хорунжої Українських Січових Стрільців, вченої Олени Степанів. Закінчив І Державну гімназію з українською мовою навчання у Львові (1941–1944). Від лютого до квітня 1944 навчався у Львівському медичному інституті, а від 1945 – у Львівському державному університеті імені Івана Франка (спеціальність «українська мова і література»).
Документи про працю Ярослава Дашкевича у Львівській філії Бібліотеки АН УРСР
Від серпня 1944 працював у Львівській філії Бібліотеки АН УРСР спочатку як бібліотекар відділу рукописів (1944–1945), старший бібліотекар кабінету Івана Франка (1945–1946), бібліограф цього ж кабінету (1946) у колишній Бібліотеці НТШ на вул. Радянській, 24, пізніше – бібліограф, а de facto в.о. завідувача новоствореного відділу бібліографії (1947–1949). У 1944–1948 працював над складанням «Словника українських псевдонімів, криптонімів та криптограм», картотеку якого після арешту автора використав радянський літературознавець О.І. Дей, видавши словник під своїм прізвищем («Словник українських псевдонімів та криптонімів (XVI–XX ст.)» (Київ, 1969). У 1946 брав участь у відборі друків ХІХ–ХХ ст. з фондів бібліотеки колишнього львівського Оссолінеуму для передачі їх Польській Республіці. 10 грудня 1949 звільнений з роботи «за антирадянські дії», а його справу передано слідчим органам.
Документи з особової справи Ярослава Дашкевича у ЛфБАН УРСР (1944-1949)
17 серпня 1944. Заява, особистий листок по обліку кадрів й автобіографія Я. Дашкевича
24 січня 1946. Фото з особової справи і списки наукових праць Я. Дашкевича
1 серпня 1944 – 15 грудня 1949. Накази про призначення і звільнення Я. Дашкевича з роботи
21-22 грудня 1945. Обкладинка і 1-й арк. протоколу бібліографічної наради у Києві. Автограф Я.Дашкевича, маш.
1947. Колектив Львівської філії БАН УРСР. Я. Дашкевич – в останньому ряду в центрі
У грудні 1949 просто у приміщенні бібліотеки був заарештований. Звинувачений в антирадянській діяльності та засуджений до 10 років виправно-трудових таборів, перебував у в’язницях і таборах у Львові, Золочеві, Києві, Харкові, Петропавловську, Карабасі, Спаську, Караганді (Казахстан).
У 1956 Я. Р. Дашкевич повернувся до Львова, безробітний. У 1957–1966 – бібліограф Інституту суспільних наук АН УРСР, у 1967–1972 працював у Державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР. У 1973 і від жовтня 1974 до березня 1980 – на різних наукових посадах у Центральному державному історичному архіві УРСР у Львові. Від 1 листопада 1990 – керівник Львівського відділення Археографічної комісії АН УРСР, з 1992 – керівник Львівського відділення Інституту української археографії Академії наук України (з 1 лютого 1995 – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України).
Рукописи й машинописи з домашньої книгозбірні Ярослава Дашкевича й Олени Степанів у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника
Значна частина родинної книгозбірні Олени Степанів і Ярослава Дашкевича після арешту матері з будинку на вул. Пісковій, 5 потрапила у фонди Львівської філії Бібліотеки АН УРСР. У різних відділах ЛННБ України імені В. Стефаника віднайдено низку книг, машинописів і рукописів із власницькими знаками Ярослава Дашкевича й Олени Степанів. На рукописах і машинописах наукових праць з’явилися помітки спецфонду синім олівцем «автор – враг», «национ[алистическая]». На рукописах і машинописах наукових праць з’явилися помітки спецфонду синім олівцем «автор – враг», «национ[алистическая]».
1945. Обкладинка конфіскованої праці Олени Степанів «Львів». Титульний аркуш з написом цензури «Автор – враг»
1949. Титульна сторінка дипломної роботи Я.Дашкевича «Франко – театральний критик» з написом цензури «Автор – враг народа»
1948. Я.Дашкевич. Матеріали до бібліографії М.Драгоманова
Каталожні картки до «Репертуару української книги», складені бібліографами ЛфБАН УРСР, у т. ч. – Я.Дашкевичем
1945-1949. Каталожні картки до «Словника українських псевдонімів і криптонімів», написані здебільшого рукою Я. Дашкевича
1944. Каталог домашньої книгозбірні О. Степанів і Я. Дашкевича. Обкладинка зошита «Ґ» – «Ґеоґрафія». Автограф Я. Дашкевича
1944. Каталог домашньої книгозбірні О. Степанів і Я. Дашкевича. Арк. 25 зошита «Ґ» – «Ґеоґрафія». Автограф Я. Дашкевича
Книжки з домашньої книгозбірні Олени Степанів і Ярослава Дашкевича у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника
На титульних сторінках книжок здебільшого є автографи власників з датами або дарчі написи. Частина друків – через прізвища авторів чи видавців, через час чи місце видання, через зміст — автоматично потрапила до спецфондів, після розсекречення вони повернулись у фонди бібліотеки.
Свіфт Джонатан. Ґулівер у лапутів (Львів, 1932). Обкладинка
Свіфт Джонатан. Ґулівер у лапутів. Тит. стор. з дарчим написом О. Степанів: «Чемному Славчикови від св. от. Миколая, 1935» та автографом: «Ярослав Дашкевич, 1935»
Polo Marco. Na dworze Wielkiego Chana. (Łódź; Katowice, [1936])
Polo Marco. Na dworze Wielkiego Chana. Тит. стор. з автографом: «Яр. Дашкевич, 1940»
Twen Mark. Przygody Heklberry Finna (Kijów: Państwowe wyd-wo mniejszości narodowych USRR, 1937) з автографом: «Ярослав Дашкевич III 1940 Львів»
Rudyard Kipling. Stalky & Co (Warszawa, [ca 1920]) з автографом: «Дашкевич Ярослав 28.8.1941»
Московсько-український словник Т-ва «Час». (Київ, 1918) з автографом: «Олена Степанів. Київ – 1918») і поміткою цензури «УНР»
Кешенковий чесько-український словник (Прага, 1920) з автографом: «Яр. Дашкевич» і поміткою цензури «Нац»
Praktische Grammatik der Finnischen Sprache für den Selbstunterricht von M. Wellewill. (Wien; Leipzig, [1922]) з автографом: «Ярослав Дашкевич, 23.2.43»
Nestle Eberhard. Brevis linguae syriacae grammatica, litteratura, chrestomathia cum glossario (Carolsruhae; Lipsiae, 1881. з автографом: «Яр. Дашкевич, 17.1.1945»
Кулицький Микола. Читання топографічних карт (Львів, 1935) з автографом: «Дашкевич Ярослав, [1938]» і поміткою цензури: «Национ.»
Кордуба Мирон. Що кажуть нам назви осель? / Автор обкл. М. Бутович. (Львів, 1938) з автографом: «Яр. Дашкевич»
Впоряд [Підручник військового вишколу] (Львів, 1939) з автографом: «Я. Дашкевич, 30.3.43» і поміткою цензури: «Нац.»
Лучишин І., інж. Наш світ: Земля, сонце, місяць, планети і зорі, їх вигляд та рухи. (Яворів, 1933) з автографом: «Ярослав Дашкевич, 18.1.43»
Пільга / Пільха Г., інж. Тайни природи. Початки хемії (з образками [П. Обаля]). – Львів, 1934. Автограф: «Ярослав Дашкевич, 18.1.43».
Ґавецкі Б. Підручник фізики для ІІІ кляси середніх загально-освітніх шкіл / Пер. з пол. І. Сітницький. (Львів, 1938) з автографом: «Яр. Дашкевич»
Das Fernsprechwesen von Dipl.-Ing. W.Winkelmann. (Berlin; Leipzig, 1918) з автографом: «Яр. Дашкевич, V.8.44»)
Лясевич Льонгин. Практичний радіо-аматор. Порадник для всіх (Львів, 1933) з автографом: «Я. Дашкевич»
Poliński J. Ruch falowy i doświadczenia z akustyki (Cieszyn, [1928]). – (Samouczek techniczny. Nr. 122) з автографом: «Яр. Дашкевич»
Сія Володимир. Короткий курс шоферства з поліційними правилами й кольоровою таблицею знаків для шляхового руху та нім.-україн. технічним словничком (Краків; Львів: Укр. вид-во, 1942) з автографом: «Ярослав Дашкевич, 24.3.43»
Dobbermann Paul. Deutsche Rechtschreibkunde für das Generalgouvernement. (Halle a. d. Saale, [б. р.]) з автографом: «Ярослав Дашкевич»
Чайковський Микола. Діяльність математично-природописно-лікарської секції… (Львів: З друк. НТШ, 1927) з автографом: «Ярослав Дашкевич»
Жарський Едвард. Основи життя: Наука про те, з яких малих клітин складається кожне живе тіло… / Обкл. малював П.Обаль. (Львів, 1934) з автографом: «Ярослав Дашкевич 18.1.43» і написом
Cicero Marcus Tullius. Brutus. Orator (Lwów, 1937) з автографом: «Яр.Дашкевич»
Deutsche Literaturgeschichte des 19. Jahrhunderts von Carl Weitbrecht (Berlin; Leіpzig, 1920) з автографом: «Яр. Дашкевич, 1944»
Stegemanns Hermann. Geschichte des Krieges. Band 1-3. (Stuttgart und Berlin, 1918-1919). На кожному томі – автограф: «Яр. Дашкевич» і стерті помітки cпецфонду спецфонду: «Нац.»
Колесса Олександр. Рукописні і палєотипні книги Південного Підкарпаття (Прага, 1927) з автографом: «Яр. Дашкевич, 1944»
Колесса Філярет. Українська усна словесність (Львів: друк. НТШ, 1938) з автографом: «Дашкевич Ярослав, 27.12.1941»
Франко Іван. Boa Constrictor / Обкл. В. Баляса. – Краків; Львів: Укр. вид-во, 1943) з автографом: «Ярослав Дашкевич, 24.11.43»
Куліш Пантелеймон. Чорна рада / Зладив І. Історик. (Львів, 1943) з автографом: «Яр. Дашкевич, 1943»
Грінченко Борис. На розпутті / Зладив І. Лилик. (Львів, [1932]) з автографом: «Ярослав Дашкевич, 1943»
Любченко Аркадій. Вертеп / Ред. Ю. Гаморак; обкл. М. Левицького (Краків; Львів: Укр. вид-во, 1943) з автографом: «Яр. Дашкевич, 26.11.43»
За народ: календар на рік 1943 / Ред. С. Волинець; обкл., іл. й мист. оформлення Е. Козака (Львів: Укр. вид-во, [1942]). Дарчий напис Олени Степанів синові: «Славкові від мами. 10.ІІ.1943»
Степанів Олена. Дністер – важлива транспортна магістраль. Вклеєні рукописні карти і плани – автограф Я.Дашкевича
Видання Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, підготовані у співпраці з Я. Р. Дашкевичем
Від 1990-х – прихильник та автор проекту фізичної реконструкції Бібліотеки НТШ. Один з активних діячів, які вимагали повернення українських культурних цінностей, зокрема архівних та рукописних матеріалів, вивезених до Польщі з Бібліотеки НТШ у березні 1944. Автор статей і спогадів про Бібліотеку НТШ у Львові.
Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди (Львів, 1996)
Дашкевич Я. Р. Після погрому (Про долю і недолю бібліотеки НТШ) (с. 9)
У 1991 р. львівською академічною бібліотекою опубліковано дуже важливий архівний документ – протокол вікопомної наради 1945 р. у Києві, на якій йшлося про укладання бібліографії української книги 1798-1914 рр. і в якій брав участь молодий бібліограф Я. Дашкевич – «На шляху до створення репертуару української книжки».
На шляху до створення репертуару української книжки: Протокол наради, присвяч. складанню «Бібліографії української книги 1798-1914 pp.», яка відбулася в Бібліотеці АН УРСР 21-22 груд. 1945 р. / Підгот. тексту і прим. Л. І. Ільницької; відп. ред. Я. Р. Дашкевич. (Львів, 1991)
Ярослав Дашкевич – ініціатор і науковий редактор багатотомного видання «Репертуар української книжки», започаткованого Ю. Меженком у 1930-х рр., продовженого у ЛфБАН УРСР у 1940-х рр., яке вийшло друком у незалежній Україні. Перший том «Репертуару української книги, 1798–1916: Матеріали до бібліографії» побачив світло денне в 1995 р., останній, дев’ятий – у 2005 р. Видання було підготоване відділом бібліографії у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України під керівництвом Луїзи Ільницької й за науковою редакцією Ярослава Дашкевича, який написав передмови до окремих томів.
Дашкевич Я. Післяслово до останнього тому «Репертуару української книжки»
Ярослав Дашкевич: біобібліографічний покажчик / Укладач Маргарита Кривенко (Львів, 2006)
Відділом наукової бібліографії було підготовано репринтне перевидання часопису «Бібліологічні вісті» а також систематичний покажчик змісту Л. Ільницької та О. Хміль до часопису «Журнал «Книгарь» – літопис українського письменства (1917-1920)» (обидва – зі вступними статтями Я. Дашкевича).
«Бібліологичні вісти»: перевидання ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України / Підг. тексту Л. І. Ільницька (Львів, 1999-2000)
Вступна стаття Я. Р. Дашкевича «Бібліологічні вісті» - ідеї та люди» (с. V)
Ільницька Луїза, Хміль Ольга. Журнал «Книгарь» – літопис українського письменства (1917-1920) : сист. покажч. змісту (Львів, 2016)
Вступна стаття Я. Дашкевича «Книгарь» - журнал епохи революцій і контрреволюцій»
Також за участю вченого були підготовані й побачили світ два видання листування Ярослава Дашкевича з Юром Меженком. У збірнику листів Ю. О. Меженка до львів’ян, упорядкованого М.А.Вальо, Я. Р. Дашкевич підготував добірку листів Меженка до нього за1962-1968 рр. і вступну статтю.
Листи Юрія Меженка до львів’ян (1923-1969) / Упоряд. М. А. Вальо (Львів, 2002)
Стаття Я. Дашкевича «Пам’яті Юрія Меженка» (с. 217)
Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945-1969) / Упоряд. Р. Дзюбан, Г. Сварник; наук. ред. Я. Дашкевич (Львів, 2009)
Бібліографи Юр Меженко, Ярослав Дашкевич і Федір Сарана (1959, Київ)
Я. Р. Дашкевич був натхненником і науковим керівником великого проекту ретроспективної реконструкції розпорошених і переміщених фондів Бібліотеки НТШ у Львові, зокрема тих її архівних і рукописних фондів, які опинилися за кордоном і зберігаються в Національній бібліотеці у Варшаві й Національному закладі ім. Оссолінських у Вроцлаві. Каталог-інформатор, підготований Галиною Сварник, вийшов у 2005 р. На пропозицію вченого він був присвячений «Співробітникам Бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, які у 1920-1940 рр. збирали та зберігали документальні скарби українського народу».
Сварник Г. Архівні та рукописні збірки Наукового товариства ім. Шевченка в Національній бібліотеці у Варшаві / Наук. ред. проф. Я. Дашкевич (Варшава; Львів; Нью-Йорк, 2005)
Ярослав Дашкевич у читальному залі колишньої Бібліотеки НТШ – Відділі україніки ЛННБ України ім. В. Стефаника (2009, фото Г. Сварник)
Документи про діяльність Я. Р. Дашкевича у львівській академічній бібліотеці та спогади про долю збірок кол. Бібліотеки НТШ в повоєнний період вміщено у збірниках про переміщення і втрати фондів Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника від часу її створення як Львівської філії Бібліотеки АН УРСР до сучасності, – ініціатором і науковим керівником цього дослідницького й видавничого проекту був вчений. У другому томі збірника опубліковано також стенограму загальних зборів Львівської бібліотеки АН УРСР у зв’язку з арештом в.о. завідувача відділу бібліографії Ярослава Дашкевича.
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 1 (1939-1945 рр.) / Наук. ред. Я. Дашкевич; упоряд.: Г. Сварник, Р. Дзюбан, М. Кривенко, Л. Кусий, В. Муравський (Львів, 2010)
Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника: переміщення і втрати фондів. Т. 2 (1946 – березень 1953) / Наук. ред. Я. Дашкевич; упоряд.: Г. Сварник, Р. Дзюбан, М. Кривенко, Л. Кусий, В. Муравський (Львів, 2019)
Статті про українське і вірменське книгодрукування, про постаті бібліографів і книгознавців Івана-Омеляна Левицького, Юра Меженка, Федора Максименка, Мирона Кордуби, історика Івана Крип’якевича, мистецтвознавця Мечислава Ґембаровича та ін. опубліковано у збірниках праць вченого «Постаті» (три видання; Львів, 2006, 2007, 2016).
Чимало матеріалів про Бібліотеку НТШ, долю її збірок, про фонди ЛННБ України ім. В. Стефаника і про родинну книгозбірню Я. Дашкевича та його матері Олени Степанів вміщено в найновішому виданні праць Ярослава Дашкевича «У світі книжки» (Львів, 2021), приуроченого до 95-річчя вченого.
Дашкевич Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури (3-є вид.; Львів, 2016)
Дашкевич Я. У світі книжки (Львів, 2021)
Галина Сварник, наук. сп. Відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника
28 лютого 2023 року у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбулось урочисте відкриття документальної виставки «Блаженніший Любомир Гузар: життя для Бога та України», присвяченої 90-річчю від дня народження видатного релігійного діяча України, одного із її моральних авторитетів, почесного громадянина Львова. За матеріалами виставки створено відеофільм «Духовний провідник народу».
Під час відкриття зі вступною промовою до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей. Концепцію виставки, головні її складові висвітлила заступник генерального директора з наукової роботи, кандидат історичних наук Ольга Колосовська.
На відкритті також виступили: адміністратор Архикатедрального собору Св. Юра, митрофорний протоієрей Роман Кравчик; ієромонах УГКЦ, доктор богослов’я та патристичних наук, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ, керівник Постуляційного центру монастирів Студійського уставу о. Юстин Бойко; завідувач відділу рукописів, кандидат історичних наук Мирослава Дядюк.
Експозиція складається з трьох тематичних блоків, на яких представлено особисті речі Блаженнішого Любомира Гузара, рукописи, книжкові, періодичні видання з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника та документи з «Архіву прокуратора монастирів Студійського уставу УГКЦ при Апостольському Престолі о. Юстина Бойка».
Особливу увагу відвідувачів привернули унікальні експонати: антимінс із частинками святих мощів Блаженного Миколи Чарнецького, єпитрахиль Блаженнішого Любомира, дві особисті книги патріарха — Служебник і Часослов, пам’ятна медаль та монета. Їх люб’язно надав для виставки ієромонах Єронім (Івашків), духівник Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ у Княжичах, який супроводжував Блаженнішого Любомира до останніх днів.
Ще одна окраса виставки — філателістичні матеріали, присвячені Блаженнішому Любомирові Гузару, та його прижиттєвий портрет. Ці експонати передала преподобна сестра Вероніка (Хитра) Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, а також подарувала Бібліотеці книжкові та аудіовидання, які містять мудрі міркування, настанови і поради Блаженнішого Любомира Гузара.
Серед експонатів на виставці репрезентовано листування членів родини Блаженнішого Любомира Гузара: прадіда — о. Дмитра Гузара (пароха у містечку Завалів), діда — Лева Гузара (нотаря) та його братів — Володимира — радника суду, Євгена — священника — і листування Блаженнішого Любомира Гузара з мамою Ростиславою Гузар.
Блаженніший Любомир Гузар був також пластуном 23 куреня УСП «Червона Калина» (Нью-Йорк), де його називали братчиком Любком (від 1950 року). І цю сторінку його біографії репрезентують привітання Блаженнішому патріарху Любомиру Гузару від Генеральної Старшини Пластового загону «Червона Калина» з нагоди обрання його Главою Української греко-католицької церкви 26 січня 2001 року, а також низка листів і світлин.
Душпастирську, наукову, громадську діяльність та особисте життя Блаженнішого Любомира Гузара висвітлюють документи, які надав о. Юстин Бойко, зокрема архівні матеріали, рукописи праць, вітальні листи і поштівки.
На виставці експонується видана докторська праця Блаженнішого Любомира Гузара — «Андрей Шептицький: Митрополит Галицький (1901–1944). Провісник екуменізму» (Львів, 2015) й інші книги, зокрема «Про гріхи і чесноти» (Харків, 2018); «“Найдорожча Мамусю!”. Листування Любомира Гузара з матір’ю» (Львів, 2018), а також збірки бесід, роздумів і цитат владики — «Три дороги. Бесіди з журналістами» (Львів, 2013), «“Де скарб твій…”: бесіди Владики Любомира Гузара з підприємцями» (Львів, 2016), «Гідність Адама: бесіди з Блаженнішим Любомиром Гузаром» (Львів, 2016), «Великопостні роздуми з Блаженнішим Любомиром Гузарем. Молитва св. Єфрема» (Львів, 2017), «Блаженніший Любомир. Думки у спадок» (Львів, 2018).
Доповнюють експозицію періодичні видання, на шпальтах яких друкували численні звернення, послання, проповіді та інтерв’ю з Любомиром Гузаром: «Благовісник Верховного Архиєпископа Києво-
Галицького Української Греко-Католицької Церкви» та «Вісник Києво-Галицького верховного архиєпископства».
Вагоме місце в експозиції посідають історичні розвідки про життя та багатогранну діяльність патріарха — предстоятеля Української греко-католицької церкви Любомира Гузара: «Любомир Гузар. Хочу бути людиною» Катерини Щоткіної (Харків, 2017); «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара» Володимира Чистуха (Львів, 2017); «Любомир Гузар» Оксани Климончук (Харків, 2019); «Любомир Гузар» Ольги Опанасенко (Київ, 2019) тощо.
Експозиція доступна з 13.00 до 14.00 год щоденно, крім суботи та неділі.
Відвідування виставки відбувається за попередньою реєстрацією за адресою: [email protected]
Реєстрація груп до 10 осіб.
Вхід безкоштовний.
Телефон для довідок:
+380-97-001-89-64
+380-322-36-80-25
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA
Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.
Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.
Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.