20 грудня 2024 року відбулася науково-практична конференція, організована співробітниками відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника – «Рукописна традиція та сьогодення». Заступниця генерального директора Бібліотеки з наукової роботи, докторка наук із соціальних комунікацій, професорка Лідія Сніцарчук, вітаючи учасників, наголосила на важливості розкриття джерелознавчого потенціалу рукописних фондів книгозбірні, окреслила основні завдання, які стоять перед науковими установами в сучасних реаліях.
Робота конференції розпочалася з мультимедійної презентації наукового проєкту «Антиімперські наративи в українській гуманітаристиці ХХ ст. крізь призму біографій учених». Молоді науковці: кандидат історичних наук Данило Кравець (керівник), доктори філософії Назар Різун та Марія Пірко, представили результати дослідження крізь призму біографій та наукової діяльності п’ятьох визначних учених: Богдана Заклинського (1886–1946) – культурного та громадського діяча, краєзнавця, педагога; Михайла Возняка (1881–1954) – літературознавця, академіка АН УРСР; Михайла Демковича-Добрянського (1905–2003) – історика, журналіста, очільника української редакції Радіо «Свобода» у Мюнхені; Ярослава Дашкевича (1926–2010) – історика, сходознавця; Богдана Якимовича (1952–2022) – історика, заслуженого працівника культури України. Промовці продемонстрували оригінальні методологічні підходи у своїх дослідженнях. Зокрема, Данило Кравець окреслив антиімперські наративи у діяльності й публіцистичній творчості М. Демковича-Добрянського. Назар Різун розповів про свою роботу із вивчення епістолярної спадщини професора Ярослава Дашкевича, зокрема про спілкування з працівниками ісландських та шведських архівів і бібліотек у процесі пошуку документальних джерел для своїх вірменознавчих праць. Також молоді вчені порушили питання шляхів виявлення та опрацювання джерел досліджуваної тематики, перспектив у реалізації проєкту.
Завідувачка відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника Мирослава Дядюк розкрила склад та обсяг фондів відділу рукописів на кінець 2024 року, відзначила інтенсивне поповнення архівних фондів, їхнє опрацювання та популяризацію.
Результати роботи над розкриттям особових архівних фондів були представлені у чотирьох доповідях. Кандидат історичних наук Роман Дзюбан докладно оглянув архівний фонд Володимира Яреми (патріарха Димитрія) (1915-2000) – церковного діяча, дослідника церковного мистецтва (ікон, іконостасів та архітектури) і зібрані ним колекційні матеріали до історії церкви. Данило Кравець проаналізував архівну спадщину громадсько-політичного діяча, науковця, публіциста, співзасновника й голови дослідно-видавничого об’єднання «Пролог» у Нью-Йорку, теоретика українського націоналізму Мирослава Прокопа (1913-2003). Торкнувся питання його ролі у створенні й діяльності УГВР, ЗЧ ОУН, співпраці з НТШ в Америці. У своєму виступі кандидат історичних наук Назарій Лоштин розкрив зміст архіву Петра-Франца Крип’якевича (1857-1914), греко-католицького священника, педагога, науковця; розповів про палеографічні та археографічні особливості опрацювання документів. Наукова співробітниця Галина Сварник розповіла про архів Марії Деркач (1896-1972) – літературознавиці, архівістки, бібліотекарки, вказала на значний масив документів, який відображає основні сторінки її біографії, науково-організаційної діяльності в Бібліотеці НТШ, Львівській філії Бібліотеки АН УРСР.
Учасниця конференції, кандидатка наук із соціальних комунікацій Леся Кусий розповіла про особливості опрацювання документів і матеріалів архіву «Пластового загону «Червона Калина» у Нью-Йорку за 1925-2006 рр.», торкнулася питання висвітлення документів до історії діяльності пластунів на еміграції та в Україні.
У доповідях учасники конференції розповіли про архівні колекції відділу рукописів, зокрема Назар Різун – про інформаційний потенціал дипломів випускників вищих навчальних закладів Львова, Праги, Кракова та інших міст з опрацьованої ним «Колекції дипломів XIX–XX ст.». Кандидатка історичних наук Марія Кольбух представила результати науково-дослідної роботи з виявлення та опрацювання кириличних пам’яток, встановлення дат надходжень до архівної колекції «Окремі надходження».
Дві доповіді були присвячені архівній спадщині та постійним музейним експозиціям, присвяченим визначним представникам української еліти, до створення яких долучилися співробітники відділу рукописів. Кандидатка історичних наук Тамара Литвин у своєму виступі розкрила архівну спадщину українського історика Івана Крип’якевича (1886-1967) та її популяризацію у Меморіальному читальному залі імені Івана Крип’якевича. Науковий співробітник Ярослав Сеник зосередив увагу на розкритті змісту масиву документів біографічної, громадської та професійної діяльності з архіву українських громадських діячів і меценатів – подружжя Антоновичів, їхньому значенні та ролі у створенні «Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів», торкнувся питання створення документальної експозиції Меморіального читального залу імені Тетяни та Омеляна Антоновичів.
Під час обговорення та підбитті підсумків учасники конференції відзначили великий джерелознавчий потенціал рукописної спадщини ЛННБ України ім. В. Стефаника та наголосили на необхідності її фахового розкриття та впровадження до науково-інформаційного обігу, а також на важливості таких щорічних науково-практичних конференцій.
к. і. н. Мирослава Дядюк, н. с. Галина Сварник
![Повідомлення про прибуття великого літака з 20 особами [від уряду ЗУНР, включно з Іваном Калиновичем] із Кам’янця-Подільського до Відня. 30 липня 1919 Ф. 57. Спр. 1. Арк. 10](https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/2024/12/6-spr1-st10-a.jpg "Повідомлення про прибуття великого літака з 20 особами [від уряду ЗУНР, включно з Іваном Калиновичем] із Кам’янця-Подільського до Відня. 30 липня 1919
Ф. 57. Спр. 1. Арк. 10")
