Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2786-7552-2022-1-12

Оксана Середа

кандидат наук із соціальних комунікацій Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна) [email protected]

«ХАЙ НАС РОЗСУДИТЬ ЗАЛІЗО І КРОВ!»1 : НАЧАСНІСТЬ ПРОБЛЕМАТИКИ ГАЗЕТИ «СТРІЛЕЦЬ» (1919 р.)

Анотація:  Досліджено історію створення та особливості функціонування, акцентовано тематичні домінанти фронтового часопису «Стрілець», редакція якого часто змінювала місце свого перебування (відповідно до дислокування українського війська). Уточнено географію виходу видання: Тернопіль–Станиславів– Стрий–Заліщики–Кам’янець-Подільський–Борщів–Кам’янецьПодільський, а також з’ясовано, що деякий час газета виходила під зміненою назвою «Український Стрілець». Обґрунтовано актуальність теми статті – вона засвідчує суголосність тем і проблем, озвучених авторами часопису сто років тому, із драматичними реаліями сучасної російсько-української війни. Висвітлено стан наукового розроблення досліджуваної теми у сучасному журналістикознавстві. На основі аналізу публікацій розкрито мету пресодруку, яка полягала насамперед у поглибленні національної свідомості українства під час війни та зміцненні авторитету українського війська. Приділено увагу внутрішньоредакційним аспектам функціонування «Стрільця», розкрито обставини зміни відповідального редактора видання. З’ясовано найактивніших авторів газети, названо їхні псевдоніми і криптоніми. Виокремлено основні теми, які найчастіше хвилювали авторів часопису, серед них: актуальне і сьогодні мовне питання, зокрема потреба плекання рідної мови і подолання комплексу мовної меншовартості; побудова незалежної Української держави та об’єднання всіх українських земель від Сяну до Дону; бойові звитяги Української галицької армії; спогади учасників воєнних подій 1918–1919 рр., життєписи очільників УГА. Показано, що завдяки продуманій редакційній політиці і вдало підібраній автурі «Стрілець» підтримувало військове керівництво і він був популярним серед вояків. З’ясовано, що чимало проблем, які порушувалися у військовій пресі сто років тому, залишилися актуальними донині – українці знову захищають незалежність своєї держави військовим шляхом.

Ключові слова: газета «Стрілець», військо, Українська держава, редакція, публікація.

Повний текст


Література:

1. Боберський І. Щоденник. 1918–1919 рр. / упоряд. о. Юрій Мицик. Київ, 2003. 260 с.

2. Вовк Н. С. Оцифровані періодичні видання ЗУНР як історичне джерело. Historical and cultural studies. 2016. Vol.

3. Num. 1. P. 31–35. 3. Горевалов С. І. Військова преса Української галицької армії та соціальні процеси суспільства. Світ соціальних комунікацій. Київ, 2011. Т. 1. С. 119–122.

4. Губа П. Періодична преса як джерело дослідження українського державотворчого процесу 1817–1920 рр.: автореф. дис. … д-ра іст. наук: 07.00.06. Київ, 2007. 43 с.

5. Кобута Л. Пресові видання ЗУНР: специфіка функціонування та ідеологія змістового наповнення. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2009. № 18. С. 644–651. 197«Хай нас розсудить залізо і кров»… Пресознавство. 2022. Випуск 1

6. Комариця М. Міст понад Збручем: Велика Злука у пресі Української Народної Республіки. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 126–146. DOI: https://doi. org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-9.

7. Кость С. Військова преса ЗУНР. Вісник Львівського університету. Сер. Журналістика. Львів, 2018. Вип. 44. С. 12–21. DOI: http://dx.doi. org/10.30970/vjo.2018.44.9327.

8. Крупський І., Малик Я. Галицьке стрілецтво та його преса в боротьбі за українську державність. Львів, 1994. 133 с.

9. Кулеша Н. «Ukrainische Korrespondenz» (Відень, 1917–1918) про Українську революцію: джерела інформації і специфіка контенту. Збірник праць Науково-дослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 146–164. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020- 10(28)-10.

10. Левицький О. Пропаґанда й преса. Українська Галицька Армія: У 49-річчя її участи у Визвольних Змаганнях (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1958. С. 325–333.

11. Назарук О. Рік на Великій Україні. Конспект споминів з Української Революції. Відень, 1920. 346 с.

12. Наконечна З. Особливості функціонування «першої часописі в Золочеві» «Золочівське Слово» (1918—1919). Збірник праць Науководослідного інституту пресознавства. Львів, 2020. Вип. 10(28). С. 14–22. DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2020-10(28)-2.

13. Пачовський В. З історії Пресової Кватири УГА. Український Скиталець. 1923. Ч. 15(37). С. 6–8.

14. Роздольська І. Літературна тема часопису «Стрілець»: штрихи до сильвети покоління. Studia Methodologica. Тернопіль; Кєльце, 2019. Вип. 49. С. 4–18.

15. Сегеда С. П. Створення та розвиток української військової преси (ХХ – початок ХХІ століття). Рівне, 2012. 504 с.

16. Сегеда С. П. Формування типу військового видання в процесі українського державотворення 1917–1920 рр. (за матеріалами часопису «Стрілець»): автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.08. Київ, 1999. 19 с.

17. Футулуйчук В. Українська Галицька армія: військово-патріотичне виховання та вишкіл (1918–1920) [Ukrainian Galician Army: militarypatriotic education and training (1918–1920)]. Донецьк, 2000. URL: http:// www.ukrlit.net/lib/futuluychuk/2.html (дата звернення: 10.05.2018).

18. Хімяк О. Українська преса другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як чинник формування національної свідомості українців Галичини: автореф. дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Львів, 2006. 18 с.