ПАМ’ЯТІ МАРІЇ ВАЛЬО (1925–2011)

 

 

 


 

16 червня 2020 року виповнюється 95 років від дня народження відомого українського філолога, книгознавця, літературознавця, бібліографа, багатолітнього наукового співробітника відділу наукової бібліографії нашої книгозбірні, дійсного члена НТШ (з 1992 р.), вченої з великої літери Марії Андріївни Вальо. Її літературознавча діяльність великою мірою концентрувалася у предметному полі дослідження життя і творчості таких видатних особистостей, як Бальтазар Гакет, Іван Франко та Ірина Вільде.

 



 

Упродовж 1938–1944 рр. навчалася в українській приватній гімназії товариства “Рідна Школа” в Дрогобичі. У 1945–1951 рр. студіювала на українському відділенні філологічного факультету Львівського університету. У 1951 р. розпочала працю на посаді молодшого наукового співробітника у відділі української літератури Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові (тепер – Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України). У 1961 р. захистила кандидатську дисертацію “Життя і творчість Ірини Вільде”. Від 1963 р. – старший науковий співробітник згаданого інституту. У 1972 р. після розформування відділу української літератури перейшла на роботу у відділ бібліографії Львівської наукової бібліотеки АН УРСР (тепер – Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника).

Серед наукового доробку М. А. Вальо – монографії, збірники, бібліографічні покажчики, сотні статей та розвідок: “Ірина Вільде: літературно-критичний нарис” (1962), “Степан Щурат: бібліографічний покажчик” (1988), збірник “Ірина Вільде. Незбагненне серце” (1990), “Бальтазар Гакет і Україна: статті і матеріали” (1997), “Марія Деркач: бібліографічний покажчик” (1999), “Подорожі в Українські Карпати” (1993), “Листи Юрія Меженка до львів’ян” (2000), “Бальтазар Гакет – дослідник Південно-Східної і Центральної Європи” (2000, у співавт.), “Зеновія Франко: статті, спогади, матеріали” (2003), “Іван Франко. Бібліографічна спадщина: збірник вибраних праць і матеріалів” (2008).

Марія Андріївна запам’яталася колегам працелюбною, комунікабельною, привітною, завжди усміхненою, уміла стоїчно переносити всілякі негаразди і знаходити розраду в життєвих труднощах, зберігаючи рідкісну силу духу. Сучасники високо цінували її наукову ерудицію, беззастережну відданість обраній справі, суто людські якості.

Ірина Вільде шанувала Марію Вальо як об’єктивну дослідницю своєї творчості та непересічну особистість: “Небагато рівних Вам Марій приходить у світ”. Такі знаменні рядки написала Ірина Вільде, даруючи дослідниці одне з видань роману “Сестри Річинські”.

Пам’яті Марії Вальо присвячено останнє перевидання малої прози та публіцистики Ірини Вільде “Таємнича пара”, що вийшло у серії “Спадщина” видавництва “Каменяр” у 2019 р. (упорядник – М. Мовна).

У виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжково–ілюстративну виставку, присвячену 95-річчю від дня народження Марії Вальо, яка висвітлює багатогранну наукову діяльність Вченої.