Книжкові виставки


Книжкова виставка, присвячена 140 – річчю від дня народження Симона Петлюри

До уваги відвідувачів представлено численні видання, присвячені видатному державному діячеві, зокрема розвідка  Наталі та Дмитра Миронюк «Симон Петлюра — редактор, журналіст, публіцист» (Чернівці, 2009), ґрунтовне дослідження В. Михальчука «Українська бібліотека ім. Симона Петлюри в Парижі» (Київ, 1999), анотований бібліографічний покажчик «Симон Петлюра на сторінках українських газет 1917— 1920 років : матеріли до бібліографії» (Київ, 2015), тощо.

 


Книжкова виставка, присвячена 170 – річчю від дня народження видатного українського прозаїка, драматурга Панаса Мирного

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена 170 - річчю від дня народження Панаса Мирного.

В історію української літератури письменник увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Саме він вивів українську літературу на нові “рейки” епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної “маленької людини” — українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і “Повія”, де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор. До уваги читачів представлені чисельні твори Панаса Мирного та низка розвідок про життя і творчість епічного генія української прози .

 


Книжково-документальна виставка присвячена 380-річчю від дня народження Івана Мазепи

У виставковій залі бібліотеки експонується книжково-документальна виставка, присвячена 380-річчю від дня народження Івана Мазепи — гетьмана Війська Запорізького, українського військового, політичного та державного діяча, голови козацької держави на Лівобережній та Наддніпрянській Україні, князя Священної Римської імперії.

До уваги відвідувачів представлено численні видання, присвячені видатному державному діячеві, зокрема розвідка І. Борщака «Іван Мазепа : Життя й порив великого гетьмана» (Київ, 1991), видання «Іван Мазепа і Москва : історичні розвідки і статті» ( упорядкування М. Слабошпицького ; Київ, 1994), праця О. Оглоблина «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (Нью-Йорк, 2003), ґрунтовне дослідження вчених Інституту історії України НАН України «Гетьман Іван Мазепа : постать, оточення, епоха : збірник наукових праць» (Київ, 2008), дослідження «Доба гетьмана Івана Мазепи в документах» (упорядник С. Павленко ; Київ, 2008). На виставці експонуються: історична розвідка В. Шевчука «Просвічений володар: Іван Мазепа як будівничий Козацької держави і як літературний герой» (Київ, 2011), науковий збірник «Іван Мазепа і мазепинці : історія та культура України останньої третини XVII – початку XVIII століть» (Львів, 2011), книга Т. Таїрової – Яковлевої «Іван Мазепа і Російська імперія :історія «зради» (Київ, 2013), монографія В. Кочерги «Гетьман Іван Мазепа «самі себе звоювали» (Черкаси, 2014). Зацікавленість читачів викличуть такі видання, як: «Універсали Івана Мазепи: 1687–1709» (упорядкування І. Бутича ; Київ; Львів, 2002), «Листи Івана Мазепи 1687–1700» (упорядкування В. Станіславського; Київ, 2002, 2010), «Писання : літературна спадщина Мазепи» [редакція і вступна стаття Є. – Ю. Пеленського] ; Рівне, 2018). Представлено низку художніх літературних творів, зокрема: «Зрада : історична драма на три дії з часів гетьмана Мазепи» (Коломия, 1931) Г. Коваленка; «1709 : історичний роман з часів гетьмана Івана Мазепи» (Нью Йорк, 1961) Л. Полтави; поема В. Сосюри «Мазепа: поеми та вірші» (упорядкування Л. Федорів; Львів, 2002); поема Дж. Байрона «Мазепа» (Львів, 2011), роман – есе В. Чемериса «Трагедія гетьмана Мазепи» (Харків, 2015). Один з розділів ювілейної експозиції присвячений виданням, які досліджують роль Івана Мазепи як покровителя і мецената національної культури, зокрема: «Гетьман Іван Мазепа і Києво-Печерська лавра : матеріали щорічної наукової конференції» (Львів, 2003),  С.  Павленко «Іван Мазепа як будівничий української культури» (Київ, 2005), З. Хижняк «Історія Києво-Могилянської академії» (Київ, 2008),  М. Орленко «Успенський собор Києво-Печерської Лаври : методичні засади і хронологія відтворення» (Київ, 2015).

Книжкову експозицію доповнює низка мистецьких та музичних творів з фонду книгозбірні. Це копії графічних портретних зображень Івана Мазепи, створених такими художниками, як: Верне, Берніґерот , Фалька,  Сплітетессер, Бейєль, Осіпов та нотні видання відомих музичних творів: симфонічна поема Ференца Ліста «Мазепа» та однойменна опера Петра Чайковського.

 


Фотовиставка з нагоди 130-річчя Левка Янушевича

20 березня 2019 року в приміщенні Палацу мистецтв ім. Тетяни і Омеляна Антоновичів відбулося відкриття фотовиставки «Левко Янушевич: до 130-річчя від дня народження».

Експозиція робіт Левка Янушевича відкриває серію виставок  із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника. Масив фотодокументів Інституту налічує близько 90 тисяч одиниць. Це – фотографії, негативи на склі, негативи на плівці, діапозитиви, хронологічні межі яких сягають  середини ХІХ ст. і до наших днів. У фондах Інституту збереглися 64 світлини  фотомитця.

Виставку урочисто відкрив генеральний директор ЛННБУ ім. В. Стефаника В.  Ферштей. У вітальному слові генеральний директор підкреслив важливість проведення подібних виставок, які повертають для української культури забуті імена. Зокрема, В. Ферштей  наголосив, що Левко Янушевич був не тільки професійним фотохудожником, громадським діячем, а й борцем за волю України, за що був нагороджений орденом Симона Петлюри.

Із концепцією виставки та коротким її аналізом присутніх ознайомив науковий співробітник Інституту Маркіян Нестайко. Він розповів, що у двох виставкових залах презентовано 47 світлин художника. У першому залі –  представлено галерею фотопортретів відомих українських науковців, істориків, мистецтвознавців, художників, акторів, мовознавців, спортсменів, громадських та політичних діячів. Ці портрети Янушевич створив на замовлення редакції Української Загальної Енциклопедії.

У другому залі – експоновано групові портрети, а також світлини на яких фотомистець зафіксував історичні події та різноманітні масові заходи. Серед групових портретів  привертають увагу зображення митрополита Андрея Шептицького та ректора Йосипа Сліпого  на відкритті Богословської академії у  Львові, зображення Андрея Шептицького у колі монахинь та гімназисток Українського педагогічного товариства у Львові. Цікавою в істричному плані є світлина із зображеннями Йосипа Сліпого, Іларіона Свенціцького, Юрія Магалевського та Михайла Драгана, які входили у виконавчий комітет з улаштування посмертної виставки творів Петра Холодного (старшого) у 1931 р. Вважаємо, що для науковців цінними будуть дві світлини із зображенням Ольги Дучимінської у колі дівчат в народному одязі, а також Левка Янушевича, Ольги Дучимінської, Івана Крушельницького, Юрія Павлишина, які зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника.

Цікаву  лекцію про життєвий і творчий шлях Левка Янушевича прочитала відома дослідниця історичної фотографії Ірина Котлобулатова. У своїй доповіді науковець зазначила, що біографія і творчість талановитого фотографа Л. Янушевича залишається малодослідженою. Окремі штрихи до творчої біографії простежуються під час перебування у Львові. Він органічно увійшов у мистецьке середовище українського Львова, був близьким до кола митців Школи Новаківського. Під час свого перебування у столиці Галичини Янушевич кілька  разів змінював адреси своїх фотографічних закладів. Його фотоательє розташовувалися у Львові на вул. Св. Антонія, 3 (вул. М. Заньковецької), вул. Вінцента Поля, 1 (вул. Ю. Дороша), вул. Піскова, 22.

У різні роки життя Л. Янушевич співпрацював з багатьма українськими часописами як у Львові, так і за межами України. Його фоторепортажі простежуються у таких періодичних виданнях: «Наші дні» (Львів, 1943), «Нова хата» (Львів, 1927–1929), «Холмська земля» (Краків, 1943), «Український вісник» (Берлін, 1942–1944), «Голос» (Німеччина, 1941–1943) та ін.

До  виставки науковий співробітник Інституту Маркіян Нестайко підготував каталог фотовиставки (вступна стаття – Ірини Котлобулатової).

All-focus

All-focus

 


Виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829-10.12.1901)

У читальному залі відділу рідкісної книги експонується книжково-ілюстративна виставка з нагоди 190-річчя Ісидора Шараневича (16.02.1829 - 10.12.1901) – активного громадського діяча, археолога, дослідника матеріальної культури Галицько-Волинського князівства, історика, професора Львівського університету, почесного доктора Київського університету, члена Об’єднання цісарсько-королівських охоронців давніх пам’яток Східної Галичини, сеньйора Львівського Ставропігійського інституту (1883-1901), дійсного члена АН у Кракові.

Ісидор Шараневич народився у сім’ї священика, навчався в Греко-католицькій духовній семінарії у Львові, Віденській семінарії Святої Варвари та Львівському університеті, вчителював у Перемиській та Львівській гімназіях.  З іменем І. Шараневича пов’язане становлення археології в Галичині. Опанувавши тогочасну європейську методику провадження археологічних досліджень, він організував розкопки в давньому Галичі та селах Чехи (нині с. Лугове) і Висоцько (нині обидва села Бродівського р-ну Львів. обл.). Його стараннями 1887 року було засновано Музей Ставропігійського інституту, в якому того ж року організовано першу в Галичині археологічно-бібліографічну виставку. Намагаючись розширити джерельну базу для дослідження історії Галичини та Волині, І.Шараневич значну увагу приділяв спеціальним історичним дисциплінам: історичній географії, топоніміці, хронології, музеєзнавству, літописознавству. І. Шараневич – автор численних праць із середньовічної історії Галичини та Волині, член низки громадських і наукових товариств, як от: Галицько-руська матиця, Народний дім у Львові, Ставропігійський інститут, Львівське товариство “Просвіта”, Наукове товариство Шевченка.

На виставці експонуються наступні видання:

«Стародавный Галичъ», (Львовъ. 1860);

«Стародавный Львовъ», (Львовъ. 1861);

«Исторія Галицко-Володимирскои Руси отъ найдавнейшихъ временъ до року 1453», (Львовъ,1863);

«O źródłach służących do głębszego poznania dziejów kraju ojczystego. Rzecz czytana na posiedzeniu oddziału Lwowskiego Towarzystwa Pedagogicznego dnia 15.IV.» (Lwów,1870);

«Die Hypatios-Chronik, als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte», (Lemberg, 1872);

«Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker im Althernum und Mittelalter», (Lemberg, 1871);

«Trzy opisy historyczne staroksiążęgo Halicza w r. 1860, 1880, 1882, skreślone przez d-ra Iz. Szaraniewicza», (Lwów,1883);

«Памятники Галицко-русской старины въ изображеніяхъ», (Львов, 1886);

«O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885», (Lwów,1886);

«Каталогъ археологическо-библіографическои выставки Ставропигійского Ин-та в Львове», (Львовъ, 1888);

«Каталогъ археологическо-артистическихъ предметовъ, церковно-славянскихъ рукописей и старопечатныхъ книгъ кирилловского письма, находящихся в музее Ставропигійского института на дне 1/13 марта 1890 г.», (Львовъ, 1890).

 


Виставка, присвячена 70-ій річниці від дня народження Володимира Івасюка

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена Володимиру Івасюку (1949-1979) — видатному композитору і поету, лауреату Державної премії імені Т.Г.Шевченка, Герою України.

Володимир Івасюк дав українським пісням нове дихання, нову ритмомелодику і запалив «огонь» очищення і оновлення. Його пісні «Червона рута», «Два перстені», «Водограй» стали класикою української естради. З пісень, написаних В.Івасюком за таке коротке тридцятирічне життя, немає двох подібних.

До уваги відвідувачів експозиції представлені видання, які містять вокальні фортепіанні та інструментальні твори Володимира Івасюка, що розкривають композиторську майстерність та індивідуальність стилю композитора, як-от: Івасюк В. Інструментальні твори (Чернівці, 2015); Івасюк В. Камерно-інструментальні твори / ред.-упор. Пасічник В.(Львів, 2009); Івасюк В. Музичні твори: до 60-річчя від дня народження (Чернівці, 2009) та ін.

Окремий розділ експозиції присвячено розвідкам про життя та творчість легендарного композитора, творця «Червоної рути» Володимира Івасюка. Це книга батька композитора Михайла Івасюка. Монолог перед обличчям сина (Чернівці, 2012); Вічні акорди життя (До 60-річчя від дня народження Володимира Івсюка) / упор. В.Г.Мельницький (Чернівці, 2010); Хто є Хто на Буковині (Київ, 2006) та ін.

 


Виставка, присвячена 105-ій річниці від дня народження Омеляна Миколовича Антоновича 

У виставковій залі Бібліотеки до уваги читачів представлена документальна виставка, присвячена 105-ій річниці від дня народження Омеляна Миколовича Антоновича – доктора права, громадського діяча, Почесного громадянина Львова та Почесного громадянина Долини, відомого мецената.

На виставці експонуються документи та фотографії, що відображають життєвий шлях Омеляна Миколовича Антоновича, який розпочався в містечку Долина, продовжився крізь драматичні події в Європі середини ХХ ст. та за океаном, а завершився на рідній землі.

В Україні й за її межами широко відома добродійна діяльність міжнародної Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів, яка здобула свій авторитет престижними літературними і науковими нагородами, а також наданням стипендій і грошових дотацій для реалізації важливих проектів в Україні і США.

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 28 лютого 2019 р.

 


 Виставка, присвячена В’ячеславу Будзиновському (1868-1935)

У виставковій залі Бібліотеки експонується книжкова виставка, присвячена В'ячеславу Будзиновському (1868-1935) – письменнику, історику, громадському і політичному діячеві, одному з фундаторів Русько-української радикальної партії.

Творчість В. Будзиновського  й досі недостатньо досліджена. Пов’язано це з тим, що частина творів письменника залишилась неопублікованою, інші – загубилися на шпальтах раритетної галицької («Наш прапор», «Праця») та діаспорної (американська «Свобода») періодики, багато рукописів пропало. Твори В.Будзиновського у 20-х роках минулого століття, були вилучені з відкритих бібліотечних фондів, оскільки владу не задовольняло недостатнє й неортодоксальне «радянофільство» письменника. Тому сьогодні, коли в українській літературі активно стираються «білі плями», аналізуються ідейно-художні засади митців слова, вивчення творчої спадщини В.Будзиновського набуває особливої актуальності.

До уваги читачів представлено видання з літературного доробку В. Будзиновського, зокрема: історична повість «Під одну булаву» (Тернопіль, 2017), «Як Москва нищила Україну : на підставі старих українських пісень» (Тернопіль, 2017), «Осаул Підкови : історичні повісті з часів козаччини»( Львів, 1990), «Наші Гетьмани» (Львів, 1923), «Хмельниччина в Галичині : на підставі матеріалу зібраного і обробленого Ст. Томашівським написав В. Будзиновський» (Вінніпеґ, 1917), Козацькі часи в народній пісні» (Львів, 1906), «Оповіданя» (Чернівці, 1897) та ін. Зацікавленість читачів викличе також монографія «Поетика художньої прози В. Будзиновського» Александрової Г.(Донецьк, 2010).

Запрошуємо оглянути виставку, яка експонуватиметься до 28 лютого 2019 р.