26 квітня у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулось урочисте відкриття документальної виставки «З Христом розквітне Україна!».
На виставці представлено експонати, які ознайомлюють відвідувачів із народним уявленням про святкування Воскресіння Ісуса Христа і відповідною символікою, розкривають багатство традицій, зафіксованих у творах декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, оригінальних вітальних поштівках для українського підпілля (1946–1948) та авторських листівках, книжкових виданнях, які висвітлюють традиції відзначення Великодня учасниками Визвольних змагань, Українськими січовими стрільцями, воїнами УПА, родинами, виселеними із Західної України; а також читанках для початкової школи (1941–1943), пресових матеріалах львівської щоденної газети «Діло» (1880–1939): редакційних Великодніх вітаннях, художніх творах, історичних розвідках, спогадах, статтях, репортажах, історичних нарисах, замітках тощо.
Зі вступною промовою до присутніх звернувся генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника Василь Ферштей. Концепцію виставки, головні її складові детально висвітлила у своєму виступі директор Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника Лариса Купчинська.
На відкритті виступили: викладач Львівської національної академії мистецтв, майстер писанкарства Олександр Опарій; кандидат мистецтвознавства, науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Тетяна Куций; доктор історичних наук, професор Львівської національної академії мистецтв, заслужений працівник культури України Роман Яців; завідувач відділу бібліотекознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника Валентина Мудроха, окресливши складові експозиції. Також виголосив промову Голова наглядової ради ЛННБ України ім. В. Стефаника, професор, доктор економічних наук Степан Давимука, який з нагоди Великодніх свят подарував фондам Бібліотеки портрет Тараса Шухевича.
Запрошений на відкриття виставки фолькгурт «Марвінок», який представляли Вікторія Козловська, Мирослава Рибенок і Соломія Крукеницька-Борійчук, виконав веснянки і гаївки Львівщини, Рівненщини та Київщини.
Відеорепортаж з виставки можна переглянути на нашому youtoob каналі.
З нагоди святкування Великодня у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника підготовлено виставку «З Христом розквітне Україна». Експонати знайомлять глядачів із народним уявленням і символікою, пов’язаною із святкуванням Воскресіння Ісуса Христа, розкривають багатство традицій, зафіксованих у творах декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, рукописах, книгах, журналістських матеріалах львівської газети «Діло» (1880–1939 рр.).
Основу експозиції становлять писанки, які виконала знана майстриня писанкарства, членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Віра Манько.
Перші писанки В. Манько постали у 1986 р. Захоплення писанками переросло у ґрунтовне вивчення невід’ємного атрибуту святкування Великодня. В. Манько – авторка книг «Українська народна писанка» (2001 р.), що була перевидана 2005 р. із доповненнями; «Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят» (2010 р., співавторка – Ольга Вербенець); «Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни» (2018 р.).
Колекція народних писанок мисткині налічує понад 3 000 одиниць. З цієї колекції на виставці експонується 133 писанки, які відображають композиційні і колористичні відмінності писанкарства у декількох західних етнорегіонах України: Бойківщина, Львівщина, Сокальщина, Турківщина, Яворівщина.
Манько В. Писанка Сокальщини.
Манько В. Писанка Сокальщини.
Манько В. Писанка Сокальщини.
Манько В. Писанка Сокальщини.
Манько В. Писанка Турківщини.
Манько В. Писанка Яворівщини.
На виставці експонуються також писанки, які намалювала майстриня писанкарства Надія Грек. Експозиція містить 300 творів Н. Грек. Джерелом творчого натхнення мисткині є художні ремесла Яворівщини. Звертаючись до яворівської вишивки, Н. Грек надає нового звучання її колориту, зеленим, помаранчевим, жовтим і чорним барвам, як і орнаментальним квітковим мотивам у писанках.
Грек Н. Авторські писанки.
Грек Н. Авторські писанки.
Грек Н. Авторські писанки.
Грек Н. Авторські писанки.
Грек Н. Авторська писанка.
Грек Н. Авторська писанка.
Виставка знайомить із творчим доробком Олександра Опарія, майстра писанкарства, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України. На виставці експонуються 92 писанки авторства О. Опарія. Ці твори засвідчують широку творчу платформу майстра, який звертається до декоративно-орнаментального народного малярства Дніпровщини і Гуцульщини.
Опарій О. Авторська писанка.
Опарій О. Авторська писанка.
Опарій О. Авторська писанка.
Опарій О. Авторська писанка.
Опарій О. Авторські писанки.
Опарій О. Авторські писанки.
Виставку прикрашають десятки вишивок – великодні рушники і серветки, які виконувала Марія Калиняк. Майстриня створила понад 200 оригінальних творів: рушників, серветок, доріжок, чоловічих та жіночих сорочок, суконь, оздоблених вишивкою. Вона продемонструвала віртуозне володіння голкою, використовуючи різноманітні шви та їх поєднання для створення довершених композицій, в основі кожної з яких покладені орнаменти із центрів народного мистецтва Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Опілля, Полтавщини та ін. Роботи М. Калиняк, які надав популяризатор доробку майстрині Богдан-Марко Калиняк (Львів), позначені технічною довершеністю виконання та переосмисленням української традиційної вишивки.
Калиняк М. Доріжка «Сонячна». Домоткане лляне полотно, бавовняні та шовкові нитки, рахована гладь, зерновий вивід, довбане, верхоплут, покутська мережка.
Серед експонатів виставки – вишивки Марії Мартиняк, майстрині художньої вишивки нового покоління, колекціонерки та популяризаторки українського традиційного мистецтва.
Твори М. Мартиняк, які експонуються на виставці, позначені глибоким розумінням принципів побудови орнаменту в українській традиційній вишивці. Вони є яскравим прикладом досконалого володіння багатьма техніками і вільного поєднання їх між собою, що сприяє глибшому осмисленню національної спадщини.
Мартиняк М. Серветка «Первоцвіт». Промислове полотно з комбінованим складом волокон, бавовняні нитки, хрестик, стебнівка, мережка «одинарний прутик».
Мартиняк М. Серветка «Стебнівкова». Промислове полотно з комбінованим складом волокон, стебнівка, затяганка, мережка «одинарний прутик».
Мартиняк М. Серветка «Черкаська». Промислове полотно з комбінованим складом волокон, хрестик, мережка настилом.
Мартиняк М. Серветка «Чорнобривці». Промислове полотно з комбінованим складом волокон, хрестик, зерновий вивід.
Для експонування на виставці Ірина Куць (Львів) надала шість рушників, які виконала Анастасія Прокопів, народна вишивальниця із с. Вимислівка Козівського р-ну Тернопільської обл. Рушники відзначаються оригінальними візерунками та ретельним підбором кольорів. Вишиті хрестиком та гладдю рушники А. Прокопів викінчувала технікою макраме.
Експозиційний простір виставки містить графічні твори ХІХ‒ХХ століть. Унікальним є Пресв. Антимінс митрополита Галицького і архієпископа Львівського Михайла Левицького невстановленого авторства. Під зображенням – підпис єпископа Григорія Яхимовича. Пам’ятка першої половини ХІХ ст. містить традиційне для антимінсів зображення покладення до гробу Ісуса Христа. Прикметною рисою Пресв. Антимінсу є багатофігурність композиції, виразність кожного з образів.
Автор не встановлений. Пресв. Антимінс кардинала, митрополита й архієпископа Львівського Михайла Левицького. Перша п. ХІХ ст. Полотно, гравюра на металі.
Завдяки Кості Марковичу на виставці експонується Пресв. Антимінс патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія, проєкт якого виконав український графік Петро Маркович. Пресв. Антимінс використовували для подальшого масового виготовлення на льняній або шовковій тканині Пресв. Антимінсів для храмів Української автокефальної православної церкви. Проєкт вирізняється багатою орнаментикою і стилізацією образів.
Маркович П. Пресв. Антимінс патріарха Київського і всієї України Української автокефальної православної церкви Димитрія. Проєкт. 1990-ті рр. Папір, туш, гуаш.
На виставці представлено графічні твори Мирона Яціва, відомого українського графіка, багатолітнього викладача Львівського державного інституту прикладного і декоративного мистецтва (нині Львівська національна академія мистецтв). Їх надав із родинної збірки син митця Роман Яців.
Твори засвідчують сміливе звертання М. Яціва до досвіду українського мистецького модернізму, що у свій час поставило його поза контекстом офіційного виставкового процесу. Усі вони датуються 1980‒1990-ми роками, коли митець активно звертався до історії та культури українського народу.
Поряд із графічними листами М. Яціва експонуються твори, які виконали знані українські митці Антін Пилиховський, Ярослав Нечай, Петро Прокопів, Олег Валенюк. Вони засвідчують актуальність теми Великодніх свят в історії українського мистецтва впродовж століть.
Нечай Я. Обливаний понеділок. 1981. Папір, літографія.
Яців М. На Великдень. До церкви. Початок 1990-х рр. Папір, гуаш.
Прокопів П. Христос Воскрес! Воскресла Україна! 1995. Папір, кольорова ліногравюра.
Яців М. На Великдень. Дівчина з писанкою. Початок 1990-х рр. Папір, гуаш.
Яців М. Великодні дзвони. 1988. Папір, кольорова ліногравюра.
З фондів відділу рукописів представлено на виставці «Видання Пресового Бюра ЗП УГВР», 1946–1948 рр. з архіву О. і Т. Антоновичів та авторські роботи митців Б. Сороки, С. Чехович, Л. і В. Лободів з архівів Р. Фіголя і С. Чехович.
Книжкові фонди нашої Бібліотеки репрезентовано на виставці виданнями, які висвітлюють особливості святкувань Великодня учасниками Визвольних змагань, Українськими січовими стрільцями, воїнами УПА, виселеними із Західної України родинами; а також читанками для початкової школи 1941–1943 рр., де розкрито традиції Великодніх свят. Книжковий сегмент виставки прикрашено рушником, вишитим 1942 р. у криївці.
На виставці експоновано журналістські матеріали львівської щоденної газети «Діло» (1880–1939 рр.), присвячені великодній тематиці: редакційні великодні вітання, художні твори, історичні розвідки, спогади, статті, репортажі, нариси, замітки тощо. Серед них – публікації Романа Гучвановича (1938 р.), Володимира Іванця (1905 р.), Богдана Лепкого (1926 р.), Василя Сімовича (1935 р.), Андрія Чайковського (1895 р.) та інших талановитих особистостей.
Висловлюємо щиру подяку усім, хто долучився до організації і проведення виставки: Людмилі Герус, Надії Грек, Богдану-Марку Калиняку, Тетяні Куцир, Ірині Куць, Вірі Манько, Кості Марковичу, Марії Мартиняк, Олександру Опарію, Роману Яціву, співробітникам Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів, відділу бібліотекознавства, відділу організації фондів та книговидачі, відділу періодичних видань імені Іванни та Мар’яна Коців, відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Запрошуємо відвідати виставку з 26 квітня до 20 травня 2022 р.
31 ТРАВНЯ (середа) – санітарний день.
Бібліотека читачів не обслуговуватиме.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, Web of Science
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.