Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-8

Мар’яна Комариця

доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

ЖІНОЧА СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ПЕРІОДИКИ

Abstract: У статті проаналізовано жіноче питання у релігійній періодиці Галичини міжвоєнної доби в контексті Католицької Акції – руху світського апостольства, статутом якого була Папська енцикліка 1922 р. «Ubi arcano Dei Consilio» [«Де таємничий Божий план?»]. Інститут родини став осердям уваги Святого Престолу, оскільки він об’єднав у собі питання подружжя, виховання дітей і молоді, ролі жінки як матері й виховательки та водночас її суспільного апостольського служіння. Концепт жінки розглянутий різновимірно – в історичній ретроспективі, у соціальній, релігійній та організаційній площинах, його теоретичне обґрунтування в контексті християнської парадигми подали О. Волянський, О. Назарук, Й. Скрутень, Є. Тишинська та ін. Хронологічні рамки публікацій охоплюють доарійську добу, княжі та козацькі часи, новітню історію, виокремлюючи такі знакові постаті нашого минулого, як княгиня Ольга, султана Роксолана, гетьманівна Настя Скоропадська та ін. Героїчні зусилля  в боротьбі за свободу жінок зарубіжжя – Болгарії, Ефіопії, Індії, Франції, Японії – висвітлено крізь призму статей інформаційного характеру та хронікальних матеріалів. Простежено, як Жіночий конгрес у червні 1934 р. у Станіславові (тепер – м. ІваноФранківськ), присвячений 50-літтю заснування «Товариства руських женщин», засвідчив тісну співпрацю жіноцтва Галичини, Буковини, Закарпаття, Волині та еміграції, здобутки жінок у літературі та мистецтві. Акція увиразнила ідеологічні розбіжності в жіночому русі: католицькі кола виступили проти «ліберальних тенденцій», що суперечили християнській моралі, – дискусія велася переважно між квартальником «Католицька Акція» та часописом «Жінка». На конфлікт вплинула й позиція голови «Союзу Українок» Мілени Рудницької щодо чергових виборів до польського сейму. Публікації про генезу, завдання та перспективи розвитку жіночого руху друкувалися у межах тематичних сторінок і позарубриково.

Ключові слова: жіноче питання, Католицька Акція, галицька міжвоєнна преса.

Повний текст

Література:

1. † [Бучко] І., еп. Жіночий рух у світлі папської енцикліки про «Христіянське подруже» «Casti connubii» з 1930 р. Католицька Акція. 1935. Ч.

2. С. 1—8. 2. Воляньский О. Християньский і антихристияньский сьвітогляд, а природна нерівність і зависимість жіночого пола. Католицкий Всхід. 1905. Ч. 3. С. 246—252.

3. Галущинський Т. Найвисші призвання жінки в суспільности. Нова Зоря. 1934. Ч. 46. С. 4.

4. Делевський Ю. Жінка в доарійській добі. Нова Зоря. 1932. Ч. 38. С. 3.

5. Дзерович М. З перспективи одного року (Декілька рефлєксій в жіночій справі). Католицька Акція. 1935. Ч. 3. Жовт. С. 11—14.

6. Дзерович М. Наше становище (На марґінесі подій в Головному Виділі «Союзу Українок»). Католицька Акція. 1936. Ч. 1. Січ./Берез. С. 12—15.

7. Дзерович М. Перед жіночим Конґресом. Католицька Акція. 1934. Ч. 1. Черв. С. 6—8.

8. Дзерович М. Після Українського Жіночого Конґресу. Католицька Акція. 1935. Ч. 1. Січ. С. 9—12.

9. Дзерович М. Чистка (Рефлєксії у звязку з останніми подіями в Централі «Союзу Українок»). Католицька Акція. 1935. Ч. 4. Груд. С. 19— 21.

10. Доля народу в руках жінки. Правда. 1935. Ч. 14. 7 квіт. С. 7.

11. Дядюк М. Змагання за представницьку рівність: політична діяльність жінок у міжвоєнній Галичині. Українські жінки у горнилі модернізації / під заг. ред. О. Кісь. Харків, 2017. С. 176—203.

12. Жінка в Католицькій Акції. Нова Зоря. 1933. Ч. 17. С. 6.

13. Жінка в Совітській Україні. Правда. 1934. Ч. 39. С. 7.

14. Жінка-Мати. Правда. 1935. Ч. 16. С. 7.

15. Жіноча молодь Німеччини. Новий ідеал жінки та як до нього ставляться німецькі католицькі дівчата. Правда. 1934. Ч. 29. С. 8.

16. Загородна Д. До кращої долі! Під увагу жінкам селянкам. Правда. 1936. Ч. 50. 13 груд. С. 5.

17. [Заїкин В.]. Визначні українські жінки. Гетьманова Настя Скоропадська (З приводу 200-ліття її смерти). Нова Зоря. 1934. Ч. 95. С. 7. Підп: В. З.

18. І. К. Св. велика княгиня Ольга. Найвизначніша жінка в історії України. Нова Зоря. 1934. Ч. 46. С. 9—10.

19. Ісаїв Я. Пережитки фемінізму. Мета. 1937. Ч. 8. С. 7.

20. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі (друга половина XIX — початок XX ст.). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2012. 287 с.

21. Левчук І. Промоутерки змін: діяльність жіночих організацій у Польщі міжвоєнного періоду. Рівне: Волинські обереги, 2018. 248 с.

22. Любінська С. Що винайшли жінки? Кілька стрічок для тих, хто про жінку думає інакше, як про мужчин. Неділя. 1931. Ч. 1. 6 січ. С. 8—9.

23. Маланюк Е. Жіноча мужність. Нова Хата. 1931. Ч. 12. С. 2—4.

24. – н-в. Жінка й майбутнє духове обличча народу. Правда. 1934. Ч. 26. 1 лип. С. 2—3.

25. Назарко І. Міжнародній зїзд провідників Марійських дружин в Інсбруці. Католицька Акція. 1937. Ч. 1/3. С. 58—59.

26. [Назарук О.]. Жіночий Конґрес. Нова Зоря. 1934. Ч. 47. С. 1—2.

27. Назарук О. Жіночий рух. Що його викликало. Нова Зоря. 1934. Ч. 22. 25 берез. С. 1—2. Підп.: А.Ч.

28. [Назарук О.]. Значіння жінки. З приводу недалекого жіночого конґресу. Нова Зоря. 1934. Ч. 21. 22 берез. С. 1—2. Підп.: А.Ч.

29. о. К. Марія чи Марта? Яке повинне бути українське жіноцтво. Правда. 1937. Ч. 5. С. 7.

30. о. К. Подаймо руку нашій жіночій молоді. Правда. 1935. Ч. 11. 17 берез. С. 7.

31. Олійник Н. Жіноча преса в Україні: минуле та сучасність, 2002. URL: http://www.ji.lviv.ua/n27texts/oliynyk.htm.

32. Очевидець. Перші два дні Жіночого Конґресу в Станиславові. Правда. 1934. Ч. 26. 1 лип. С. 2.

33. Пані Мілєні Рудницькій у відповідь. Діло. 1935. Ч. 307. 16 листоп. С. 4.

34. Передирій В. Українські періодичні видання для жінок в Галичині (1853—1939 рр.): анот. кат. Львів: Науково-видавниче підприємство «Мета», 1996. 192 с.

35. Підсумки загального зїзду. Жінка. 1935. Ч. 7. 1 квіт. С. 1.

36. Прикована ланцюгом жінка демонструє у французькім сенаті. Нова Зоря. 1932. Ч. 13. 21 лют. С. 3.

37. Проти метод дра Дзеровича. Відкритий лист. Жінка. 1936. Ч. 6. 15 берез. С. 6.

38. С. Г. Українська жіноча преса в Галичині. Нова Зоря. 1934. Ч. 46. С.10; Ч. 47. С. 5—6.

39. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Новий Завіт. Послання Апостола Павла до Ефесян. 5. 28. Рим, 1991. 1070+352 с.

40. Скрутень Й. Жіноче питання. Поступ. 1921. Ч. 1. 15 січ. С. 14—16.

41. Спільний фронт жіноцтва. Жінка. 1936. Ч. 7/8. Квіт. С. 1—2.

42. Тишинська Е. Жінка в радянській державі. Католицька Акція. 1937. Ч. 4. С. 81—82.

43. Тишинська Е. Чи справді зрада і зломання жіночої солідарности? Під осуд нашого громадянства. Діло. 1935. Ч. 338. С. 1—2.

44. Тишинська Е. Що жіноцтво завдячує христіянству. Католицька Акція. 1938. Ч. 3/4. Лип./Груд. С. 76—80.

45. Українки на престолах Европи. Нова Зоря. 1934. Ч. 46. 24 черв. С. 2—3.

46. Український жіночий рух. Правда. 1934. Ч. 18. 6 трав. С. 8. 47. Черчович І. Подружні зради в галицьких сім’ях кінця ХІХ – початку ХХ століття. URL: https://www.istpravda.com.ua/ articles/2015/12/18/148817/

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій