Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-3

Зоряна Грень

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

PERIODICAL STUDIES: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ НАПРЯМУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Анотація: У статті висвітлено історію формування periodical studies як окремої галузі міждисциплінарних досліджень в Західній Європі та США, об’єктом якої є періодичні видання. Встановлено зв’язок periodical studies і пресознавчих досліджень в Україні, прослідковано еволюцію в підходах до вивчення періодичних видань від автономного об’єкта дослідження (Ш. Латем, Р. Шоулз) до трактування періодичних видань як мереж, що існують всередині і поза ними. Накреслено головні напрями вивчення періодичних видань на сучасному етапі. Стаття містить фактологічну інформацію  щодо організаційно-інституційного забезпечення галузі, а також корпусу англомовної наукової періодики, в якій проходять апробацію результати дослідження. За матеріалами закордонних публікацій узагальнено перспективи розвитку галузі, а також її взаємовпливи з іншими сферами гуманітарних досліджень.

Keywords: преса, періодичні видання, журналістика, пресознавство, періодикознавство (periodical studies), журналістикознавство.

Повний текст

Література:

1. Сніцарчук Л. Дослідницьке двадцятиліття науковців Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Бібліотечний вісник. 2014. № 3. С. 41–45. URL: http://bv.nbuv.gov.ua/doc/ bv_2014_3_9 (дата звернення: 01.10.2022).

2. Ardis A. Towards a Theory of Periodical Studies. Working Paper, Special Session 384, What Is a Journal? Towards a Theory of Periodical Studies. MLA Convention, Boston, MA, January 1–4, 2013. URL: https://seeeps.princeton. edu/wp-content/uploads/sites/243/2015/03/mla2013_ardis.pdf (дата звернення: 01.10.2022).

3. Collier P. What Is Modern Periodical Studies? Magazines and/as Media: Periodical Studies and the Question of Disciplinarity / Ed. by F. Hammill, P. Hjartarson and H. McGregor. Special issue. Journal of Modern Periodical Studies. 2015. Vol. 6. № 2. P. 92–111.

4. DiCenzo M. Remediating the Past: Doing ‘Periodical Studies’ in the Digital Era. Magazines and/as Media: The Aesthetics and Politics of Serial 40Пресознавство. 2022. Випуск 1 Periodical Studies: історія становлення напряму та перспективи розвитку Form / Ed. by F. Hammill, P. Hjartarson, H. McGregor. Special issue. English Studies in Canada. 2015. Vol. 41. No. 1. P. 19–39.

5. Easley A., King A., Morton J. Researching the Nineteenth-Century Periodical Press: Case Studies. London: Routledge, 2018.

6. Ernst J., Scheiding O. Periodical Studies as a Transepistemic Field. Periodical Studies Today / Ed. by J. Ernst, D. von Hoff, O. Scheiding. Brill. Leiden, Boston, 2022. P. 1–24.

7. Frank G., Podewski M. The Object of Periodical Studies. Periodical Studies Today: Periodical Studies Today / Ed. by J. Ernst, D. von Hoff, O. Scheiding. Brill. Leiden, Boston, 2022. P. 29–53.

8. Hammill F., Smith M. Magazines, Travel and Middlebrow Culture: Canadian Periodicals in English and French, 1925–1960. Liverpool: Liverpool University Press, 2015.

9. Latham S., Scholes R. The Rise of Periodical Studies. PMLA. 2006. Vol.121. Nr. 2. P. 517–531.

10. Latham S. The Mess and Muddle of Modernism: The Modernist Journals Project and Modern Periodical Studies. Women and Anglo-American Periodicals / Ed. by Laura M. Stevens. Special issue, Tulsa Studies in Women’s Literature 30. No. 2 (Fall 2011). P. 407–428.

11. Mott F. L. A History of American Magazines, 1741-1930. 5 vols.

12. Periodical Studies Today / Ed. by J. Ernst, D. von Hoff, O. Scheiding. Brill. Leiden, Boston, 2022.

13. Scheiding O. Introduction: Toward a Media History of Religious Periodicals. Religious Periodicals and Publishing in Transnational Contexts: The Press and the Pulpit / Ed. by O. Scheiding and A.–M. Bassimir. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars, 2017. P. 1–21.

14. Schelstraete J. and Van Remoortel M. Towards a Sustainable and Collaborative Data Model for Periodical Studies. Media History. 2019. № 3. P. 336–54.

15. Translation and/in Periodical Publications / Ed. María Constanza Guzmán. Special issue. Translation and Interpreting Studies. 2019. Vol. 14. No. 2. P. 174–97.

16. Van Remoortel M. Women, Work, and the Victorian Periodical: Living by the Press. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2015. 17. Wulfman C. The Rise and Fall of Periodical Studies? The Journal of Modern Periodical Studies. 2017. No 8 (2). P. 226–241. URL: https://www. muse.jhu.edu/article/710855.

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій