Місяць: Лютий 2022

Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984) “Служити суспільству, народові”

До 130-річчя від дня народження Патріарха Йосифа Сліпого у виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка «Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984) “Служити суспільству, народові”».

Життєвий шлях Блаженнішого Йосифа — це довгий шлях невтомної подвижницької праці. Його 92-річне життя — героїчна сага і «житіє» святого водночас. Патріарх — один із живих посередників духовності, адже його наставником був Андрей Шептицький, а наступником – Любомир Гузар. На гербі Йосифа Сліпого є напис Per aspera ad astra («Крізь терни до зірок»). Такою була його земна дорога — через терни і випробування. Однак це не завадило йому досягти зірок – Патріарх Йосиф був одним із найбільш впливових та відомих українців у другій половині ХХ століття. Перебуваючи 18 років у тюрмах, засланнях, а 21 – на «вимушеній волі», він виконав важливу організаторську місію збереження Греко-католицької церкви та обʼєднання розрізнених українських парафій у єдину помісну церкву. За його ініціативи та участі було засновано Український католицький університет імені святого Климента, відновлено Богословське наукове товариство, парафіяльний храм Жировицької Матері Божої, при якому створено музей, церква Святих Сергія та Вакха, засновано першу в Італії Українську греко-католицьку парафію, збудовано храм Святої Софії в Римі, відкрито осередок монахів студитського уставу, відновлено видавання журналів «Богословія» і «Дзвони», започатковано видавання збірника «Благовісник Верховного Архиєпископа візантійського обряду».

Йосип Сліпий — автор численних наукових, передусім богословських, але також філософських та історичних праць, пастирських промов і послань, описів своїх пастирських мандрівок.

На виставці експонуються видання, які висвітлюють наукову діяльність і душпастирську працю Патріарха Йосифа, зокрема представлені прижиттєві видання: «Шляхом обнови» (Львів, 1928); «Греко-Католицька Богословська Академія і її статути» (Львів, 1930; 1933); «Паломництво до Святої Землі» (Львів, 1935); «Віра і наука» (Львів, 1935); «Подорож до Англії» (Львів, 1936); «Тайна Пресвятої Євхаристії» (Йорктон, 1957–1960); «Тайни хрещення й миропомазання» (Йорктон, 1955) та інші; а також видання, які вийшли після його смерті, та перевидання: «До духовенства: вибрані листи-послання Митрополита Андрея Шептицького та Патріарха Йосифа Сліпого» (Львів, 2009); «Про віру: вибрані послання Митрополита Андрея Шептицького та Патріярха Йосифа Сліпого» (Львів, 2013);125 думок патріярха Йосифа Сліпого: 125 років із дня народження» (Львів, 2017) та інші.
 

 

Патріарх Йосиф Сліпий залишив свої спогади («Спомини» (Львів, 2017) і «Заповіт», які побачили світ після його смерті. «Заповіт» відображає пророчу візію Патріарха Йосифа і його незламну віру в те, що його Церква після десятиліть поневірянь відродиться на рідних землях («Заповіт Патріярха» (Львів, 1995).

Також на виставці репрезентовані окремі томи (Т. 13, 15, 18) 18-томного видання «Твори Патріярха і кардинала Йосипа» (Рим, 1968–1996).
 

 

Окремий розділ виставкової експозиції репрезентує іншомовні видання з приватної книгозбірні Патріарха Йосифа Сліпого, які нині зберігаються у відділі європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Вони вирізняються насамперед кольоровим художнім екслібрисом пензля Святослава Гординського. Художник відтворив пастирську працю визначного представника галицького духовенства за допомогою образів-символів: Святодухівської вежі, розгорнутого Святого Письма та Юрія Змієборця із піднятим мечем.

Експоновані примірники з книгозбірні Патріарха Й. Сліпого містять й інші власницькі знаки: овальний штамп із написом латиною та наліпку. Особливу увагу привертає багатий картами, планами, таблицями посібник для мандрівників Південною Німеччиною з авторської серії німецького видавця Карла Бедекера (Süddeutschland: Oberrhein, Baden, Württemberg, Bayern und die Angrenzenden Teile von Österreich: Handbuch für Reisende / von Karl Baedeker. Leipzig, 1913) з підписом власника.
На виставці можна оглянути також різногалузеві книжки латинською, німецькою, польською, французькою мовами з бібліотечних зібрань інституцій, які очолював ректор Й. Сліпий, – Греко-католицької богословської академії та Богословського наукового товариства у Львові.
 

 

Інший розділ експозиції присвячений дослідженням, які висвітлюють життя та багатогранну діяльність Патріарха Йосифа Сліпого: о. Соловій М. «Митрополит-ісповідник Йосиф Сліпий: у 70-річчя життя (1892-1962)» (Нью-Йорк, 1962); Рудницька М. «Невидимі стигмати» (Рим; Мюнхен; Філядельфія, 1971); о. Хома І. «Шляхами каторги Блаженнійшого Йосифа Сліпого» (Рим, 1987); «До 100-річчя від дня народження Блаженнішого Йосифа Кардинала Сліпого Партріярха Української Греко-Католицької Церкви» (Львів, 1991); Бендик М. «Помісність Української Греко-Католицької Церкви та її бачення Патріархом Йосифом Сліпим» (Львів, 1996); «Патріарх Йосиф Сліпий як визначний український ієрарх, науковець та патріот: матеріали Міжнародної наукової конференції (20 вересня 2002 року, м. Київ)» (Київ, 2003); Франко П. «Ідіть за мною: до 120-річчя з дня народження Патріарха Йосифа Кардинала Сліпого» (Львів, 2012); «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки, 1939–1987: [у двох томах]» (Львів, 2012); Киричук О. «Йосиф Сліпий: ректор, митрополит, вʼязень, кардинал і патріарх» (Львів, 2017); «Бути собою: життя і заповіт патріарха Йосифа Сліпого» (Львів, 2017); «“Я з Вами по всі дні і до кінця віку”: Блаженніший Патріарх Йосиф Сліпий (1892–1984): бібліогр. покажчик» (Тернопіль, 2017); «Матеріали Міжнародної наукової конференції до 100-річчя ієрейських свячень Йосифа Сліпого» (Львів, 2018); та інші.
 

Опубліковано Admistration в Виставки, Книжкові виставки

Х Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія» (Інформаційний лист)

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника

Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів

Шановні колеги!

запрошуємо Вас до участі у роботі

Х Міжнародної наукової конференції

«Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

(18 листопада 2022 р., м. Львів)

 

Робота конференції планується за такими тематичними напрямами:

  1. Декоративно-ужиткове мистецтво.
  2. Музичне мистецтво.
  3. Образотворче мистецтво.
  4. Театр, кіно і фотографія.
  5. Культурологія.
  6. Музейництво і колекціонерство.

Робочі мови конференції: українська, англійська, польська, білоруська

Для участі у конференції просимо:

До 1 травня 2022 р. надіслати заявку (форма додається) під назвою: Прізвище доповідача_Заявка (наприклад: Тищук_Заявка), на електронну адресу [email protected]

До 1 червня 2022 р. надіслати доповідь на електронну адресу [email protected]

Вимоги до оформлення доповіді: текст доповіді повинен бути набраний у редакторі Word із розширенням doc, обсяг – п’ять–сім сторінок (не нумерованих; до 13 500 знаків з пробілами) формату А-4, кегль 14, вирівнювання за шириною сторінки, міжрядковий інтервал 1,5, абзацний відступ 1,25 см, поля 2 см. Бібліографічні покликання оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Бібліографічні посилання: загальні положення та правила складання» і подаються у кінці тексту за алфавітом, а в тексті в квадратних дужках зазначається номер позиції і номер сторінки. У назві файлу належить зазначити номер тематичного напряму роботи конференції (1–6) і прізвище доповідача (наприклад: 2–ТИЩУК). Тема листа до оргкомітету: Прізвище доповідача_Конференція (наприклад: ТИЩУК_Конференція).

Доповіді планується видати до початку конференції.

Оргкомітет залишає за собою право відбору доповідей.

Участь у конференції безкоштовна. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.

 

Контактні особи:

+38 (067) 353 11 48 – Лариса Купчинська

+38 (063) 455 15 14 – Ольга Осадця

Чекаємо на Вас! З повагою, Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Степанові Давимуці — 75 (ювілейна виставка)

Степанові Давимуці — 75 (ювілейна виставка)

8 лютого 2022 р. виповнюється 75 років від дня народження відомого українського економіста, політичного і громадського діяча, професора, доктора економічних наук Степана Антоновича Давимуки.

На ювілейній виставці представлено матеріали, які презентують коло наукових інтересів вченого, його громадську, політичну та культурно-меценатську діяльність.

Сьогодні у науковому доробку С. А. Давимуки налічується понад 220 наукових публікацій, зокрема 26 окремих праць — «Соціально-економічні проблеми приватизування об’єктів і шляхи їх вирішення» (Львів, 1996), «Приватизація на Львівщині: результати та перспективи» (Львів, 1998), «Теоретико-методологічні аспекти приватизації і механізми її реалізації в Україні» (Львів, 1998), «Львівщина-98: соціальний портрет в загальноукраїнському контексті» (Львів, 1999), «Політичні режими сучасності та перехід до демократії» (Львів, 1999; співавтори: А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Харченко), «Соціально-економічна думка: регіональний зріз» (Львів, 1999; співавтор Ю. Кужелюк), «Львівщина на порозі ХХІ століття: соціальний портрет» (Львів, 2001; співавтори А. Колодій, Ю. Кужелюк, В. Подгорнов, Н. Черниш), «Інтелектуальна власність у науково-технічній сфері: методи та принципи вартості оцінки» (Київ, 2014; співавтор Г. Андрощук), «Національні інноваційні системи: еволюція, детермінатори результативності» (Київ, 2015; співавтори: Г. Андрощук, Л. Федулова), «Регіональні інноваційні екосистеми: напрями розбудови в умовах європейської інтеграції» (Львів, 2016; співавтор Л. Федулова); «Інноваційний розвиток підприємств сфери торгівлі: світові тенденції та практика в Україні» (Львів, 2016; співавтори: Л. І. Федулова, Н. М. Попадинець та ін.), «Креативний сектор економіки: досвід та напрями розбудови» (Львів, 2017; співавтор Л. Федулова); «Культурний імператив соціально-економічного розвитку: цивілізаційний аспект» (Львів, 2019; співавтор Л. Федулова); «Екосистема мистецтва: наукові засади становлення та сучасні практики» (Львів, 2021).

Винятковим є внесок С. А. Давимуки у розвиток колекцій ЛННБ України імені В. Стефаника. До уваги відвідувачів репрезентовано документи з архіву відомого історика, академіка АН України, колишнього директора Інституту суспільних наук АН України Івана Петровича Крип’якевича, який С. А. Давимука у 2007 р. придбав і подарував  Бібліотеці. Складовою унікальної родинної спадщини є подаровані фонди отця Франца Крип’якевича, Савини Сидорович та єпископа Мальчинського. Загальний обсяг подарованих колекцій становить 8 тисяч рідкісних історичних джерел і документів, понад 10 музейних експонатів (4 картини) та 1200 видань.

Наступний розділ експозиції містить матеріали з архіву видатного історика, археографа, публіциста, педагога, громадського діяча Мирона Кордуби (1876–1947), який у 2009 р. С. А. Давимука придбав для Бібліотеки. Це понад 3 000 документів і матеріалів, зокрема 108 листів М. Грушевського, понад 900 листів діячів культури і науки — Д. Дорошенка, В. Кубійовича, С. Томашівського та ін., а також редакцій, видавництв, українських і закордонних наукових інституцій ХІХ–ХХ ст.

Окремою складовою експозиції є графічні твори мистецтва: екслібриси, рисунки, акварелі, естампи. У листопаді 2014 р. С. Давимука подарував Бібліотеці колекцію книжкових знаків, яка налічувала 12 342 екслібриси і була сформована у 1964–2014 роках у тісній співпраці з відомими колекціонерами України. Твори датовані ХІХ – початком ХХІ ст. і виконані художниками України та української діаспори, Італії, Королівства Бельгії, Королівства Нідерландів, Німеччини, Португалії, Республіки Білорусь, Республіки Польща, Російської Федерації, Угорщини, Франції, Чеської Республіки та інших європейських країн. Колекція відображає історію розвитку книжкових знаків на теренах України, увиразнює їхнє місце і роль у контексті європейського мистецтва.

На виставці експоновано фундаментальне тритомне видання «Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки» (упорядник і автор вступної частини — Л. О. Купчинська), яке підготовлене та видане за матеріалами колекції і нині є найповнішим реєстром українських екслібрисів і вповні відображає розвиток жанру на прикладі творчості сотень авторів. Видання було номіноване на Міжнародну премію імені Івана Франка в номінації «за вагомі здобутки (досягнення) у галузі україністики» (2019).

Упродовж 2018–2021 років С. А. Давимука подарував Бібліотеці ще 714 графічних творів (рисунків, акварелей, естампів), серед яких унікальні твори Святослава Гординського, Леопольда Левицького, Євгена Безніска, Стефанії Гебус-Баранецької, Любомира Медведя, Володимира Черкасова, а також рисунки Андрія Бокотея.

Для ЛННБ України ім. В. Стефаника С. А. Давимука є багатолітнім прихильником, меценатом і благодійником, відданим поціновувачем української культури і мистецтва, колекціонером, головою наглядової ради Бібліотеки.

З роси і води, дорогий Ювіляре!

Опубліковано Admistration в Без рубрики