Книжкові виставки


Виставка, присвячена Павлу Чубинському (1839–1884)

Павло Чубинський - відомий вчений-етнограф, поет, активний діяч українського національного руху на Правобережній Україні.

У студентські роки був учасником діяльності петербурзької української громади та брав активну .участь у редакційно-видавничому процесі журналу “Основа”, де познайомився з Т.Шевченком, М. Костомаровим, П. Кулішем, В. Білозерським, братами Михайлом, Василем, Іваном та Олександром Лазаревськими. Впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями».

Павло Чубинський в юності захоплювався віршуванням. 1871 року в Києві вийшла друком збірка його віршів «Сопілка Павлуся», яка представлена на книжковій виставці. На книжковій виставці експонується низка видань, які висвітлюють багатогранну творчість українського вченого, письменника і громадського діяча Павла Платоновича Чубинського, зокрема: видання «Нитка життя : зі спадщини Павла Чубинського» (загальна редакція О. Скопненка ; Київ, 2016), наукова розвідка Н. Зелінської «”Я сіяв те, що Бог послав …”: сторінки публіцистичної, наукової та літературної творчості Павла Чубинського» (Львів, 2009), дослідження А. Зиля «Народознавець Павло Чубинський і його доба» (Київ, 2009), книга «Ангели на сходах неба : народні повір’я та забобони» (підготовка та упорядкування текстів О.Верес ; Київ, 1992) та ін.

Вперше текст вірша Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» опубліковано у львівському журналі «Мета» (1863, № 4). Знаний композитор свого часу, отець Михайло (Вербицький), захоплений віршем Павла Чубинського написав музику до нього. Зацікавленість відвідувачів викличе  видання «Українська муза : поетична антологія : історична хрестоматія од початку до наших днів» (під редакцією О.Коваленко; Київ, 1908), яке містить першу публікацію пісні «Ще не вмерла Україна» на слова П.Чубинського.

Виставка експонуватиметься до 25 лютого 2019 р.

 


Виставка, присвячена 110-річчю від дня проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки

22 січня Україна святкує День Соборності – сто років тому, у 1919 році, було проголошено Акт Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

До цієї події у виставковій залі Бібліотеки розгорнуто книжково-документальну експозицію, на якій представлено наукові праці Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та провідних вчених-істориків. У дослідженнях висвітлено події, пов’язані з державотворчими процесами, які відбувалися в країні від часу її проголошення (13 листопада 1918 р.) до кінця існування (20 квітня 1923 р.). Це, зокрема, збірники наукових статей «Україна Соборна» (Київ, 2005, 2006), науковий збірник «Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 18: Західно-Українська Народна Республіка: до 90-річчя утворення» (Львів, 2009), до яких увійшли статті, присвячені історії українського національно-визвольного руху першої третини XX століття. Експонується монографія І. Гошуляка «Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки)» (Київ, 2009), на сторінках якої здійснено комплексне дослідження проблеми соборності українських земель.

Численними на виставці є видання присвячені історії та передумовам проголошення Західно-Української Народної Республіки. Це енциклопедичний збірник «Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. Ілюстрована історія» (Львів; Івано-Франківськ, 2008), п’ятитомне видання «Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Документи і матеріали» (Івано-Франківськ, 2001-2005), книга М. Литвина та К. Науменко «Історія ЗУНР» (Львів, 1995), Лозинський М. «Галичина в рр. 1918-1920» (Нь Йорк, 1970) та ін.

До уваги відвідувачів експозиції видання, присвячені історії створення Української Галицької армії та легіону Українських січових стрільців, а саме: «Українська Галицька Армія: у 40-річчя її участи у визвольних змаганнях» (Віненпеґ, 1958), Шанковський Л. «Українська Галицька Армія: воєнно-історична студія» (Вінніпеґ, 1974), «Українська Галицька Армія: збірка спогадів» (Львів, 2002), Лазарович М.В «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба» (Тернопіль, 2005).

Експоновано також спогади та історичні розвідки видатних діячів Західно-Української Народної Республіки. Це, зокрема, спогади К. Левицького «Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914-1918 з ілюстраціями на підставі споминів і документів» (Львів, 1929), історична розвідка «Великий зрив: До історії української державності від березня до листопада 1918 р. на підставі споминів та документів» (Львів, 1931), спогади І. Мазепи –– керівника уряду  Української Народної Республіки періоду Директорії «Україна в огні й бурі революції 1917-1921» (Мюнхен, 1950), книга О. Кузьми — сотника Української Галицької армії, історика національно-визвольних змагань — «Листопадові дні 1918 р.» (Львів, 1931) та ін.

Один з розділів експозиції презентує видання про видатних діячів Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки: С. Петлюру, В. Винниченка, Л. Бачинського, Є. Коновальця, Д. Вітовського, Є. Петрушевича, К. Левицького, Л. Цегельського та ін.

Книжкову експозицію доповнюють архівні фотоматеріали.

 


Виставка, присвячена різдвяній традиції в світовому та українському мистецькому й літературному просторі

8 січня 2019 року у виставковій залі бібліотеки відбулося урочисте відкриття книжково-документальної виставки, присвяченої різдвяній традиції в світовому та українському мистецькому й літературному просторі.

Назва виставки «Народився Бог на санях…» запозичена з вірша уславленого українського поета Богдана-Ігоря Антонича «Різдво».
На виставці представлено копії графічних творів, виконаних у техніці гравюри на металі, які зображають сюжет Різдва Христового. Їх створили майстри італійської, німецької, австрійської мистецьких шкіл кінця XVIII ст.: Антон Йозеф Преннер, Франц Ґебгард, Бенедикт Фаріат. Мистецький ряд експонатів виставки доповнюють сучасні вітальні листівки із колекції Степана Давимуки.


Значну частину виставки займають зразки духовно-музичної творчості, зокрема хорові обробки релігійних кантів, псалмів та колядок, друковані в XIX — початку XX ст. у видавництвах Західної України (Львів, Перемишль, Жовква, Коломия, Станіславів тощо).
Серед експонатів — наукові розвідки К. Сосенка «Культурно-історична постать староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора», «Як засновувався світ» (колядки і щедрівки про почин світу)», «Староукраїнське Різдво», «Щедрий вечір», «Святовечірні обряди»; Я.Головацького «Праздникъ Коляда» та ін. Численними на виставці є тексти колядок і щедрівок, записаних у с. Куляві (Жовківщина), на хуторі Привольний на Кубані, Журавно, Голешові, Єзуполі, Дулібах, Богородчанах, Кальниці, Ославицях, Ясинівцях, Львові та ін.
До уваги відвідувачів святкової експозиції представлено унікальні матеріали: відозва «З Різдвом Христовим!» Краєвого комітету Різдвяних дарунків для УСС та українців-жовнірів, вітальні поштові картки УПА (Видання Пресового Бюра ЗП УГВР, 1947 р.), вітальні листівки 1980-х рр. з архіву Р. Фіголя.
Запрошуємо усіх зацікавлених оглянути виставку, яка експонуватиметься до 10 лютого 2019 року.


Виставка, присвячена 110-річчю від дня народження Степана Бандери (1909–1959)

У виставковій залі Бібліотеки експоновано книжково-ілюстративну виставку, присвячену 110 – річчю від дня народження Степана Бандери (1909–1959) – українського політичного діяча, лідера українського національно-визвольного руху 30-50-х рр. ХХ ст.

На виставці представлено праці Степана Бандери, які окреслюють засади українського націоналізму: «Слово до українських націоналістів – революціонерів за кордоном» ([Мюнхен], 1948), «За виборний Національно-визвольний центр» (Мюнхен, 1958), «Перспективи Української Революції» (Мюнхен, 1978 ; Дрогобич, 1998), роботи «Питання атомної війни і визвольна революція» (Київ, 2013).

До уваги відвідувачів – видання про життя та революційну діяльність Степана Бандери: збірка матеріалів «Московські вбивці Бандери перед судом» (Мюнхен, 1965), монографія Є. Перепічки «Феномен Степана Бандери» (Львів, 2008), книга Р. Пастуха «Родинний архів Степана Бандери: Документи. Спогади. Пошуки» (Дрогобич, 2008), збірник «Життя і діяльність Степана Бандери: Документи і матеріали» (Тернопіль, 2011), каталог виставки «Степан Бандера : Документи свідчать» (Київ, 2011), дослідження С. Плохія «Убивство у Мюнхені: По червоному сліду» (Харків, 2017) та ін.

Один з розділів книжкової експозиції присвячено розвідкам про діяльність видатного громадського та політичного діяча, як-от книги: П. Мірчука «Степан Бандера символ революційної безкомпромісовости» (Нью-Йорк, 1961), збірка матеріалів Д. Чайковського «Московські вбивці Бандери перед судом» (Мюнхен, 1965), збірник статей і документів «Життя Степана Бандери (Нью-Йорк, 1987)», книга «Національно-визвольним шляхом» ([передмова Ярослава Стецька]; Київ, 1991), праця П. Балея «Фронда Степана Бандери в ОУН 1940 р. Причини і наслідки» (Las Vegas, 1997), дослідження П. Дужого «Степан Бандера – символ нації: Ескізний нарис про життя і діяльність провідника ОУН» (Львів, 1997), збірник матеріалів «Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах» (записи та упорядкування Григорія Дем’яна; Львів, 2006), документальна розвідка Г. Гордасевич «Степан Бандера: людина і міф» (Київ, 2015).

Окремий розділ експозиції презентує видання про історію створення Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії: книга В. Кучера «ОУН-УПА в боротьбі за незалежну Україну» (Київ, 1997), документальна збірка «Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА, 1944-1945» (упорядкування О. Іщук, С. Кокін; Київ, 2007), книга Ю. Борця «ОУН-УПА: шляхами лицарів ідеї чину» (Київ, 2008), монографія Н. Мизака «УПА –”Захід” і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942-1960 рр.» (Чернівці – Торонто, 2011), ґрунтовне дослідження Є. Перепічки «Історія ОУН і УПА» (Львів, 2011) та ін.

 


Виставка, присвячена 100-річчю від дня народження Михайла Гуменюка (1918 –  1988)

У виставковій залі відділу бібліотекознавства експонується книжково – ілюстративна виставка, присвячена 100- річчю від дня народження Михайла Гуменюка (1918 – 1988) — бібліографа, книгознавця, літературознавця і літературного критика, дослідника історії української преси та бібліографії, організатора бібліографічної практики, багаторічного завідувача відділу бібліографії книгозбірні.

З іменем М. Гуменюка пов’язаний розвиток бібліографічної діяльності в Україні в 1950 – 1980 pp. Він є автором та співавтором понад 170  публікацій: статей — досліджень про видатних діячів — фундаторів української бібліографії, історію вітчизняних періодичних видань, національну бібліографію, літературознавчих та публіцистичних студій, рецензій на бібліографічні покажчики, художні твори та ін.

На виставці експонована монографія видатного дослідника «Українські бібліографи XIX –  початку XX ст. : Нариси про життя та діяльність» (Харків, 1969). Видання цієї книги стало подією як перше дослідженням в Україні з історії бібліографії дожовтневого періоду.

Представлені також праці М. Гуменюка, як от : «Письменники Радянського Львова : матеріали до бібліографії» (Львів, 1960). –  У співавт.; «М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький : бібліогр. покажч.» (Львів, 1962). – У співавт.; «Бібліографія на сторінках прогресивних українських видань «Друг», «Світ», «Народ», «Житє і слово» (Книга і знання. – Львів, 1974). видання «Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника АН УРСР : історичний нарис». (Київ, 1989). – У співавт. та ін. Статті, які стосуються бібліографії другої половини XX ст. зібрані у посмертному виданні «Біля джерел української радянської бібліографії» (Київ, 1991), упорядкованому Л. І. Ільницькою.

Окремий розділ експозиції присвячено працям про життя на діяльність видатного бібліографа. Експонується видання «Михайло Прокопович Гуменюк : бібліографічний покажчик» (уклададач Л. І. Ільницька; Львів, 1980); дослідження Н. Кошик «Внесок М. П. Гуменюка у дослідження історії української бібліографії» (Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В Стефаника .– Львів, 2002. – Вип. 9/10), стаття Л.О. Ільницької «Видавничі проекти Михайла Гуменюка : реалізовані та задумані (на архівних матеріалах відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України  ім. В. Стефаника)» (Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В Стефаника . –  Львів, 2010. – Вип. 2 (18), дослідження Н. Рибчинської «Створення і становлення відділу бібліографії (з архівних джерел 1940 – 1962 рр.)» (Записки Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника.– Львів, 2013. – Вип. 5 (21) та ін.

 


Виставка, присвячена 100-річчю з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки

У виставковій залі Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника розгорнута тематична експозиція, присвячена 100-річчю з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки.

На вшанування цієї події представлено низку документів з фонду книгозбірні, які висвітлюють історію створення ЗУНР та явища, пов’язані з державотворчими процесами. Окремий розділ експозиції займають наукові розвідки, присвячені діячам Західно-Української Народної Республіки. Окрім книжкових видань, експозиція презентує унікальні матеріали інших видів: нотні видання, фотодокументи, фалеристику.

Відвідувачі виставки можуть ознайомитись з низкою непересічних книжкових видань, зокрема дослідженням «Україна: культурна спадщин, національна свідомість, державність. Західно-Українська Народна Республіка історія і традиції» (Львів, 2000), збірником «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923: документи і матеріали» (Івано-Франківськ, 2001), науково-бібліографічним виданням «Українська революція і державність. (1917–1920 рр.)» (Київ, 2001). Увазі гостей пропонується монографічне дослідження В. Великочія «Джерела до вивчення державного будівництва в ЗУНР (До 85-ліття Західно-Української Народної Республіки)» (Івано-Франківськ, 2003), монографія Б. Тищика «Західно Українська Народна Республіка (1918-1923). Історія держави і права» (Львів, 2005), видання Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України «Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті» (Львів, 2009), збірник «Західно-Українська Народна Республіка. До 90-річчя утворення» (Львів, 2009). Експонується також дослідження «Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923 : ілюстрована історія (Львів, Івано-Франківськ, 2008), монографія І. Гошуляка «Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки)» (Київ, 2009), в якій здійснено комплексне дослідження проблеми соборності українських земель.

Численними на виставці є видання про видатних діячів УНР та ЗУНР : С. Петлюру, В. Винниченка, Л. Бачинського, Є. Коновальця, Д. Вітовського, Є. Петрушевича, К. Левицького, Л. Цегельського та ін. Експозицію доповнено спогадами й історичними розвідками видатних діячів Західно-Української Народної Республіки. Зокрема, працею К. Левицького «Історія визвольних змагань галицьких українців з часу світової війни 1914–1918 з ілюстраціями на підставі споминів і документів» (Львів, 1929), історичною розвідкою «Великий зрив (До історії української державності від березня до листопада 19128 р. на підставі споминів та документів)» (Львів, 1931), книгою О. Кузьми ― сотника УГА, історика національно-визвольних змагань «Листопадові дні 1918 р.» (Львів, 1931), спогадами І. Мазепи ― керівника уряду Української Народної Республіки періоду Директорії ― «Україна в огні й бурі революції 1917–1921» (Мюнхен, 1950) та ін.

До уваги відвідувачів запропоновані видання, присвячені історії створення Української Галицької Армії та легіону Українських січових стрільців. Експонуються також численні історичні розвідки сучасних істориків, які констатують, що створення Західно-Української Народної Республіки увійшло в історію як героїчна сторінка у боротьбі українського народу за незалежність, вільний демократичний розвиток.

Окрему групу становлять фотографії персоналій, пов’язаних із подіями національно-визвольного повстання. Це, зокрема фото: Є. Петрушевича, К. Левицького, О. Назарука, К. Трильовського та ін. До експозиції долучено низку нотних видань стрілецьких пісень в обробці відомих українських композиторів ― Б. Вахнянина, Я. Ярославенка, Й. Кишакевича, Є Козака та ін., адже стрілецькі пісні як один з найоригінальніших і найбільш значущих пластів української культури, увібрали в себе дух того часу.

Унікальними експонатами виставки є фалеристичні відзнаки, датовані 1915-1917 рр.: відзнака «Соборна Україна»; відзнака, яку носили добровольці першого року служби; відзнака, автором проекту якої була Олена Кульчицька.