Антоній Степанович Петрушевич (1821—1913) — учений і бібліофіл ( книжкова виставка online)

 

 

18 січня виповнюється 200 років від дня народження Антонія Степановича Петрушевича (1821—1913) — однієї з найпомітніших постатей українського національно-культурного руху Галичини другої половини XIX ст., громадського і релігійного діяча, ученого широкого гуманітарного спрямування, знаного бібліофіла. Дієвий учасник національного відродження 1848—49 рр., свідок «весни народів», співзасновник Головної Руської Ради 1848 р., учасник Собору Руських учених, А. С. Петрушевич активно співпрацював з національно-культурними товариствами, тричі був обраний послом до Галицького Сейму (1861 — 1877), послом до Австрійського парламенту (1873 — 1878).

Різноплановою є наукова спадщина ученого, яка складає більше двохсот праць, опертих на багатий джерельний матеріал. Підмурівком наукових досліджень ученого була його бібліотека, з надзвичайною скрупульозністю і любов’ю комплектована упродовж більше ніж пів століття. Цінні зібрання книг, рукописів, документів і карт (загальною кількістю близько 22 тис. одиниць збереження) учений заповів Народному Дому у Львові, де вони становили окремий відділ під назвою “Музей А. С. Петрушевича”, а з початку 1940-х рр. увійшли у фонди новоствореної академічної бібліотеки (нині ЛННБ України імені В. Стефаника).

 



 

Як творча лабораторія вченого, бібліотека віддзеркалює напрями досліджень і галузі зацікавлень А. Петрушевича, відповідаючи всеохоплюючій науковій програмі. Відповідно до його інтересів, у збірці відображена історія слов’янського світу, філологія, археологія, бібліографія. А. С. Петрушевич особливо цікавився походженням слов’ян, питаннями створення їх письма та алфавітів, як кириличного так глаголичного, вивчав діяльність слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Предметом поглибленого дослідження академіка були книжкові пам’ятки. Він детально вивчав “Слово о полку Ігоревім”, зібравши у себе чи не найповнішу бібліографію твору. А. С. Петрушевич брав участь у полеміці щодо автентичності слов’янських пам’яток.


 

Визнаний у слов’янській співдружності авторитет науковця та розлогі особисті контакти галицького ученого із численними дослідниками, уможливлювали і сприяли комплектуванню фундаментального зібрання документів часу слов’янського відродження, пожвавлення національних рухів та поширення ідей, творення громадських та наукових товариств і організації з’їздів, де А. С. Петрушевич — не сторонній спостерігач, а активний учасник. Книги з бібліотеки А. С. Петрушевича зберегли автографи більше сотні осіб — відомих українських та зарубіжних славістів, чиї наукові зацікавлення співзвучні із досліджуваними А. С. Петрушевичем проблемами. Серед тих, що дарували свої праці галицькому ученому — відомі українські та зарубіжні славісти, професори університетів та академій, видавці, перекладачі.


 

Бібліотека А. С. Петрушевича, матеріальне і духовне свідчення культури регіону, мірило наукових та культурних контактів Львова другої половини XIX — початку XX ст., потужне підложжя мультидисциплінарних досліджень поважного грона науковців.