Місяць: Листопад 2025

Запрошуємо відвідати виставку в пам’ять про Романа Лубківського (1941-2015) –  видатного поета, Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Надзвичайного і Повноважного Посла України.

Запрошуємо відвідати виставку в пам’ять про Романа Лубківського (1941-2015) – видатного поета, Лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, Надзвичайного і Повноважного Посла України.

Роман Мар’янович Лубківський народився 10 серпня 1941 року в селі Острівець нині Теребовлянського району Тернопільської області.

У 1963 році закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. Дебютом молодого автора стала розлога публікація в «Літературній Україні» (1964) зі вступним словом Дмитра Павличка, яка передувала виходу першої збірки поезії, що привернула увагу Богдана Кравціва й Івана Світличного.

Автор збірок «Зачудовані олені» (1965), «Громове дерево» (1967), «Рамена» (1969), «Смолоскипи» (1975), «Звіздар» (1977), «Словацьке літо» (1986), «Карбівня»(1987), «Серпневе яблуко» (1989), «Лелече віче» (1990), «Погляд вічності» (1990), «Балканський Христос» (2001), «Камінне жниво» (2001), «Сто і одна строфа» (2003), «Квітень у серпні» (2003), «Янгол у снігах» (2005), «ForumRomanum»(2008-2009), «Нічна варта» (2010), «Чаша непокори» (2011), «Пейзажі з-за обрію» (2012), «Ключові слова» (2015).

Роман Лубківський – непересічний перекладач. У його доробку твори світових поетів (світу), що ввійшли до авторських антологій «Словʼянське небо» (1972, 2018), «Словʼянська ліра» (1983); трагедія Юліуша Словацького «Срібний сон Саломеї», драма Йозефа Вацлава Фріча «Іван Мазепа», поема Кіндрата Рилєєва «Войнаровський». Упорядник і автор передмови до двотомного зібрання творів Юліуша Словацького українською мовою (2011-2012) та «Кобзаря» Тараса Шевченка польською мовою (2013). Поважним надбанням стали переклади творів польського поета Константи Ільдефонса Галчинського, повне авторське зібрання перекладів яких під назвою «Зачарована бричка» вийшло друком у 2024 році у видавництві «Світ».

Твори Романа Лубківського перекладені англійською, білоруською, болгарською, польською, російською, сербською, словацькою, хорватською і чеською мовами.

Романові Лубківському належить поважний внесок у збереження національної памʼяті України. Він є ініціатором започаткування Міжнародної премії імені Івана Франка (1986), реконструкції музеїв Івана Франка (у Львові та в с. Нагуєвичі Дрогобицького району), створення меморіальних садиб – Маркіяна Шашкевича (с. Підлисся Золочівського району, с. Нестаничі Радехівського району та с. Новосілки Буського району) Львівської області, а також родини Устияновичів (с. Вовків Пустомитівського району), Осипа Маковея (м. Яворів), музеїв «Русалки Дністрової», Михайла Грушевського (обидва м. Львів), гетьмана Івана Виговського (с. Руда Жидачівського району).

За активної участі Романа Лубківського Львівська обласна організація Національна спілка письменників України домоглася широкого відзначення ювілеїв Богдана-Ігоря Антонича, зокрема встановлення памʼятника на його могилі у Львові, меморіальної таблиці на вул. Городоцькій, 50, пам’ятного знака у селі Новиця на Лемківщині, а також відкриття меморіальної кімнати в містечку Горлиці (нині територія Республіки Польща) та музею родини Антоничів (с. Бортятин Мостиського району на Львівщині), перевезення в Україну архівів Олександра Олеся, Олега Ольжича, Святослава Гординського.

Роман Лубківський стояв біля початків відновлення сучасної Української держави. Був народним депутатом України першого скликання (1990-1994). ініціатором внесення до зали засідань Верховної Ради україни 24 серпня 1991 року національного прапора України та складання Присяги українському народові на Пересопницькому Євангелії Президентом України (грудень 1991 року).

З 1992 року до поділу Чехословаччини – перший Надзвичайний і Повноважний Посол України в ЧФСР, потім у Чеській та Словацькій Республіці, а згодом у 1993-1995 роках – у Чеській Республіці. Започаткував перші дипломатичні контакти між Києвом, Прагою і Братиславою і заклав основи для сучасних відносин між нашими державами. Підтримував тісні контакти з Вацлавом Гавелом, багатьма відомими іноземними діячами культури, інтелектуалами, дипломатами і політиками.

Роман Лубківський – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992), премії імені Вітезслава Незвала Чеського літературного фонду (1984), премії імені Павола Ґвєздослава за перекладацьку творчість, відданість культурі словацького народу (1988), літературної премії імені Павла Тичини (1979), Премії імені Максима Рильського (2006), Премії імені Миколи Лукаша «ArsTranslationis» (2008), всеукраїнської літературно-мистецької премії братів Богдана та Левка Лепких (2009).

Кавалер ордена «За заслуги» ІІ і III ступенів. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та почесний професор Національного університету «Острозька академія». Член Національної спілки письменників України з 1966 року та один із засновників Українського ПЕНу. Заслужений діяч мистецтв України. Заслужений діяч культури Польщі, почесний член Спілки білоруських письменників.

Помер 23 жовтня 2015 року у Львові.
У серпні 2016 року на фасаді будинку на вулиці Соломії Крушельницької у Львові, де жив і працював Роман Лубківський, встановлено меморіальну таблицю.


Відкриття виставки відбудеться у понеділок 1 грудня 2025 року, о 15.00 за адресою м. Львів, вул. В. Стефаника, 2.

Опубліковано Admistration в Виставки
День пам’яті жертв Голодоморів: книжкова виставка

День пам’яті жертв Голодоморів: книжкова виставка

До роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. та штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 рр. у читальній залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів Бібліотеки розгорнуто книжкову виставку «День пам’яті жертв Голодоморів».

За останні роки з’явились сотні нових видань. Четвертий випуск бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932–1933 рр.» (Одеса, 2022) охоплює 3811 назв публікацій за 2012–2016 рр., які всебічно висвітлюють одну з найтрагічніших сторінок історії України.



Особливе місце посідає науково-меморіальне видання «Енциклопедія Голодомору 1932–1933 років в Україні» (Дрогобич, 2018). Енциклопедія інформативно відтворює причини, перебіг та наслідки Голодомору-геноциду, містить понад тисячу статей про персоналії, події, явища та ключові аспекти термінологічного, історіографічного, демографічного й антропологічного дискурсів.

Читачам представлено низку видань, які розкривають причини, масштаби та наслідки цієї страшної трагедії українського народу. Серед них — збірник у двох книгах «Портрет темряви: свідчення, документи і матеріали» (Київ–Нью-Йорк, 1999), що висвітлює спланованість, механізми та авторство геноциду XX століття українського народу за національною ознакою.



Надзвичайно цінним є видання «Голодомор 1932–1933 років в Україні: документи і матеріали» / упорядник Р. Пиріг (Київ, 2007), яке містить унікальні щоденникові записи очевидців та найповніше зібрання автентичних джерел.

Окрему увагу привертає збірник «Голодомор на Сумщині у спогадах очевидців» / упоряд., передм., прим. С. В. Пʾятаченка (Суми, 2018). До нього увійшли свідчення очевидців голодоморів 1932–1933 та 1946–1947 років, зібрані учнівською та студентською молоддю разом із педагогами в межах проєкту «Голодомор у пам’яті народу».



На архівних документах Державного архіву м. Києва ґрунтується видання «Голодомор 1932–1933 рр. в Києві: факти, події, свідчення» (Київ, 2008). Важливим джерелом є також документи радянських органів державної безпеки, які тривалий час зберігалися під грифом секретності й були недоступними для дослідників. Сьогодні вони представлені у виданні «Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–1933 років в Україні в документах ҐПУ–НКВД» (Київ, 2008), що свідчить про масштабні політичні репресії, спрямовані, зокрема, на приховування правди про Голодомор.

Видання «Голодомор 1932–1933 років в Україні: злочин влади – трагедія народу: документи і матеріали» (Київ, 2008), підготовлене на базі фондів ЦК Компартії України, містить матеріали, оприлюднені вперше. Ці документи є унікальним історичним джерелом для пізнання Голодомору як геноциду українського народу.



Книга «Влада УРСР і закордонні українці (1950–1980-ті рр.)» / упорядник В. Даниленко (Київ, 2017) відтворює на основі розсекречених документів таємну боротьбу радянських спецслужб і партійно-державних структур УРСР проти еміграційних українських організацій, які прагнули донести світові правду про політичні репресії, Голодомор, русифікацію та суспільно-політичні процеси в Україні.

Складні правові аспекти Голодомору розкрито у виданні «Голодомор 1932–1933 років в Україні як злочин геноциду згідно з міжнародним правом» (Київ, 2016). У ньому представлено методологію правової оцінки трагедії, історико-правовий аналіз, визначено суб’єктів злочину та його жертв, а також розглянуто питання юридичної відповідальності за вчинення геноциду.



Спираючись на архівні фонди України та Росії, пресу 1930-х років, збірники документів і листування іноземних дипломатів, автори В. Марочко та О. Мовчан у книзі «Голодомор 1932–1933 років в Україні: хроніка» (Київ, 2008) відтворили подієвий перебіг трагічного лихоліття, реконструювавши події тих років день за днем.

Матеріали збірника Г. Т. Капустян «Пам’ять 33-го кличе молодих: сповіді свідків і слово історика» (3-тє вид., Кременчук, 2017) окреслюють концепцію геноциду голодом в українському селі, у центрі якої — цілеспрямований національний чинник.



На сьогодні 37 парламентів світу офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. Вшанування жертв Голодомору відбуваються на тлі новітніх злочинів кремля — геноцидної війни росії проти України. Це ще раз нагадує: непокаране зло повертається.



Українці разом із демократичним світом повинні зупинити злочини новітньої російської імперії та убезпечити світ від подальшої агресії.

Опубліковано Admistration в Виставки
XIII Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

XIII Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»

21 листопада 2025 р. в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулася XIII Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія». У її межах працювали такі секції: «Декоративно-ужиткове мистецтво», «Музичне мистецтво», «Театр, кіно і фотографія», «Образотворче мистецтво», «Культурологія», «Музейництво і колекціонерство», «Реставрація». Під час засідань 61 дослідник з України (Бережани, Івано-Франківськ, Збараж, Київ, Львів, Сіверськодонецьк) та Польщі (Каліш і Краків) презентували найновіші результати своїх досліджень. Для усіх важливим було обговорення історичних, теоретичних і методологічних аспектів мистецької культури загалом і музичного, образотворчого мистецтва, театро- і кінознавства, музейництва, реставрації пам’яток зокрема. Велику увагу приділили розгляду проблем та історичних обставин культурно-мистецьких процесів в Україні та світі.





Учасники висловили вдячність організаторам за тяглість у підготовці і проведенні конференції «Мистецька культура: історія, теорія, методологія», за об’єднання науковців для розкриття національної ідентичності в європейському мистецькому контексті, а також передали побажання продовжувати співпрацю.

Опубліковано Admistration в Конференції
ФОТОВИСТАВКА «БУЗЬКИЙ ГАРД»: РОБОТИ ДЕНИСА КРИВОГО

ФОТОВИСТАВКА «БУЗЬКИЙ ГАРД»: РОБОТИ ДЕНИСА КРИВОГО

17 листопада 2025 року о 16.30 в Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відкривається виставка «Бузький Гард» у межах волонтерського проєкту студентів Українського католицького університету «Вічні», присвяченого меморіалізації мистецтва тих митців, які загинули від російської агресії.

«Вічні» є спробою переосмислити культуру пам’яті, відійти від усталених форм монументалізму – алей слави, бронзових постаментів, музейних «груд каміння», що часто віддаляють людину від живого відчуття споминів. Метою проєкту є створення простору, де пам’ять оживає через мистецтво, стає емоційно зрозумілою та наближеною до сучасної людини.



Першою постаттю, якій присвячено експозицію, став Денис Кривий (1989–2023) – фотомитець і воїн, уродженець Первомайська на Миколаївщині. Його світлини це розмова з природою, тишею й світлом, це бачення краси як форми стійкості. Особливе місце у творчості Дениса посідає серія «Бузький Гард», над якою він працював понад десять років. Вона стала його головним мистецьким проєктом і, водночас, щоденником споглядання – медитативною оповіддю про природу Півдня України, де гармонія світла, тварин, ландшафту й неба творить живий образ рідної землі.

Денис був не лише майстром кадру, а й людиною великого серця. Він волонтерив від перших днів повномасштабного вторгнення, а влітку 2022 року вступив до Сил спеціальних операцій ЗСУ. 11 травня 2023 року загинув у боях за Бахмут, рятуючи побратимів. Йому було лише 34 роки.

Світлини Дениса Кривого, представлені в межах проєкту «Вічні», промовляють до глядача не лише як мистецтво, а як форма пам’яті – глибокої, живої, людяної. Вони стають символом того, що справжня творчість не зникає разом із людиною, а продовжує говорити, надихати й свідчити.

«Роботи Дениса неймовірно впливають на оточуючих: їх дивляться один раз, а згодом хочуть побачити ще і ще, бо починають зовсім по-іншому сприймати навіть знайому місцевість», – говорить Галина Волгіна, дружина Дениса Кривого.





 

Експозицію можна оглянути з 18 до 28 листопада 2025 р., у будні, з 11.00 до 17.00 (вул. Бібліотечна, 2), попередньо зареєструвавшись за адресою: [email protected]

 

Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника ласкаво запрошує усіх до перегляду виставки.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Науково-практична конференція відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника «Рукописна традиція і сьогодення»

Науково-практична конференція відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника «Рукописна традиція і сьогодення»

14 листопада 2025 р. у Меморіальному читальному залі імені Івана Крип’якевича та Меморіальному читальному залі імені Тетяни та Омеляна Антоновичів відбудеться науково-практична конференція відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника «Рукописна традиція та сьогодення». Початок роботи конференції 10:00.

 

10.00–10.15. Відкриття науково-практичної конференції

Василь Ферштей, генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника, к.пед.н.

Мирослава Дядюк, зав. відділу рукописів, к.і.н.

 

10.15 – 12.00 Перше засідання

Модератор: Назарій Лоштин к.і.н., н. с.

Мирослава Дядюк, к.і.н., зав. відділу рукописів

Cклад та обсяг фондів відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника на кінець 2025 року.

Роман Дзюбан, к.і.н., ст. н. с.

Мистецькі зацікавлення Володимира Яреми

Данило Кравець, к.і.н., ст. н. с.

Документальна спадщина архіву Ростислава Хомяка у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника.

Марія Кольбух, к.і.н., н. с.

Рукописна збірка монастиря св. Онуфрія у Львові в дослідженнях Ярослава Гординського

Леся Кусий, к. н. з соц. ком., н. с.

Документи про вилучення рукописів до відділу “спецфонду» ЛНБ ім. В. Стефаника АН УРСР.

Тамара Литвин, к.і.н., н. с.

Холмщина в житті та творчості І. Крип’якевича: матеріали архіву вченого.

Назарій Лоштин, к.і.н., н. с.

Архів професора Михайла Глушка (1955-2024)

 

12.00 –13.00 Перерва на каву

13.00- 15.00 Друге засідання

Модератор: Данило Кравець, к.і.н., ст. н. с.

Назар Різун, Ph.D., н.с.

Оформлення клепсидр: особливості та еволюція в історичній перспективі

Ілона Олексів, к.і.н., н.с.

Архівна спадщина Марії Вальо у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника

Ігор Онишкевич, Ph.D., н. с.

Архівна спадщина Й. Стадника у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника

Галина Сварник, н. с.

Епістолярна спадщина Марії Деркач у фондах відділу рукописів ЛННБУ ім. В. Стефаника

Ярослав Сеник, н. с.

До біографії Івана Титовича Калиновича : спроба генеалогічного дослідження

 

Обговорення. Підсумки

Чекаємо на Вас!   З повагою, Оргкомітет

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Урочисте відкриття І Стефаниківської зустрічі «Українське мистецтво під час війни»

Урочисте відкриття І Стефаниківської зустрічі «Українське мистецтво під час війни»

5 листопада 2025 року у Вроцлаві відбулося урочисте відкриття Стефаниківських зустрічей, співорганізаторами яких є Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Національний Інститут імені Оссолінських у Вроцлаві під патронатом Генерального консула України у Вроцлаві та за організаційного сприяння Фундації Українського католицького університету в Польщі.

І Стефаниківська зустріч була присвячена темі «Українське мистецтво під час війни». Доповідач Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв. Він у своєму виступі вів мову про першу реакцію митців на початок російсько-української війни, прирівнявши її до ситуативної стагнації. Значну роль у розвитку українського мистецтва в часі війни доповідач відвів різним волонтерським ініціативам, а також аукціонам на підтримку Збройних сил України. Їх вплив був суттєво помітним уже у березні 2022 р. Це проявилося, зокрема, у появі та поширенні ряду плакатів, муралів тощо.

Усі твори часу війни розкривають ідейно-політичні процеси, відповідають на інформаційні виклики, актуальні запити соціуму. Митці багато часу працюють над смисловим наповненням категорії національної ідентичності. Свій виступ лектор доповнив ілюстраціями десятків творів українських митців, як відомих, так і малознаних, які знайшли своє відображення в різних видах і жанрах мистецтва. Окремо виділяв ті, які експонувалися на виставках у Європі або виставлялися на аукціонах. Поза його увагою не залишилися митці-волонтери.









Учасників І Стефаниківської зустрічі привітали  директор Національного інституту імені Оссолінських д-р Лукаш Камінський та генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Василь Ферштей. Зустріч модерувала і здійснювала переклад д-р Вікторія Маліцька — уповноважена у справах міжнародної співпраці Національного Інституту імені Оссолінських у Вроцлаві. Присутніми на зустрічі були: Владика УГКЦ о. Володимир Ющак; консул Діана Іванова, виконувач обов’язків Генерального консула України у Вроцлаві; Христина Фогель, директор Фундації Українського Католицького Університету в Польщі; Ігор Саламон, голова Об’єднання українців у Польщі (Вроцлавський осередок); проф. Ярослав Сирник, уповноважений ректора з питань співпраці з Україною Вроцлавського університету; д-р Рафал Вершлер, куратор галереї Pod Plafonem Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві; Артем Зозуля, президент Української фундації у Вроцлаві; науковці, представники наукової та культурної спільноти Вроцлава.

У рамках І Стефаниківської зустрічі в Публічній Нижньосілезькій бібліотеці у Вроцлаві відбулося відкриття виставки львівського митця Артура Котика «Війна». Артур Котик народився і мешкає у Львові. Є студентом міжнародного права на факультеті міжнародних відносин. Малюванням захоплюється з дитинства. Від початку війни в Україні пристрасть до живопису стала для нього життєвим імперативом — способом зафіксувати реальність і висловити власну боротьбу. Як зазначає автор: «З пензлем у руці я відмежовуюся від страху, тривоги та болю — натомість створюю нові світи, уламки надії, пам’яті та спротиву. Тема війни може здаватися занадто особистою, темною, навіть тривожною — але саме через ці картини я фіксую свої переживання, а також досвід покоління, яке переживає війну».

 

На урочистому відкритті виставки гостей привітали куратор Галереї під Плафоном д-р Рафал Вершлер та пані Кароліна Дзенцельська, заступниця директора Нижньосілезької публічної бібліотеки імені Тадеуша Мікульського у Вроцлаві.


















До уваги читачів — текст лекції «Українське мистецтво під час війни», виголошеної в межах I Стефаниківської зустрічі Романом Яцівим — художником, мистецтвознавцем, педагогом, доктором історичних наук та професором Львівської національної академії мистецтв.

Автор аналізує шлях національної культури від початкової шокової стагнації до активного мистецького спротиву, висвітлюючи роль волонтерських ініціатив, благодійних аукціонів та появу нових візуальних символів у публічному просторі. Виступ базується на широкому ілюстративному матеріалі, що демонструє трансформацію національної ідентичності через творчість як знаних, так і маловідомих митців на українських та європейських майданчиках.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Дмитро Яворницький – видатний історик і хранитель козацької спадщини: до 170 річчя від дня народження (книжкова виставка)

Дмитро Яворницький – видатний історик і хранитель козацької спадщини: до 170 річчя від дня народження (книжкова виставка)

 
2025 року виповнюється 170 років від дня народження Дмитра Івановича Яворницького — видатного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста, письменника та музейного діяча.

Своє життя він присвятив вивченню минулого українського народу, передусім — історії Запорозького козацтва, яке стало символом національної свободи й гідності. Автор понад 200 праць з історії України XVI–XIX ст., археології, етнографії, фольклористики, лексикографії, джерелознавства, архівної та музейної справи. До його доробку належать і біографічні нариси про видатних діячів української культури — Г. Сковороду, Т. Шевченка та інших.

Серед його найвідоміших робіт — тритомна «Історія запорозьких козаків» (Санкт-Петербург, 1892–1897), яка стала класикою української історіографії та й сьогодні залишається одним із найповніших досліджень історії козацтва.

Дмитро Яворницький був засновником і першим директором Катеринославського історичного музею (нині — Дніпровський національний історичний музей імені Д. І. Яворницького). Завдяки його подвижницькій праці було створено унікальну колекцію козацьких старожитностей, документів, фольклорних і етнографічних матеріалів, які становлять безцінний скарб української культурної спадщини.

На виставці представлені:

— прижиттєві видання праць Дмитра Яворницького: «Запорожье въ остаткахъ старины и преданіяхъ народа» (С.-Петербургъ, 1888); «По слѣдамъ запорожцевъ» (С.-Петербургъ, 1898); «Наша доля – Божа воля: повисть» (Кіевъ, 1901); «Малороссійскія народныя пъсни собранныя въ 1878-1905 г.г.» (Екатеринославъ, 1906); «За чужый грихъ» (Екатеринославъ, 1907); «У бурсу! У бурсу! У бурсу! (Катеринослав, 1908); «Матеріали до биографиі Т. Г. Шевченка» (Катеринослав, 1909); «Поміж панами: малюнки з життя» (Катеринослав, 1911); «Як жило славне запорожське низове військо» (Катеринослав, 1918); «Словник української мови» (Катеринослав, 1920); «Оповідання столітнього діда про запорожців» (Львів, 1923) та інші;



— сучасні перевидання його наукових і художніх творів: «Історія запорізьких козаків: у трьох томах» (Львів, 1990); «Іван Дмитрович Сірко, славний кошовий отаман війська Запорізьких низових козаків» (Дніпропетровськ, 1990); «Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний» (Дніпропетровськ, 1991); «Вольності запорозьких козаків: історико-топографічний нарис» (Дніпропетровськ, 2002); «До історії степової України» (Дніпропетровськ, 2004); «Запорожжя в залишках старовини і переказах народу: у 2-х ч.» (Дніпропетровськ, 2005); «За чужий гріх: роман, повість, малюнки з життя» (Дніпропетровськ, 2006); «Словник української мови» (Харків, 2017) та інші.



На виставці демонструються окремі томи з повного 20-томного зібрання творів Д. І. Яворницького, започаткованого Археографічною комісією АН УРСР у 1989 році: Твори: у 20 т. / Дмитро Яворницький ; НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. — Київ; Запоріжжя: Тандем-У, 2004. — Т. 2 (2005), Т. 3, кн. 1 (2008), Т. 8 (2006).

— книги, дослідження та спогади про вченого, що розкривають його життєвий і науковий шлях: Шаповал І. «В пошуках скарбів» (Київ, 1963); «Дмитро Іванович Яворницький» (Київ, 1969); «Сучасники про Д.І. Яворницького» (Дніпропетровськ, 1995); «Епістолярна спадщина академіка Д.І. Яворницького» (Дніпропетровськ, 1997-); Світленко С. «Дмитро Яворницький: вчений та педагог в українському інтелектуальному співтоваристві: монографія» (Дніпропетровськ, 2015); Майборода Н. Г., Попова І. С. «Мовний потенціал творчої спадщини Д.І. Яворницького: монографія» (Дніпропетровськ, 2016) та інші.



Також на експозиції представлені автореферати молодих дослідників, присвячені різним аспектам діяльності Яворницького:. Серед них: Руснак І. «Літературна творчість Д.І. Яворницького і розвиток української прози початку XX століття» (Київ, 1995); Майборода Н. «Мовна особистість Дмитра Яворницького» (Дніпропетровськ, 2010); Герман З. «Українська етнографія у творчості Д.І. Яворницького» (Київ, 2011); Алексашкіна Л. «Дмитро Іванович Яворницький як історик українського козацтва» (Київ, 2013).

 

Запрошуємо всіх охочих та зацікавлених відвідати виставку у читальному залі відділу бібліотекознавства, що експонуватиметься до кінця листопада.

Опубліковано Admistration в Виставки, Книжкові виставки
І Стефаниківська зустріч «Українське мистецтво під час війни»

І Стефаниківська зустріч «Українське мистецтво під час війни»

Шановні друзі!

Запрошуємо вас на урочисте відкриття циклу лекцій «Стефаниківські зустрічі» в Ossolineum (Вроцлав).
5 листопада 2025 року відбудеться І Стефаниківська зустріч «Українське мистецтво під час війни». У рамках заходу заплановано дві ключові події:

  • 13:30 — відкриття виставки Артура Котика «Війна» (Galeria Pod Plafonem, Dolnośląska Biblioteka Publiczna im. T. Mikulskiego, Rynek 58)
  • 17:00 — лекція «Українське мистецтво в час війни» (Refektarz Ossolineum; лектор: Роман Яців — художник, мистецтвознавець, педагог, доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв).

Стефаниківські зустрічі — публічні лекції, які організовує Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника спільно з Національним Інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві. Зустрічі проходитимуть під почесним патронатом Генерального консула України у Вроцлаві.

Метою зустрічей є обговорення проблем збереження історико-культурної спадщини; поглиблення наукових, освітніх, культурних, мистецьких українських і польських взаємодій, обмін думками щодо широкого кола питань, пов’язаних із збереженням національної, культурної, духовної ідентичності і захисту державності в історичній ретроспективі та особливо в часі російського повномасштабного вторгнення.

Лекторами Стефаниківських зустрічей будуть представники культури, науки, мистецтва, фахівці в галузі збереження історико-культурної спадщини. Цільова аудиторія Стефаниківських зустрічей – представники академічного та культурного середовища Вроцлава та усієї Польщі, науковці, літератори, студенти. Таким чином, засобами культурної та наукової дипломатії плануємо поглиблювати конструктивний діалог між українським та польським соціумом.

Стефаниківські зустрічі відбуватимуться щоквартально в Національному інституті імені Оссолінських у Вроцлаві.

Опубліковано Admistration в Без рубрики