Місяць: Травень 2024

Академічна спільнота Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника сердечно вітає Олега Антоновича Купчинського зі славним ювілеєм!

З цієї нагоди у виставковій залі Книгозбірні підготовано документальну виставку. У першій її частині експоновано архівні матеріали, які загалом відображають різні етапи біографії вченого: зокрема його Свідоцтво про закінчення 1947 р. Сороцької семирічної школи, Диплом про вищу освіту, здобуту у 1953–1958 роках у Львівському державному університеті імені І. Франка (нині – Львівський національний університет імені І. Франка). Окремо виділено документи, пов’язані з місцями праці О. А. Купчинського. У 1959–1960 роках  –  на посаді бібліотекаря Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (нині – ЛННБ України ім. В. Стефаника), згодом, у 1960–1978 роках – співробітника Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові, у 1978–1996  – наукового співробітника Інституту суспільних наук АН УРСР (нині – Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України). Від 1994 р. він – викладач історичного факультету Львівського національного університету імені І. Франка і Львівської богословської академії (нині – Український католицький університет). Підсумовують  наукові  здобутки Диплом кандидата філологічних наук (1974 р.) і Диплом доктора історичних наук (2007 р.).

Найбільш численно представлена частина виставки, присвячена науковому доробку О. А. Купчинського, адже за 65 років наукової діяльності він підготував і видав майже 900 праць.  З них  експоновані: «Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові, 1233–1799» (Київ, 1972; у співавторстві), «Українські географічні назви на -ичі XIV–XX століть» (Київ, 1974), «Найдавніші слов’янські топоніми України як джерело історико-географічних досліджень» (Київ, 1981), «Земські та гродські судово-адміністративні документальні фонди Львова» (Київ, 1998), «Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини ХІV століть: дослідження, тексти» (Львів, 2004).

Окремі видання О. А. Купчинського доповнюють статті в довідкових та енциклопедичних виданнях, у збірниках наукових праць, в українських та закордонних періодичних виданнях. Ось лише деякі з них: «Василь Стефаник у документах Центрального державного історичного архіву УРСР у Львові» (Архіви України. 1971. № 4), «Втрачені пергаментні грамоти міст і сіл Галичини XIV – першої половини ХІХ ст.» (Бібліотекознавство та бібліографія: збірник наукових праць. Київ, 1982), «Біля джерел творчості “Руської трійці”» (Жовтень. 1986. № 10), «Професор Микола Мельник» (Вісник фонду Олександра Смакули. 1998. № 1), «Август Бєльовський та Іван Вагилевич: наукові контакти та співпраця» (Варшавські українознавчі записки. 1999. Т. 8/9), «Компаневич Варлаам» (Довідник з історії України (А–Я). Київ, 2001) та інші.

Упродовж багатолітньої праці О. А. Купчинський був співупорядником 16 колективних збірників документів і матеріалів, присвячених різним темам та особам в історії та культурі України: І. Франкові, Лесі Українці, М. Драгоманову, В. Гнатюкові та іншим. Вагомими для української культури і науки стали «Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: збірник документів» (Київ, 1970), «“Русалка Дністрова”: документи і матеріали» (Київ, 1989), «Листування українських славістів з Францом Міклошичем» (Київ, 1993, листи у Відні зібрав І. Свєнціцький), «Взаємне листування Михайла Грушевського та Мирона Кордуби» (Львів, 2016), які також представлено на виставці.

Відображено в експонатах пропонованого викладу й працю О. А. Купчинського як редактора, відповідального редактора і члена редколегії понад 30 різних колективних праць. Основні з них: «Київська Русь: культура, традиції. Збірник наукових праць» (Київ, 1982), «З історії міжслов’янських зв’язків: збірник наукових праць» (Київ, 1983), «Іван Крип’якевич. Галицько-Волинське князівство» (Київ, 1984), «Іншомовні джерела до історії міст і сіл України» (Львів, 1995), «Михайло Грушевський і Західна Україна» (Львів, 1995), «Дзендзелівський Й. Українське і слов’янське мовознавство: збірник праць» (Львів, 1996), «Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення» (Львів, 1996), «125 років Наукового товариства імені Шевченка» (Львів, 2001), «Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича» (Київ, Львів, 2004) та інші.

Із відновленням роботи Наукового товариства імені Шевченка в Україні О. А. Купчинський був редактором і відповідальним редактором багатьох його видань, передусім монографічних і серійних: «Визначні діячі НТШ», «Історичні джерела», «Українознавча наукова бібліотека НТШ», «Вісник НТШ» (2005–2013, від 2014 – член редколегії), «Хроніка НТШ» (у різні роки). Від 1990 р. – відповідальний редактор «Записок НТШ». Упродовж 1990–2022 років за редакцією О. А. Купчинського з’явилися 56 томів «Записок НТШ» суспільно-гуманітарної тематики (57 том – у друку). Окрема заслуга належить О. А. Купчинському за те, що він, на відміну від своїх попередників, не побоявся розширити тематику видання, і тепер, крім традиційних філологічних та історично-філософських досліджень, окремими томами виходять праці Секцій і Комісії НТШ на різноманітні теми з археології, спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, етнографії, фольклористики, музикознавства, образотворчого та ужиткового мистецтва, театрознавства, архітектури й містобудування. Працю О. А. Купчинського на ниві редагування видань НТШ та розбудови їхньої «інфраструктури» загалом багато науковців та дослідників називають по-справжньому подвижницькою.

Окремий стенд виставки розповідає про фундаментальне видання «Енциклопедія: Наукове товариство імені Шевченка», оскільки О. А. Купчинський є автором цього наукового проєкту (кінець 1990-х – початок 2000-х рр.) і відповідальним редактором першого багатотомного видання про найдавніше наукове громадське товариство в Україні: історію становлення інституції від 1873 р. до сьогодні, його структуру, основні видання, контакти з різними національними й закордонними науковими установами та навчальними закладами, а також про наукову й громадсько-суспільну діяльність членів Товариства й проблематику їхніх досліджень. У 2012–2022 роках вийшли п’ять томів Енциклопедії (всього заплановано 14 томів).

Організатори виставки з-поміж інших праць О. А. Купчинського виділили п’ять томів особистих досліджень із різних гуманітарних питань під загальним заголовком «Вибрані статті та матеріали» (2011–2022): «Студії з історії української мови та ойконімії» (2011. Т. 1); «Прикладна архівістика та спеціяльні історичні дисципліни» (2011. Т. 2); «Відомі та маловідомі постаті національної науки і культури» (2011. Т. 3); «Наукове товариство ім. Шевченка: дослідження, матеріали» (2013. Т. 4); «Видатні особистості української і закордонної науки й культури ХІХ – початку ХХІ сторіч» (2022. Т. 5).

Багато уваги присвячено розпочатій наприкінці 1980-х років діяльності Олега Антоновича як учасника ініціативної групи зі створення Народного Руху України за перебудову, 1989 р. – як делегата Установчого з’їзду Руху у Києві, члена львівського Товариства української мови імені Т. Шевченка «Просвіта». Тоді ж він увійшов до складу ініціативної групи львівських учених із відновлення Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1989), був співавтором Статуту НТШ. У 1989–2005 роках – науковий секретар НТШ,  у 1989–2006  роках– голова Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін Товариства. Дійсний член НТШ (з 1992), голова (2005 – 2014), почесний голова (з 2014) НТШ, член Світової Ради НТШ (з 2006). Знаковими у становленні відродженого НТШ у Львові стала підготована під керівництвом О. А. Купчинського низка видань: «З історії Наукового товариства імені Шевченка: збірник доповідей і повідомлень наукових сесій і конференцій НТШ у Львові» (Львів, 1997), «125 років Наукового товариства ім. Шевченка» (Львів, 2001), «Наукове товариство ім. Шевченка: 130 років праці для України» (Львів, 2003),  «145 років Наукового товариства ім. Шевченка» (Львів, 2019), «Наукове товариства ім. Шевченка: 150 років на службі української науки та культури» (Львів, 2023), а також «Періодичні та серійні видання Наукового товариства імені Шевченка (1885–1939): анотований покажчик» (Львів, 1991), «Бібліографія “Записок Наукового товариства імені Шевченка”: Томи I–CCXL (1892–2000)» (Львів, 2003), «Каталог видань Наукового товариства ім. Шевченка в Україні: 1989–2003» (Львів, 2003).

Окремо репрезентована діяльність О. А. Купчинського у 1980–2020 роки у численних фотографіях: «Під час науково-дослідного стажування. Біля нагробного пам’ятника Іванові Могильницькому на цвинтарі у місті Перемишлі (Польща): Олег Купчинський» (1988), «Під час відкриття на проспекті Тараса Шевченка у Львові пропам’ятної таблиці на честь НТШ: Ярослав Падох, Дмитро Штогрин, Микола Мушинка, Олег Купчинський» (1991),  «Дарування представниками «З’єднаного українського допомогового комітету Америки» Енциклопедії «Britannica». Зліва Роман Кирчів, Микола Ільницький, Олег Романів, Роксолана Зорівчак, Р. Сіра, Х. Сеник, Георгій Максимович, Христина Кульчицька, Олег Купчинський» (1994) «Між засіданнями XIII-ої Щорічної конференції з українознавства в Іллінойському університеті в м. Урбана-Шампейн (США): Олександр Мишанич, Лариса Онишкевич, Дмитро Штогрин, Олег Купчинський» (1994), «У Президії Наукової конференції “Михайло Грушевський і сучасна історична наука”: Наталія Яковенка, Ярослав Пеленський, Олег Купчинський, Ярослав Дашкевич» (1996), «У науково-видавничому відділі НТШ в Україні: Ігор Гирич, Олег Купчинський, Володимир Кравченко» (2001), «Редакційний колектив “Енциклопедії НТШ”: Надія Олійник, Олег Купчинський, Олександра Савула, Юрій Ковалів, Василь Майхер» (2023). Доповнюють їх світлини Олега Антоновича у колі знайомих і близьких: «У редакції журналу “Дзвін” у Львові: Юрій Коваль, Андрій Содомора, Олег Купчинський, Микола Ільницький» (1990), «На зустрічі з управою Фундації Ганса Зайделя: Олег Купчинський, о. Борис Ґудзяк» (1999), «В кулуарах виставки наукових праць Олега Купчинського до його 70-річчя у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника АН України: Олег Купчинський, Олександр Дзьобан, Степан Костюк» (2004) та інші.

Наукову, науково-редакційну, науково-організаційну працю О. А. Купчинського вже високо оцінили його сучасники. Свідченням цього є численні публікації про вченого в періодичних виданнях України: «Архіви України» (Київ), «Бюлетень Західного наукового центру» (Львів), «Вісник Львівського університету» (Львів), «Вісник НТШ» (Львів), «Дзвін» (Львів), «Універсум» (Львів), «Суботня пошта» (Львів), «Вільне життя» (Тернопіль) та інші, починаючи від 1973 р. На виставці експоноване двотомне видання «До джерел: збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя» (Київ ; Львів, 2004). До редакційної колегії увійшли: Ігор Гирич, Ярослав Грицак, Микола Крикун, Леонід Рудницький і Наталія Яковенко. У першому томі представлено «Матеріали до бібліографії праць Олега Купчинського», які уклала Марія Трегуб. До експозиції увійшли видання Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника «Олег Купчинський: бібліографічний покажчик» (Львів, 2006), підготований Марією Трегуб, з передмовою Марії Вальо. Доповненням є численні привітання знаних осіб та установ, адресовані О. А. Купчинському з нагоди чергових святкових і ювілейних дат: від Верховної Ради України (за підписом Р. Кошулинського), Інституту українознавства імені І. Крип’якевича (за підписом Я. Ісаєвича), Інституту енциклопедичних досліджень НАН України (за підписом І. Дзюби, Я. Яцківа і М. Железняка), Інституту історії НАН України (за підписом В. Смолія), Інституту Івана Франка НАН України (за підписом Є. Нахліка), Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського (за підписом Г. Скрипник), Світової ради Наукових товариств імені Шевченка (за підписом Л. Рудницького і А. Кіпи), Українського міжнародного комітету з питань науки і культури при НАН України (за підписом Я. Яцківа) та інші. Окремо представлені численні нагороди: почесна відзнака Міністерства культури і туризму України «За досягнення в  розвитку культури і мистецтва» (2014), Обласна премія в галузі культури, літератури, мистецтва, журналістики та архітектури в номінації «Літературознавство, сучасна літературна критика та переклади – імені Михайла Возняка» за книгу «Взаємне листування Михайла Грушевського та Мирона Кордуби» (2017), Диплом Лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких за серію літературно- і мистецтвознавчих досліджень останніх років (2017), Почесна грамота «За особливі заслуги перед Українським народом» і відзнака від Верховної Ради України (2023) за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурно-освітній розвиток держави, значні досягнення в професійній діяльності, активну громадську позицію, сумлінну працю та високий професіоналізм.

Олеже Антоновичу, впродовж десятиліть Ви були і залишаєтеся потужною інтелектуальною силою, надійним орієнтиром української науки. Серед Ваших наукових зацікавлень – великий спектр наукових проблем у сфері гуманітаристики, які Ви успішно розв’язуєте у численних ґрунтовних дослідженнях. Своєю щоденною працею та небайдужим ставленням до української історії, мови та культури Ви заслужили щиру вдячність та справжнє захоплення. Ваш талант, професіоналізм, компетентність – це ті якості, які зробили Вас авторитетним і шанованим науковцем загальнослов’янського рівня.

За Вашими плечима – великий і яскравий шлях, на якому Ви проявили себе видатним ученим-істориком та мовознавцем, талановитим педагогом, інтелігентною, мудрою та відповідальною людиною. Результати Вашого невтомного творчого пошуку збагатили скарбницю української науки, стали неоціненним внеском у її розвиток.

Високо цінуємо той щирий і незламний патріотизм, шануємо за тверду громадянську позицію, самовідданість у творчій праці, невичерпну національну енергетику.

До організації виставки долучилися працівники структурних підрозділів бібліотеки, активним читачем яких тривалий час був Ювіляр, і чиї фонди стали джерельною базою поважного наукового доробку Олега Антоновича Купчинського. Експозицію готували працівники відділу бібліотекознавства Роксоляна Вдовичин­, Богдана Мартинюк-Лотоцька, Наталія Прокопенко, Христина Савчак, Мар’яна Саган. До підбору та презентації матеріалів доклалася  кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії Львівського національного університету імені І. Франка Ореста Лосик.

Відеозвіт про урочисте відкриття виставки можна переглянути на ютуб-каналі Бібліотеки.