Місяць: Листопад 2023

Іншомовні видання з фонду Бібліотеки НТШ у відділі європейської книги ХІХ–ХХ ст. (виставка)

У ювілейний рік Наукового товариства імені Шевченка та Бібліотеки НТШ у ЛННБ України імені В. Стефаника розгорнуто книжково-документальну виставку «Бібліотека Наукового Товариства імені Шевченка — перша національна наукова бібліотека України». Органічною складовою цієї тематичної експозиції стали іншомовні друки з БНТШ, які сьогодні опрацьовані та зберігаються у відділі європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника. Вони слугують своєрідним штрихом до розкриття цінного і багатого фонду найбільшої українознавчої книгозбірні довоєнної Європи, згідно з алфавітним каталогом якої майже 43% книжкового фонду становила іншомовна література.

На виставці експонується насамперед іншомовна україніка, серед якої особливу увагу варто звернути на оригінальні книжкові публікації іноземними мовами знаних українських учених і культурно-громадських діячів. Їхні праці різноманітної тематики друкувалися в Берліні, Відні, Варшаві, Кракові, Львові та інших містах Європи і, поза сумнівом, сприяли інтеграції України в європейський та світовий науковий і соціокультурний простір.

Серед видань українських авторів ХІХ ст., у яких, зокрема, порушувалося питання української мови та писемності (літератури), виокремимо «Studien aus dem Gebiete Ruthenischer Sprache» (Lemberg, 1880), українського філолога і педагога Омеляна Огоновського. Опублікована в друкарні НТШ, вона була однією з перших монографій діячів Товариства. З-поміж численної різномовної та багатогалузевої Галіціани, якою була добре укомплектована БНТШ, варто назвати праці “Odrodzenie ruskiej literatury w Galicyi i Markian Szaszkiewycz” (Brzeżany, 1911) педагога, вояка УГА Ізидора Єлюка та “Die ruthenische Frage in Galizien von Anton Dąbczański” (Lemberg, 1850), яку під псевдонімом Russin опублікував філолог, громадсько-політичний діяч, перший директор Тернопільської вищої класичної гімназії Євстахій Прокопчиць.

До уваги відвідувачів теж видання польською, німецькою, французькою, латиною Олександра Кониського, Михайла Драгоманова, Івана Верхратського, Антона Кобилянського, отців Івана Могильницького, Йосипа Левицького, Антона Добрянського та ін.

На виставці можна оглянути й дослідження, видане французькою “Quelques notions fondamentales de l’Analysis Situs au point de vue de l’Algèbre de la Logique” (Warszawa, [1927]) Мирона Зарицького – вченого-математика, батька відомої діячки ОУН-УПА Катерини Зарицької, а також німецькою “Beiträge zur chemischen Kinetik” (Lemberg, 1911) Юліяна Гірняка – українського вченого в галузі хімії та фізики, учня Івана Пулюя, який регулярно друкував свої наукові праці на сторінках «Збірника математико-природописно-лікарської секції НТШ».

Треба сказати й про іншу німецькомовну працю, уже з царини цивільного права (“Die Geschäftsführung ohne Auftrag nach österreichischem Rechte : civilistische Untersuchung”) (Lemberg, 1877), автором якої був Олександр Огоновський, брат Омеляна Огоновського, український правник, який зробив значний внесок у розбудову української юридичної термінології.

На виставці експонується «Підручник до науки німецької мови» (“Deutsches Lesebuch : zum Gebrauche an höheren Unterrichts-Anstalten sowie zum Selbst-Unterricht”), укладачем якого є Юрій Рудницький (псевдонім Юліян Опільський) – український письменник, перекладач, педагог, а також навчальний посібник з топографії та географії Галичини, що його польською мовою видав Ізидор Шараневич – український історик, відомий вагомим вкладом у розвиток історичної науки Галичини (“Krótki opis geograficzny i topograficzny austryacko-węgierskiej monarchii”) (Lwów, 1875).

Окрім книг українознавчого характеру, велику частку іноземної літератури з БНТШ становлять спеціальні видання в галузі різних наук, які отримувала книгозбірня, передусім з наукових інституцій Європи й Америки, в обмін на дублети та видання НТШ. Це свідчить про резонанс, який мало Товариство у науковому світі, та широкі міжнародні культурні зв’язки.

До найбільш цікавих, які сьогодні демонструються на виставці, слід віднести прижиттєві праці: чеського філолога, перекладача чеською української літератури Франтішека Ладіслава Челаковського;  німецького філолога-германіста Едуарда Зіверса; французького мовознавця, який брав участь у розробці Міжнародного фонетичного алфавіту, Поля Едуара Пассі; французького психолога Еміля Тардьє; німецького фізика і мінералога Германа Карстена; видатного чеського астронома Густава Грюсса та багатьох ін.

На окрему увагу заслуговує репрезентоване на виставці видання чеською мовою «Економічне управління освітньою діяльністю наукових бібліотек» (“Hospodárné řízení osvĕtové činnosti vĕdeckých knihoven : o základech knihovní ekonomie a techniky, zároveň příspĕvek nápravĕ veřejné správy, imenovitĕ k nápravĕ vševĕdného knihovnictví hlavního mĕsta ČSR” (V Praze, 1924) Івана Жмавца – словенського філософа, соціолога, бібліотекаря, одного із засновників Академії праць імені Масарика – попередниці Чехословацької академії наук. І. Жмавц відомий також як провісник сучасної бібліотечної справи в Чехії. Свої погляди стосовно внутрішньої реорганізації наукових бібліотек, їхньої технічної модернізації і, зокрема, управління за економічними принципами він висловив у книзі, яка залишається актуальною й нині.

Особливе місце в експозиції займають видання європейськими мовами з приватних бібліотек українських діячів науки і культури, активних членів Товариства, які своїми дарами і пожертвами суттєво долучилися до поповнення і збагачення бібліотечного зібрання НТШ.

Зокрема, на виставці можна оглянути іншомовну наукову і художню літературу ХІХ – першої половини ХХ ст. з власницькими знаками вченого-геолога та мінералога, професора Львівської Політехніки Юліана Медвецького, який подарував Бібліотеці НТШ понад 2000 томів книг у царині геології та фізіографії Галичини і Карпат; правника і громадсько-політичного діяча Івана Мандичевського, приватна збірка якого була найбагатшою в Галичині з питань західно-європейської філософії. Ці книжкові колекції увійшли до 14 меморіальних бібліотек, які успадкувало НТШ.

Свій вклад у розбудову БНТШ зробили члени-засновники Товариства Тит Ревакович і Кость Паньківський, які, згідно з «Хроніками НТШ» та «Золотою книгою» Івана Кревецького передали книгозбірні відповідно 440 і 552 примірників. Цінним здобутком Бібліотеки стали дари і від Софії Парфанович – лікарки-гінеколога, викладачки і письменниці (719 прим.); Володимира Домета-Садовського – українського греко-католицького священника, автора статей і рецензій на музичні теми (215 томів); Романа Заклинського – літературознавця, етнографа, педагога (365 друків) та багатьох інших представників української еліти. Вони володіли романо-германськими та слов’янськими мовами, знали греку і латину, читали твори зарубіжних авторів, формували власні фахові книгозбірні, багаті спеціальною іноземною літературою, і передавали їх до українських бібліотек для загального користування.
На виставці варто звернути увагу і на власницькі знаки самої Бібліотеки НТШ – овальні штемпельні печатки з різними варіантами написання назви установи та виконані друкарським способом наліпки на білому та різноколірному папері (блакитному, зеленому, рожевому, синьому). Саме з книжкових знаків Бібліотеки першої української академії наук наприкінці ХІХ ст. почалася історія Шевченківського екслібриса.

Ця експозиція включає лише 68 примірників видань з фонду відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст., який постійно поповнюється надходженнями із книгосховищ відділу обмінно-резервних фондів та ретроспективного комплектування (ОРФу). Тому пріоритетним напрямом нашої роботи нині залишається повернення довоєнної книжкової Європеани до наукового і суспільного дискурсу в контексті збереження та розкриття національного історико-культурного надбання.



Висловлюю щиру подяку працівникам відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. за проведену велику роботу з організації цієї виставки.
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.

Опубліковано Admistration в Без рубрики

ХІ Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія»


17 листопада 2023 р. на базі Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України імені В. Стефаника відбулася у змішаному форматі (наживо та на платформі ZOOM) ХІ Міжнародна наукова конференція «Мистецька культура: історія, теорія, методологія». На конференції працювало шість секцій: «Декоративно-ужиткове мистецтво»,  «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Театр, кіно і фотографія», «Культурологія», а також «Музейництво і колекціонерство». Модераторами секцій були директор Інституту Лариса Купчинська, наукові співробітники Інституту Роман Голій  і Зиновій Суходуб і . У конференції взяли участь 48 науковців зі всієї  України (Бережани, Вінниця, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Сєвєродонецьк), Польщі (Краків) і Литви (Каунас). Серед них були доктори і кандидати наук, а також пошукувачі наукових ступенів. На конференції також пройшла апробація перших наукових пошуків молодих дослідників. Основна тематика виступів: історичні, теоретичні та методологічні аспекти мистецької культури загалом та музичного, образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва, кінознавства, музейництва зокрема. Розглядалися актуальні проблеми культурно-мистецьких процесів в Україні та світі від часів Середньовіччя до сьогодення.  До кожного доповідача було багато запитань. Учасники секцій активно обговорювали виголошені доповіді. В Інституті досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника до початку конференції підготовлено збірник доповідей і повідомлень «Мистецька культура : історія, теорія, методологія : доп. та повідомл. ХІ Міжнар. наук. конф. (Львів, 17 листоп. 2023 р. )» (Львів, 2023.  276 с.).

Гарна атмосфера, яка панувала у тісному науковому колі, є міцним ґрунтом для підготовки наступної, вже ХІІ Міжнародної наукової конференції.



 

 

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Відродження перерваної історії. Бібліотека НТШ – перша національна наукова бібліотека України (книжково-документальна виставка)

16 листопада 2023 р. у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулося урочисте відкриття книжково-документальної виставки «Бібліотека Наукового товариства імені Шевченка – перша національна наукова бібліотека України», присвяченої 150-річчю НТШ та 130-річчю заснування Бібліотеки НТШ.

Відкриваючи виставку, генеральний директор Бібліотеки, кандидат педагогічних наук Василь Ферштей наголосив, що з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України 24 лютого 2021 року ідеї, проголошувані НТШ, набувають нових сенсів. У своїх працях члени Товариства відстоювали державницьку українознавчу позицію, розглядаючи Україну як незалежну та цілісну європейську країну зі своєю давньою історією, культурою та мовою, що особливо актуально сьогодні на тлі боротьби проти наративів соціально-політичної доктрини «русского мира» та запереченням агресором легітимності України як суверенної держави. У своїй промові генеральний директор схарактеризував заходи, приурочені до 150-літнього ювілею НТШ: організація наукової конференції відділу наукової бібліографії спільно з Комісією книгознавства та бібліографії НТШ «Наукове товариство імені Шевченка у Львові (1873–1939) у світовому культурному просторі» і круглого столу «Бібліотека НТШ – перша національна наукова Бібліотека України: перервана історія…»; реалізація ґрантового проєкту «Книжкова спадщина НТШ: цифрова колекція»; підготовка до друку антології «Преса НТШ в рецепції європейської журналістики (1873–1939)».

Заступниця генерального директора з наукової роботи, кандидатка історичних наук, доцентка Ольга Колосовська розкрила структуру виставки та окреслила представлені документи. Експозиція виставки складається із розділів: «Історія творення Товариства і Бібліотеки», «Книги особливої долі», «Картографічні документи з Бібліотеки НТШ», «Світлини і листівки з Музею НТШ», «Книжкові пам’ятки Бібліотеки НТШ», «Нотні видання Бібліотеки», «НТШ – перша Національна академія наук», «Портретна галерея діячів Товариства і Бібліотеки».

Завідувачка відділу рукописів, кандидатка історичних наук Мирослава Дядюк охарактеризувала перший розділ «Історія творення Товариства і Бібліотеки», сформований на основі архівних документів із фонду «Колекція НТШ у Львові» та особових фондів Олександра Барвінського, Володимира Гнатюка, Михайла Коса та інших діячів НТШ.

Презентовані документи висвітлюють та ілюструють історію  становлення та розвитку НТШ: документи, пов’язані з видавничою діяльністю, епістолярій, запрошення до участі у спільних видавничих проектах, конгресах та ін., що висвітлюють тісні зв’язки і співпрацю товариства та його членів з Українською академією наук, міжнародними інституціями, видавництвами, редакціями. Зацікавленість гостей викликав комплекс документів та світлин, що висвітлюють діяльність друкарні (рахунки, зразки шрифтів, касова книга та ін.); книгарні (листування в справі закупівлі, обміну видань та ін. ); музеїв (заснування Музею Т. Г. Шевченка, ілюстрації музейних експонатів робітні Івана Франка, природописного музею, запрошення на виставки та ін.). Серед експонатів – документи, присвячені діяльності Бібліотеки до 1940 р., фото очільників книгозбірні (М. Павлика, І. Кревецького, В. Дорошенка), листування, списки та переліки переданих книжкових та рукописних матеріалів. Акцентовано увагу на висвітленні діяльності бібліотекарів НТШ (М. Деркач, О. Штеліги та ін.) та подальшої долі книгозбірні після її входження до складу Львівської філії Бібліотеки АН УРСР  у 1940 р. (Пропам’ятна записка В. Дорошенка «Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка та її потреби»; Акт передачі бібліотеки НТШ у Львові до складу Львівської філії Бібліотеки АН УРСР (10 лютого, 1940 р.); Перелік інвентаря бібліотеки; опис складу рукописного фонду Бібліотеки та ін., розпорядження про передачу книг та рукописів до різних інституцій України та Польщі).

Окремим розділом представлені зображення кириличних рукописних книг релігійного характеру зі збірки Бібліотеки НТШ. Серед них – «Апостол апракос повний» («Бибельський Апостол», поч. XIV cт.),  «Євангеліє тетр» (кін. XVI cт.), «Октоїх» (1595), «Торжественник мінейний, грудень» (кін. XVI cт.).

На виставці експоновано зображення стародруків з Бібліотеки НТШ, зокрема: першодрук українського книгодрукування «Апостол» Івана Федорова (Львів, 1574). «Острозька Біблія» (1581; з автографом Василя Щурата), «Маргарит» Іоанна Златоуста (1595), «Октоїх» (1604), «Євангеліє Учительноє» (1606), «Служебник» (1604) та інші.

Наступний комплекс виставки презентує корпус видань з фонду відділів україніки, європейської книги ХІХ–ХХ ст., організації фонду і книговидачі. Представлені видання – це унікальні джерела до вивчення історії, літератури, мовознавства, етнографії та інших галузей суспільного життя українського народу. Окремі друки мають провенієнції, екслібриси, дарчі написи, відмітки щодо приналежність до приватних колекцій.

Серед праць як українських так й іноземних авторів ХІХ ст.: «Studien aus dem Gebiete Ruthenisher Sprache» Омеляна Огоновського (Lemberg, 1880) – одна з перших монографій діячів НТШ, публікації польською, німецькою, французькою, латиною Олександра Кониського, Михайла Драгоманова, Івана Верхратського, Антона Кобилянського, отців Івана Могильницького, Йосипа Левицькогота Антона Добрянського, Антона Піхлера та ін., які були видані у Відні, Варшаві, Кракові, Перемишлі, Чернівцях, Станіславові, Львові, у т. ч. у друкарні Товариства.

У розділі виставки «НТШ – перша Національна академія наук» презентовано установчі документи, за якими працювало Товариство як інституція: «Проєкт статута Наукового товариства імени Шевченка у Львові», який надруковано разом з «Мотивами до проєктованої зміни статута» Івана Франка (1903); «Статут Наукового Товариства імени Шевченка у Львові» (1904); брошура «В справі зміни статуту Наукового Товариства імені Шевченка у Львові» (1913); «Статут Наукового товариства імени Шевченка у Львові» (1990) та інші.

Висвітленню діяльності Бібліотеки Товариства присвячені розвідки Івана Кревецького «Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові» (1923), Володимира Дорошенка «Українська національна бібліотека (Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові)» (1936), збірник матеріалів, виданий за результатами круглого столу «Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка: книги і люди» (1996).

Бібліографічну діяльність НТШ репрезентує праця Івана Левицького «Галицько-руська біблїографія за роки 1772–1800» (1903), видання серії «Матеріяли до української бібліоґрафії» (1909–1937), місячник «Українська книга» (1937–1939).

Експозицію продовжує розділ, присвячений дослідженням, які висвітлюють історію та наукові, видавничі здобутки НТШ: Кубійович В. «Історія Наукового Товариства ім. Шевченка» (1991); Жуковський А. «Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка в Європі» (2000); Кучер Р. «Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка» (1992); Лев В. «Сто років праці для науки й нації: коротка історія наукового товариства ім. Шевченка» (1972); «Каталог видань Наукового товариства ім. Т. Шевченка в Україні : 1990–2007 роки» (2008) та інші. До уваги читачів презентовано багатотомну енциклопедію «Наукове товариство імені Шевченка» (2012–2022), яка репрезентує цілісний і багатовимірний образ Товариства.

Директорка Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів кандитатка мистецтвознавства, доцентка Лариса Купчинська представила комплекс документів з фонду підрозділу – листівки та світлини з фонду Музею Наукового товариства імені Шевченка, нотні та картографічні видання, що зберігалися у фонді Бібліотеки НТШ.

Чільне місце на виставці обіймають листівки та світлини з Музею Наукового товариства імені Шевченка. Найбільшу групу формують поштові картки, які містять портрети історичних постатей, суспільно-політичних діячів, а також представників науки та культури ХІХ – початку ХХ ст. Історична тематика представлена зображеннями Данила Галицького, Максима Залізняка, Богдана Хмельницького. Унікальними є листівки із зображеннями суспільно-політичних діячів.

Також на виставці презентовано велику кількість світлин з Музею НТШ, що були передні 1940 р. у фонд ЛННБ України імені В. Стефаника. Це портрети українських діячів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., які брали активну участь у формуванні суспільства. Невід’ємною частиною цієї групи є світлини, пов’язані з добою Центральної Ради (М. Грушевський, Д. Антонович і В. Прокопович). До збірки увійшли фотопортрети діячів Української Народної Республіки (УНР): О. Ейхельман, К. Лоський, М. Тишкевич, М. Корчинський та ін.

У збірці вагомо представлена плеяда культурних діячів кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. У ній виділяються фотопортрети духовенства: митрополити Йосиф Сембратович і Андрей Шептицький, перший єпископ Української греко-католицької церкви у США о. С. Ортинський та ін. Окремий ряд становлять фотопортрети культурно-освітніх діячів: М. Полянський, Ю. Романчук, І. Боберський та інші. У збірці багато світлин українських письменників і публіцистів: Ю. Федькович, Б. Познанський, В. Барвінський, І. Белей, К. Білиловський, О. Грабина, О. Кобилянська, М. Левицький, І. Филипчак, Я. Веселовський, Х. Алчевська, С. Русова, М. Голубець, В. Ґренджа-Донський, Б.-І. Антонич. Чисельністю їм не поступаються світлини українських композиторів: Н. Вахнянин, М. Аркас, Є. Купчинський, А. Річинський, П. Бажанський, В. Березовський, Ф. Колесса; українських живописців і графіків: О. Кульчицька, Й. Бокшай, Л. Ґец, М. Глущенко; акторів українського театру: Г. Борисоглібська, Н. Дорошенко та ін.

На презентованих групових фотопортретах задокументовані знаменні події у житті українського народу кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Значне місце серед них займають відображення сторінок Першої світової війни. Цінними є світлини подій українського шкільництва, навчальних закладів різних міст і містечок України. На багатьох світлинах увіковічнена діяльність численних українських товариств, спілок, кооперативів. На інших зафіксовані з’їзди вчених. Вагомою є збірка фотографій, присвячених діяльності українських театрів і хорових колективів. До збірки увійшли фотографії з життя і діяльності відомих діячів.

Картографічна збірка з Бібліотеки Наукового товариства ім. Шевченка займає унікальне місце серед інших збірок кабінету картографії, яке, головним чином, зумовлене її виразною особливістю – україноцентричністю. У збірці Бібліотеки НТШ зберігаються стародруковані карти України та її земель Г. де Боплана, Г. Валка, Ф. де Вітта, Й.-Б. Гоманна, Т. Лоттера, А. Ортелія, П. Шенка та ін., які репрезентують відомі тогочасні європейські центри картодрукування: Амстердам, Антверпен, Аугсбург, Нюрнберг, Париж. Значний масив картографічних документів збірки відображає основні етапи розвитку української картографії XIX–п.п. XX ст. У ній зберігаються праці основоположників української національної картографії, дійсних членів НТШ, вчених географів, картографів та істориків: Г. Величка, М. Кордуби, В. Кубійовича,  М. Кулицького, С. Рудницького.

Окрасою експозиції стали фотокопії оригінальних картографічних документів українознавчої тематики: карти, атласи українських земель, плани та види міст України.

Збірка нотних видань Бібліотеки НТШ, яка сьогодні головним чином зберігається у фондах ЛННБ України імені В. Стефаника, налічує понад 2 000 одиниць (ХІХ – початку ХХ ст.). Нотні видання Бібліотеки НТШ мають унікальну мистецьку та історичну вартість. Вони є прекрасним джерелом вивчення творчості багатьох українських композиторів, її особливостей з огляду на традиції української школи музики і в контексті нових вимог часу. Збірка відображає загальну спрямованість музичного життя в Україні, яка визначалася суспільно-політичною ситуацією та естетичними пріоритетами суспільства ХІХ – першої половини ХХ ст. Вона засвідчує велике значення української музичної школи з її самобутнім характером у світі.

Участь у урочистому відкритті ювілейної виставки взяли почесні гості голова Наукового товариства імені Шевченка, директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача, академік НАН України, професор, доктор фізико-математичних наук Роман Кушнір, професор, доктор економічних наук Степана Антоновича Давимука, доктор філологічних наук, професор Михайло Гнатюк, які також виступили з вітальними промовами.



Запрошуємо всіх бажаючих відвідати ювілейну експозицію.

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Урочисте відкриття книжково-документальної виставки «Бібліотека Наукового Товариства імені Шевченка — перша національна наукова бібліотека України» (16.11.2023 р.)

Урочисте відкриття книжково-документальної виставки «Бібліотека Наукового Товариства імені Шевченка — перша національна наукова бібліотека України» (16.11.2023 р.)

Запрошуємо Вас на урочисте відкриття книжково-документальної виставки «Бібліотека  Наукового Товариства імені Шевченка — перша національна наукова бібліотека України», присвяченої 150-річчю НТШ та 130-річчю заснування Бібліотеки НТШ, яке відбудеться 16 листопада 2023 року о 15 год. у виставковій залі Бібліотеки (вул. Стефаника, 2).

Опубліковано Admistration в Без рубрики

Книжкова виставка онлайн «Йосафат Кунцевич (1580-1623) – український святий католицької церкви»


У відділі рідкісної книги відбулася книжкова виставка онлайн «Йосафат Кунцевич (1580-1623) – український святий католицької церкви».

12 листопада 2023 р. минуло 400 років від дня, коли Йосафат Кунцевич прийняв мученицьку смерть за єдність східної та західної церкви. Впродовж усього року відбувалася низка заходів на вшанування його пам’яті: конференції, виставки, семінари. Постать Святого Йосафата пов’язана не лише з Україною, тому святкування проходили також в Польщі, Литві, Італії, Німеччині та ін.

Іван Кунцевич (таким було його світське ім’я) народився 1580 р. у м. Володимирі на Волині і до шістнадцяти років прожив у рідному місті. Батьки віддали його на науку до багатого віленського купця, проте увесь вільний час І. Кунцевич проводив у храмі в молитві, вивчав Святе Письмо. У 1604 році, ідучи за покликом серця, він покинув купецьке ремесло і постригся в монахи.

Незадовго, у 1596 р. було підписано Берестейську унію, за умовами якої більшість ієрархів Руської церкви на чолі з митрополитом Михайлом Рогозою вийшли з-під юрисдикції Константинополя і прийняли унію з католицьким Римом. Українська церква стала частиною вселенської церкви, але залишала собі свій східний обряд. Спочатку майже вся Україна приєдналася до Унії, але згодом протиріччя спричинили розкол в суспільстві. Ці події знайшли своє відображення у полемічній літературі. Блискучим полемістом, автором низки праць про передумови виникнення і на захист унії був письменник та богослов, митрополит Київський і всієї Русі (1599 - 1613 рр.) - Іпатій Потій.

 


Зразки полемічної літератури


У 1604 р. Іван Кунцевич вступив до унійного монастиря ордену Св. Василія Великого при церкві Святої Трійці у Вільні, де прийняв чернече ім’я Йосафат. Перші роки свого монашого життя він провів усамітнено в келії, вивчаючи духовну літературу. Через деякий час був висвячений спочатку на диякона, а згодом на священника і присвятив себе поширенню унійних ідей. Й. Кунцевич був надзвичайним оратором, його проповіді приходили послухати не тільки уніати. Усіх, кого зустрічав, він переконував прийняти таїнство покаяння і перейти на уніатство.

Після смерті Іпатія Потія митрополитом Київським і всієї Русі став Йосиф Рутський, а Й. Кунцевич - архимандритом віленського монастиря Святої Трійці. Згодом у 1618 р. Й. Кунцевич призначений архиєпископом Полоцьким, Вітебським і Мстиславським. Йосафат ревно займався вихованням молодих ченців і священників, уклав Катехизм, написав Правила і конституції для священників, з допомогою яких реформував духовенство, майже щороку скликав синоди.

Й. Кунцевич вів аскетичний спосіб життя: його одягом була чернеча ряса з простого матеріалу, за його столом завжди знаходилось місце для вбогих і постійно допомагав хворим. Був завзятим борцем за церковне майно, яке часто опинялося в руках світських людей, і навіть при необхідності повертав судовим шляхом. Йосафат Кунцевич заснував кілька унійних монастирів: у Битені, Пінську, Жировицях.

У 1620 р. патріарх Єрусалимський Теофан на зворотній дорозі з москви прибув до Києва, де організував і висвятив паралельну церковну ієрархію на чолі з митрополитом Йовом Борецьким. Виникнення двох паралельних ієрархічних структур різної церковної юрисдикції стало кульмінацією міжконфесійного протистояння і закінчилося остаточним розколом української церкви.

Молода унійна церква на той час ще не мала значної підтримки серед населення. Єпископську кафедру в Полоцьку посів Мелетій Смотрицький, найзатятіший противник Йосафата Кунцевича. Прибувши до Полоцька, негайно розіслав підбурювальні листи до цілої архиєпархії проти Йосафата Кунцевича, закликаючи вірян відрікатися від унії. Так тривало три роки. Не зважаючи на погрози, Йосафат не припиняв свого служіння і навертав значну частину своїх вірних, проте були такі, що постановили його вбити. Й. Кунцевич знав про небезпеку, яка нависла над ним, і лише молився про те, щоб його смерть не була марною.

У листопаді 1623 р. Й. Кунцевич прибув з візитацією до Вітебська, де підбурені мешканці жорстоко вбили його, а тіло кинули у ріку Двіну. Митрополит Рутський повідомив Папу Урбана VIIІ про вбивство Йосафата Кунцевича. Цей нечуваний злочин шокував усіх. 9 грудня 1623 року король Сигізмунд ІІІ призначив комісію для розгляду вітебської справи на чолі з віленським воєводою і канцлером Левом Сапігою. Місто Вітебськ було позбавлене магдебурзького права, зруйновано ратушу, на місто впала анафема на п’ять років. З церков познімали всі дзвони, за винятком катедрального собору, де Йосафат співав свою останню Утреню. До смертної кари засуджено більше двадцяти осіб.


Похорон Й. Кунцевича відбувся в Полоцьку у січні 1625 року, де промову виголосив Лев Кревза, доктор теології, наступний архимандрит монастиря Святої Трійці у Вільні, згодом єпископ Смоленський.


30 квітня 1624 року Конгрегація «De propaganda fide», ознайомившись з документами, які надіслав митрополит Рутський, запропонувала почати беатифікаційний процес Слуги Божого Йосафата Кунцевича. Процес беатифікації тривав до 1643 року. Було задокументовано покази більше ста свідків про життя, мученицьку смерть і випадки чудодійного зцілення за посередництвом Йосафата.


Жертва Йосафата Кунцевича не була марною. Багато людей переходило на унію. На деякий час між уніатами і православними запанував спокій. Смерть Йосафата мала особливий вплив і на Мелетія Смотрицького. Через Київ і Константинополь він вирушив до Святої Землі. Там знаходив у стародавніх монастирських книгозбірнях речі, про які ніхто в Європі не знав і дійшов до переконання, що не існує суттєвих відмінностей між справжньою православною вірою і Заходом. М. Смотрицький повернувся і у 1627 р. прийняв унію та оселився у василіянському монастирі в Дермані на Волині.


Процес беатифікації тривав до 1643 року. 16 травня того ж року Папа Урбан VIII своїм декретом дав дозвіл на святкування і вшанування Блаженного Священномученика Йосафата кожного року 12 листопада.


Мученицька смерть Йосафата Кунцевича, численні свідчення про чудодійні зцілення сприяли виникненню культу святого, а також появі численної різного роду літератури, присвяченої його особі – житія, агіографії, проповіді, молитви, панегірики, пісні та ін.


Служби і проповіді про Й. Кунцевича, написані у XVIII ст.


 

29 червня 1867 р. Папа Пій ІХ підписав декрет про оголошення Йосафата Кунцевича святим священномучеником. З України на урочисту церемонію канонізації прибула делегація на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем.

Над процесом канонізації працювала група богословів, серед яких: о. Ніколо Контієрі – історик церкви, бібліотекар та архіваріус, архимандрит у Ґроттаферраті (Італія), о. Михайло Домбровський – прокуратор справ Греко-Католицької Церкви при Апостольському Престолі, єпископ Йосиф Сембратович. Було опрацьовано безліч архівних документів, зокрема, і матеріали беатифікаційного процесу 1643 р. та твори, присвячені Й. Кунцевичу, які виходили друком упродовж усього періоду після його мученицької смерті. Напередодні канонізації побачила світ ґрунтовна праця Н. Контієрі про життя і добу Й. Кунцевича. Особлива цінність твору в тому, що додатком у ньому вміщено «Катехизм» та «Правила і конституції для священників» авторства самого Й. Кунцевича, перекладені латинською мовою.


15 жовтня 1923 року митрополит Андрей Шептицький видав «Інструкцію до духовенства з нагоди ювілею священномученика Йосафата Кунцевича». Інструкція це офіційний документ, який є обов’язковим для виконання. Митрополит детально розписав, як має відбуватися вшанування 300-тої річниці мученицької смерті Святого і наголосив, що це буде не одноразова подія, а увага усієї християнської спільноти до постаті Йосафата Кунцевича повинна бути постійною.


Минуло 400 років від мученицької смерті Святого Йосафата, а його жертва для єдності Христової Церкви і українського народу досі актуальна. Особливо в цей важкий час, коли Україна бореться за своє існування на полі бою з одвічним ворогом – московитами і тільки в єдності ми зможемо захистити не лише свої землі, а й свою історію і майбутнє наших дітей.

Анна Борис, зав.сектору відділу рідкісної книги

Опубліковано Admistration в Без рубрики
Презентація фільму «З пошаною. Ваша Лариса Крушельницька»

Презентація фільму «З пошаною. Ваша Лариса Крушельницька»

ЛННБУ ім. В. Стефаника презентує фільм, присвячений директорці ЛННБ ім. В. Стефаника Національної академії наук України (1991–2003) Ларисі Іванівні Крушельницькій.

Фільм «З пошаною. Ваша Лариса Крушельницька» розкриває ключові аспекти діяльності вченої на посаді директорки книгозбірні та її зусилля з перетворення радянської установи в національну бібліотеку. Висвітлює проблеми, з якими зіткнулася жінка–директор в перші роки становлення незалежної України. Крізь призму комплексу документальних джерел показано наукові досягнення археолога, бібліотекознавця, громадської діячки, письменниці. Інтерв’ю близьких, друзів і співробітників розкривають людську стійкість на тлі трагедії родини Крушельницьких, життєрадісну вдачу, особистий шарм незабутньої Лариси Іванівни. У фільмі використані документи і матеріали, фотографії з особового архівного фонду Л. Крушельницької в ЛННБ України ім. В. Стефаника, інтерв’ю з донькою Тетяною Крушельницькою, генеральним директором ЛННБ України ім. В. Стефаника Василем Ферштеєм, меценатом Степаном Давимукою, археологом Миколою Бандрівським, перекладачем Андрієм Павлишиним та ін. Музичним супроводом до фільму звучать фортепіанні твори українських композиторів В. Барвінського, Н. Нижанківського у виконанні професорки Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка Марії Крушельницької та Ірини Гвоздюк.


Над фільмом працювали
ідея та сценарій:  Мирослава Дядюк
режисер:  Зиновій Суходуб
озвучення:  Ольга Бакус, Зиновій Суходуб
оператор, монтаж:  Дмитро Шешурак

 

Опубліковано Admistration в Без рубрики