Місяць: Серпень 2022

З Днем Незалежності України

З Днем Незалежності України

Цього року ми відзначаємо 31 рік з того моменту, як Україна стала вільною державою.

Шановні колеги, читачі і прихильники Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, вітаю Вас із Днем Незалежності України! Свобода Людини, Незалежність нації і її держави є вищими необхідними цінностями й ознаками людяності! Але життя є таким, що “сподівану волю” треба здобувати, за неї треба боротись, що жертовно нині творять Українці, дивуючи весь цивілізований світ! За нами Правда! Ми витримаємо! Ми переможемо! Слава Україні! З повагою і вдячністю генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей.

З цієї нагоди у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «З Днем Незалежності України».

До уваги читачів репрезентовані праці сучасних істориків, у яких досліджено становлення незалежності України: «Декларація про державний суверенітет України: історія прийняття, документи, свідчення» (Житомир, 2010); «Здобуття незалежності України 1991: історія проголошення, документи, свідчення: у 2 т.» (Житомир, 2011); «Україна: політична історія XX – початок XXI століття» (Київ, 2007); Капустян Г. Українська державність: етапи становлення (Кременчук, 2011); Рябошапко Г. «Суверенітет в Україні: від радянської федерації – до незалежної держави» (Львів, 2012); Рафальський О. О., Калакура Я. С., Коцур В. П., Юрій М. Ф. «Антропологічний код української культури і цивілізації. Кн. 1, 2» (Київ, 2020); Шаповал Ю. «Торкнутись історії» (Київ, 2017) та ін.




Також до уваги читачів — дослідження Національної академії наук, а саме Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса, Інституту соціології, Інституту історії України: «Українське суспільство. Двадцять років незалежності. Соціологічний моніторинг: у 2 т.» (Київ, 2001); «Суспільні ідеали та уявні проекції українського майбутнього у репрезентації «діючих» генерацій інтелектуалів XX – початку XXI ст.» (Київ, 2019); Рафальський О. О. «Консолідація українського суспільства: етнополітичний вимір» (Київ, 2018); Гриценко О. «Декомунізація в Україні як державна політика і як соціокультурне явище» (Київ, 2019); «Демократизація політичних інститутів і суспільний розвиток в Україні: зб. наук. пр.» (Київ, 2019) та ін.



Окремий розділ виставки висвітлює продовження боротьби України за незалежність, державний статус, утвердження свого суверенного становища в оточенні сусідів: Кульчицький С. «Помаранчева революція» (Київ, 2005); Кузьо Т. «Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет» (Київ, 2018); Рущенко І. «Війна цивілізацій: анатомія російсько-українського конфлікту» (Київ, 2020); Филипович Л. «Майдан і церква» (Київ, 2015); Дудка Г. «Небесна сотня» (Харків, 2019); «Національна безпека України: кримський вектор: збірник документів і матеріалів (1917–2014 рр.): у 5 ч.» (Львів, 2015); Кравченко В. «Україна, імперія, Росія: вибрані статті з модерної історії та історіографії» (Київ, 2011); Власюк О., Кононенко С. «Кремлівська агресія проти України: роздуми в контексті війни» (Київ, 2017) та ін.




Наступний розділ експозиції присвячений війні на сході України, розпочатій російськими військами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму: Національна безпека України: кримський вектор: збірник документів і матеріалів (1917–2014 рр.): у 5 ч. / упоряд.: Леонід Рябошапко … [та ін.] (Львів, 2015); Положій Є. «Іловайськ» (Харків, 2017); Зіненко Р. «Війна, якої не було» (Харків, 2020); Бура Д., Красовицький О. «Хроніка війни, 2014–2020» (Харків, 2020); Позняк-Хоменко Н. «Волонтери: сила небайдужих» (Київ; Тернопіль, 2020) та ін.




Низка періодичних видань висвітлює відкритий воєнний напад Росії на Україну, початий 24 лютого 2022 року: «Локальна історія» (Львів, 2022, № 1-4); «Оборонний вісник» (Київ, 2022, № 3/4); «Країна» (Київ, 2022, № 4, 8, 9); «Фокус» (Київ, 2022, № 7); «Forbes» (Київ, 2022, № 2) та ін.



Слава Україні! Ми переможемо!

Опубліковано root в Без рубрики
Колектив Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника вітає з Днем Державного Прапора України!

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки імені Василя Стефаника вітає з Днем Державного Прапора України!

Прийміть щирі привітання з нагоди Дня Державного Прапора України!

Щороку напередодні Дня незалежності ми вшановуємо одну із головних національних святинь – Державний Прапор України. Це свято всіх поколінь українців, своєю історією сягає сотню років.

Державний Прапор України є уособленням нашої національної єдності, честі та гідності. Під ним ми будуємо країну, засновану на демократичних цінностях, досягаємо наукових, культурних і суспільних звершень, перемагаємо на міжнародних спортивних змаганнях та мистецьких конкурсах. В мить, коли підіймається та майорить Державний Прапор України, наші серця сповнюються піднесенням та гордістю. Наш синьо-жовтий прапор є тим консолідованим символом, що гуртує нас в одне ціле, незалежно від національності, мови спілкування, чи віросповідання, є символом суверенітету і незалежності.

Бажаємо всім нам бути гідними пам’яті наших предків, які своєю працею, боротьбою, подекуди, своїм життям, створювали славу і велич Державного прапора України!

Зі святом вас, дорогі українці!

Опубліковано root в Без рубрики
Богдан Якимович (1952–2022)

Богдан Якимович (1952–2022)

«Серце, віддане Україні»

До сороковин за видатним вченим-істориком, громадським діячем, заслуженим працівником культури України, доктором історичних наук, професором, старшим науковим співробітником відділу бібліотекознавства ЛННБ України імені В. Стефаника Богданом Якимовичем. Згадаймо його вдячним словом та молитвою. Відеоспогад підготував колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Переглянути тут.

Опубліковано root в Без рубрики
Видавнича Компанія Elsevier запрошує скористатись безкоштовним доступом до дослідницьких інструментів

Видавнича Компанія Elsevier запрошує скористатись безкоштовним доступом до дослідницьких інструментів

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника запрошує скористатись безкоштовним доступом до баз даних видавничої компанії «Elsevier»: Scopus, ScienceDirect, Researcher Discovery, Researcher Academy та Mendeley

Видавнича компанія Elsevier засуджує вторгнення Росії в Україну та надає свою підтримку українським науковцям та безкоштовний доступ дослідницьких інструментів. Компанія продовжує уважно стежити за ситуацією, щоб оцінити можливості надання подальшої істотної та ефективної підтримки та допомоги.

«Elsevier засуджує вторгнення Росії в Україну та приєднується до заклику негайно припинити вогонь, аби захистити мирне населення та відновити мир. Ми підтримуємо народ України та прагнемо підтримувати наших колег і дослідницькі й медичні спільноти, які постраждали від гуманітарної кризи, що розгортається», – йдеться в заяві на офіційному сайті компанії.

На початку вторгнення в Україну на початку цього року Elsevier негайно вжила заходів для підтримки місцевих колег та їхніх сімей. Elsevier разом зі своїми дочірніми компаніями жертвує 1 мільйон доларів UNICEF Ukraine Appeal, Червоному Хресту й іншим організаціям, які допомагають Україні та прикордонним країнам для підтримки зусиль із забезпечення негайного захисту, медичної допомоги та невідкладних потреб.

Elsevier пропонує дослідникам і студентам в Україні або переселенцям з України безкоштовний доступ до зібрання наукових публікацій ScienceDirect і забезпечує студентам-медикам, медсестрам і клініцистам безкоштовний доступ до таких інструментів, як ClinicalKey. Elsevier також пропонує безкоштовну публікацію статей (APC) для українських авторів-кореспондентів, які публікують публікації в золотих журналах відкритого доступу – для допомоги та підтримки, будь ласка, зв’яжіться з [email protected]

Щоб і надалі полегшувати дослідникам виконання їхньої роботи в складних умовах, Elsevier створив Resource Centre, де українські дослідники можуть зареєструватися, щоб отримати доступ до додаткових дослідницьких інструментів, таких як Scopus, експертно підготовлені анотації та база даних цитувань; Researcher Discovery, модуль пошуку та співпраці; Researcher Academy, для безкоштовних модулів електронного навчання, розроблених світовими експертами, а також ScienceDirect і Mendeley. Якщо ви український клініцист або студент-медик, доступ до клінічного контенту та інструментів тут.

Нагадуємо, що скористатися локальним доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Опубліковано root в Без рубрики