Місяць: Квітень 2019

До уваги користувачів!

Шановні відвідувачі ЛННБ України імені В. Стефаника!

Графік роботи ЛННБ України імені В. Стефаника  на Великодні свята:

26 квітня 2019 р. – санітарний день

27 квітня – 30 квітня, 1 травня 2019 р – вихідні дні

З 2 травня 2019 р. Бібліотека відчинена для відвідувачів

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Виставка з нагоди 400-річчя Граматики Мелетія Смотрицького

У читальному залі відділу рідкісної книги експонується виставка з нагоди  400-річчя Граматики Мелетія Смотрицького.

Граматика старослов’янської мови Мелетія Смотрицького — «Грамматїки Славεнскиѧ правилноε Сvнтаґма» — один із найвидатніших творів давнього слов’янського мовознавства. Автор — досвідчений педагог, викладав церковнослов’янську мову в школах Вільна, Острога, Києва, був добре обізнаний із європейською граматичною наукою і з церковнослов’янськими текстами. Його Граматика стала основним підручником церковнослов’янської мови, тішилася популярністю і неодноразово перевидавався.

Зі значними переробками Граматика М. Смотрицького без зазначення імені й прізвища автора була надрукована в Москві 1648 р.

Найдосконаліше перевидання Граматики М. Смотрицького було здійснено у Москві 1721 р., воно користувалося великою популярністю, тривалий час було основним шкільним підручником .

Твір М. Смотрицького відіграв визначну роль і в історії культури південних слов’ян. 1755 р. в м. Римніку (Румунія) Карловацький митрополит П. Ненадович здійснив передрук  Граматики Смотрицького (з видання 1721 р.) під назвою «Грамматика въ пользу и употребленіе отроковъ Сербски желающихъ основательнаго наученія Славенскаго діалекта…».

Значний вплив М. Смотрицького відстежується і в роботі А. Мразовича «Руководство къ славεнстѣй грамматіцѣ»  (Будин, 1800), за взірцем якої В. Караджич уклав граматику сербської мови.

Граматика М.Смотрицького була знана в країнах Європи і поза ареалом функціонування церковнослов’янської мови у перекладах латинською, що свідчило про її загальноєвропейське визнання. Зокрема в Оксфорді 1696 року Генріх Лудольф опублікував короткий виклад  «Grammatica Russica» латинською мовою, опираючись на працю Мелетія Смотрицького.

Завдячуючи доробку М. Смотрицького, передовсім його Граматиці українська філологія стала помітною галуззю європейського мовознавства старожитньої епохи.

Смотрицкий Мелетий. Грамматїки Славεнскиѧ правилноε Сvнтаґма. – Ев’є, 1619

 

Смотрицький Мелетий, Грамматика славянская…Москва, 1648

Смотрицький Мелетий, Грамматика славянская… Москва, 1671

Ненадович Павл.  Грамматика въ ползу употребленія отроковъ сербски…-Римно, 1755

Мразович Авраам. Руководство къ славенстѣй грамматіцѣ…2-е изд. Будин град, 1800

 

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Книжкова виставка, присвячена 210-й річниці від дня народження Миколи Васильовича Гоголя

До уваги користувачів!

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена Миколі Гоголю (1809 – 1852) – видатному письменнику-мислителю світового рівня, драматургу, визнаному класику літератури. одному з найзагадковіших письменників ХІХ століття.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Наукова конференція «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини ХХ ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження»

28 березня відбулася щорічна наукова конференція, яку організовує відділ наукової бібліографії спільно з Комісією бібліографії і книгознавства НТШ. Цьогоріч у рамках конференції, окресленої тематикою «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини ХХ ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження» було заслухано 10 доповідей. Вітальне слово виголосила заступник з наукової роботи ЛННБУ імені В. Стефаника Л. В. Сніцарчук. У програмній доповіді завідувач відділу бібліографії й одночасно голова Комісії бібліографії і книгознавства НТШ Л. І. Ільницька розкрила основні засади укладання національного бібліографічного покажчика, що реалізовується в рамках проекту «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939». Окремі аспекти цього наукового і водночас творчого процесу обговорили учасники проекту Л. Кужель, Н. Рибчинська, І. Жеваженко. Із зацікавленням учасники і гості конференції прослухали всі доповіді, поповнивши свої знання про видавничий рух 1930-х рр. (О. Антоник, С. Когут, М. Мовна); діяльність відомих діячів Ф. Ржегоржа (М. Кривенко), М. Таранька (Л. Кусий); видання і поширення академічної книги слов’янських народів (І. Олексів).

Опубліковано Admistration в Без рубрики