Відродження національної спадщини: від естампа до живої молитви

7 травня 2026 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася знакова зустріч, що стала символом гармонійного поєднання академічної науки та живого духовного відродження. Ігумен монастиря Успіння Матері Божої та парох храму Успіння Матері Божої в с. Погоня отець Терентій Цапчук (ЧСВВ) разом із представниками парафіяльної громади передали у подарунок генеральному директору ЛННБ України імені В. Стефаника Василю Ферштею ікону, створену на основі цифрової копії унікальної гравюри XVIII століття.

Оригінал цієї пам’ятки зберігається у фонді Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів нашої Бібліотеки, яка є потужним державним сховищем національної пам’яті, де поряд із рукописними та друкованими виданнями зберігаються безцінні твори мистецтва. Цей рідкісний естамп, має виняткову іконографічну цінність, оскільки фіксує вигляд чудотворної ікони Пресвятої Богородиці Погінської, створеної невідомим майстром не пізніше 1650 року. На графічному творі, що датований 29 липня 1772 року, ікону Пресвятої Богородиці Погінської зображено у позолочених шатах (окладах), які згодом були втрачені внаслідок церковної реформи 1781 року. У результаті ґрунтовних наукових розвідок фахівців Бібліотеки вдалося ідентифікувати автора твору — талановитого українського живописця зі Станіславова (нині Івано-Франківськ) Івана Колтоновського. Його майстерність проявилася у складній багатофігурній композиції: центральний образ Пресвятої Богородиці з Немовлям оточений постатями Святих Отців Східної Церкви — Івана Золотоустого та Василія Великого. Особливої історичної ваги гравюрі додає розміщена у нижній частині детальна панорама тогочасних будівель Погінського монастиря, а також поєднання символіки ордену василіян із гербом «Пилява» меценатів роду Потоцьких.

Співпраця між науковою установою та чернечою громадою розпочалася ще у 2025 році, коли на прохання отців-василіян Бібліотека передала монастирю високоякісну цифрову копію гравюри. Це дало змогу відтворити історично точний образ для храму Успіння Матері Божої в Погоні, де сьогодні перед ним знову підноситься молитва вірян. Така взаємодія має глибокий вплив на життя громади, адже вона не лише повертає втрачені святині в молитовний простір, а й згуртовує людей навколо ідеї збереження спільної історичної долі. Відродження ікони стало важливим чинником культурної самоідентифікації парафіян, зміцнюючи їхній зв’язок із минулим рідного краю та надихаючи на подальшу опіку над духовною спадщиною. Подія 7 травня 2026 року стала актом вдячності за збереження цієї безцінної пам’ятки, продемонструвавши, як цифрові технології дозволяють унікальним скарбам із фонду нашої провідної національної інституції повертатися в релігійне та культурне життя громади, зміцнюючи національну пам’ять та спадкоємність українських традицій.

Детальніше про історію святині можна дізнатися на офіційному сайті монастиря Успіння Матері Божої с. Погоня https://www.pohonia.in.ua/#prays та за покликаннями:

Цифровий репозитарій «Спільна спадщина»

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника пропонує скористатись доступом до Цифрового репозитарію «Спільна спадщина» – електронного ресурсу польсько-української культурної спадщини, що надає відкритий доступ до цифрових копій історичних і культурних документів у межах ініціативи «Спільна спадщина під загрозою», розпочатої у 2023 році.

Проєкт документальної спадщини реалізовано у партнерстві між Львівською національною науковою бібліотекою України імені В. Стефаника та Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві. Репозитарій «Спільна спадшина» об’єднує розпорошені історичні колекції та спрямований на їх цифрову реконструкцію, зокрема тих, що були роз’єднані внаслідок подій Другої світової війни. У ньому представлено цифрові об’єкти різних типів (тексти, зображення та ін.), а хронологічні межі охоплюють документні матеріали до 1945 року, оригінали яких уже перебувають у статусі Public Domain.

Матеріали репозитарію систематизовано за типами документів і тематичними напрямами: архівні та рукописні матеріали (зокрема Архів НТШ; документи з військової історії та УНР, 1919–1921 рр.), періодичні видання та книги (українські й польські часописи XIX–XX ст., зокрема діаспорні видання, а також друковані видання європейськими мовами), графіка, малюнки та живопис (твори Яцека Мальчевського, Фридерика Паутша, Владислава Скочиляса, Станіслава Матусяка), документні матеріали та дипломи (з історії освіти, генеалогії й дипломатичних відносин регіону Центрально-Східної Європи). Інтерфейс репозитарію доступний польською, українською та англійською мовами, а пошук підтримує розширені параметри (за назвами, заголовками, місцем видання, датами створення та оцифрування тощо). [Електронний доступ]: https://chlib.library.lviv.ua/dlibra/collectiondescription/4

Повнотекстовий електронний архів української періодики LIBRARIA

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника пропонує скористатись доступом до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA завдяки грантовому фінансуванню Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної інституції, створеної українською діаспорою в США 1958 року з метою сприяння розвитку освітніх програм, знань та інформації про Україну та українців (www.ukrainianstudiesfund.org).

На вебсайті доступні для перегляду не лише цифрові зображення але й розпізнані тексти видань з інтерактивними змістами кожного з чисел, що надає користувачам широкі пошукові можливості.

Окрім морфологічного повнотекстового пошуку, доступний також пошук за назвами видань, географією (регіони та місця) та хронологією видань (конкретні дати або періоди); окремо може бути застосований пошук за заголовками статей, а також пошук ілюстрацій за підписами до них.

Звертаємо увагу, що отримати доступ до повнотекстового електронного архіву української періодики онлайн LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки.

Повний доступ до контенту, включно з переглядом зображень та розпізнаних текстів конкретних чисел, є платним й надається зареєстрованим користувачам.

Безкоштовний демо-контент можна переглянути тут

Research4Life

Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life.
Research4Life – проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Через портал Research4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут (обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи National Library).

У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.

Платформа складається з 5 колекцій літератури:

Research4Life – єдиний портал;
Hinari – дослідження в галузі біології та медицини;
AGORA – дослідження в галузі сільського господарства;
OARE – дослідження навколишнього середовища;
ARDI – доступ до науково-технічної інформації;
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.

Відеоінструкції з використання платформи Research4Life можна подивитись тут.
Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).

Доступ до інформаційних електронних ресурсів і баз даних у віддаленому режимі ЛННБУ ім. В.Стефаника: http://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/resursi-i-fondi/elektronni-resursy/

цифрова бібліотека Onleihe

Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.

Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).

Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.

Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.

Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.

каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві

Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.

Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.

База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.

Web of Science, Scopus, ScienceDirect

Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).

Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.

Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.

Відродження національної спадщини: від естампа до живої молитви

До відома користувачів

Каталог

ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг