Місяць: Жовтень 2025

Делегація Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим

30 жовтня 2025 року Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника приймала поважних гостей — делегацію Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики на чолі з його головою Микитою Потураєвим.
До складу делегації увійшли: Ірина Констанкевич, перший заступник голови Комітету, голова підкомітету; Євгенія Кравчук, заступник голови Комітету, голова підкомітету та голови підкомітетів – Микола Княжицький, Олександр Санченко, Тетяна Скрипка, народна депутатка Софія Федина; члени Комітетів – Юрій Павленко, Олександр Божков, Володимир В’ятрович. Також у візиті взяли участь: Іван Вербицький, заступник Міністра культури України; К’яра Децці Бардескі, голова Представництва ЮНЕСКО в Україні; Вікторія Алексєєва, фахівчиня з питань культури ЮНЕСКО.
Супроводжували делегацію помічники-консультанти народних депутатів України: Ірина Гандзюк, Галина Гордіна, Ірина Миколаєнко, Тетяна Сторчеус, Тарас Шамайда, Соломія Риботицька, а також представники Секретаріату Комітету: Надія Ревчук, заступник керівника секретаріату та головні консультанти — Тетяна Галюк, Ірина Івасенко, Ірина Степаненко.
Генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника Василь Ферштей привітав делегацію та ознайомив гостей з основними напрямами діяльності бібліотеки — однієї з провідних наукових і культурних інституцій України.
У своєму виступі він наголосив на важливості збереження національної культурної спадщини, цифровізації фондів, розвитку сучасних сервісів для користувачів, а також окреслив низку актуальних викликів, з якими сьогодні стикається установа.
Окремо Василь Ферштей поінформував делегацію про Постанову Президії НАН України «Про історичну інституційну спадкоємність Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника».
Цей документ є надзвичайно важливим етапом у розвитку бібліотеки, адже підтверджує її історичну спадкоємність, визначає стратегічний напрям подальшої діяльності та має ключове значення для утвердження належного статусу установи й визначення її ролі у науковому та культурному просторі України.
Під час візиту делегація оглянула читальні зали та структурні підрозділи книгозбірні.
Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк представила колекцію рукописів, музейні експозиції «Меморіального читального залу імені Івана Крип’якевича» та «Меморіального читального залу імені Тетяни та Омеляна Антоновичів», а також ознайомила гостей із новим сучасним документосховищем відділу.
Особливу увагу делегації привернув новостворений центр з оцифрування рідкісних документів, який стане важливим кроком до збереження унікальних бібліотечних фондів та забезпечення онлайн-доступу до них для широкого кола користувачів.
Велике зацікавлення викликала і картографічна експозиція «Imago Ucrainæ: на картах XV–XX ст.», створена в межах однойменного культурно-мистецького проєкту за підтримки Український культурний фонд. Захопливу кураторську екскурсію провів керівник кабінету картографії, старший науковий співробітник Тарас Огородник. Відвідувачі мали унікальну нагоду побачити рідкісні картографічні документи, що охоплюють період з 1493 до 1992 рік — справжню візуальну історію України на мапах світу.
На завершення візиту учасники делегації поділилися своїми враженнями про відвідини бібліотеки у Книзі почесних відгуків, відзначивши важливу роль установи у збереженні культурної спадщини України.

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація грантового проєкту та урочисте відкриття  виставки «Imago Ucrainæ на картах ХV–ХХ століть»

Презентація грантового проєкту та урочисте відкриття виставки «Imago Ucrainæ на картах ХV–ХХ століть»

24 жовтня 2025 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася презентація грантового проєкту «Imago Ucrainæ на картах ХV–ХХ ст.» та урочисте відкриття однойменної картографічної експозиції, реалізованого за підтримки Українського культурного фонду. Команда науковців і фахівців книгозбірні успішно втілила цей масштабний проєкт упродовж червня–жовтня 2025 року. Захід відкрив генеральний директор установи Василь Ферштей, який відзначив соціальну значущість та актуальність проєкту в умовах сьогодення, підкреслив вагомість його результатів для збереження та популяризації культурної спадщини України.

Проєктна менеджерка Валентина Мудроха розповіла присутнім про ґрунтовні культурно-мистецькі продукти, отримані в ході реалізації проєкту. На основі укладеного реєстру було оцифровано 60 картографічних видань із картографічного фонду Бібліотеки та сформовано цифрову колекцію «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.» із вільним необмеженим доступом 24/7 до репрезентованих документів. Ця колекція покликана сприяти формуванню в української та світової громадськості правдивого просторового уявлення про Україну. Розроблений фірмовий логотип проєкту полегшує користувачам ідентифікацію цифрової колекцією в електронному каталозі ЛННБ України ім. В. Стефаника, в якому є можливість здійснювати простий і розподілений пошук картографічних документів. Кульмінацією проєкту є підготовлене видання «Imago Ucrainæ на картах XV–XX ст.: науковий каталог», яке презентуватиме цінні та рідкісні картографічні видання XV–XX ст. з фонду ЛННБ України ім. В. Стефаника. Це буде перше подібне видання як в історії книгозбірні, так і в історії України в цілому. У каталозі будуть представлені зображення раритетних карт, деякі з яких збережені в єдиному примірнику не лише в Україні, а й у світі. Представлені у виданні карти XV–XVI ст. доводять, що українські землі позначалися в контексті їх належності до європейського цивілізаційного простору окремо від Московії, назва «Україна» на картах з’являється на початку XVII ст. та утверджується в європейській картографії XVII–XVIII ст., на перших етнічних картах ХІХ ст. ареал розселення українців маркується окремо від росіян як самостійний слов’янський народ, а на картах періоду Української революції 1917–1921 рр. Україна постає як незалежна держава. Каталог міститиме історико-бібліографічну характеристику 60-ти карт, їхні повноколірні репродукції, ґрунтовний аналітико-ретроспективний огляд та науково-допоміжний апарат. Каталог заплановано як видання з паралельними текстами трьома мовами — українською, англійською та польською. Це критично важливо для максимального поширення правдивого уявлення про картографічний образ України на міжнародній арені та надання інструментарію нашим партнерам для протидії російській пропаганді. Усього планується видати 300 примірників, які буде передано у публічні, наукові, університетські бібліотеки України, а також міжнародним партнерам. Науковий каталог стане важливим джерелом для збереження історичної правди і головно сприятиме зміцненню української ідентичності в умовах повномасштабної війни.

Андрій Міхнович, кандидат географічних наук, доцент кафедри конструктивної географії і картографії географічного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, наголосив на комплексній цінності отриманих результатів проєкту, підкресливши їхнє наукове, політичне, культурне, мистецьке, освітнє та просвітнє значення для розкриття та розуміння процесів формування картографічного образу України у європейській та національній картографії.
Кульмінацією заходу стало урочисте відкриття картографічної експозиції «Imago Ucrainæ: на картах XV–XX ст.», на якій представлено 60 копій та оригіналів унікальних рідкісних картографічних документів 1493–1992 років із фондів Бібліотеки. Для перших відвідувачів була проведена захоплива кураторська екскурсія, яку здійснив керівник кабінету картографії, старший науковий співробітник Тарас Огородник.






Під час екскурсії присутні оглянули презентовані карти із картографічної колекції книгозбірні, яка включена до «Переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання». Серед найдавніших карт була представлена карта Центральної та Східної Європи зі знаменитої інкунабули «Нюрнберзька хроніка» (1493) Шеделя Гартмана та карти-палеотипи із страсбурзького видання Клавдія Птоломея «Географія» Мартіна Вальдземюллера (1513) та з видань середини ХVI ст. Себастьяна Мюнстера «Географія» та «Космографія». Ці цінні картографічні документи спростовують один із головних міфів російської імперської пропаганди, оскільки назва «Russia» на них позначала територію сучасної України як спадщину Галицько-Волинської держави (Королівства Руського), тоді як невелика територія довкола Москви позначалася як «Moskovia». Демонстровано шедеври «золотого віку» нідерландської картографії, які репрезентовані на виставці картами світу, Європи та українських земель всесвітньовідомих картографів і видавців Абрагама Ортелія, Ґерарда Меркатора та Віллема і Йоганна Блау. В експозиції також представлені карти Ґійома Левассера де Боплана, які відіграли революційну роль у поширенні назви «Україна» в Європі та світі. Демонструвалися карти України, що ґрунтувалися на його працях, авторства знаменитих європейських картографів, зокрема Ніколя Сансона, Ґійома Сансона (Франція), Фредеріка де Віта (Нідерланди), Йогана Баптиста Гоманна та Тобіаса Конрада Лоттера (Німеччина). Значний масив представлених карт відображає основні етапи розвитку української картографії ХІХ–першої половини ХХ ст., включаючи перші карти українською мовою та національної картографії авторства Мирона Кордуби («Стінна карта Европи», 1898) та Степана Рудницького («Стінна карта півкуль западної та східної», 1907), а також перші українські тематичні мапи: етнічні (Михайла Коссака, Григорія Величка), лінгвістичні (Павла Чубинського). Цінними для спростування російської дезінформації є карти, створені напередодні та під час Першої світової війни, а також у період Української революції 1917–1921 рр., де Україна постала у міжнародно-визнаних державних кордонах, зокрема на мапах вченого-географа Степана Рудницького. Трансформацію території України у ХХ ст. відображено на картах радянських, діаспорних та закордонних видавництв, а завершує виставку одна із перших карт України видавництва «Мапа» (1992), на якій зафіксовано кордони нашої держави 1991 року. Представлений проєкт сприятиме формуванню правдивого просторового уявлення про Україну, допомагатиме відрізняти достовірні картографічні та історичні факти від кремлівських фальсифікацій, а головне – стане важливим інструментом інформаційного спротиву агресії росії проти України.

Експозиція триватиме від 24 жовтня 2025 року до 31 жовтня 2026 року у виставкових залах головного корпусу Бібліотеки за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 2.

Відвідування експозиції можливе за попереднім записом:
https://forms.gle/zsCrwBsyuGLY8LFg6

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Міжнародна наукова конференція «Українська гуманітаристика ХХ ст.: антиімперські виміри»

Міжнародна наукова конференція «Українська гуманітаристика ХХ ст.: антиімперські виміри»

16 жовтня 2025 року в меморіальному читальному залі ім. І. Крип’якевича відбулася Міжнародна наукова конференція «Українська гуманітаристика ХХ ст.: антиімперські виміри», яка об’єднала дослідників із різних наукових осередків України та діаспори. Учасники осмислювали розвиток української гуманітарної думки ХХ століття в контексті антиімперських дискурсів, збереження національної пам’яті та культурної тяглості.

Почесною гостею заходу стала ректорка Українського Вільного Університету (Мюнхен) Лариса Дідковська, яка у своєму виступі наголосила на ролі української еміграції у збереженні культурної спадщини та важливості підтримки гуманітарних студій як чинника формування національної ідентичності.
У роботі конференції в очному та онлайн форматі взяли участь представники:

Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Львівського національного університету імені Івана Франка
Національного університету «Львівська політехніка»
Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України
Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника
Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського.

 

Конференція стала платформою для діалогу між науковцями з України та світу, засвідчивши актуальність гуманітаристики у розумінні минулого й сучасного України.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
108-ма Оссолінська зустріч «Спадщина “Солідарності” у 45-річчя її заснування»

108-ма Оссолінська зустріч «Спадщина “Солідарності” у 45-річчя її заснування»

15 жовтня 2025 року у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника відбулася 108-ма Оссолінська зустріч на тему: «Спадщина "Солідарності" у 45-річчя її заснування».
Подія, організована у співпраці з Ossolineum / ZNiO Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві, відбулася під патронатом Генерального консула Республіки Польща у Львові.
Зустріч відкрив генеральний директор ЛННБ України імені В. Стефаника Василь Ферштей, який привітав учасників та представив почесних гостей:
– Марека Радзівона, Генерального консула Республіки Польща у Львові;
– Миколу Княжицького, народного депутата України, журналіста;
– Левка Захарчишина, громадського і політичного діяча, колишнього консула України у Гданську (1916–1921).
Організаторка та співмодераторка зустрічі докторка Вікторія Маліцька представила учасників дискусії:
– Базиля Керського – публіциста, редактора, менеджера культури, куратора історичних виставок, експертаз міжнародної політики, директора Європейського центру „Солідарність” у Гданську;
– професора Мирослава Мариновича – українського публіциста, релігієзнавця, правозахисника, співзасновника Української Гельсінської групи, колишнього дисидента і політв’язеня радянського режиму (1977–1987), радника ректора Українського католицького університету у Львові.
Під час дискусії учасники обговорили:
– роль руху «Солідарність» у формуванні демократичних процесів у Центрально-Східній Європі;
– значення його спадщини в сучасному світі;
– важливість єдності та солідарності в контексті збройної агресії росії проти України.
На згадку про подію генеральний директор Василь Ферштей подарував учасникам зустрічі спільне видання Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника та Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві — «Стефаник В. Вибрані твори : білінгва = Utwory wybrane : wydanie dwujęzyczne» (Львів, 2021).
Учасники, гості та всі присутні відзначили, що Оссолінські зустрічі стали важливою платформою для відкритого діалогу, глибшого розуміння спільної історії та зміцнення українсько-польського партнерства на основі таких цінностей, як свобода, демократія та громадянська відповідальність.

До наступних Оссолінських зустрічей!
Опубліковано Admistration в Оссолінські зустрічі
Конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення»

Конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення»

Третього жовтня 2025 р. за участі 62 науковців із України, Польщі, Хорватії та Німеччини відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Пресознавчий дискурс: від минулого до сьогодення» (змішаний формат: очний та дистанційний на платформі Zoom), присвячена актуальним проблемам дослідження історії, теорії та практики української і зарубіжної преси. Науковий захід об’єднав представників академічної спільноти, університетів, наукових установ, книгозбірень і медіаорганізацій, які обговорили широкий спектр питань, пов’язаних із розвитком пресо- і журналістикознавства, медіакомунікацій, біо- та бібліографістики, документалістики, дигіталізації архівних фондів і бібліотечних колекцій.

Учасники конференції представили найновіші результати своїх досліджень із проблем історії української преси, зокрема у контексті європейського інформаційного простору, а також розглянули виклики, які постають перед сучасною журналістикою в умовах гібридної війни, дезінформаційних впливів і загроз інформаційної безпеки. Особливу увагу приділено ролі преси як інструменту суспільної комунікації, збереження національної пам’яті та документування історії України та інших європейських країн.

Учасники заходу висловили вдячність організаторам за створення платформи для наукового обміну й координації міждисциплінарних досліджень, а також підтвердили готовність до подальшої співпраці задля розвитку українського та міжнародного пресознавства.

Підсумки роботи конференції засвідчили, що українське пресознавство, попри виклики війни, зберігає наукову тяглість і динамічно розвивається, роблячи вагомий вклад у формування наукових орієнтирів сучасного інформаційного суспільства.

Надія Кулеша

Опубліковано Admistration в Конференції
Нові надходження до фонду ЛННБ України <br>ім. В. Стефаника

Нові надходження до фонду ЛННБ України
ім. В. Стефаника

Пропонуємо вашій увазі унікальне видання, що нещодавно надійшло до фонду Бібліотеки:

Гімни і трени. Українська геральдична та пропам’ятна поезія XVI–XVIII ст. / упоряд., вступ. ст., прим., пер. Валерія Шевчука; наук. ред. В. О. Курганова. – Київ: ТОВ «Видавництво “Кліо”», 2024. – 500 с., іл.

Це масштабне видання репрезентує малодосліджений, але надзвичайно цінний пласт української літератури ранньомодерної доби — геральдичну та пропам’ятну поезію XVI–XVIII століть. Завдяки багаторічній дослідницькій праці письменника, перекладача та історика літератури Валерія Шевчука, читачі отримують унікальну можливість ознайомитися з понад 200 поетичними творами, які донедавна залишалися недоступними або зовсім невідомими широкому загалу.
Оригінали текстів, написаних староукраїнською, латинською та старопольською мовами, зібрані упорядником із різноманітних джерел: рукописів, стародруків та етнографічних видань. Серед використаних джерел — унікальні книжкові пам’ятки з фонду Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, що є вагомим внеском установи у збереження та популяризацію української культурної спадщини.
Особливу цінність виданню надає наявність факсиміле сторінок першоджерел, що дає змогу не лише ознайомитися з перекладеними текстами, а й побачити їх в автентичному вигляді. Це збагачує візуальне сприйняття та створює підґрунтя для подальшого філологічного й літературознавчого аналізу.
Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів, учителів гуманітарного профілю, а також усіх, хто цікавиться українською бароковою поезією, літературою та культурою ранньомодерної України. Завдяки перекладам і ґрунтовним коментарям, тексти є зрозумілими не лише для фахівців, а й для широкого читацького загалу.
Щиро дякуємо видавництву «КЛІО» за подароване вагоме видання та запрошуємо всіх охочих ознайомитися з цією книгою, що повертає до наукового й культурного обігу справжні перлини поезії українського бароко.



 

Опубліковано Admistration в Без рубрики
108 Осcолінська зустріч. „Спадщина «Солідарності» у 45-річчя заснування (15 ЖОВТНЯ 2025, 17:00)

108 Осcолінська зустріч. „Спадщина «Солідарності» у 45-річчя заснування (15 ЖОВТНЯ 2025, 17:00)

«Солідарність» – рух, що виник у Польщі у серпні 1980 року, став символом опору тоталітарному режиму і натхненням для мільйонів людей у Європі та світі. Його спадщина – це не тільки історія боротьби за свободу, демократію та права людини, але й, перш за все, цінності: спільнота, відповідальність та суспільна солідарність. У 45-ту річницю створення «Солідарності» хочемо поглянути на її спадщину з перспективи сучасних викликів та майбутнього польсько-українських і європейських відносин.
У зустрічі візьмуть участь:
Базиль Керський – редактор, публіцист, менеджер культури, куратор історичних виставок та експерт з міжнародної політики, директор Європейського центру солідарності в Гданську.
Проф. Мирослав Маринович – український публіцист, релігієзнавець, громадський діяч і правозахисник, радник ректора Українського католицького університету у Львові.

Зустріч стане нагодою для рефлексій над тим, як досвід «Солідарності» вплинув на демократичні перетворення в Центрально-Східній Європі і чи може він бути джерелом натхнення сьогодні – особливо в контексті російської агресії проти України та необхідності зміцнення європейської солідарності.
108. Оссолінська зустріч також стане можливістю звернутися до просвітницьких традицій громади, а також розглянути виклики, з якими стикаються Польща та Україна, намагаючись визначити перспективи партнерства в нових соціалістичних та політичних реаліях.


15 ЖОВТНЯ 2025, 17:00 (захід польською та українською мовами)
ЛННБ України імені В. Стефаника, вул. В. Стефаника, 2
Вхід вільний!
Захід транслюватиметься онлайн із синхронним перекладом з польської на українську мову.
Синхронний переклад з української польською мовою буде доступний тут: https://fb.me/e/7QmnY4YpQ


Дофінансування – Міністр культури та національної спадщини Республіки Польща з Фонду промоції культури.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
<h3>Виставка книжково-журнальних видань з нагоди 100-річчя від народження С. І. Стельмащука</h3>

Виставка книжково-журнальних видань з нагоди 100-річчя від народження С. І. Стельмащука

Степан Ількович Стельмащук (8 жовтня 1925 р. – 5 січня 2011 р.) – український композитор, хоровий диригент, педагог і фольклорист, чия професійна діяльність служила збереженню та розвитку української музичної традиції. Народився в селі Скородинці на Тернопільщині. Любов до музики у родину приніс старший брат Павло – співак і дириґент. Він захоплювався співом хору Дмитра Котка, на концертах якого бував у 1930–х рр. у Чорткові. Свою роль зіграла також знаменита капела О. А. Кошиця. Музичну освіту С. І. Стельмащук здобував спочатку у Львівському музичному училищі (19501954), а потім у Львівській консерваторії (19541959) на диригентсько-хоровому факультеті у класі Володимира Василевича і Михайла Антківа. Паралельно із навчанням уже у третьому класі почав сам викладати. Став керівником хору студентів музично-філологічної спеціальності Львівського педагогічного інституту. У 1960 р. разом із колективом переїхав до Дрогобича. Його капела «Бескид» стала знаною не лише в Галичині, а й за її межами завдяки високій виконавській культурі, репертуару з народних пісень, духовної музики та творів українських класиків. Викладацька діяльність С. І. Стельмащука тривала понад 35 років. Він є автором великої кількості навчальних посібників і книг. У його творчому доробку є й обробки українських народних пісень, хорові композиції на вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Уляни Кравченко, і духовна музика. Особливе місце займає «Служба Божа для мішаного хору». У 1949–1951 рр. він підготував для неї основу, а завершив у період українського національного відродження в 1990-х рр. Навіть у зрілому віці С. І. Стельмащук продовжував свою викладацьку і творчу діяльність. Музично збагачував поетичні перлини зі «Слова о полку Ігоревім» і поезій Т. Шевченка, М. Шашкевича, С. Руданського, М. Старицького, І. Франка, Уляни Кравченко, Б. Грінченка, Р. Купчинського, Ю. Шкрумеляка, В. Сосюри, Яра Славутича, Янки Купали.

З нагоди 100-річчя від народження С. І. Стельмащука у виставковому залі Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника до уваги відвідувачів розгорнуто виставку книжково-журнальних видань. Організатори пропонують оглянути монографію Вірослава Блашківа і Петра Гушоватого «Степан Стельмащук: хоровий диригент, композитор, фольклорист, педагог» (Дрогобич, 2014). У ній висвітлений життєвий і творчий шлях багатогранної постаті С. І. Стельмащука, проаналізована творча спадщина митця в контексті здобутків інших композиторів України. У власній праці «Під знаком його доброти: спогади про С. Людкевича» (Дрогобич, 1991), яка теж експонується на виставці, Степан Ількович розповідає про своє знайомство із творами видатного майстра та віддає шану його постаті. У книзі «У світі звуків і слова» (Львів, 2009) Степан Ількович наводить численні спогади про українських культурних діячів, яких знав особисто. Книга ілюстрована численними фотографіями і буде корисною для всіх дослідників української культури. «Дмитро Котко та його твори» (Дрогобич, 2000) – цю книжку впорядковував Степан Ількович у пам’ять про видатного хорового диригента. Як згадував сам С. І. Стельмащук: «Я це сприйняв так, що спів хору Котка сягав своїм мистецтвом хмар, а капела Кошиця – високих небес. Все це відкладалося у свідомості, інтригувало й переслідувало мене роками». До експозиції ввійшло видання «Сто українських народних пісень села Скородинці на Тернопільщині, фольклорні записи» (Київ, 1967), зібрані в селі на Поділлі впродовж 1954–1963 рр. та впорядковані С. І. Стельмащуком. Велику цінність на виставці мають власні твори композитора. Серед них – збірка опрацьованих 30 народних пісень «Народні пісні для хору» (Дрогобич, 2008). З-поміж інших варто виділити «Службу Божу для недільної відправи (з недільними антифонами та причасними різних свят цілого року)» (Львів, 2007).


Шановні відвідувачі! Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника запрошує Вас до перегляду виставки і вивчення творчої особистості С. І. Стельмащука.

 

Опубліковано Admistration в Книжкові виставки