До 145-річчя від дня народження Михайла Возняка (03.10.1881 – 20.11.1954) – авторитетного літературознавця, мовознавця, фольклориста та педагога – у виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжково-ілюстративну експозицію.
Михайло Возняк увійшов в історію науки як автор фундаментальних досліджень із давнього українського письменства, усної народної творчості, слов’янських літературних зв’язків та мовознавчих джерел. Експозиція детально розкриває багатогранний науковий шлях академіка через його ключові праці та раритетні фондові матеріали.
У першому блоці виставки представлено головні фундаментальні праці вченого: «Матеріали до історії української пісні і вірші. Тексти й замітки: у 3 т.» (Львів, 1913–1925); «Історія української літератури: у 3 т.» (Львів, 1920–1924); «Початки української комедії (1619–1819)» (Львів, 1919), «Наша рідна мова» (Львів, 1917), «Коротка граматика давньої церковно-слов’янської мови…» (Львів, 1925), а також «Галицькі граматики української мови першої половини ХІХ ст.» (Львів, 1911) та інші.
Вагоме місце посідає і його фольклористична робота як упорядника збірників «Українські перекази» (Краків; Львів, 1944), «Початки української комедії (1619–1819)» (Львів, 1919) та тритомника «Українські народні казки» (Київ, 1946–1948).
Окрему увагу закцентовано на дослідженнях М. Возняка, присвячених життєпису й творчій спадщині класиків української літератури: І. Котляревського, Г. Квітки-Основʼяненка, Т. Шевченка, Панаса Мирного, Лесі Українки, В. Стефаника та багатьох інших. Відвідувачі можуть ознайомитися з такими книгами, як «Філологічні праці Івана Могильницького» (Львів, 1910), «Літературна атмосфера “Івана Підкови” Т. Г. Шевченка» (Львів, 1940), «Григорій Квітка-Основ’яненко: життя і творчість» (Київ, 1946) та «Першодруки Лесі Українки» (Львів, 1951).
Поруч експонуються розвідки, що ілюструють глибоке зацікавлення вченого історією козаччини й літописання: «Виправа запорожців на Перекоп 1608 р.» (Львів, 1930), «Хто ж автор так званого “Літопису Самовидця?”» (Львів, 1933) та «Псевдо-Кониський і псевдо-Полетика : «Історія Русовъ» у літературі й науці» (Львів; Київ, 1939).
Надзвичайно вагомим є внесок Михайла Возняка у дослідження постаті Івана Франка. Саме він заклав методологічні основи для вивчення світогляду Каменяра, заснував серійне видання «Іван Франко. Статті й матеріали» та започаткував у Львові традицію щорічних франкознавчих конференцій. Крім того, М. Возняк виступив ініціатором 25-томного видання «Твори І. Франка» (Київ, 1941). Цей тематичний сегмент експозиції репрезентують відомі монографії вченого: «Титан праці» (Львів, 1946), «З життя і творчості Івана Франка» (Київ, 1955), «Нариси про світогляд Івана Франка» (Львів, 1955), а також праця «Велетень думки і праці: шлях життя і боротьби Івана Франка», що вийшла друком у 1958 році як посмертне видання.
Значну кількість наукових розвідок дослідник присвятив і діячам «Руської трійці». До уваги відвідувачів запропоновано статті «Маркіян Шашкевич як фольклорист» (Львів, 1911), «Писання Маркіяна Шашкевича» (Львів, 1912), а також окремі книги «Маркіян Шашкевич» (Львів, 1941) та «Історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича» (Київ, 1953).
Особливу історичну цінність мають представлені на виставці книги з автографами авторів та упорядників, які дарували свої праці Михайлу Возняку або висловлювали йому вдячність за наукову допомогу. Серед них: упорядкована Володимиром Дорошенком збірка «Шевченкова криниця: думки про бога, людей і Україну» (Львів, 1922); історичний нарис Миколи Зерова «Нове українське письменство» (Київ, 1924); дослідження Василя Витвицького «Взаємини М. Лисенка з І. Франком» (Краків; Львів, 1942) та інші.
Наступна частина експозиції присвячена дослідженням життєвого шляху самого академіка. Тут експоновано наукові розвідки, мемуари: Нечиталюк М. «“Честь праці!”: Академік Михайло Возняк у спогадах та публікаціях» (Львів, 2000); Клебан Л. «Наукова та громадська діяльність Михайла Возняка» (Львів, 2010); Бродик З. «З історії книжкової колекції Михайла Возняка» (Записки ЛННБ ім.В.Стефаника. Вип. 13, 2005); та сучасні довідкові видання: «Енциклопедія Сучасної України» (Т. 5, 2006), «Шевченківська енциклопедія» (Т. 1, 2012), «Франківська енциклопедія» (Т. 1, 2016).
Михайло Возняк був відомим колекціонером української книги. Його цінна приватна збірка та архів стали невіддільною частиною фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Сьогодні зазначена «Збірка М. С. Возняка» зберігається в окремому приміщенні установи, а рукописні матеріали – у відділі рукописів (фонді № 29).
Запрошуємо всіх охочих, дослідників та шанувальників українського слова відвідати виставку!
Експозиція триватиме у виставковій залі Бібліотеки до 29 жовтня 2026 року.
