Науково-дослідний інститут пресознавства

Збірка творчого спадку Дмитра Геродота (Івашини) «Український Геродот з Верхньодніпровська»

Збірка творчого спадку Дмитра Геродота (Івашини) «Український Геродот з Верхньодніпровська»

15 травня 2025 р. у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулася презентація книги «Український Геродот з Верхньодніпровська» (Дніпро, 2024) за участі автора-упорядника письменника, члена Національної спілки письменників України Євгена Безуса та його дружини Діани Безус. Розмову з паном Євгеном вели старші наукові співробітниці Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України Олеся Дроздовська та Оксана Середа.
Зустріч відкрила заступниця генерального директора Бібліотеки, професорка Лідія Сніцарчук, яка наголосила, що такий захід є важливою формою соціальної комунікації та діалогом між поколіннями, особливо у викликах сьогодення.
Олеся Дроздовська познайомила гостей заходу з основними віхами життя і діяльності талановитого письменника, полум’яного публіциста і журналіста, уродженця Верхньодніпровщини Дмитра Геродота (Івашини) та структурою представленої книги.
Автор розповів про зародження ідеї цієї праці, про виклики, з якими довелося зіштовхнутися у процесі її втілення. Євген Безус ознайомив присутніх із цікавими і малознаними фактами життєвого шляху Дмитра Геродота, зокрема його журналістською, розвідницькою, громадсько-політичною діяльністю на еміграції.
Поціновувачі української минувшини віднайдуть у цій книзі спогади й публіцистичні матеріали сучасників Дмитра Геродота, наукові розвідки нинішніх дослідників його багатогранної творчості, архівні документи та матеріали, які проливають світло на суперечливі факти біографії незламного українця з Січеславського краю.
Щиро дякуємо панові Євгенові Безусові за надзвичайно цікаву і теплу розмову.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Представлення збірки творчого спадку Дмитра Геродота (Івашини) «Український Геродот з Верхньодніпровська»

Представлення збірки творчого спадку Дмитра Геродота (Івашини) «Український Геродот з Верхньодніпровська»

15 травня о 15:00 у ЛННБ України імені В. Стефаника  (вул. Стефаника, 2) відбудеться особлива подія – представлення збірки творчого спадку незламного українця, талановитого письменника, полум’яного публіциста і журналіста, уродженця Верхньодніпровщини Дмитра Геродота (Івашини). До видання увійшли спогади й публіцистичні матеріали сучасників Дмитра Геродота, наукові розвідки нинішніх дослідників його багатогранної творчості, зокрема літературознавців, пресознавців та істориків, художні й публіцистичні твори цього непересічного публіциста, які друкувалися в українських часописах Варшави, Києва, Львова, Одеси, Парижа, Чернівців й ін. упродовж 20–30-х років ХХ століття. Поціновувачі української минувшини й постаті Д. Геродота віднайдуть у книзі архівні документи та матеріали, що засвідчують його участь в організації й проведенні різноманітних заходів української політичної еміграції, зокрема в Румунії.

У заході братимуть участь

  • упорядник книги «Український Геродот з Верхньодніпровська», письменник, член Національної спілки письменників України Євген Безус;
  • заступниця генерального директора з наукової роботи Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Лідія Сніцарчук;
  • старші наукові працівниці Науково-дослідного інституту пресознавства ЛННБУ Олеся Дроздовська та Оксана Середа.

Запрошуємо всіх зацікавлених стати частиною цієї важливої події!

Вхід вільний.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Міжнародна наукова конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення»

Міжнародна наукова конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення»

Шостого грудня 2024 р. Науково-дослідний інститут пресознавства ЛННБ України імені В. Стефаника провів Міжнародну наукову конференцію «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення», яка відбулася у змішаному форматі: очному та дистанційному (on-line на платформі google.meet), об’єднавши у цьому форумі 73 учасника.

На запрошення НДІ пресознавства відгукнулися знані пресо- і журналістикознавці та початкуючі науковці з усіх регіонів України (з Києва, Харкова, Ужгорода, Сум, Одеси, Тернополя, Дніпра, Дрогобича, Івано-Франківська, Полтави, Запоріжжя, Кривого Рогу і Львова), а також колеги з Великої Британії, Польщі, Румунії та Хорватії, зокрема: працівники структурних підрозділів ЛННБ України імені В. Стефаника, відділу пресознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка, Національного університету «Львівська політехніка», Школи журналістики та комунікацій Українського католицького університету, Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, факультету журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв, кафедри журналістики Сумського державного університету, науково-організаційного відділу Президії НАН України, кафедри масової та міжнародної комунікації Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, Одеської національної наукової бібліотеки, Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інституту досліджень української діаспори імені Любомира Винара, Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Ужгородського національного університету, Національного університету «Запорізька політехніка», Дрогобицького державного пе­дагогічного університету ім. І. Франка, Українського державного університету ім. М. Драгоманова, Івано-Франківського національного медичного університету, Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка та колег із далекого і близького закордоння: Папського університету Яна Павла II у Кракові та Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща), Nissan Institute of Japanese Studies University of Oxford та Wadham College University of Oxford (Велика Британія), Загребського університету та Хорватського католицького університету (Хорватія), журналу «GeoPolitica» (Румунія).

Робота конференції розпочалася пленарним засіданням, на якому 14 доповідачів виголосили доповіді, в яких розглядалася проблематика історії преси, журналістики і публіцистики України, Польщі, Хорватії; обговорювалися актуальні питання висвітлення повномасштабного вторгнення Росії проти України у пресі Швейцарії; акцентувалися проблеми «формування» біографій українських публіцистів ХІХ – початку ХХ ст. крізь призму взаємодії зі штучним інтелектом; актуалізувалася начасність започаткування серії досліджень з історії української крайової журналістики тоталітарної доби на основі вивчення архівної документалістики; підкреслювалася вагомість агітаційної карикатури та коміксової журналістики як важливого чинника пропаганди під час війни. Енергійна дискусія під час обговорення доповідей засвідчила актуальність порушених у виступах проблем. Доповідачі й учасники дискусії наголосили на необхідності проведення подібних наукових заходів та організації нових платформ для обговорення питань преси і журналістики в історичному і сучасному контекстах.

На конференції працювали чотири секції: «Преса XIX–XX ст.: історичний та джерелознавчий аспекти» (16 доповідачів; модератор – Олеся Дроздовська); «Преса як поліаспектний інформаційний ресурс» (13 учасників; модератор – Мар’яна Комариця); «Медіакомунікації: теоретичні і практичні аспекти» (17 учасників; модератор – Роман Бліхарський) та «Українська журналістика в іменах» (13 учасників; модератор – Василь Габор).

Учасники конференції підкреслили важливість організації міжнародних наукових форумів для обговорення галузевої проблематики, ознайомлення з результатами досліджень колег, налагодження наукових контактів з науковцями вітчизняної і міжнародної наукової спільноти, реалізації спільних дослідницьких проєктів.

Надія Кулеша


Програма Міжнародної наукової конференції «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення»

Опубліковано Admistration в Без рубрики