презентація проєкту

Проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.»

Проєкт «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.»

З метою активної протидії російській дезінформації співробітники книгозбірні розробили проєкт «Imago Ucrainæ на картах XVXX ст.», який взяв участь у ґрантовому сезоні 2025 від Українського культурного фонду у конкурсній програмі «Культура під час війни». Проєкт успішно пройшов технічний відбір та посів шосте місце у рейтингу з результатом 278 балів. Упродовж травня–червня 2025 р. тривали переговорні процедури та підписання договору про співпрацю.

У межах проєкту заплановано презентувати широкому загалу громадськості 60 унікальних, цінних та рідкісних карт із картографічної колекції книгозбірні. Картографічна збірка Бібліотеки включена до «Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання» (Постанова Кабінету Міністрів України № 1709 від 19 грудня 2001 р.). Серед найдавніших карт буде представлено карту-інкунабулу, на якій зображено територію сучасної України – мапу Центральної та Східної Європи зі знаменитої інкунабули «Нюрнберзька хроніка» (1493) Шеделя Гартмана та карти-палеотипи із страсбурзького видання Клавдія Птоломея «Географія» Мартіна Вальдземюллера (1513) і з видань середини ХVI ст. Себастьяна Мюнстера «Географія» та «Космографія». Ці цінні раритетні карти спростовують один із головних міфів російської імперської пропаганди, актуалізований у сучасній росії про «святую русь». Назва «Russia» на цих картах позначала територію сучасної України, як спадщину Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), тоді як невелика територія довкола Москви – «Moskovia».



В експозиції будуть представлені карти Гійома Левассера де Боплана, які відіграли важливу роль у поширенні назви «Україна» в Європі та світі, визначенні її території на мапах Європи та світу, а нині наочно заперечують маніпуляції ворожої пропаганди. Демонструватимуться карти України, що ґрунтувалися на його працях, авторства знаменитих європейських картографів: Ніколи Сансона (Nicolas Sanson, Франція), Йогана-Баптиста Гоманна (Johann Baptist Homann, Німеччина), Тобіаса Конрада Лоттера (Tobias Conrad Lotter, Німеччина) та ін.



Значний масив представлених карт відображатимуть основні етапи розвитку української картографії ХІХ–першої пол. ХХ ст. Зокрема, це перші карти українською мовою та національної картографії авторства Мирона Кордуби «Стінна карта Европи» (1898) та Степана Рудницького «Стінна карта півкуль западної та східної» (1907), перші українські тематичні мапи: етнічні (Михайла Коссака «Карта етнографічна Малоруси» (1861), Григорія Величка «Народописна карта українсько-руського народу» (1896), лінгвістичні (Павла Чубинського, 1871) та ін.). Згадані карти збереглися в єдиному примірнику у бібліотеці або в кількох примірниках в Україні та світі.



Цінними для спростування російської дезінформації та недостатньо популяризованими є карти України, створені напередодні та під час Першої світової війни, а також у період Української революції 1917–1921 рр. Саме тоді карти стали ефективним засобом пропаганди української державності у світовому комунікаційному просторі. У проєкті будуть представлені мапи українського вченого-географа Степана Рудницького, на яких Україна постала у міжнародно-визнаних державних кордонах. Карти міжвоєнного періоду будуть репрезентовані картографічними працями Володимира Кубійовича, Миколи Кулицького, Степана Рудницького, які вивели національну картографію на новий якісний рівень.

Трансформацію території України у ХХ ст. буде відображено на картах України радянських, діаспорних та закордонних видавництв. Завершить виставку одна із перших карт України видавництва «Мапа» (1992), на якій зафіксовано кордони нашої держави 1991 р.



Важливим компонентом проєкту стане цифрова колекція, представлена в електронному каталозі установи. Для широкої громадськості у вільному необмеженому доступі 24/7 буде презентовано цифрові копії 60 унікальних карт 1493–1992 років. Цифрова колекція надасть можливість оглядати копії карт усім зацікавленим, оскільки з огляду на воєнний стан доступ до картографічного фонду Бібліотеки є обмежений.

Популяризувати культурно-мистецький проєкт й експоновані в його межах картографічні документи допоможе друковане ілюстроване видання «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.: ілюстрований каталог виставки з картографічного фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника», що міститиме вступну статтю, описи і повноколірне зображення понад 50 картографічних документів. Каталог приверне увагу широкої громадськості та спонукатиме до ознайомлення та поглиблення географічних та історичних знань про Україну.

Представлений проєкт надасть можливість ознайомитися громадськості з унікальною картографічною та історичною інформацією українознавчого характеру. З іншого боку, він також сприятиме формуванню в української і світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну, допомагатиме відрізняти достовірні картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а головне – стане важливим інструментом інформаційного спротиву агресії росії проти України.

#Imago_Ucrainæ: на картах XV–XX ст.
Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

Презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

25 листопада у ЛННБ України ім. В. Стефаника за участі Ганни Горобець, директорки київського видавництва «Горобець» та Олени Башкатової, PR-менеджерки видавництва відбулася презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», у межах якого здійснено факсимільні відтворення десяти знакових для української історії та культури рукописів ХІ–ХІV століть. Модерував захід генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей. Відвідали презентацію Голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника, професор, доктор економічних наук Степан Давимука, науковці та студенти вищих навчальних закладів м. Львова.

 

Цей проєкт започаткований видавництвом «Горобець» ще у 2009 році. Його важливість та унікальність у тому, що він – єдиний в Україні, в рамах якого ґрунтовно й системно проводять пошук, дослідження та факсимільне відтворення середньовічних українських рукописних пам’яток, які зберігаються в культурних установах інших держав, залучаючи до цього кращих і вітчизняних, і закордонних науковців. Мета його діяльності – зробити ці оригінальні реліквії доступними для дослідників та всіх зацікавлених історією, культурою й мовою нашої держави.

 

Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника отримала у дарунок у факсимільних копіях унікальні манускрипти, надруковані у рамах проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»: «Луцьке Євангеліє XIV століття» (2011), «Луцький Псалтир 1384 р.» (2013), «Холмське Євангеліє ХІІІ століття» (2015), «Лавришівське Євангеліє XIV ст.» (2018), «Віденський Октоїх XIІІ ст.» (2018), «Реймське Євангеліє» (2019), «Молитовник Гертруди X–XI ст.» (2021), «Молитовник князя Володимира (служебник Теодоровича) XIV ст.» (2021), «Христинопільський Апостол XII ст.» (2023), «Галицько-Волинське Євангеліє XII ст.» (2023), які стали окрасою фонду нашої книгозбірні.



 

Висловлюємо щиру подяку п. Ганні Горобець та всім, хто долучився до цієї благородної справи.

 

Запрошуємо всіх зацікавлених оглянути видання, які вже увійшли до скарбниці друкованої культурної спадщини України, у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

Презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»

25 листопада 2024 р. о 14.00 у читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів ЛННБ України ім. В. Стефаника (вул. Стефаника, 2) відбудеться презентація проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину», мета якого – публікування давніх українських манускриптів, що у різний час і різними способами були вивезені/викрадені з України.

2007 року директорка київського видавництва «Горобець» п. Ганна Горобець започаткувала проєкт, у межах якого здійснено факсимільні відтворення десяти знакових для української історії та культури рукописів ХІ–ХІV століть.

У рамах заходу очільниця видавничого проєкту презентуватиме подаровані до фонду Бібліотеки ці унікальні видання.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація грантового проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція»

Презентація грантового проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція»

26 жовтня 2023 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулась презентація грантового проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція», який став можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду.

З вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей, який зазначив важливість збереження книжкової спадщини НТШ. Наша Книгозбірня стала спадкоємницею НТШівської бібліотеки: після вимушеного «саморозпуску» Товариства у лютому 1940 року, її фонди включено до складу Львівської філії Бібліотеки Академії наук УРСР (колишня назва Бібліотеки). Ідея проєкту зумовлена нагальною потребою зберегти національну книжкову спадщину через війну в Україні. До того ж, вагомим стимулом реалізації проєкту став 150-літній ювілей Товариства – громадської наукової інституції, яка свого часу спричинила істотний поштовх у розвитку національної культури, науки і книговидання.

 

 

Про особливості реалізації та результати грантового проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція» розповіла кандидатка історичних наук, наукова співробітниця відділу бібліотекознавства Надія Зубко.

 

 

На презентації також виступили кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша наукова дослідниця, завідувачка відділу бібліотекознавства Валентина Мудроха; професорка, докторка наук із соціальних комунікацій, старша наукова співробітниця, заступниця завідувача кафедри інформаційних систем та мереж Національного університету “Львівська політехніка” Наталія Кунанець; голова Наукового товариства імені Шевченка, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук Роман Кушнір; кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи Української академії друкарства Ольга Антоник. Кожен із них відзначив важливість грантового проєкту та актуальність створення цифрової колекції, яка допомагає розкрити унікальні фонди ЛННБ України імені В. Стефаника, удоступнює для читачів книжкові пам’ятки, що становлять національне надбання, сприяє збереженню культурної спадщини України.

 

 

 

 

 

Презентацію грантового проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція» відвідали доктор медицини, член Лікарської комісії НТШ Василь Лончина та його дружина п. Роксолана з Чикаго.

 

 

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція» (26.10.2023р. о 12.00)

Презентація проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція» (26.10.2023р. о 12.00)

Шановні друзі, запрошуємо вас на презентацію проєкту «Книжкова спадщина НТШ (1874–1913): цифрова колекція».
Під час заходу команда проєкту ознайомить гостей з особливостями реалізації та результатами ґрантового проєкту «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874–1913): цифрова колекція», який став можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація проєкту «Відомі постаті України»

Презентація проєкту «Відомі постаті України»

 

 

 

22 грудня о 16.00 год. у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулася урочиста презентація проєкту «Відомі постаті України». Автор проєкту — Данило Книшук (1978 р. н.), вихованець Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (спеціальність «монументальна скульптура»), учасник багатьох скульптурних конкурсів. Він ставить перед собою завдання розкриття внутрішнього світу обдарованих і діяльних представників українського народу через скульптуру, виховання патріотичних почуттів через безпосереднє ознайомлення глядача з образами видатних особистостей. Проєкт виник унаслідок тривалої діяльності Д. Книшука у портретному жанрі, а також виконання восени 2014 р. з натури портретів українського філософа, академіка НАН України Мирослава Поповича та українського композитора, диригента, фольклориста і народного артиста України Михайла Гринишина. Сьогодні проєкт налічує приблизно три десятки творів.

На виставці експоновано 26 скульптур, зокрема гіпсових портретів знаних особистостей — Андрея Шептицького, Любомира Гузара, Івана Франка, Олега Виноградова, Леся Задніпровського, Володимира Кличка, Валентина Козлова, Ліни Костенко, Івана Малковича, Івана Марчука, Олександра Печериці, Мирослава Поповича, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Євгена Станковича та інших. Виставка розкриває авторський підхід до розв’язання актуальних проблем, еволюцію творчого пошуку митця. Її доповнює понад десять фотографій, які відтворюють працю скульптора над втіленням того чи іншого образу.

Виставка триватиме до 25 лютого 2022 р.

Запрошуємо усіх охочих оглянути персональну виставку творів Данила Книшука «Відомі постаті України».

Репортаж з відкриття персональної виставки творів Данила Книшука можна подивитися за посиланням.

Опубліковано Admistration в Виставки