English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0331-2021-11(29)-16

Марія ПРОЦИК-КУЛЬЧИЦЬКА, кандидат філологічних наук, Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника (Львів, Україна)
e-mail: [email protected]

Мова статті — українська.

ПУБЛІЦИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЮЛІАНА ПАНЬКЕВИЧА (1863–1933) ЯК ВИЯВ УНІВЕРСАЛЬНОСТІ ЙОГО ТВОРЧОГО ОБДАРУВАННЯ

Анотація:
Висвітлено біографію художника Юліана Панькевича як співтворця української преси – публіциста, літератора, ілюстратора.
Особливу увагу приділено фактам його співпраці з періодичними органами та укладено перелік публікацій Ю. Панькевича в пресі. Виявлено, що 1890 р. він подав свою кандидатуру на ілюстратора українського журналу «Зоря» у Львові, але стати співробітником видання йому не судилося. 1905 р. Панькевич був автором художнього оформлення першого українського мистецького часопису «Артистичний Вісник», пізніше також публікувався у ньому.
Проаналізовано найважливіші публіцистичні матеріали Ю. Панькевича, зокрема статтю «О що-жь властиво ходить?» («Діло»), в якій автор порівняв тенденції розвитку релігійного малярства в українства та інших народів, обґрунтував потребу надання іконописові національних рис.
Досліджено так званий рогатинський період творчості Юліана Панькевича, важливий у зв’язку з його співпрацею на постійній основі з журналом «Рогатинець» (1923–1924). У виданні надруковано Панькевичеві статті на теми літературного й громадського життя, а також вірші, – всі матеріали підписано псевдонімом Простен Добромисл.
Висвітлено діяльність Ю. Панькевича у галузі книжкової графіки, сприйняття й оцінення робіт художника у цій сфері його сучасниками.
Доведено, що непересічний талант Ю. Панькевича найбільш яскраво виявився в царині церковного малярства та книжкової графіки, однак цінним та вартим уваги є і його спадок як літератора та публіциста.

Ключові слова: Юліан Панькевич, художник, ілюстратор, газета, журнал, публікація.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:
1. Бондаренко О. 4 липня 1863 року народився самобутній український художник Юліан Панькевич. URL: https://ridna.ua/2020/07/4-lypnia1863-roku-narodyvsia-samobutniy-ukrainskyy-khudozhnyk-yulian-pankevych/ (дата звернення: 02.09.2021).
2. Голубець М. Мистецтво. Історія української культури. Львів, 1937. URL: http://litopys.org.ua/krypcult/krcult48.htm (дата звернення:
02.09.2021).
3. Драбчук І. Дружина Панькевича. Галицька Просвіта. 2018. № 16
(694). 19 квіт. С. 3.
4. Дружук І. Художнє Прикарпаття. Віднайдена «втрата століття». URL:
https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3126911-hudozne-prikarpattavidnajdena-vtrata-stolitta.html (дата звернення: 02.09.2021).
5. Лепкий Б. Казка мойого життя. URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/ printit.php?tid=6494 (дата звернення: 02.09.2021).
6. Максимлюк І. В. Мистецтво графіки Івано-Франківщини ХХ – початку ХХІ століття: культурологічний аспект: автореф. дис. … канд. мистецтвозн. Івано-Франківськ, 2018. 17 с.
7. Максимлюк І. В. Творчість прикарпатських графіків кінця ХІХ – початку ХХ століття у видавничій галузі. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство: зб. наук. пр. Харків, 2015. № 5. С. 64−70.
8. Мистці Тернопільщини. Тернопіль, 2015. Част. 1: Образотворче мистецтво: бібліогр. покажч. 496 c.
9. М. К. Климентина з Волянських Панькевичева. Українські Щоденні Вісті. 1941. Ч. 31. 10 серп. С. 5.
10. Мочульський М. Призабутий мистець Юліан Панькевич. Назустріч. 1934. № 21 (1 листоп.). С. 1.
11. Нановський Я. Й. Юліан Панькевич: нарис про життя і творчість. Київ, 1986. URL: http://www.mankurty.com/sven/?page_id=244 (дата звернення: 03.09.2021).
12. Наші артисти-малярі. Артистичний Вістник. 1905. Зош. ІХ/Х (верес.– жовт.). С. 132–135.
13. [Некролог]. Діло. 1894. 30 черв. (12 лип.) (ч. 144). С. 2.
14. Руденко О. Етнографічні мотиви як прояв національного в церковному мистецтві Західної України перелому ХІХ–ХХ століть. Молодь і ринок. 2010. № 11. С. 37–42. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Mir_2010_11_9 (дата звернення: 03.09.2021).
15. Рудяченко О. Михайло Бойчук: монументально розстріляні. URL:
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2498311-mihajlo-bojcuk-monumentalno-rozstrilani.html (дата звернення: 02.09.2021).
16. Селецькій К. о. [Допись]. Душпастир. 1891. Ч. 21. С. 672.
17. Стець З. Загадкова історія втраченого портрета. URL: https://frankolive. wordpress.com (дата звернення: 02.09.2021).
18. Тернопільський Енциклопедичний Словник. Тернопіль, 2008. Т. 3. 708 c.
19. Угрин-Безгрішний М. Простен Добромисл. Рогатинець. 1924. Ч. 5/6. С. 120–126.
20. Drozdovska O. (2020). The Ukrainian journalism in versatility of personal stories. Ukrainian journalism: history and modernity. LAP Lambert Acade mic Publishing. P. 1–18.

До відома користувачів

30 квітня (вівторок) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій