Книжкове зібрання Іларіона Семеновича Свєнціцького (1876-1956).
(До 145-ї річниці з дня народження )
Іларіон Семенович Свєнціцький (1876–1956) — визначний філолог-славіст, бібліофіл, мистецтвознавець, професор Львівського університету, довголітній директор Національного музею у Львові. Відомий популяризатор літературної творчості слов’янських письменників: білоруського літературного відродження, класиків болгарської, польської, російської, сербської, хорватської літератур.
Широка сфера наукових зацікавлень І. Свєнціцького огортала вивчення філології, етнографії, фольклористики, музеєзнавства, палеографії, він скрупульозно досліджував книгознавство та бібліотекознавство, здійснив розширений бібліографічний опис та наукове опрацювання бібліотечних і музейних колекцій рукописів і стародрукованих видань унікальних фондів львівських бібліотек.
Іларіон Свєнціцький, як авторитетний колекціонер рукописних і друкованих пам’яток, спричинився до формування книгозбірні Національного музею у Львові та підручної музейної бібліотеки для дослідження й опрацювання мистецьких і книжкових фондів. І. Свєнціцький дбав також про комплектування слов’янознавчої бібліотеки при кафедрі славістики Львівського університету, підручної філологічної бібліотеки очолюваного ним відділу мовознавства Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.
Наукова спадщина вченого надзвичайно велика за обсягом і на сьогодні зберегла свою цінність і для сучасних дослідників.
Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка: [В 2-х ч.]. Ч. 1: Руководство къ изучению русскаго литературнаго языка Галичанами / Составилъ И. С. СвҌнцицкій. - Львовъ: Изъ типографіи Ставропигійскаго Ин-та, 1902.
Церковно- и русско-славянскія рукописи Публичной Библіотеки Народнаго Дома во Львовҍ. - Санкт-Петербургъ: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1904.
Опис рукописів Народного Дому з колєкції Ант. Петрушевича: [У 3 ч.]. Ч. 1 / Зладив Д-р І. Свєнцїцкий; Переднє слово М. Грушевського; Передмова І. Свєнцїцкого. – Львів : Накладом Наук. Т-ва імени Шевченка, 1906. - (Українсько-Руський Архив; Т. 1).
Wystawa Lwoskich Drukόw Ukraińskich XVI–XVIII ww. w Ukraińskiem Nacjonalnem Museum we Lwowie dla Uczestników urоczystości 100-lecia Ossolineum Zjazdu Bibliotekarzy i Bibljofilόw polskich urządzona. – Lwόw : Nakładem Komitetu wystawy drukow lwowskich. Z drukarni Wyd. Sp. “Diło”, 1928.
Початки книгопечатаня на землях України: В память 350-літя першої друкованої книжки на Украіні у Львові 1573–4 р.: Із 560 зразками друку і прикрас давноі книги Украіни / Замислом, трудом і заходами Іларіона Свєнціцкого; Накладом Наукової Фундаціі Галицкого Митрополита Андрея Шептицкого ЧСВВ. – [Жовква] : В печатні монастиря Чина Св. Василія у Жовкві, 1924.
Двайцятьпять-ліття Національного Музею у Львові: Збірник / Наукова фундація Галицького митрополита А. Шептицького; Під ред. директора музею І. Свєнціцкого. – Львів : З друкарні видавничо спілки “Діло”, 1930.
Відродженє білоруського письменства. – Львів: З друкарні “Народової” (Манєцьких), 1908.
Основи науки про мову Українську. – Київ : Видання Т-ва “Час”, 1917.
У справі музейних збірок Ставропіґії і Народнього Дому. – Львів, 1929.
Шевченко в світлі критики і дійсности. – Львів : З друкарні видавничої спілки “Діло”, 1922.
Винниченко: Спроба літературної характеристики. – Львів, 1920.
Ікони Галицької України XV–XVI віків. – Львів, 1929.
Різдво Христове в поході віків: (Історія літературної теми й форми). – Львів: Друкарня “Діло”, 1933.
Про музеї та музейництво: (Нариси і замітки). – Львів, 1920.
Учений провадив активне громадське і наукове життя, спілкувався з літераторами, музеєзнавцями та музейниками, книгознавцями і бібліотекарями, громадськими і культурними діячами слов’янського світу. Власні наукові і громадські контакти активно використовував для отримання друкованих видань, поповнюючи фонди книгозбірень Львова.
Багата приватна книгозбірня І. Свєнціцького насьогодні не зберегла своєї цілісності. Два її фрагменти поповнили фонд відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника. У 1969 р. родина вченого передала у Бібліотеку 420 видань, які зберігаються окремою колекцією “Білорусіка”. У цій колекції зібрано цінні білоруські видання з історії, фольклористики, етнографії, лексикографії, оригінальні видання та переклади білоруської літератури, раритетні періодичні видання. На окремих примірниках збереглися автографи білоруських письменників і вчених.
Змітрок Бядуля (справжнє ім’я Плавник Самуїл, 1886 – 1941) – білоруський письменник і поет, лексикограф.
Пічета Володимир Іванович (1878 - 1947) - історик, перший ректор Білоруського державного університету, академік.
Янка Купала (справжнє ім'я Іван Луцевич, 1882 – 1942) - класик білоруської літератури, поет, драматург, публіцист, видатний діяч білоруського Відродження початку XX століття.
Piosnki wieśniacze z nad Niemna i Dźwiny... / [Czeczot J.]. – Wilno : Drukiem Józefa Zawadzkiego, 1846.
Другий фрагмент приватного зібрання І. Свєнціцького зберігається у відділі рідкісної книги Бібліотеки окремою колекцією “СВЦ” і налічує понад 1 600 видань, здебільшого гуманітарної тематики, що віддзеркалюють коло наукових і книгознавчих контактів ученого. Більшість авторів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із проблемами, які досліджував І. Свєнціцький, особисто присилали свої видання, залишали на них відповідні записи. Автографи на примірниках видань із приватної книгозбірні І. Свєнціцького ілюструють надзвичайну наукову активність ученого, його дослідницький запал, зумовлений блискавичним реагуванням на щойно опубліковані праці з тих галузей знань, що входили до його зацікавлень.
Кревецький Іван (1883 – 1940) - український історик, бібліограф, громадський діяч і журналіст, дійсний член і керівник бібліотеки НТШ.
Курінний Петро Петрович (1894 - 1972) - історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам’яткоохоронної справи.
Онацький Євген Доме́тійович (1894 – 1979) - український націоналіст, енциклопедист, журналіст і науковець, громадський діяч, член Української Центральної Ради.
Тершаковець Михайло (1883–1978) - історик літератури, доктор, педагог, почесний член НТШ.
Єфремов Сергій (1876-1939) - громадсько-політичний діяч, літературний критик, історик української літератури, академік ВУАН, дійсний член НТШ.
Сімович Василь (1880–1944) – визначний український мовознавець, культурний діяч, професор Українського Високого Педагогічного Інституту ім. Драгоманова у Празі, дійсний член НТШ, співробітник СВУ.
Ганцов Всеволод (1892 – 1979) – видатний український мовознавець, лексикограф, науковий співробітник ВУАН у Києві.
Попов Павло (1890 - 1971) - літературознавець, мистецтвознавець, фольклорист, книгознавець.
Колесса Філарет Михайлович (1871–1947) - етнограф, фольклорист, композитор, музикознавець і літературознавець. Основоположник українського етнографічного музикознавства.
З нагоди святкування Великодня у виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника організовано виставку «Дивокоди української писанки: з колекції Віри Манько». Дібрані експонати розкривають символічно-обрядове значення, а також самобутню красу писанок, історія створення яких на українських землях сягає періоду скіфів.
Основу експозиції становлять писанки, якими щедро поділилася Віра Манько. Перші зразки відома українська майстриня-писанкарка виконала під керівництвом подруги у 1986 р. Відтоді це мистецтво надало нового змісту її життю. Спочатку В. Манько створювала писанки тільки для себе, а потім почала вести гурток писанкарства у школі. Сповнена бажання поширити свій досвід дедалі більшій авдиторії, досвідчена майстриня долучилася до проведення майстер-класів, які відбуваються щороку перед Великодніми святами в Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Захоплення писанками дуже скоро почало забирати дедалі більше часу в житті Віри Манько. Вона постійно розшукувала давні взірці, а також виконані сучасними писанкарками, більшість із яких відтворювала зі збереженням найменших деталей. Сьогодні її гордістю є створена колекція народних писанок, яка налічує приблизно 3 300 одиниць. До неї входять також 200 писанок, придбаних у народних майстрів. Протягом багатьох років відбулося чимало виставок писанок Віри Манько. Вони були організовані у Львові, Києві, Самборі та Червонограді. Окреме місце в біографії майстрині посідають виставки у Лондоні (Велика Британія) і Вольфенбюттелі (Німеччина). Протягом 10 років майстриня-писанкарка була активним учасником Міжнародного етномистецького проєкту «Екологічний ракурс», що проводився у селі Яворові на Гуцульщині.
Із колекції Віри Манько на виставці у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника експонуються 184 писанки, які найкраще відображають відмінності писанкарства у кількох етнорегіонах України: на Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Тернопільщині, Холмщині.
Колекціонування писанок спричинилося до їхнього ґрунтовного вивчення. Цьому додатково сприяла праця Віри Манько у видавництві «Свічадо», дирекція якого запропонувала співробітниці підготувати до друку книжку про писанки. Робота над нею тривала упродовж року. У 2001 р. вийшла друком перша книжка В. Манько «Українська народна писанка». Успіх стимулював її перевидання у 2005 р. із доповненнями. Вона містить 1 446 зразків писанок зі всієї України. Окремим накладом вийшли підготовлені дослідницею «Взірці українських народних писанок» (2008) — набір із 20 таблиць, дуже помічних під час проведення майстер-класів. Не зупиняючись на досягнутому, В. Манько у співавторстві з Ольгою Вербенець видала у 2010 р. актуальну перед святами для кожної господині книжку «Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят». У 2018 р. вийшло друком ще одне видання — «Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни». Вона висвітлює давню традицію українського народу закликання та зустрічі весни. Глибина знань В. Манько стала визначальною в упорядкуванні, редагуванні книжок про писанкарів і писанки з різних регіонів України, серед яких потрібно назвати «Світ у писанках Тараса Городецького» (2009) і «Писанки Поділля» (2013). Сьогодні мрією майстрині-писанкарки та дослідниці залишається видавання ще кількох праць про писанки. Намагаючись наблизити здійснення усіх творчих намірів мисткині, організатори виставки репрезентують більшість праць Віри Манько:
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2001)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005)
Манько В. Взірці українських народних писанок (Львів, 2008)
Вербенець О., Манько В. Великодній кошик: обряди і страви Великодніх свят (Львів, 2010)
Манько В. Летіть, соловейки, на рідні земельки: народні звичаї зустрічі весни (Львів, 2018)
Світ у писанках Тараса Городецького / упоряд. В. Манько (Львів, 2009)
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 1: Холмщина, Грубешівщина, Підляшшя, Надсяння
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 2: Закарпаття, Лемківщина, Пряшівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 4: Львівщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 22: Тернопільщина
Манько В. Українська народна писанка (Львів, 2005): Таблиця 36: Чернігівщина, Сумщина
Вагомою частиною експозиції є низка наукових праць, які вийшли в Україні та поза її межами:
Luciow J., Kmit A., Luciow L. Eggs Beautiful: How to Make Ukrainian Easter Eggs (Міннеаполіс, 1972)
Писанки Ірини Вах / упоряд. М. Чайка (Львів, 2017)
Шановні керівники бібліотек та споріднених інституцій!
З великою приємністю повідомляємо, що завдяки плідній співпраці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В.Стефаника та Національного закладу ім. Оссолінських вийшов друком двомовний мистецтвознавчий альбом-каталог «Rysunki artystów polskich z Muzeum Lubomirskich we Lwowie = Рисунки польських художників з Музею Любомирських у Львові / Anita Soroko; [przekład na język ukraiński Olga Tkachuk, przekład na język polski Wiktoria Malicka]».
Для отримання безкоштовного примірника видання просимо Вас надсилати повідомлення на електронну адресу Бібліотеки – acquis@i.ua. Вартість пересилки сплачує замовник.