Львівська національна наукова бібліотека України імені В.Стефаника, згідно з наказом Міністерства культури України від 11.09.2014 № 744 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей» (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2914 за № 1168/25945), здійснює книгознавчу експертизу друкованих видань, зокрема вилучених при порушенні митних правил. Означене видання, вилучене на митному пункті пропуску «Шегині», було скероване на експертизу для з’ясування його історико-культурної цінності та матеріальної вартості.
Конфісковану пам’ятку, за рішенням Експертно-фондової ради з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави, у фонди Бібліотеки надали співробітники УСБ України в Тернопільській області 28 грудня 2021 р.
Часослов, виданий у друкарні Почаївської Успенської лаври 1861 р., — одна з найпопулярніших церковних книг, яку часто публікували і тиражували. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Видання містить молитви щоденних церковних служб, воно призначене для читання і навчання грамоти, цитування, заучування напам'ять текстів і молитов священників, читців і співаків.
Хоч видання належить до часто тиражованих і не є унікальним або надзвичайно рідкісним, однак становить значну історичну та культурну цінність. Виявлення і реєстрація кожного примірника такої пам’ятки сприятиме створенню вичерпної бібліографії української книги. Усі перелічені факти, як і відсутність означеного видання у бібліотечних зібраннях, стали вагомим аргументом передачі примірника до бібліотечних фондів, де він буде описаним і введеним в науковий обіг, доступним користувачам бібліотеки.
22 грудня о 16.00 год. у виставкових залах Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника відбулася урочиста презентація проєкту «Відомі постаті України». Автор проєкту — Данило Книшук (1978 р. н.), вихованець Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (спеціальність «монументальна скульптура»), учасник багатьох скульптурних конкурсів. Він ставить перед собою завдання розкриття внутрішнього світу обдарованих і діяльних представників українського народу через скульптуру, виховання патріотичних почуттів через безпосереднє ознайомлення глядача з образами видатних особистостей. Проєкт виник унаслідок тривалої діяльності Д. Книшука у портретному жанрі, а також виконання восени 2014 р. з натури портретів українського філософа, академіка НАН України Мирослава Поповича та українського композитора, диригента, фольклориста і народного артиста України Михайла Гринишина. Сьогодні проєкт налічує приблизно три десятки творів.
На виставці експоновано 26 скульптур, зокрема гіпсових портретів знаних особистостей — Андрея Шептицького, Любомира Гузара, Івана Франка, Олега Виноградова, Леся Задніпровського, Володимира Кличка, Валентина Козлова, Ліни Костенко, Івана Малковича, Івана Марчука, Олександра Печериці, Мирослава Поповича, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Євгена Станковича та інших. Виставка розкриває авторський підхід до розв’язання актуальних проблем, еволюцію творчого пошуку митця. Її доповнює понад десять фотографій, які відтворюють працю скульптора над втіленням того чи іншого образу.
Виставка триватиме до 25 лютого 2022 р.
Запрошуємо усіх охочих оглянути персональну виставку творів Данила Книшука «Відомі постаті України».
Репортаж з відкриття персональної виставки творів Данила Книшука можна подивитися за посиланням.
З нагоди різдвяних свят у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника організовано виставку «І Слово стало тілом». Для назви виставки вибрано уривок із Прологу до Євангелії Йоана:
«І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу Його бачили – славу Єдинородного від Отця…» (Йо. 1.14).
Цей фрагмент найповніше втілює ідею особистої і відчутної присутності Бога серед людей у кожному поколінні та кожному народі.
Слово «тіло» підкреслює повноту реальності приходу Сина, але відразу згадується і «слава», яку Слово мало як Бог у плоті. Східна ікона, яку ми в Іконописній школі Українського католицького університету досліджуємо і плекаємо, є одним із найкращих середників для втілення свідчень про «славу Божу», яку створила Традиція Церкви! Цьому завданню підпорядкована образотворча, іконографічна, композиційна та живописна «мови» східного іконопису — ікона стає візуальною молитвою!
Факт, що Слово стало тілом, себто прийняло на Себе людську природу у всій повноті (за винятком гріха), і є філософсько-богословським обґрунтуванням для існування матеріальної ікони Бога. Адже трансцендентний безобразний Бог не може бути зображеним!
На виставці «І Слово стало тілом» експоновано 24 ікони, які написали студенти, випускники і викладачі Іконописної школи «Радруж» Українського католицького університету.
«Різдво Христове» (наслідування сучасної ікони, інспірованої народним мистецтвом); дошка, левкас, яєчна темпера, золочення; рукою О. Гусака
ГУСАК Олег — іконописець і викладач зі стажем, художник-волонтер, меценат ікон до волинських храмів. У своїй творчості взорується на традиційну західноукраїнську ікону. Закінчив Національний університет «Львівська політехніка» (спеціальність «Радіотехніка»). Випускник сертифікатної програми Іконописної школи «Радруж» (2009–2012). Після завершення навчання займається лише іконописом та викладами в Іконописній школі. У творчості О. Гусак спирається на традиції ікон західного регіону України. На виставці експонуються декілька ікон мистця: «Різдво Христове» (авторське наслідування ікони XVIII cт.), «Богородиця Ченстоховська» (авторське наслідування), «Богородиця Виховання» (авторська ікона, інспірована чудотворною іконою з критського монастиря Богородиці Кардіотісси). На окрему увагу заслуговує ікона «Різдва Христового» (наслідування сучасної ікони, інспірованої народним мистецтвом). Щедрий на теплі емоції, народний іконопис завжди був багатим джерелом натхнення для мистців ХХ–ХХІ ст. Найцікавішим у цій іконі є, мабуть, давньовізантійське трактування Пресвятої Богородиці як Цариці-Матері, що на тлі гірського пейзажу сидить на багато декорованому троні — символі не лише царської гідності, а й вічної краси та слави. Марія вказівним жестом Одигітрії звертає увагу на Новонародженого, якому поклоняються мудреці-погани і природа в образі вола й осла. У верхній частині композиції розташована зоря-сонце з голубом у центрі. Голуб є покликанням до близької у літургійному році події Хрещення Господнього і свідчить про жертву Ісуса, який як Агнець бере на себе гріхи світу (голубиці чи горлиці були жертвою бідних). Сама зоря була не лише знаком для волхвів (тоді як для пастухів знаком були ясла (!), але вона також є символом Ісуса, прихід якого на землю звіщає світанок дня Божого Царства, що тепер є у зародку, а цілком засяє після Другого Пришестя. Про це читаємо у книзі Чисел: «сходить зоря від Якова» (24.17) і в останній главі книги Об’явлення: «Я… зоря ясна і досвітня!» (22.16). Зоря з променем свідчить про персоніфіковане Божественне Світло, яке стане «Світлом для світу» (Йо. 8.12) і «Світлом правдивим», що «просвічує кожну людину, що приходить на світ» (Йо. 1.9; див також Йо. 1.5-13). Ще у Старому Завіті пророк Малахія звіщав про Месію-Сонце: «Для вас, що імені мого боїтесь зійде Сонце Правди, у його промінні буде спасіння» (Мал. 3.20).
ДМИТЕРКО Катерина — випускниця Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша, Львівської національної академії мистецтв (кафедра сакрального мистецтва) та сертифікатної програми з іконопису Школи «Радруж» (2015–2018). Працює в техніці темперного живопису на дошці, черпаючи натхнення з давніх зразків західноукраїнського іконопису, що підтверджують її дві ікони на виставці. «Старозавітна Трійця» і «Архангел Михаїл» виконані як наслідування ікон XVI ст. Водночас на виставці мисткиня експонує авторські ікони: «Колискова для Ісуса» і «Пресвята Родина», виконані у тій самій техніці, що і середньовічні ікони. Пізнавши красу та секрети давньої технології, майстриня подає власне трактування образу Святого Сімейства. У цій іконі бачимо стримане поєднання відтінків і використання рослинних мотивів, поданих у сучасній формі. Святе Сімейство авторка трактує як «сад», де Богоматір — «квітка», Йосиф — «зелення», «буйна рослинність», водночас його «охоронець», а Христос — «садівник». Родина Ісуса — добрий взірець для наслідування християнським сім’ям, центром життя яких має бути Бог. Саме Христос є тим, хто «обробляє» нашу сутність, дає змогу приносити плід віри. Христос зображений в образі Спаса Еммануїла («З нами Бог»). У цьому Дитяті на руках Матері потрібно бачити Предвічного Бога. Мафорій Богоматері, який має блакитно-бірюзовий відтінок, помережаний квітами лілії. Голубий колір — символ приснодівства Марії (Діва до, під час і після Різдва), символ чистоти. Лілея — символ ніжного і витонченого цвіту, її краса — тендітна, а щастя — тихе. Образи квітки і саду (раю) К. Дмитерко запозичила з книги Пісня Пісень. Святий Йосиф зображений як охоронець Саду. Бути охоронцем — означає стояти на варті вірності Божому Слову. Він є християнським образом чоловіка, батька, глави родини. Йосиф названий «батьком» тоді, коли він шукає Ісуса (у Євангелії від Луки). Батько — це той, хто, шукаючи сина, шукає Бога. Саме таку ікону батька вимальовує Святе Письмо.
КИРИЧЕНКО Андрій — мистець, технолог, різьбяр, магістр кафедри художнього текстилю Львівської національної академії мистецтв, представник «LGD Nasze Bieszczady» — Європейської організації з розвитку мистецтва на території Підкарпаття (Польща), керівник Львівської майстерні ікони і позолоти А. Кириченка (з кінця 2019 р.), викладач Іконописної школи «Радруж». У тісній співпраці з А. Кириченком були створені ікони Наталії Сало.
«Богоявлення-Хрещення Господнє» (наслідування ікони майстра XV ст. із с. Радруж (присілок м. Потелич) з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького); дошка, левкас, яєчна темпера; рукою С. Козурака
КОЗУРАК Сильвестр — студент стаціонарної програми з іконопису за спеціальністю «Іконописець-богослов» (3 курс) у Школі «Радруж», одночасно завершує шкільну загальноосвітню програму, серйозно займається музикою, співає в церковному хорі. На виставку «І Слово стало тілом» мистець подав ікону «Богоявлення-Хрещення Господнє». Вона є наслідуванням славнозвісного майстра із села Радруж, який вирізняється незвичайним і дуже оригінальним вирішенням кольорових партій, деталей, композицій тих чи інших сюжетів, виконаних у досконалій та витонченій техніці малярства. Прикладом цікавого колористичного рішення, якого не бачимо в інших майстрів, є, зокрема, помаранчеві гірки, написані суриком (мінеральний пігмент). Ці гірки є передусім носієм важливого богословського змісту. Вони візуалізують слова Предтечі: «Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший…Він вас христитиме Духом Святим і вогнем» (Мт. 3,11).
КОПРОВСЬКА Ірина навчалась у Львівському коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені І. Труша і в Львівській національній академії мистецтв на факультеті монументального живопису. Випускниця сертифікатної програми з іконопису Школи «Радруж» (2014–2017). Учасниця хору Літургійного центру «Передання». На виставці можна оглянути вісім ікон, які виконала мисткиня. Кожна з них неповторна: «Святий Йоан Золотоустий» (наслідування ікони XV ст.), «Богородиця Одигітрія» (наслідування ікони XV ст.), Богородиця Мукачівська (список у міру оригіналу з ікони 1453 р.), «Св. Йоан Предтеча з чину Моління» (наслідування ікони кін. XV ст.), «Св. Миколай» (наслідування середника ікони XV ст.) і дві ікони «Спас Нерукотворний» (наслідування ікон XV ст.). Її невелику, але дуже цікаву з іконографічного погляду авторську ікону «Різдво Христове» ми подаємо лише в електронному варіанті, з огляду на її малий не експозиційний розмір. Ікона виконана в темперній техніці. Авторка виокремлює найголовніші постаті з ікони Різдва Христового — Богоматір і Дитя. Цікавим рішенням авторки є те, що Марія тримає Христа на руках, на відміну від традиційного зображення напівлежачої Богоматері та Христа-Дитяти в яслах. Така композиція нагадує молільні ікони Богородиці з Дитям і набуває більш споглядального, ніж наративного, характеру. Сповивальні пелени Дитяти нагадують погребальні полотна, в яких Христос буде покладений у гріб, а ясла — сам гріб. Бог-Слово сходить у підземні глибини, щоб повернути людині втрачений рай і гідність Богосинівства: Бог став людиною, щоб людина стала богом (Іриней Ліонський, ІІІ ст.). Богоматір зображена в синьому мафорії як вказівка на її збережене в материнстві дівицтво, про що також свідчать три зірки на чолі та двох раменах: Діва до Різдва, в часі Різдва і після Різдва.
«Богородиця Кікіотіса» (авторське наслідування ікони XVІ ст. італо-критського письма з колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького); дошка, левкас, яєчна темпера, золочення; рукою У. Креховець
КРЕХОВЕЦЬ Уляна — керівник проєктів та програм Іконописної школи «Радруж» Українського католицького університету, мисткиня, викладачка. Працює у сфері культури, мистецтва, дизайну та іконопису. Опісля навчання у Львівській національній академії мистецтв і сертифікатній програмі з іконопису у «Радружі» — у своїй творчості спирається на традиційний український іконопис, наслідуючи його, подає у новій стилістиці та інтерпретації сучасну українську ікону, продовжуючи традицію поколінь. Її кредо протягом багатьох років — «Мистецтво – це робити добре все, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є!». Отож усі її ікони унікальні! Репрезентована на виставці ікона «Богородиця Полів – Матір “Хліба Життя”», а також «Богородиця Кікіотіса», знана як «Джерело милості», що походить зі ставропігійського монастиря Кікос, розташованого у західній частині Кіпру. Ікона подана у модерному авторському оформленні поля та тла. Не втручаючись у стилістику постатей оригінальної ікони XVІ ст., іконописиця адаптувала традиційний образ до стилістичних та естетичних особливостей часу.
«Богородиця Елеуса (Милостива)» (авторська ікона); дошка, левкас, яєчна темпера, золочення; співпраця Н. Сало та Львівської майстерні ікони і позолоти А. Кириченка
САЛО Наталія — магістр богослов’я, іконописиця. Вивчала богослов'я в Українському католицькому університеті та навчалася на стаціонарній програмі з іконопису в Школі «Радруж». Із чотирьох ікон («Богородиця Елеуса» (наслідування ікони XVІ ст.), «Христос Пантократор» (репліка енкаустичної ікони середини VІ ст.), «Св. Миколай» і «Богородиця Елеуса» (обидві авторські), які мисткиня представила на виставці, вирізняється «Богородиця Елеуса (Милостива)» — авторська ікона, написана в темперній техніці. Це один із найпоширеніших типів зображення Богоматері з Еммануїлом, Котрий сидить у Неї на руках i притулився щічкою до Її щоки. Цей іконографічний тип почали широко використовувати з ХI–ХII ст. у зв’язку з богословськими дискусіями, що точилися під час іконоборства, про людськість Христа як пояснення можливості Його візуального образу. На іконі Матір та Дитя зображені в обіймах, що є ознакою любові і близькості. В особі Сина проголошується істина, що саме Він (Бог) є джерелом любові. Виявом Божого джерела любові є бажання Бога бути з людиною. Для цього Він применшує Себе і стає таким, що людина може носити Його на руках і — навіть більше — бути Його Матір’ю. Ікона є прообразом хресної жертви Спасителя як найвищого вияву любові Бога до людей.
Святий Йоан Предтеча (авторська студентська робота, викладач Остап Лозинський); дошка, левкас, яєчна темпера, золочення; рукою С. Страхової
СТРАХОВА Софія закінчила Львівський національний університет імені І. Франка (за спеціальністю «Українська філологія»), випускниця стаціонарної програми з іконопису Школи «Радруж» (за спеціальністю «іконописець-богослов»). На експозиції, крім її ікони «Різдво Христове», яка прислужилася до афіші виставки «І Слово стало тілом», можна оглянути «Святого Йоана Предтечу». Це авторська ікона, виконана в темперній техніці з індивідуальним трактуванням образу. Молода художниця творчо і неординарно підходить до зображення св. Йоана Предтечі (Хрестителя). На іконі зображено лик святого з довгою скуйовдженою бородою, оскільки він був аскетом, пустельником, що живився лише сараною та диким медом. Саме Йоан Предтеча був провісником швидкого приходу Христа, довгоочікуваного Месії. Саме йому випала честь та місія хрестити Бога-Слово в Йордані та бути свідком теофанії (появи Троїчного Бога). Новизною його проповіді було проповідування покаяння та хрещення на відпущення гріхів, а сутні — те, що перш ніж отримати зовнішнє обмивання, людина має очиститися духовно і в такий спосіб приготувати себе до прийняття нового життя для приготування до Царства Божого. На цій авторській іконі св. Йоана Предтечі зображено бджолу — символ діяльності та порядку. Святий також був великим трударем, який безустанно працював для «свого вулика» — юдейської спільноти на Господній ниві.
Відібрані на виставку ікони мають на меті не лише представити образи свят Різдва чи Богоявлення-Хрещення, але насамперед запропонувати перед уважні очі і вдумливі серця глядачів образ Особи Богочоловіка, Його Пречистої Матері та тих осіб, які були поруч у подіях народження, хрещення і життя Спасителя тоді і тепер. Акцент Особи, а не події втілює розуміння найвищої цінності, яку має кожна людина в очах Божих.
Автор текстів до виставки:
Соломія Тимо, мистецтвознавець,
викладач філософсько-богословського факультету
Українського католицького університету,
керівник Іконописної школи «Радруж»
Українського католицького університету
Редактори текстів:
Лариса Купчинська, мистецтвознавець,
директор Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів
Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника
Марія Хомишин, богослов,
викладач філософсько-богословського факультету
Українського католицького університету
та Іконописної школи «Радруж»
Українського католицького університету
Шановні відвідувачі! Колектив Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника запрошує Вас до перегляду виставки, яка триватиме до 20 лютого 2022 р., та на кураторські екскурсії і лекції викладачів «Радружу», про графік яких повідомимо додатково.
Кожна країна має свої обряди та звичаї, які особливо увиразнюються у різдвяно-новорічний період, коли поєднується релігійний (християнський) зміст із місцевими фольклорними традиціями.
Більше дізнатися про різдвяні цікавинки Німеччини та Австрії пропонує тематична книжкова виставка, організована у секторі нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.
Підбірка науково-популярних видань, більшість яких гарно ілюстрована, повертає нас насамперед до витоків свята — з’ясовує походження слова Різдво (Weihnachten), яке німецькою дослівно означає «святі ночі».
Затишний різдвяний настрій створюють представлені на виставці чудово ілюстровані кулінарні книги, які розкривають особливості святкового частування у цих країнах Західної Європи.
Мозаїку Різдва на виставці доповнюють німецькомовні твори світової художньої літератури, які мають глибокий християнський зміст. Пропонуємо зануритись у неймовірні різдвяні історії Е. Т. А. Гофмана, Г.‑Х. Андерсена, А. Ліндгрен, братів Грімм та інших, які не дають нам забути, попри вир повсякденних справ і турбот, що казка все-таки існує.
На виставці можна ознайомитись з ілюстрованим «Різдвяним альманахом» від всесвітньовідомого видавництва Гердера у Фрайбурзі-ім-Брайсгау (Відень, 1895) з фонду сектору формування і каталогізації іншомовних видань ХІХ – середини ХХ ст. відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. (“Weihnachts-Almanach der Herder’schen Verlagshandlung zu Freiburg im Breisgau” (Wien, 1895), а також відеозаписом (DVD-Video, 20 хв) «Містечко з тканини та дерева» про один з найбільших і найдавніших у Німеччині (перша згадка — 1393 р.) та один із найвідоміших у світі різдвяний ярмарок у Нюрнберзі (“Die Kleine Stadt aus Stoff und Holz : der Christkindlesmarkt Nürnberg / ein Film von Peter Ponnath ; eine Production der Telefilm Medienprojekte GmbH” (2007), які сприяють повнішому уявленню про багатовікову історію святкування європейського Різдва.
FroheWeihnachten!
З прийдешніми святами вітають усіх працівники відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. і запрошують оглянути виставку, яка експонуватиметься до 19 січня 2022 р. за адресою: м. Львів, вул. Лисенка, 14, сектор нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст. ЛННБ України ім. В. Стефаника.
Маргарита Кривенко, завідувач відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Наталія Ясінська, завідувач сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Олександра Біда, провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
Петро Тимняк, провідний бібліотекар сектору нової німецькомовної книги відділу європейської книги ХІХ–ХХ ст.
З нагоди Дня універсального охоплення послугами охорони здоров’я (12 грудня) у виставковій залі Бібліотеки було розгорнуто всеукраїнську виставку «Українські медики: ті, хто завжди поруч».
Виставка організована Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні за фінансової підтримки ВООЗ та Європейського Союзу (ЄС) в рамках ініціативи ВООЗ та ЄС щодо розвитку системи охорони здоров’я в Україні; Великого Герцогства Люксембург та Європейського Союзу в рамках Партнерства ЄС-Люксембург-ВООЗ задля універсального охоплення послугами охорони здоров’я, а також Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Захід відбувається у межах Міжнародного року медико-санітарних та соціальних працівників 2021, проголошеного ВООЗ на знак вдячності медичним працівникам за їхню непохитну відданість у боротьбі з COVID-19 та іншими захворюваннями. Експозиція покликана підкреслити важливість універсального охоплення послугами охорони здоров’я та відзначити зусилля медичних працівників в Україні.
До уваги відвідувачів представлено світлини та історії українських медичних працівників, у яких вони діляться досвідом і розповідають про свої виклики та досягнення. Голос кожного з них закликає бути уважним до потреб пацієнтів і підтримувати їх, забезпечуючи доступну та якісну медичну допомогу.
«Щодня медичні працівники стоять на захисті нашого життя й здоров’я, тому надважливо, аби вони мали гідні умови праці, отримували гідну заробітну плату, мали доступ до послуг з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, до освітніх можливостей, а також мали належний соціальний захист. Аби відзначити День універсального охоплення послугами охорони здоров’я та Міжнародний рік медико-санітарних та соціальних працівників 2021, Бюро ВООЗ в Україні організовано виставку «Українські медики: ті, хто завжди поруч». Її мета – привернути увагу до досягнень працівників сфери охорони здоров’я в Україні, їх потреб, викликів, а також продемонструвати вплив пандемії COVID-19 на їх повсякденну роботу», – сказав доктор Ярно Хабіхт, Представник ВООЗ та Глава Бюро ВООЗ в Україні.
«Впевнений, що 2022 рік стане роком турботи про медичних працівників. Ми зацікавлені, щоб наші лікарі та медичні сестри відчували підтримку держави та впевненість у своєму майбутньому. І вже у бюджеті на наступний рік закладено фінансування для забезпечення ринкової заробітної плати нашим медикам. Наші лікарі завжди поруч, вони щоденно рятують тисячі українців, завдання держави забезпечити максимально комфортні умови праці та зробити працю медика престижною», — акцентував Віктор Ляшко, Міністр охорони здоров’я України.
ЛННБУ ім. В. Стефаника подовжує надання інформаційних послуг
повнотекстовий електронний архів української історичної періодики LIBRARIA
Проект компанії Архівні інформаційні системи (АІС), що здійснюється у співпраці з бібліотеками, архівами та науковими інституціями в Україні та за її межами. Мета проекту – оцифрувати та надати доступ онлайн до чим більшого масиву української історичної періодики.
Ресурс постійно наповнюється. Наразі оцифровано більше 700 000 сторінок понад 400 видань українською, польською, німецькою, румунською, їдиш, кримсько-татарською та російською мовами, що видавалися у різних регіонах України та поза її межами від початку до 50-х років ХХ ст. Безкоштовний демо контент можна переглядати тут.
Нагадуємо, що скористатися доступом до повнотекстового електронного архіву української історичної періодики LIBRARIA можна з комп’ютерів читальних залів Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.
Research4Life
Прагнучи надати підтримку науковій спільноті України в умовах повномасштабної війни, яку розв’язала РФ, видавництва наукової літератури відкрили українським вченим до кінця 2022 року безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів в межах проєкту Research4Life. Research4Life– проєкт, організований у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.
Через порталResearch4Life надається доступ до електронних колекції книг і журналів міжнародних видавництв Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing, повний перелік можна подивитись тут(обравши у відповідних полях назву країни Ukraine та тип установи NationalLibrary).
У межах платформи Research4Life забезпечується доступ до більше ніж 154 тис. наукових журналів і книг від понад 200 видавців з усього світу.
GOALI – дослідження в галузі права та соціальних наук.
Відеоінструкції з використання платформи Research4Lifeможна подивитись тут. Отримати тестовий доступ:
Доступ надається працівникам та користувачам бібліотеки віддалено за умови обов’язкового логування. Логін і пароль можна отримати склавши запит до контактної особи установи на електронну пошту: [email protected] (сервісна послуга ЕДД).
Цифрова бібліотека Onleihe дає можливість випозичати широкий спектр цифрових носіїв, таких як електронні книги, електронні документи, електронна музика, електронні аудіо та електронні відео, електронні періодичні видання.
Користувачам послуги Onleihe потрібно зареєструватись у Mein Goethe.de, або створити обліковий запис на Mein Goethe.de (реєстрація та користування Mein Goethe.de та Onleihe безкоштовні).
Onleihe – це новий електронний сервіс світової мережі бібліотек Goethe-Institut. Цей сервіс дозволяє взяти на обмежений проміжок часу електронні книжки, електронні аудіо-книжки й електронні періодичні видання у користування. Для цього потрібно просто завантажити обрані матеріали у нашій системі Onleihe.
Необхідність повертати матеріали зникає автоматично: після завершення терміну користування ви втрачаєте доступ до матеріалів.
Через систему Onleihe ви можете одним кліком мишки взяти необхідні вам матеріали на абонемент у будь-який час – 24 години на добу, 7 днів на тиждень.
каталог онлайнових цифрових колекцій Національної бібліотеки імені Оссолінських у Вроцлаві
Нагадуємо, що скористатися доступом до оцифрованих колекцій можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до Katalog zbiorów cyfrowych (Zakład Narodowy im. Ossolińskich), зареєструвавшись у мережі Бібліотеки за допомогою читацького квитка.
Інформаційна база даних Zasoby cyfrowe Zakładu Narodowego im.Ossolińskich містить різноманітні типи колекцій, збережених на цифровому носії, тобто: електронні видання та публікації, оцифровані колекції (рукописи, журнали, стародруки), аудіодокументи тощо.
База даних постійно оновлюється та поповнюється новими документами. Представлена значна частина оцифрованих львівських архівів провідних польських аристократичних родів, у т.ч. Батовських, Оссолінський, Ценських, Любомирських та ін. Водночас база даних містить документи зі львівського архіву Оссолінеуму та окремі рукописи, зібрані у Вроцлаві.
Web of Science, Scopus, ScienceDirect
Львівська національна наукова Бібліотека України імені В. Стефаника подовжує надання доступу до передплачених баз даних Web of Science, Scopus, ScienceDirect (включно з безстроковим доступом до колекції 2088 електронних монографій 2019-2020 рр.).
Провайдер послуги підключення до наукометричних баз даних Державна науково-технічна бібліотека України.
Нагадуємо, що скористатися доступом до наукометричних баз даних можна з будь-якого комп’ютера Бібліотеки, а також отримати дистанційний доступ до наукометричних баз Web of Science, Scopus, ScienceDirect, зареєструвавшись у мережі Бібліотеки та створивши кабінет користувача.