Рік: 2020

Книжкова виставка «Василь Симоненко – світлий талант, трагічна доля» до 85-х уродин письменника

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника розгорнуто книжкову експозицію, присвячену 85-річчю від дня народження письменника Василя Симоненка (1935 – 1963). Олесь Гончар нарік В.Симоненка «витязем молодої української поезії», а Василь Стус сказав, що «на голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

Виходець із Полтавщини, Василь Симоненко почав активно віршувати під час навчання у Київському університеті. Правда, за життя поета вийшла друком лише його одна збірка «Тиша і грім» (1962) і казка «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963).

Вже у той час почали набувати великої популярності його самвидавні твори, що поклали початок українському рухові опору 1960-1970 років. У них звучала сатира на деспотичний радянський лад, таврування російського великодержавного шовінізму, але домінувала – любов до України. Самвидавною творчістю В.Симоненко, за визначенням сучасної критики, увійшов в історію української літератури, як визначальна постать боротьби за державний і культурний суверенітет України другої половини ХХ століття.

Один із найвідоміших його віршів «Лебеді материнства», присвячений синові, покладений на крила музики А.Пашкевичем, став популярною піснею й водночас – заповітом власному народу: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину». Саме ці слова викарбувані на пам’ятникові В.Симоненка у Черкасах, на місці його вічного спочинку.

На виставці у Бібліотеці експонуються вже раритетні прижиттєві видання творів Василя Симоненка, а також пізніші видання, зокрема книга його новел «Вино з троянд», що побачити світ 1965 року у серії «На добрий вечір» у Львівському республіканському видавництві «Каменяр»; поетичне «Вибране» «Лебеді материнства», яке вийшло друком 1981 року, аж через 15 років після попереднього «Вибраного»; до слова, передмову до «Лебедів материнства» Олеся Гончара «Витязь молодої української поезії» було опубліковано 10 років перед тим у його книзі «Про наше письменство»; а також – найновіші видання творів В.Симоненка, літературознавчі та біографічні матеріали, книги споминів.

Слід згадати й про приїзд Василя Симоненка до Львова 1962 року на «День поезії», що дало імпульс до написання ним вірша «Український лев»:

Бубнявіють думки, проростають словами,
Їх пагіння бринить у завихренні днів –
Цілий тиждень живу і ходжу між левами,
Недаремно ж і місто взивається Львів.
Є міста-ренеґати, є просто байстрята,
Є леви, що мурликають, наче коти, –
Божевільно байдуже облизують ґрати,
І пишаються з власної сліпоти.
Але думать про них я сьогодні не хочу,
Бо мені, видно, трішечки повезло –
Я побачив у Львові Міцкевича очі,
Кривоносові плечі й Франкове чоло.
Сивий Львове! Столице моєї мрії,
Епіцентр моїх радощів і надій!
Вибухає душа – я тебе зрозумію.
Але Львове, хоч трішки мене зрозумій.
Я до тебе прийшов із захопленням сина.
Од степів, де Славута легенди снує,
Щоби серце твоє одчайдушно левине
Краплю сили хлюпнуло у серце моє!

Опубліковано Admistration в Виставки

Спільна коляда

Спільною різдвяною колядою розпочався робочий день 8 січня Нового 2020 року у Львівській національній науковій бібліотеці України ім. В. Стефаника. Колектив привітав генеральний директор Бібліотеки Василь Ферштей, а святкові віншування прозвучали з уст голови профспілкової організації Ольги Шульц. Потім під звуки старовинної ліри, на якій грав науковий співробітник бібліотеки Володимир Пасічник, присутні виконали колядки «Бог предвічний», «Бог ся рождає» та інші.

З цікавістю усі оглянули  виставку книг, нотних видань та листівок під назвою «Українське Різдво», яку склали документи відповідної тематики із фонду Бібліотеки, зокрема поштівки, передані нещодавно з Іспанії, із особистого архіву Дмитра Бучинського (1913-1963) — літературознавця, журналіста, перекладача, видавця, бібліографа, члена НТШ Європи та НТШ Канади, а також найновіші вітальні листівки, одержані Бібліотекою цьогоріч.

 

 

Опубліковано Admistration в Події

95-а ОССОЛІНСЬКА ЗУСТРІЧ

 

 

     4 березня о 17 год. у читальній залі імені Тетяни і Омеляна Антоновичів відбудеться 95 Оссолінська зустріч.

     Тема дискусії «Чи можемо сьогодні говорити про Креси». У дискусії візьмуть участь професор Українського Католицького Університету Ярослав Грицак та професор Польської академії наук Влодзімеж Менджецький.

Опубліковано Admistration в Оссолінські зустрічі
«ЛЬВІВ. 1939 РІК… ТОТАЛІТАРИЗМ В ДІЇ»

«ЛЬВІВ. 1939 РІК… ТОТАЛІТАРИЗМ В ДІЇ»

    У 2020 році минає 80-та річниця з часу знищення радянською владою національних установ і організацій Галичини, зокрема Наукового Товариства імені Шевченка, Народного Дому, Студіону, Оссолінеуму та інших.

    З метою відновлення історичної пам’яті у ЛННБ України ім.В.Стефаника підготовлено виставку архівних документів, періодичних видань та книг під назвою «Львів. 1939 рік… Тоталітаризм в дії», що складається з розділів: «Архівні документи: переміщені фонди» та «Спецфонд. Ув’язнена книга».

    Запрошуємо на відкриття виставки, що відбудеться у головному корпусі бібліотеки, за адресою: вул.Стефаника,2, у четвер, 13 лютого, об 11 годині.

 

Опубліковано Admistration в Виставки

Книжкова виставка «ВАСИЛЬ СТУС — ПОСТАТЬ НАД ПЛИНОМ ЧАСУ»

6 січня 1938 року, на самий Святвечір, народився Василь Стус — видатний український поет XX століття, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Він — один із найактивніших представників українського дисидентського руху. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1991), Герой України (2005, посмертно).
За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури, рідної мови Василь Стус зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув 4 вересня 1985 року.

Ось що сказав про Василя Стуса український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Любомир Гузар:  «Справжні велети духу спроможні бути вільними і в невільній державі. Василь Стус навіть за ґратами лишався вільною людиною, саме тому його смерть у неволі перетворилася на безсмертне утвердження справжньої свободи. Власне, наявність таких людей —дозволяла вважати наш народ волелюбним».

Майже 60 видань, експонованих на виставці (українських і зарубіжних), розкривають многотрудний життєвий шлях Василя Стуса, а також показують його значний творчий доробок, зокрема, як поета-новатора, який органічно поєднав традиції українського красного письменства та європейської літератури. Віддаючи перевагу верліброві, він творив поезію, яка характеризується ліричністю, мелодійністю, її основу становить усвідомлення внутрішньої свободи, готовності до боротьби за кращу долю народу і України.

Ці його поетичні рядки — своєрідне гасло життя поета-мученика:

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,
сталить твій дух — тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб’є з власної тропи.
На ній і стій, і стрій — допоки скону,
допоки світу й сонця — стій і стій.
Хай шлях — до раю, пекла чи полону —
усе пройди і винести зумій.
Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,
той, що обрав тебе навіки вік.
До нього змалку ти заповідався
до нього сам Господь тебе прирік.

Опубліковано Admistration в Виставки

Оссолінська зустріч

12 лютого 2020 року, у середу, у головному корпусі ЛННБ України імені В.Стефаника, о 17-й годині, відбудеться 94-а Оссолінська зустріч. Із лекцією «Традиції латинської Європи і римське право» виступить Францішек Лонгшам де Бер’є — католицький священик, професор юридичних наук, завідувач кафедри римського права Ягеллонського університету, член президії Комітету з юридичних наук Польської академії наук, член групи експертів з біоетики Конференції єпископату Польщі.

Опубліковано Admistration в Без рубрики