конференція

Конференція

Міжнародна наукова конференція «Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника : історія, джерела, постаті» (26 лютого 2021 р.)

26 лютого 2021 р. відбудеться Міжнародна наукова конференція «Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника : історія, джерела, постаті»

Долучитися до пленарного засідання можна за посиланням
Ідентификатор конференції: 930 7889 0693
Код доступу: 057687

 

Програма конференції



Опубліковано Admistration в Конференції

Час проведення Міжнародної наукової конференції «ЛННБ України імені В. Стефаника: історія, джерела, постаті» переноситься

Шановні колеги!

У зв’язку з продовженням протиепідемічних заходів, спричинених поширенням вірусу  COVID-19, час проведення Міжнародної наукової конференції «ЛННБ України імені В. Стефаника: історія, джерела, постаті»  переноситься. Конкретна дата буде визначена згодом  – після покращання епідемічної  ситуації в країні. Просимо стежити за повідомленнями на сайті Бібліотеки.

Термін подання заявок і доповідей на конференцію продовжено до 15 жовтня 2020 р. Збірник матеріалів конференції буде виданий до дня  проведення конференції.

Інформаційний лист

Опубліковано Admistration в Конференції
Міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869 – 1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви»

Міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869 – 1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви»

15–16 листопада 2019 року у Львівській національній науковій  бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви», яку спільно організували та провели Бібліотека і Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу УГКЦ.

Учасники конференції, гості мали змогу оглянути у виставковій залі Бібліотеки банерну виставку «Отець Климентій Шептицький – аристократ духу», підготовлену Постуляційним Центром Монастирів Студійського Уставу УГКЦ та виготовлену коштами Львівської міської ради. Виставка висвітлювала основні віхи життя та діяльності Блаженного Священномученика Климентія Шептицького. Текст, численні світлини відтворили його дитинство та шкільні роки, студії у провідних європейських університетах, суспільно-політичну роботу, діяльність ієромонаха, церковного діяча й архимандрита монахів Студійського уставу, а також його арешт, ув’язнення  та загибель у в’язниці Росії.

До початку роботи конференції також розгорнуто тематичну виставку «Книгозбірня «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника», присвячену 150-літтю від дня народження блаженного о. Климентія Шептицького.

Книгозбірня «Студіону», створена Митрополитом Андреєм Шептицьким на початку минулого століття при студитському монастирі у Львові, була однією з найбільших і найбагатших українських бібліотек міжвоєнної доби, що відіграла значну роль в історії українського духовного відродження. У 1940-х рр. вона увійшла до складу Львівської філії БАН УРСР (нині – ЛННБ України ім. В. Стефаника).

А в центральній частині найбільшого  читального залу Бібліотеки, названого іменами Тетяни і Омеляна Антоновичів, у якому власне й відбувалася конференція, експоновано олійний портрет Климентія Шептицького з фондів Бібліотеки, виконаний 1938 року художником М. Шалабавкою.

Відкрив конференцію та привітав її учасників генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей; він побажав присутнім плідної співпраці в опрацюванні історико-культурної спадшини Великих Українців – братів Андрея та Климентія Шептицьких.


Потім до присутніх звернувся Митрополит Львівський УГКЦ Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), який висловив переконання, що справа Блаженного священномученика Климентія живе ще й завдяки тому, що є науковці, які її ретельно досліджують.

«Кульмінаційним моментом святкування 150-ліття від дня народження Блаженного Климентія Шептицького стане Божественна Літургія у його родинному селі Прилбичі, – наголосив він. – Важливо, що цю дату святкуємо як на церковному, так і на державному рівні. Життя Блаженного Климентія Шептицького можна розділити на два етапи: світське і чернече. Але їх об’єднує служіння Богу й українському народові. Різниця полягає лише в тому, що у світському житті він служив Богу і народу як доктор права, депутат Австрійського Сейму, Президент Товариства Галицьких Лісів, а в монашому – як той, хто був правою рукою свого брата – Митрополита Андрея, особливо в справі Відродження Студійського чернецтва. Важливо й те, що постать Климентія Шептицького є ключем до розуміння постаті Андрея Шептицького», – підкреслив Митрополит Львівської архиєпархії  УГКЦ  Владика Ігор (Возьняк).

Прозвучав також відеозапис вітального слова учасникам конференції від родини Шептицьких, яке виголосив доктор Андрій Шептицький.

У роботі конференції взяла участь директорка департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда. «Цей рік у місті Львові дуже особливий, – сказала вона. – Ми, спільно з Українською греко-католицькою церквою, напрацювали низку заходів до 150-річчя Блаженного священномученика Климентія Шептицького. Радію, що завдяки тісній співпраці з Церквою на території Музею архітектури і побуту буде освітній центр імені Блаженного Климентія Шептицького для людей різних вікових категорій. І хочеться побажати, щоб 151-ліття Блаженного Климентія ми святкували вже в цьому інформаційно-освітньому центрі».

До конференції долучилися також заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко та начальник Управління у справах національностей, релігій та фінансової роботи Львівської облдержадміністрації Леся Корнат.

Модератори першого дня роботи конференції Іван Матковський та Станіслав Стемпень надали слово  генеральному директорові Бібліотеки, кандидатові педагогічних наук Василеві Ферштею для виголошення доповіді «Історико-культурна спадщина Шептицьких у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника». Доповідач відзначив роль національної бібліотеки як спадкоємиці фондів найбільших бібліотек України, він також підкреслив значення книгозбірні «Студіон», яка була особливою справою Андрея Шептицького і сьогодні потребує ще документального відтворення, а також звернув увагу на те, яке велике значення митрополит Андрей приділяв архівам і бібліотекам.

Про маловідомі сторінки життя отця Климентія Шептицького (на підставі його листування з митрополитом Андреєм) розповідав синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин (Бойко).

Як багатогранна особистість свого часу (аристократ, господарник, економіст) постав Климентій Шептицький із доповіді Станіслава Стемпеня – доктора історичних наук, директора Південно-Східного Наукового Інституту  (Перемишль, Республіка Польща).

Із ґрунтовною доповіддю «Блаженний Климентій як авторитет УГКЦ: аналіз релігійної діяльності» виступила Вікторія Чорнописька – кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка».

Іван Матковський, доктор філософії, Постуляційний Центр Монастирів Студійного Уставу (Львів) висвітлив тему «До питання взаємин братів Шептицьких і євреїв».

Про тюремний та пересильний період життя архимандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми говорила Руслана Бубряк – завідувач виставкового відділу Музею історії релігії (Львів).

Про фактично втрачену родинну бібліотеку Шептицьких у Прилбичах розповіла Ірина Качур, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Під час конференції було презентовано першу наукову біографію о. Климентія Шептицького. Її автор,  Іван Матковський, зокрема, зауважив, що «постать Климентія Шептицького зацікавить однаковою мірою світських і духовних осіб. Приклад його життя буде повчальним для політиків та громадських діячів, а організаторський і підприємницький хист стане взірцем для бізнесменів. Його жертовність світитиме для чернецтва та клиру…»

Другий день роботи конференції проходив під титулом «Книгозбірня «Студіону» у Львові: проблеми вивчення, збереження, інформаційний потенціал». У цей день зібралися науковці Інституту історії України (Київ), Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського (Київ), ЛННБ України ім. В. Стефаника, Центрального державного історичного архіву України у Львові, Українського католицького університету, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького та ін.

На високому професійному рівні виголосили доповіді про: історичну спадщину Унії в концепції «Студіону» Андрея Шептицького (доктор історичних наук Ігор Скочиляс); архів історії Унії як складову книгозбірні «Студіону» (кандидат історичних наук Мирослава Дядюк); архівну спадщину Шептицьких у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові (начальник відділу довідкового апарату та обліку документів ЦДІАЛ Галина Громова); генезу, джерелознавчі аспекти та історичні контексти документів ф. XVIII (Зібрання історичних документів та архів митрополита Андрея Шептицького) в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (кандидат філологічних наук Євген Чернухін); роль митрополита Андрея Шептицького у збереженні архіву В’ячеслава Липинського (кандидат історичних наук Тетяна Осташко); колекцію нот церковної музики у бібліотеці Свято-Успенської Унівської Лаври (доктор Юрій Ясіновський); рукописну книгу з бібліотеки «Студіону» у фондах львівських інституцій (кандидат історичних наук Віра Фрис); кириличні стародруки з книгозбірні «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (кандидат історичних наук Ольга Колосовська); науковий каталог книгозбірні «Студіону» як «візантійської» бібліотеки: алгоритм та особливості створення (кандидат історичних наук Маргарита Кривенко); унікальну збірку ікон з колекції «Студіону» (кандидат історичних наук Ольга Войтюк); збірку ікон «Студіону» у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького (завідувач відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького Марія Гелитович).

На конференції відбулася презентація «Портрета монаха Климента Шептицького», пензля художника і фотографа Михайла Шалабалки (1938 р.), яку провела Лариса Купчинська – кандидат мистецтвознавста, доцент, в. о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Учасники міжнародної конференції звернулися до Ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму «Яд Вашем» із проханням визнати Митрополита Андрея Праведником Народів Світу.

Доповіді та повідомлення Міжнародної конференції «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви» буде опубліковано у збірнику наукових праць ЛННБ України ім. В. Стефаника.

 

 

 

 

Опубліковано Admistration в Конференції

Огляд роботи секцій Міжнародної наукової конференції «Видавничий рух в Україні: середовища, артефакти»

Секція «Історія cтародрукованої книги»


Модератор кандидат історичних наук Ірина Качур (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника)

На секції  українські та закордонні учасники представили результати досліджень української видавничої спадщини XVI – поч. XIX ст.: видань Павла Щербича 1581 р. (к. іст. н. Наталія Бондар, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), видань Стрятинської і Крилоської друкарень Балабанів (к. ф. н. Ольга Ткачук, Національний музей у Львові ім. А. Шептицького), друків латинськими і кириличними шрифтами М. Сльозки (д-р Дорота Сідорович-Муляк, Національний Заклад ім. Оссолінських у Вроцлаві), контрафактних політичних видань друкарні Луцького домініканського монастиря (к. іст. н. Ірина Ціборовська-Римарович, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського), галицьких греко-католицьких катехизисів (к. іст. н. Віра Фрис, Львівська національна галерея мистецтв ім. Бориса Возницького). Огляд друкованої продукції доповнювався провенієнційним аналізом збережених видань, нововиявленими біографічними відомостями про типографів та аспекти їх видавничої діяльності, зокрема про творчий доробок львівського гравера І. Филиповича у світлі найновіших знахідок (д-р іст. н. Володимир Александрович, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). Евристичний характер носила також доповідь к. іст. н. Леоніда Тимошенка (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка) про унікатний примірник панегірика 1614 р. на честь львівського каштеляна  Миколая Даниловича. З рукописними та друкованими зразками транскордонного феномену, відомого у європейській літературі під назвою «петраркізм», ознайомив присутніх к. іст. н. Микола Ільків-Свидницький (Львівський національний університет ім. Івана Франка). Літературно-драматургічному та мистецькому висвітленню шлюбів короля Яна Казимира, складених у львівському архікатедральному соборі в 1657 р., була присвячена доповідь д-ра габ., проф. Вацлава Валецького (Ягелонський університет, Краків). Мгр Станіслав Сієс-Кшишковський (Дослідницький центр Польської бібліографії ім. Естрайхерів, Краків) ознайомив колег з історичними перипетіями підгорецької бібліотеки Яблоновських-Сапіг. Доповіді супроводжувалися обговорюваннями та дискусіями, а особливе зацікавлення та жваві коментарі викликали результати атрибуції видань з анонімними та фальшивими вихідними даними, отримані внаслідок застосування книгознавчо-типографічного та філігранологічного методів (Н. Бондар, І. Ціборовська-Римарович).

Секція «Видавничий рух і книжкова культура»


Модератор кандидат філологічних наук Ольга Антоник (Українська академія друкарства)

Книжкова культура – провідна категорія книгознавства, яке поєднує явища і процеси, матеріальні і духовні ресурси, пов`язані з творенням книги як унікального соціокультурного продукту, що є результатом видавничого руху і зорієнтований на забезпечення комунікативних зв’язків між суб’єктами книжкової справи на певному відтинку часу за певних суспільно-історичних обставин. Культура книги демонструє досягнення книжкової справи і базується на видавничій культурі, культурі розповсюдження та культурі читання.

Книгознавче трактування культури книги передбачає всебічне вивчення книги як засобу комунікації та адекватної за інформаційним наповненням, ергономічними та естетичними показниками товарної субстанції для різних категорій читачів.

Книжкове видання – самодостатній «товар» з букетом унікальним властивостей і функцій, що невпинно еволюціонують у процесі видавничого руху; відтак у межах секції «Видавничий рух і книжкова культура» було представлено широкий тематичний діапазон доповідей. Серед них аналітичні теми методологічного характеру; теми, присвячені відомим книгознавцям та видавцям, що повсякчасно дбали про належний якісний рівень видань; видавничій діяльності товариств, установ, організацій різної форми власності; окремим явищам в історії видавничого руху (як наприклад, Західноукраїнська Шевченкіана); бібліографічним аспектам культури видання тощо.

Окремої уваги заслуговує представлення проєкту «Електронний реєстр видавництв і видавничих організацій 1920-1930-х років», що здійснюється колективом дослідників Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника у межах наукового напряму з вивчення різних аспектів Українського видавничого руху ХХ ст. Якщо розуміти книжкову культуру широко – як створення, видання, розповсюдження і функціонування авторських текстів у будь-яких форматах і на будь-яких носіях – вона може трансформуватися в сучасну інформаційну культуру з відповідним коригуванням методологічних і методичних засад.

Секція «Мистецькі видавництва: продукція, постаті»


Модератори:кандидат мистецтвознавства Володимир Пасічник (Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника);кандидат мистецтвознавства Юрій Рибак (Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка)

Секція «Бібліотека, музей, архів: видавничий вектор»


Модератор Данута Білавич (Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові)

На секціях було озвучено широку палітру полімистецьких тем, зокрема, тих, що пов’язані з видавничими процесами в галузі музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, кіномистецтва, музеєзнавства, етномузикознавства, роллю та значимістю окремих постатей та інституцій у цих процесах. Наголошено на актуальності даних питань, нагромадженні наболілих проблем та необхідності подальших досліджень у цій царині.

Секція “Історія видавничого руху XIX-XX століть”


Модератор кандидат історичних наук Іван Хома (Національний університет «Львівська політехніка»)

Упродовж роботи секції висвітлено видавничу активність, засади та доробок політичних партій, культурно-просвітницьких товариств, освітніх закладів, наукових інституцій  та окремих ключових постатей. Зокрема, у полі досліджень і обговорень перебувала видавнича діяльність Галицько-руської матиці, церковних братств на Волині, військового формування Січових стрільців, Рівненської української гімназії. Узагальнено історичний досвід українського видавничого руху Львова в 1867-1914 роках. Розглянуто масштабний проєкт підготовки видання “Історія міст і сіл Українсьої РСР. Львівська область (1868)”. Доповіді супроводжувались дискусіями, уточненнями, пропозиціями щодо розгортання подальших досліджень.

Опубліковано Admistration в Конференції

Сьома міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

Шановні колеги!

30 вересня 2019 р. на базі Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника відбудеться Сьома міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія». На конференції працюватимуть секції з проблем культурології, архітектури, образотворчого мистецтва, декоративно-ужиткового мистецтва, джерелознавства та бібліографії, музикознавства, мистецької освіти, театру, кіно та фотомистецтва в приміщенні Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів (вул. Бібліотечна, 2) та читального залу довідково-бібліографічних видань (вул. Стефаника, 2).

До початку конференції буде видано збірник тез доповідей фахівців з музеїв та бібліотек України та Польщі.

Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до учасників конференції!

Опубліковано Admistration в Конференції

Наукова конференція «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини ХХ ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження»

28 березня відбулася щорічна наукова конференція, яку організовує відділ наукової бібліографії спільно з Комісією бібліографії і книгознавства НТШ. Цьогоріч у рамках конференції, окресленої тематикою «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини ХХ ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження» було заслухано 10 доповідей. Вітальне слово виголосила заступник з наукової роботи ЛННБУ імені В. Стефаника Л. В. Сніцарчук. У програмній доповіді завідувач відділу бібліографії й одночасно голова Комісії бібліографії і книгознавства НТШ Л. І. Ільницька розкрила основні засади укладання національного бібліографічного покажчика, що реалізовується в рамках проекту «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та в еміграції, 1914–1939». Окремі аспекти цього наукового і водночас творчого процесу обговорили учасники проекту Л. Кужель, Н. Рибчинська, І. Жеваженко. Із зацікавленням учасники і гості конференції прослухали всі доповіді, поповнивши свої знання про видавничий рух 1930-х рр. (О. Антоник, С. Когут, М. Мовна); діяльність відомих діячів Ф. Ржегоржа (М. Кривенко), М. Таранька (Л. Кусий); видання і поширення академічної книги слов’янських народів (І. Олексів).

Опубліковано Admistration в Конференції

Наукова конференція «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини XX ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження” (28 березня 2019 р. )

До уваги користувачів!
28 березня 2019 р. відбудеться наукова конференція «Західноукраїнська та українська еміграційна книга першої половини XX ст. в інформаційному просторі: поширення, бібліографування, дослідження” на базі відділу наукової бібліографії ЛННБ України імені В. Стефаника та комісії бібліографії та книгознавства Наукового товариства імені Шевченка.

Програма конференції

Опубліковано Admistration в Конференції

30 вересня 2019 р. Сьома наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Запрошуємо Вас  взяти участь у роботі Сьомої наукової конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія», яка відбудеться 30 вересня 2019 р. на базі Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Робота конференції планується за такими напрямами:

  1. Образотворче мистецтво.
  2. Музичне мистецтво.
  3. Театрознавство та кінознавство.
  4. Культурологія.
  5. Музеєзнавство.

Накреслені тематичні напрями передбачають обговорення таких питань та проблем:

–        історія та сучасний стан українського та зарубіжного мистецтва;

–        діалог культур: традиції та сучасність;

–        постаті української та зарубіжної культури та мистецтва;

–        наукова та публіцистична спадщина українських і зарубіжних мистецтвознавців;

–        ювілейні та пам’ятні дати в історії української та зарубіжної культури та мистецтва;

–        мистецькі фонди бібліотечних та музейних інституцій: характеристика, стан дослідження та зберігання;

Для участі у конференції необхідно до 1 травня 2019 р. подати до оргкомітету заявку (форма додається); текст тез доповідей в електронному форматі (набраний у редакторі Word з розширенням doc, обсяг – до двох сторінок формату А-4, кегль 14, інтервал 1,5) просимо подати до 1 червня 2019 р. на електронну адресу:

[email protected]

[email protected]

Тези планується видати до початку конференції.

Оргкомітет залишає за собою право відбору  доповідей.

Організатори не вимагають від учасників жодного реєстраційного внеску. Витрати, пов’язані з участю в конференції (проїзд, проживання, харчування), беруть на себе учасники конференції.

Більш детальну інформацію про конференцію можна отримати:

тел.: 063-455-15-14 — Ольга Осадця, кандидат мистецтвознавства, в.о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів;

тел.: 067-353-11-48 — Лариса Купчинська, кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.

 Чекаємо на Вас!

З повагою, оргкомітет

 Заявка на участь у конференції

Опубліковано Admistration в Конференції

30 листопада відбулася Шоста всеукраїнська наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

На конференції працювали дві секції з проблем мистецтвознавства, музикознавства, театрознавства, музеєзнавства, джерелознавства та культурології.

До початку конференції здійснено видання збірника, який містить 51 публікацію тез доповідей фахівців з музеїв та бібліотек Києва, Камінь-Каширського, Кременця, Львова, Дрогобича, Стрия, Хмельницького. Під час конференції було виголошено 24 доповіді, в яких розглянуто питання історії та теорії окремих видів мистецтва та культурології, творчості визначних його представників.

В рамках конференції у приміщенні Львівської національної філармонії відбулася презентація видання нотного збірника до 100-річчя Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)

«Стрілецькі пісні: для чоловічого та мішаного хору / Львівська національна філармонія; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника; передмова і музична редакція Володимира Сивохопа, Володимира Пасічника; упорядкування біографічного матеріалу Володимира Пасічника. – Львів: Растр-7, 2018. – 120 с.

До збірника ввійшли стрілецькі пісні для чоловічого й мішаного хору в обробці відомих українських композиторів Василя Барвінського, Михайла Гайворонського, Миколи Колесси, Бориса Кудрика, Миколи Леонтовича, Зиновія Лиська, Станіслава Людкевича, Нестора Нижанківського, Антона Рудницького. Презентація завершилась невеликим хоровим концертом за участю вокального ансамблю «Калофонія» (художній керівник та диригент Тарас Грудовий) та хорового колективу «Надсяння» Львівського суспільно-культурного товариства «Надсяння» (художній керівник та диригент Володимир Пасічник), на якому прозвучали вибрані пісні із збірника у виконанні цих колективів.

 

Опубліковано Admistration в Конференції