Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-2

Сергій Блавацький

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

ПРОБЛЕМАТИКА ЗАХІДНОЇ ІСТОРІЇ ПРЕСИ: КРИТИЧНИЙ ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД (1974–2020 рр.)

Анотація: У статті зроблено спробу здійснити комплексний історіографічний огляд досліджень із проблематики історії преси на Заході. Мета розвідки – синтетичний історіографічний огляд західних студій з тематики медіаісторії, зокрема пресознавства. Наукова новизна дослідження: вперше у вітчизняних працях з комунікативістики та медіастудій (теорії та історії журналістики) вводяться у науковий дискурс та обговорюються західні підходи, концепти, перспективи дослідження історії преси. Проведено аналіз головних студій з історії медіа на Заході на основі авторитетних західних міжнародних рецензованих журналів(American Journalism, Communication Quarterly, Media History, Journalism History). Зокрема, тут уперше в українському науковому дискурсі подано критичний огляд контрапунктної піонерської студії американського професора Дж. У. Кейрі «Проблема історії журналістики» («Journalism History»), опублікованої 1974 р. Проаналізовано її вплив на трансформацію концептуальних перспектив дослідження історії медіа. З’ясовано спільні та відмінні перспективи, інтерпретації, концепції та методологію дослідження історії медіа, зокрема преси, в західному академічному дискурсі. Показано спільні та відмінні перспективи щодо студіювання історії преси з трансатлантичної перспективи: з одного боку, в США, з іншого – в Західній та Північній Європі. Аргументовано, що актуальним і релевантним є переосмислення вітчизняних концептів дослідження історії журналістики з мейнстримової на Заході міждисциплінарної перспективи культурологічних студій, біхевіористської психології, глобальної історії, комунікативістики і медіастудій та нового (від середини 2010-х рр.), актуального в західноєвропейському та скандинавському медіадискурсі міждисциплінарного напряму, крос-медіального і транснаціонального дослідження історії медіа – плюралістичної перспективи «заплутаних медіаісторій» (Entangled Media Histories). Акцентовано необхідність виваженої селективної інтерполяції західних підходів в український гуманітарний дискурс, зокрема перспектив дослідження історії медіа. Зроблено висновки та сформульовано перспективи подальших досліджень з історії преси як в Україні, так і за кордоном.

Ключові слова: Journalism History, Media History, histories, historiography, overview, press, Western, American, concept, perspective, сultural рistory; Cultural Studies; Communication and Media Studies.

Повний текст

Література:

1. Гудошник О. В. Історія журналістики в часи презентизму: досвід США. Communication and Comminacative Technologies. 2021. Вип. 21. С. 13– 22.

2. Пітерс Дж. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації. Київ, 2004. 302 с.

3. Потятиник Б. Медіа: ключі до розуміння. Львів: Паіс, 2004. 312 с.

4. Романюк М. Українське пресознавство як спеціальна історична дисципліна: до постановки проблеми. Поліграфія і видавнича справа. 2002. № 39. С. 17—18.

5. Сніцарчук Л. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс: монографія. Львів, 2009. 416 с.

6. Blavatskyy S. Mapping the Ukrainian Foreign-language Press in Europe during the Ukrainian Revolution (1917–1921) in Western and Ukrainian Archives and Libraries. Slavic & East European Information Resources. 22:2. P. 147–169. DOI: 10.1080/15228886.2021.1917064.

7. Blavatskyy S. “Penser l’historie des médias. Review”. Obraz. 2020. Vol. 1(33). P. 94–97.

8. Carey J. A Short History of journalism for journalists. Harvard international Journal of Press and Politics. 2007. Vol. 12. Issue 1. P. 3–16.

9. Carey J. W. The Problem of Journalism history. [1974]. P. 93.

10. Cloud B. The Variaty of Journalism History. Journalism History. 2001. Vol. 26. Issue 4. P. 141–146. DOI: 10.1080/00947679.2001.12062554.

11. Cronqvist M., Hilgert Ch. Entangled Media Histories. Media History. 2017. 23:1. P. 130–141. DOI: 10.1080/13688804.2016.1270745.

12. Entagled Media Histories: A Research Network for European media historians since 2013. URL: https://emhis.blogg.lu.se/about/ (accessed 14th feb., 2022).

13. Jeanenney J.-N. Une histoire des médias: des origins à nos jours. Paris: Seuil, 1996.

14. Hampton M. Visions of the Press in Britain, 1850–1950. Urbana; Chicago: University of Illinois Press, 2004.

15. Hilgert Ch., Cronqvist M., Chignell H. Introduction: Tracing entanglements in media history. Media History. 2019. Vol. 4. P. 1. DOI: 10.1080/13688804.2019.1688142.

16. Nerone J. Does Journalism History Matter? American Journalism. 2011. Vol. 28. Issie 4. P. 7–27. DOI: 10.1080/08821127.2011.10677800.

17. Penser l’Histoire des Médias / sous la direction de Claire Blandin, Emmanuelle Fantin, François Robinet, Valérie Schafer; avec la collaboration d’Emmanuele Fantin. Paris: CNRS, 2019. 276 p.

18. Schudson M. Introduction/The Problem of Journalism History. Carey J.: A Critical Reader. Minneapolis; London: University of Minnesota Press, 1997. P. 79–85.

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій