Українська English

DOI: https://doi.org/10.37222/2524-0315-2023-15(31)-5

Софія Когут, канд. філол. наук, науковий співробітник відділу наукової бібліографії ЛННБ України ім. В. Стефаника

Мова статті — українська

Михайло Грушевський про українське письменство: просопографічний аспект

Анотація: 

Висвітлено тему некрологів українських письменників пера Михайла Грушевського. Проаналізовано питання термінології, зокрема, розуміння жанру некролога, його типології та призначення, трактування нек­ролога як просопографічного жанру. Досліджено некрологи українським письменникам, які писав М. Грушевський, не лише як інформаційне, біографічне та історико-літературне джерело, а й як документ історичної пам’яті, який містить власні оцінки спадщини померлої особи, приватні спогади та роздуми, тож, попри доволі вузькі та утилітарні, а навіть ритуальні теоретичні межі жанру, може вважатися особистіс­ним текстом, що відображає біографію та характеристику творчої спадщини померлої особи і характеризує автора некролога. Зважаючи на масштаб та вагу особистості Михайла Грушевського, цей аспект видається особливо цікавим і цінним для дослідження історії української літератури та культури загалом.

Ключові слова:

Михайло Грушевський, некрологи, просопографія, українські письменники, О. Кониський, Д. Мордовець, М. Костомаров, І. Франко, І. Нечуй-Левицький, Леся Українка.

Повний текст статті

Список пристатейної літератури:

  1. Антонович М. О. Кониський та М. Грушевський. Український історик. 1984. Чис. 1–4 (81–84). С. 48–63.
  2. Бурлака Г. Голоси історії. Листування Михайла Грушевського / упорядкув. Г. Бурлаки. Київ ; Нью-Йорк ; Париж ; Львів ; Торонто, 1997. С. 16–24.
  3. Бурлака Г. Олександер Кониський: нові грані постаті : (листи до М. Грушевського). Український історик. 2004/2005. № 3/4/1 (163–164, 165). С. 60–68.
  4. Бурлака Г. Ще одна грань таланту : Михайло Грушевський – літературний критик. Грушевський М. С. Твори : у 50 т. Львів : Світ, 2008. Т. 11. C. XIII–XXXII.
  5. Бурлака Г. Щоденник Михайла Грушевського 1888–1894 років як джерело інформації про його літературну творчість. Записки Наукового товариства імені Шевченка. 2017. Т. 270 : Праці Історично-філософської секції. C. 73–81.
  6. Бурлака Г., Гирич І. Франко і Грушевський : спроба об’єктивної характеристики. Спадщина: Літературне джерелознавство. Текстологія / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. Київ : ВД «Стилос», 2010. Т. 5. С. 27–66.
  7. Галич В. М. Маркетинг періодичного видання. Наукові записки Інституту журналістики. Київ, 2003. Т. 10. URL: http: journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1581.
  8. Гирич І. Б. Батько українського самостійництва (Father of Ukrainian independence). Між наукою і політикою. Історіографічні студії про вчених-концептуалістів. Тернопіль : Навчальна книга Богдан, 2012. С. 53–82.
  9. Грушевский М. Светлой памяти Ивана Франка. Украинская жизнь. 1916. № 6. С. 12–18.
  10. Грушевський М. Данило Мордовець : некрологічна замітка. Записки Наукового товариства імени Шевченка. 1905. Т. LXVI. С. 6–8.
  11. Грушевський М. Костомаров і новітня Україна: В сорокові роковини. Україна. 1925. Кн. 3 (12). С. 3–20.
  12. Грушевський М. Микола Гулак : посмертні згадки. Літературно-нау­ковий вістник. 1899. T. 8, ч. II. С. 131–135.
  13. Грушевський М. На спомин Миколи Костомарова († 7 цвітня 1885 р.). Рада. 1907. 7 квіт. (№ 82). С. 1–2.
  14. [Грушевський М.]. Над свіжою могилою. Літературно-науковий вістник. 1910. Т. LI, кн. VII. С. 157–159.
  15. Грушевський М. О. Кониський. Село. 1910. № 47. С. 5.
  16. Грушевський М. Олександер Кониський. 18(30).VІІІ.1836 – 29.ХІ.(11.Х).1900. Хроніка українсько-руського НТШ. 1901. Вип. 1, ч. 5. С. 28.
  17. Грушевський М. Памяти Лесі Українки. Літературно-науковий вістник. 1913. Т. 64, кн. 10. С. 10–11.
  18. Грушевський М. Памяті Олександра Кониського. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1901. Т. XXXIX. С. 1–14.
  19. Грушевський М. Пантелеймон Куліш : [некрологічна звістка]. Записки Наукового товариства імени Шевченка. Львів, 1897. Т. XV.
  20. Грушевський М. [Промова над могилою д-ра Омеляна Огоновського]. Діло. 1894. 31 жовт.
  21. Грушевський М. Світлій пам’яті Івана Франка / пер. І. Сварник. Грушевський М. С. Твори : у 50 т. Львів : Світ, 2005. Т. 3. C. 481–485.
  22. Грушевський М. Світлій пам’яті Івана Франка / пер. Я. Мельник. Подзвінне Франкові : відгуки на смерть поета / упорядкув., публ. і передм. Ярослави Мельник. Дрогобич, 2023. С. 211–219.
  23. Грушевський М. Сумний Великдень. Літературно-науковий вістник. 1913. Т. 62, кн. 4. С. 194–198.
  24. Грушевський М. Українська історіографія і Микола Костомаров. Памяті М. Костомарова в двадцять пяті роковини його смерти. Літературно-науковий вістник. 1910. Т. L, кн. 5. С. 209–225.
  25. Дашкевич Я. Об’єктивне і суб’єктивне в просопографії : [тези доп.]. Український біографічний словник: історія і проблематика створення : матеріали наук.-практ. конф. (Львів, 9 жовт. 1996 р.). Львів, 1997. С. 40–47.
  26. Джигун Л. Мемуарна література як джерело вивчення біографії українських еміграційних письменників. Філологічний дискурс. 2017. Вип. 6. С. 34–44.
  27. Дорошенко В. Іван Франко і Михайло Грушевський. Сучасність. 1962. № 1. С. 16–36.
  28. Листи Михайла Грушевського до Михайла Мочульського (1901–1933) / упорядкув. Р. Дзюбана. Львів, 2004. 153 с. (Епістолярії).
  29. Листування Михайла Грушевського [Листи-відповіді М. Грушевському] / упорядкув.: Галини Бурлаки, Наталки Лисенко ; НАН України, УІТ, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка, ЦДІА України, м. Київ. Київ ; Нью-Йорк та ін., 2006. 718 с. (Епістолярні джерела грушевськознавства ; т. 3).
  30. Макарчук С. Писемні джерела з історії України : курс лекцій. Львів : Світ, 1999. 351 с.
  31. Михайло Грушевський : енциклопедія життя і творчості. URL: https: www.m-hrushevsky.name/.
  32. Михайло Грушевський. Перший президент України, академік. Бібліографія (1885–2000) / уклад. Борис Грановський. Київ, 2001. 384 с.
  33. М. С. Грушевський : [некролог]. Червоний шлях. 1934. № 11–12. С. 171.
  34. Некролог. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка. Київ : ВЦ «Академія», 2006. С. 489.
  35. Нечуй-Левицький І. Криве дзеркало української мови. Київ : Друк. І. І. Чоколова. 1912. 96 c.
  36. Одарченко П. Михайло Грушевський і Леся Українка. Український історик. 1991–1992. Чис. 1–4 (110–115) : Михайло Грушевський: діяльність і творча спадщина. З нагоди 125-річчя від дня народження (1866–1991). С. 301–305.
  37. Рарицький О. Некролог. Рарицький О. Партитури тексту і духу: художньо-документальна проза українських шістдесятників. Київ : Смолоскип, 2016. С. 93–97.
  38. Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941): стан і статус. Нью-Йорк : Сучасність, 1987. 296 c.
  39. Юркова О. Таємниці офіційного некролога Михайла Грушевського. Юркова О. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Київ, 2013. Вип. 22. С. 31–54.
  40. Kolbuszewski J. Z głębokim żalem… O współczesnej nekrologii. Wrocław : Wyd-wo Un-tu Wrocławskiego, 1997. 251 s.

 

До відома користувачів

31 травня (п'ятниця) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.

КАТАЛОГ

Бібліотека в соцмережах

Конкурси на заміщення вакантних посад

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг

повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA

Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.

Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.

Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

  • Research4Life – єдиний портал;
  • Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
  • AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
  • OARE – дослідження навколишнього середовища;
  • ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
  • GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут. 
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe  дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect


Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect  (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера  Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Архів подій