Книжкові виставки


Презентація приватної книгозбірні Патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія

17 серпня 2019 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася урочиста презентація подарованої бібліотеці приватної книгозбірні Патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія (о. Володимира Яреми) (1915-2000).

Захід відбувся в рамках програми відзначення 30-річчя ІІІ відродження УАПЦ за участю Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України ПЦУ, Митрополита Львівського Макарія та митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, численної родини Патріарха. У виставковому залі було розгорнуто експозицію з документів подарованої книгозбірні під назвою «Скарбниця духовної пам’яті: книгозбірня Патріарха Димитрія».

Гостей привітав генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника В. Ферштей. Генеральний директор подякував родині Патріарха за їх рішення та поінформував про те як відбувалась передача. Її перший етап було засвідчено Актом від 25 червня 2018 р., який від імені родини підписав син Патріарха Димитрія Данило Володимирович Ярема. Згідно з цим документом ЛННБ України імені В. Стефаника одержала 4 254 одиниці зберігання, зокрема один стародрук, один картографічний документ, 2405  книжкових видань, 757 чисел періодичних видань, 1090 нотодруків.

Відтак, упродовж 2018-2019 рр. до ЛННБ України імені В. Стефаника надійшло ще понад п’ять тис. примірників. Загалом, на сьогодні заінвентаризовано та опрацьовано 9 220 примірників, зокрема чотири стародруки, 6198 книг, вісім картографічних документів, 1120 нотних друків, 1894 числа періодичних видань. Це богословські, історико-філософські, культурологічні, мистецтвознавчі видання і періодика. Усі примірники відображені в електронному каталозі Бібліотеки і нині доступні дослідникам. Найближчим часом до Бібліотеки ще надійде цінна колекція світлин, архівних матеріалів, зокрема рукописних та машинописних документів, а також епістолярій Патріарха.

На урочистій презентації виступив Данило Ярема, син Патріарха Димитрія, який подякував керівництву бібліотеки та працівникам за допомогу і сприяння збереженню спадщини Патріарха.

Блаженнійший Епіфаній, Митрополит Київський і всієї України ПЦУ наголосив на тому, що в контексті відзначення Ювілею відродження УАПЦ, презентація цієї книгозбірні є вагомим внеском у відзначення тих церковних діячів, які першими проголосили автокефалію і, зокрема, постаті Патріарха Димитрія,  багатогранної і обдарованої особистості.

Детальний історико-книгознавчий огляд розділів експозиції, що  відображає бібліофільські зацікавлення власника книгозбірні здійснила заступник генерального директора з наукової роботи кандидат  історичних наук  О. М. Колосовська.

 


Книжкова виставка з нагоди 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша

7 серпня 2019 року Україна відзначає 200-річчя від дня народження Пантелеймона Куліша (1819-1857) – українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора, видавця.

До цієї пам’ятної дати у виставковій залі Бібліотеки розгорнута книжкова виставка. На виставці представлені прижиттєві видання художніх творів Пантелеймона Куліша: «Чорна Рада : хроніка 1663 року» (Санкт-Петербург, 1857), «Повести П.А. Кулиша: в четырех томах» (Санкт-Петербург, 1860), альманах «Хата»  (Санкт-Петербург, 1860), «Досвітки :думи и поэмы П. Куліша» (Санкт-Петербург, 1862), чотиритомне видання «Твори» (Львів, 1903) та ін. Експоновано також наукові праці П.Куліша: «Матеріялы для исторіи возсоединенія Руси» (Москва, 1877),  «Отпаденіе Малороссіи отъ Польши (1340-1654)» (Москва, 1888-1889), «Записки о жизни Николая Васильевича Гоголя, составленныя изъ воспоминаний его друзей и знакомыхъ и изъ его собственныхъ писемъ» СПб.,1856).

П. Куліш є автором першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису. Експонується видання «Граматка П.Куліша» (Санкт-Петербург, 1857). Перекладацька діяльність П. Куліша проілюстрована виданнями його перекладів творів світової літератури: Шекспір У. Міра за міру (Львів, 1902), Шекспір У. Ромео та Джульєта (Львів, 1901), Байрон Дж.Г. Дон Жуан (Львів, 1891) та ін.

Наступний розділ експозиції представлений науковими розвідками про П. Куліша. Це монографія Ж. Янковської «Фольклористична діяльність Пантелеймона Куліша» (Острог, 2007), дослідження  Є. Нахліка та О. Нахлік «Пантелеймон Куліш між Параскою Глібовою і Горпиною Ніколаєвою : біографічно-культурологічне дослідження : з додатком невідомого листування» (Львів, 2009), монографія В. Івашківа «Художня, літературознавча і фольклористична парадигма ранньої творчості Пантелеймона Куліша» (Львів, 2009). Одним, хто з перших збагнув значення перекладу кращих зразків світової літератури як могутнього джерела духовного збагачення українського народу, його культури, літератури/ Перекладацька діяльність П.Куліша передбачала свідоме утвердження українського слова, та «європеєзацією» української літератури,. Показовим у цьому контексті є підбір Кулішем творів для перекладу – «Біблія», твори Дж.Г.Байрона, Г.Гейне, Й.-В. фон Гете, Шіллера та ін. Значний внесок у доробок української перекладної літератури становлять переклади творів В.Шекспіра, звернення до яких зумовлювалося передусім прагненням митця підняти українську літературу до рівня осмислення «вічних» тем. На виставці експонуються переклади письменника.

 


Виставка “Династія Моцартів: музика та література”

Нещодавно у Львові завершився третій сезон Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt, який щороку об’єднує найкращих музикантів України та світу. Вже три роки поспіль фестиваль влітку нагадує про те, що тут із 1808 по 1838 рік жив і творив молодший син Вольфганга Амадея Моцарта — Франц Ксавер.

Він, через дві сотні літ після життя в Галичині, став патроном LvivMozArt і привів у 2019-му наше місто до об’єднання тепер уже 11 країн, якими пролягає культурний маршрут «European Mozart Ways» (Європейські стежки Моцарта). Упродовж дев’яти днів цього сезону відбулося понад 25 проектів: масштабні концертні постановки, вечори камерного формату, перформанси, презентації та речиталі, науковий симпозіум, мистецька виставка.

Львівська національна бібліотека ім. В. Стефаника традиційно кожного року долучається до проведення музичного фестивалю в якості партнера, надаючи до виставок експонати із фонду книгозбірні. Цьогоріч виставка під назвою «Династія Моцартів: музика та література» присвячена 300-літньому ювілею Леопольда Моцарта й чудово поєднується з темою фестивалю «Музика і література». Творчість та діяльність покоління Моцартів (Леопольда, Вольфганга Амадея та Франца Ксавера) змінили історію світової музики, об’єднали музичні традиції цілих країн. Виставка створена спільними зусиллями Фундації Моцартеум, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького та Львівської національної бібліотеки України ім. В. Стефаника.

До виставки книгозбірнею надано 32 цінних експонатів: унікальні книги, ноти, періодичні видання, театральні афіші, мистецькі артефакти. Серед книжкових раритетів – прозові твори на музичну тематику класика німецької літератури, композитора Ернста Теодора Амадея Гофмана (1776–1822). Вирішальне значення для формування живого естетичного почуття Гофмана належить музиці Вольфганга Амадея Моцарта, який був його улюбленим композитором. Експозицію доповнюють видання драматичних творів Бомарше, Віланда, Ґольдоні, Расіна – авторів, на основі творів яких писались лібрето до опер В.-А. Моцарта. На західноукраїнських землях у 1830-40-х рр. ґрунт для романтичної літератури готував фольклористичний рух, представлений виданням збірника Вацлава Залеського «Piesni polskie і ruskie ludu galicyjskiego» (1833) в нотації відомого композитора, сучасника Ф.-К. Моцарта — Кароля Ліпінського.

Вибрані нотні видання початку ХІХ ст. репрезентують творчість трьох поколінь Моцартів. Леопольд Моцарт — автор методичної праці про скрипкову гру « Versuch einer gründlichen Violinschule», яка довго вважалася найкращим посібником для вивчення гри на скрипці. На виставці представлено перше видання цього посібника, здійснене 1756 р. у Аугсбурзі. З того часу його перевидавали не менше десяти раз і перекладали на французьку і голландську мови. Оперну творчість В.-А. Моцар та представляють клавіри опер: «Дон Жуан», «Чарівна флейта», «Тітус», «Так чинять усі».

Унікальною є скрипка у дерев’яному футлярі віденського майстра Даніеля Ахетей Штадльмана, датована 1719 р., на якій навчалися та музикували у Львові. Ймовірно її тримав у руках Франц Ксавер Моцарт. При підготовці виставки в якості експерта була залучена в.о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника, кандидат мистецтвознавства Ольга Осадця.

Експозицію львів’яни і гості міста зможуть споглядати впродовж цілого серпня.

 


Книжкова виставка з нагоди 80-річчя Ігоря Калинця

У читальній залі відділу бібліотекознавства розгорнута книжкова експозиція, присвячена ювілею Ігоря Калинця – поета і прозаїка, одного з чільних представників «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язня, почесного доктора Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Ігор Калинець — автор сімнадцяти поетичних збірок, які представлені на книжковій виставці. Його поетична творчість, за визначенням самого автора, ділиться на дві головні частини : дев’ять книжок, написаних перед ув’язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано лише першу — «Вогонь Купала» (1966), решта функціонувала у самвидавному обігу), і вісім — написаних під час ув’язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом підготовано та видано два томи поезій І. Калинця – «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор – Торонто, 1991). 1991 р. в Україні вийшла друком книга «Тринадцять алогій», яка містить три окремі збірки віршів, балад і поем, написаних в різні роки. Окремий розділ експозиції містить наукові розвідки, присвячені творчості та життєвому шляху видатного письменника. Це, зокрема, книга П. Шкраб’юка «Попід Золоті ворота : шість елегій про родину Калинців» (Львів, 1997), нарис М. Ільницького «Ключем метафори відімкнені вуста … : поезія Ігоря Калинця (Париж ; Львів ; Цвікау, 2001), видання «Одержимість : інтерв’ю Юрія Зайцева з Ігорем Калинцем» (Львів, 2002), книга «Українська поезія під судом КҐБ : кримінальні справи Ірини та Ігоря Калинців» (упорядкування Ю. Зайцева; Львів, 2004). До уваги відвідувачів представлено ґрунтовну монографію Г. Віват «З роси, з води і з кетяга калини … : поезія Ігоря Калинця» (Одеса, 2012) .

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до жовтня 2019 р.

 


Книжкова виставка «День Конституції України»

У Львівській національній науковій бібліотеці України ім. в. Стефаника експонується книжкова виставка «День Конституції України».
На виставці представлено видання Основного Закону України – Конституції, а саме: Конституція України (Київ, 2006); Конституція України (Київ, 2012); Конституція України (Харків, 2007); Конституція України (Київ, 2015); Конституція України (Київ, 2017) та ін.

Низка книжкових видань висвітлює історію української Конституції та конституційного процесу в Україні з найдавніших часів до сьогодення. Один з розділів виставки присвячений Пилипу Орлику (1672–1742) – державному діячеві і дипломату, гетьману Війська Запорізького, творцю першої Конституції, відомої як «Конституція Пилипа Орлика» (1710). Саме її вважають першою українською Конституцією та однією з перших конституцій у Європі. Користувачам представлено низку ґрунтовних досліджень з історії українського козацтва, зокрема: Корогод Г.І. Перша Конституція України : Пилип Орлик і його діяльність в еміграції (Суми, 2008); Усі гетьмани України / Д.Журавльов (Харків, 2011); Пилип Орлик – гетьман і автор першої конституції України / упоряд. Г.Ю. Калюжна (Мінськ, 2006); Усі гетьмани України : легенди, міфи, біографії / О.П. Реєнт, І.А. Коляда (Харків, 2007) та ін.

Окремий розділ виставки присвячений етапам створення та прийняття Конституції України, зокрема: Хто і як ухвалював Конституцію України: експертна оцінка 6 липня 1996 року (Київ, 1996); Конституція України як цінність, гарантія національної державності українського народу (Львів, 2004); Конституції і конституційні акти України» (Київ, 2006); Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України (Київ, 1996) та ін.

На виставці експонуються видання, присвячені дослідженню історії української Конституції, як-от праці  М.Томенка Історія української Конституції (Київ, 2009) та Україна : історія Конституції (Київ, 2015).

Роль Конституції України як головного оберегу державності і демократії, гаранта незалежності і соборності України окреслено у низці наукових розвідок, зокрема: Становлення правової держави в Україні : проблеми та шляхи вдосконалення правового регулювання (Дніпропетровськ, 2001), Конституція України : основа консолідації суспільства і держави ( Київ, 2017); 20-річчя Конституції України : національна традиція та європейські стандарти конституціоналізму (Київ, 2016), Становлення правової держави в Україні, 1991-2005 рр. (Київ, 2005). Виставку доповнюють ілюстровані альбоми та довідкові видання. Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме до 30 серпня 2019 р.

 


Книжкова виставка з нагоди 90-річчя Романа Іваничука

У виставковій залі бібліотеки відкрито книжкову виставку, присвячену Романові Іваничуку (1929–2016), видатному українському письменнику, громадському діячеві, одному з організаторів Товариства української мови ім. Шевченка, Народного Руху України, членові Спілки письменників України (з 1960), народному депутату України (1990–1994), заслуженому працівникові культури України, Лауреатові Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, Літературної премії ім. А. Головка, премії ім. Мазепи, Герою України.

Роман Іваничук є автором понад 60 книг, значна частина яких представлена на виставці: «Не рубайте ясенів» (1961), «Край битого шляху» (1964), «Дім на горі» (1969), «Місто» (1977), «На перевалі» (1981), «Сьоме небо» (1985) та ін. Наприкінці 60-х pp. письменник звернувся до жанру історичної прози. Роман «Мальви» (1968) приніс Р. Іваничуку величезний успіх і нищівну партійну та ідеологічну критику, бо в цьому творі була вперше поставлена проблема збереження національної самосвідомості. До уваги відвідувачів книжкової експозиції – роман «Манускрипт з вулиці Руської», за який Роман Іваничук у 1979 р. отримав премію ім. А. В. Головка; романи «Вода з каменю» та «Четвертий вимір», відзначені у 1985 р. Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. У 90-х pp. письменник збагатив українську літературу новими творами: «Бо війна – війною…» (1991), «Орда» (1992), «Смерть юди» (1997), написав автобіографічний твір «Благослови, душе моя, Господа…» (1993), «Дороги вольні і невольні : спогади та медитації» (1999). До уваги читачів запропоновано романтичну повість «Злодії та Апостоли», есе-пошук «Сліди на піску» (2005), романи «Вогненні стовпи» (2006), «Через перевал» (2008), «Хресна проща» (2011) та ін. На книжково-ілюстративній виставці також представлені праці, опубліковані впродовж 2013–2017 рр. Це видання «Мандрівки до Аберфайлю : колаж» (2014), «Словом і вогнем : літературно-політичні записки» (2015), роман «Євангеліє від Томи» (2016), «Дороги вольнії і невольнії : щоденники 1991-1994» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2016), збірник «Світ спіймав мене, і я тим тішуся: мої інтерв’ю» (2014), «Осінні узори : новели та оповідання» (упорядкув. Н. Л. Бічуя, В. В. Ґабор; Харків, 2015), «Голоси з-над вод Генісарета : колаж; Я ще не писав про Донбас : рефлексії» (2016), книга «Жарінь. Зупинись, подорожній!» (2017).

Книжково-ілюстративну виставку доповнюють видання «На велелюдних перехрестях : щоденники, 2006–2015» (упорядкув. В. В. Ґабор; Харків, 2018), «Тополина заметіль : новели та оповідання 1954-1975 років» (2018), «Записки сучасника й учасника : щоденники : 1995-1999, 2003-2005» (упорядник В. В. Ґабор; Харків, 2018) та ін.

Один з розділів експозиції знайомить із джерелами, які висвітлюють творчий шлях видатного українського письменника. Це, зокрема, збірник наукових праць «Меч і мисль : творчість Романа Іваничука у національних вимірах української культури» (Львів ; Ужгород, 2009), біобібліографічний покажчик «Роман Іваничук» (містить 1726 бібліографічних позицій, укл. Л. Панів; Львів, 2011). Представлені також енциклопедичні видання, в яких розміщена інформація про Романа Іваничука.

Запрошуємо оглянути виставку, яка діятиме до 1 серпня 2019 р.