Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-4

Роман Бліхарський

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

ЄПАРХІАЛЬНІ ТА АРХИЄПАРХІАЛЬНИЙ ЧАСОПИСИ ГАЛИЧИНИ В ОРГАНІЗАЦІЙНІЙ КОМУНІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (1886–1939 рр.)

Анотація: У статті окреслено суспільно-політичні передумови заснування єпархіальних часописів, які видавались у Станиславівській, Перемиській єпархіях та Львівській архиєпархії; визначено роль, яку вони відігравали в релігійно-церковному житті Галичини та в організаційній культурі Української греко-католицької церкви у 1886–1939 рр. З’ясовано роль галицьких єпархіальних офіціозів («Вістникъ Перемыскои Епархіи», «Вістник Станиславівскої Епархії», «Львівско-Архіепархіяльні Відомости») в системі організаційної комунікації Української греко-католицької церкви, функціональне призначення яких розглянуто крізь призму теорій організації та інституційного підходу. Окреслено змістове наповнення «Львівско-Архіепархіяльних Відомостей», а саме: офіційні документи, консисторські повідомлення та розпорядження, тексти принагідних папських послань, пастирських листів митрополита Андрея Шептицького та ін. Особливу увагу приділено випускам міжвоєнного часу (1918–1939 рр.), коли провід Галицької митрополії повинен був вирішувати низку унікальних проблем місійного плану.

Ключові слова: «Вістникъ Перемыскои Епархіи», «Вістник Станиславівскої Епархії», «Львівско-Архіепархіяльні Відомости», Пресознавство. 2022. Випуск 1 Єпархіальні та архиєпархіальний часописи Галичини в організаційній комунікації… Українська греко-католицька церква, релігійна періодика, організаційна комунікація, соціальний інститут.

Повний текст

Література:

1. Бойко А. Православна преса України 1900–1917 рр.: класифікація та систематизація. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. Львів, 2000. Вип. 8. С. 52–71.

2. Бойко А. Преса православної церкви в Україні 1900–1917 рр.: Культура. Суспільство. Мораль. Дніпропетровськ, 2002. 302 с.

3. Васьків А., Васьків Л. Митрополит А. Шептицький про теоретичні засади політики. Соціогуманітарні проблеми людини. 2015. №8. С. 41–48.

4. Волянюк Т. Волинські єпархіальні відомості – концептуальна модель та змістове насичення. Волинська духовна семінарія (до 20-річчя відродження): зб. матеріалів наук.-практ. конф. Луцьк, 2010. С. 36–38.

5. Галушко М. Українські часописи Станіслава (1879—1944 рр.): іст.- бібліогр. дослідж. Львів, 2001. С. 76–80.

6. Генсьорський В. «Волинські єпархіальні відомості» як джерело до вивчення історії міжконфесійних відносин на Волині. Волинський благовісник. 2018. № 6. С. 77–90.

7. Гнот С. І. Доброчинна діяльність греко-католицької церкви у 1921–1939 рр. (за матеріалами Галицької митрополії): автореф. дис. … канд. іст. наук. Львів, 2003. 22 с.

8. Гончарова Н. О. «Екатеринославские епархиальные ведомости» як джерело вивчення історії доброчинності дворянства. Сторінки історії: зб. наук. пр. 2015. Вип. 39. С. 26–33.

9. Делятинський Р. І. Особливості відновлення та розвитку організаційної структури Станиславівської єпархії у 1919–1925 рр. «MesoEurasia». URL: http://www.mesoeurasia.org/archives/559c.

10. Дроздовська О. Українські часописи повітових міст Галичини (1865–1939 рр.): іст.-бібліогр. дослідж. Львів, 2001.

11. Екуменічна концепція Української Греко-Католицької Церкви. URL: https://docs.ugcc.ua/1539/.

12. Каліновський В. Часопис «Таврические епархиальные ведомости» в культурно-суспільному житті Таврії у ХІХ ст. Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. десятої Всеукр. наук.-теорет. конф. (31 жовтня 2008 р.). Львів, 2008. С. 132–140.

13. Ковба Ж. М. Людяність у безодні пекла: поведінка місцевого населення Східної Галичини в роки «Остаточного розв’язання єврейського питання». Київ: Дух і Літера, 2019. 293 с.

14. Конарівська Ю. Польські визвольні змагання на Правобережній Україні у ХХ столітті на сторінках «Волинських єпархіальних відомостей» з 1867 по 1907 рр. Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Чуднів і край в контексті малих і середніх міст Волині», присвяченої 600-й річниці з часу першої писемної згадки про місто Чуднів. 2016. С. 255–263.

15. Лагіш Р. С. Особливості канонічно-правового статусу Католицької церкви візантійсько-слов’янського обряду в східних воєводствах Польщі (1923–1937 рр.). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. 2017. Вип. 47. С. 307–312.

16. Лукашук В. С. Часопис «Волынские епархиальные ведомости» як джерело вивчення проблем волинського регіону другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. 2009. Вип. 16. С. 204.

17. Москалюк М., Старка В. Сільська школа Східної Галичини в умовах нацистської окупації 1941–1944 рр. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету: зб. наук. пр. Серія: Історичні науки. Ізмаїл, 2019. Вип. 43. С. 111–118.

18. Пилипів І. В. Організаційна структура Перемишльської грекокатолицької єпархії в період між двома світовими війнами. Гілея: наук. вісн. 2014. Вип. 86. С. 48–52.

19. Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Львова 1848– 1939 рр.: іст.-бібліогр. дослідж.: у 3 т. Львів, 2001. Т. 1: 1848–1900 рр. С. 480–485.

20. Саранча В. «Полтавские епархиальные ведомости» як джерело з історії церковного життя Полтавщини в період Першої світової війни. Науковi записки: зб. пр. молодих вчених та аспiрантiв. Київ, 2010. Т. 21. С. 223–239.

21. Сніцарчук Л. В. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс: монографія. Львів, 2009. 416 с.

22. Уварова О. Історія одеської церкви Святої Трійці (Грецької) на сторінках «Прибавлений» до «Херсонских епархиальных ведомостей». Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. 2013. Вип. 3(21). С. 182–189.

23. Уварова О. Релігійне життя грецької общини Одеси (за матеріалами «Херсонських єпархіальних відомостей» (1860–1919 рр.). Українська періодика: історія і сучасність: доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.-теорет. конф. (Львів, 24–26 жовтня 2003 р.). Львів, 2003. С. 238–241.

24. УГКЦ міжвоєнного періоду. Збруч. URL: https://zbruc.eu/ node/46036.

25. Чорноморець Ю. Церковна бюрократія. Релігія в Україні. URL: https://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/5774-cerkovna-byurokratiya. html.

26. Школьна О. Мета і функції провінційної релігійної періодики кінця ХІХ – початку ХХ ст. (на прикладі видань Катеринославської губернії 1872–1917 рр.). Українська періодика: історія та сучасність: доп. та повідомл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф. (11–13 травня 2000 р.). Львів, 2000. С. 400–403.

27. Hubbard Autumn. «Built on a Rock: A Study in the Longevity and Adaptability of Organizational Structure within the Catholic Church,». SPNHA Review. 2016. Vol. 12. Iss. 1. P. 27–46.

28. Miller Katherine. Organizational Communication: Approaches and Processes. 6th Ed. Australia and Boston: Wadsworth/Cengage, 2012. 29. Silverblatt Art. Media as Social Institution. The American Behavioral Scientist. 2004. Vol. 48. Iss. 1. P. 35–41.

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій